А хто там йде - переклад Купали Горьким підступ?

Останнім часом, завдяки електронним інтернет-перекладачам, таким як гугл, яндекс і ін. З'явилося безліч "поліглотів", переводять з будь-якої мови, навіть з маловідомого, на російську. Причому, горе-перекладачі і не підозрюють, що при цьому відчувають читачі, носії мови, що володіють російською. А новоспечені "поліглоти", самі того не розуміючи, часто, погано розуміючи, про що власне мова, продовжують перекладати твори іншомовних авторів і публікувати гугл-переклади і свої домисли, тим самим, ображаючи і принижуючи, не тільки авторів відомих і невідомих творів, а й цілі народи.
Не знаю, чому так склалося історично, але з білоруської мови на російську переводять все кому не лінь. Причому, не тільки в середовищі обивателів, а й в середовищі письменників, поетів, журналістів вважається, що одна мова від іншого мало чим відрізняється. А тому, починаючи з початку минулого століття і до наших днів, анітрохи не соромлячись своєї дрімучості щодо білоруської мови, переводили і продовжують перекладати твори білоруських поетів на російську мову навіть імениті поети.

У моєму есе мова піде про один єдиному перекладі з білоруської мови на російську, зробленим іменитим російським письменником М. Горьким знаменитого твору відомого білоруського поета Я. Купали "А хто там ідзе?". Перекладу в 2011 році виповнилося сто років.
У 1910 році на острові Капрі доля звела "буревісника революції" М. Горького та одного Я. Купали А. Ф. Посах (1885-1945), згодом білоруський радянський педагог, кандидат фізико-математичних наук.
Андрій Федорович познайомив російського письменника з творчістю молодого білоруського поета Я. Купали. Андрій із задоволенням декламував твори свого земляка і друга М.Горькому - "мужик", "А хто там ідзе?" і ще деякі вірші, які раніше були опубліковані окремим збірником "Жалійка Янкi Купали" (1908р.) в Санкт-Петербурзі. Пізніше, після повернення на Батьківщину, А.Посох вишле збірник М.Горькому, попередньо вклавши в нього ноти пісні "А хто там ідзе?". До слова, музика до вірша "А хто там ідзе?" була написана польським композитором Людомир Міхалом Роговський в 1910 році, згодом пісня стала справжнім народним гімном в Західній Білорусії, включаючи і 1939 рік, до возз'єднання її з Радянською Білорусією.

Олексій Максимович захоплено прийняв творчість молодого поета Я. Купали - в своєму листі від 07.10.1910 року до українському письменнику і революційного демократа, з яким був знайомий близько, М. Коцюбинському пише: "У книжці маю вкладений листок - пісня і ноти, щось щось на зразок білоруського гімну. Мене ця річ схвилювала ". А потім додає: "У Білорусії є два поета: Якуб Колас і Янка Купала - дуже цікаві хлопці! Так примітивно просто пишуть, так ласкаво, сумно, щиро. Нашим би трошки цих якостей. О, господи! От би добре-то було! " Через деякий час в листі до А. Черемнова ділиться своїми враженнями: "До речі, спершу Вас: знаєте Ви білоруських поетів Якуба Коласа і Янку Купалу? Я недавно познайомився з ними - подобаються! Просто, задушевно і, мабуть, справді - народно. У Купали є невелика поема "Адвечная пісня" - от би перевести її на великоруський мову! "
Однак, сам М. Горький перекладає російською мовою тільки один вірш зі збірки "Жалійка" - "А хто там ідзе?", При цьому знак питання скасовує, вважає зайвим, замінює на три крапки і поміщає переклад в своїй статті "Про письменників-самоучка ". Представляючи його читачеві, пише: "Янка Купала." А хто там йде ... "Дозволю собі перевести пісню, видану нещодавно" Нашої Нивою ", слова написані поетом Янкой Купалом." Стаття вийшла в журналі "Сучасний світ" №2 за 1911 рік
Під самим перекладом є застереження письменника:
"Я прошу Янку Купалу вибачити мені поганий переклад його красномовною і суворою пісні ... Щоб усвідомити собі глибинний сенс цієї пісні, - яка, може бути, на час стане народним гімном білорусів, - читачеві варто було б подивитися" Нашу Ниву "- вона багато цікавого скаже йому ".
Максим Горький не знав білоруської мови, проте, можливо, припускаючи, що перекладати з білоруського на російську легко і просто, він спробував перевести йому сподобався вірш, не дуже піклуючись про значимість слів. Невідомо, хто тлумачив російському письменнику білоруські слова, але це був явно не Я.Купала. Сам же Олексій Максимович, як відомо, вибачився перед білоруським поетом. Але чи немає тут підступу? Чому, волелюбний і незалежний молодий поет Я.Купала не висловить своє заперечення Олексію Максимовичу і не вказав на кричущі недоліки потворного перекладу, чому не посмів заперечити? Або ми просто нічого не знаємо про це. Насправді в горьковском перекладі допущена серйозна помилка - слово "криўда" в білоруській мові означає образа, тоді як в російській "кривда" - брехня, обман. Чи знав про це Горький або свідомо припустився такої помилки? Чому промовчав Купала? Ці питання залишаються без відповідей.
Особисто мені завжди було незрозуміло, чому на протязі більше ста років білоруські, російські, радянські філологи, письменники, поети, педагоги-викладачі, перекладачі, які спеціалізуються на білоруській мові, не звернули увагу на слово "кривда" в російській перекладі М.Горького "А хто там йде ... ", більш того, переклад цього твору на російську мову включили до шкільної програми російських шкіл. Чому замовчували і до сих пір продовжують замовчувати це слово?
А на ділі виходить:

Хто ходить по лісах і болотах - білоруси (дикі люди, що живуть в лісах і болотах)! А що вони несуть на худих плечах і худих руках - брехня!
А чого хочуть брехуни і обманщики дикі білоруси - людьми зватися!
А хіба можна дозволити диким людям, що несе брехню і обман людьми зватися ?!
?!

Нижче наводжу переклад і оригінал, хто володіє білоруською мовою може переконатися особисто, хто не володіє може звернутися до білорусько-російського словника під редакцією Я. Коласа і К.Крапиви.

М. Горький переклад на російську мову. Я. Купала
А хто там йде по болотах і лісах А хто там ідзе, а хто там ідзе
Величезною такою натовпом? У агромністай такий грамадзе?
- Білоруси. - Білоруси.
А що вони несуть на худих плечах, А што яни нясуць на худих плячах,
Що підняли вони на худих руках? На руках ў криві, на нагах у Лапцов?
- Свою кривду. - Палю криўду.
А куди вони несуть цю кривду всю, А куди ж нясуць гету криўду ўсю,
А кому вони несуть напоказ свою? А куди ж нясуць на паказ палю?
- На світ божий. - На світло цели.
А хто ж це їх - не один мільйон - А хто гета іх, що не адзін мільyoн,
Кривду несть навчив, розбудив їх сон? Криўду несць наўчиў, разбудзіў іх сон?
- Нужда, горе. - бяда, гора.
А чого ж тепер захотілося їм, А чаго ж, чаго захацелась ім,
Пригнобленим століття, їм, сліпим і глухим? Пагарджаним століття, ім, сляпим, глухім?
- Людьми зватися. - Людзьмі звацца.
На закінчення звертаюся до Авторам, що видають себе за перекладачів, але в реальності не володіють іноземними мовами. Перш, ніж викликати гугл-перекладач, задумайтеся - що в підсумку отримаєте ви особисто, що отримає ваш читач, вам не соромно буде за себе і свої "перекази" в сьогоденні і майбутньому, а перед автором оригіналу вам не доведеться вибачитися, хоча б подумки , ви впевнені, що не спотворили задум Автора, завдяки послужливому гугл або іншому електронно-інтернетівському перекладачеві?

Марина Влада-Верасень
02.10.2015
П.С.
Для тих, хто сумнівається
КРИВДА і КРИЎДА
Тлумачний словник Ожегова,
КРИВДА, -и, дружин. (Устар.) Брехня, неправда.

Тлумачний словник Ушакова
КРИВДА, кривди, мн. немає, ж. (Обл. Та народно-поет.). Неправда, брехня; противоп. правда. Казка про правду і кривду. Кривдою жити.
Тлумачний словник Даля
Кривий суд або Кривосуд, КРИВДА, неправда. Крива душа, неправдива.
Тлумачальни слоўнік білоруський літаратурнай мови
Мінск «Беларуская ЕНЦИКЛАПЕДИЯ» імя Пятра Броўкі.
КРИЎДА
Несправядліви папрок, грубі учинак, дапушчаная абразив ў дачиненні та каго-небудзь.
Шкільні тлумачальни слоўнік В. В. Верціхоўская М. І. Верціхоўская
КРИЎДА
несправядлівия ўчинкі, паводзіни ў дачиненні та каго-небудзь, якія абражаюць, засмучаюць; пачуццё Горичі, викліканае несправядлівимі ўчинкамі, паводзінамі ', Руський. кривда "няпраўда, хлусня" .Биць у криўдзе на каго-н. (КРИЎДЗІЦЦА). Чи не Даць у криўду каго-н. (ЗАСТУПІЦЦА за каго-н., Не даваць Биць пакриўджаним). Чи не ў криўду хай Будз сказана (Не варта злавацца на сказаннае)

рецензії