АДВОКАТ - від латинського advocatio, що означає "кликати на допомогу" ... & Статті & Адвокатско-консалтингове бюро - адвокати у кримінальних справах, імміграційні адвокати, міжнародні адвокати і юристи

  1. Історія професії адвокат
  2. Професіограма адвокат
  3. Домінуючі види діяльності професії адвокат:

Історія професії адвокат

Слово адвокат походить від латинського advocatio, що означає кликати на допомогу Слово "адвокат" походить від латинського advocatio, що означає "кликати на допомогу". Адвокати - це люди, професійний обов'язок яких надавати юридичну допомогу громадянам і організаціям. Адвокат своєю діяльністю сприяють усуненню порушень законів, займаючи позицію захисту прав і законних інтересів громадян і організацій, і тим самим виконує професійний обов'язок і моральний борг перед суспільством.

Уже в III столітті до н. е. перший понтифік із плебеїв Тиберій Корунканій почав першим надавати юридичну допомогу всім громадянам без винятку. Йому наслідували багато відомих римських громадян, і після цього юриспруденція стає світської, що благотворно позначається на теорії і практиці права.

В Україні адвокатура виникла після реформ Олександра II в 1881 року. Саме з цього моменту адвокати починають допускатися на судові розгляди, і зароджується інститут адвокатури. В даний час існує безліч адвокатури. Все колегії, гільдії, союзи адвокатів - це громадські організації, які об'єднують людей по професійному інтересу.

Професіограма адвокат

Найменування професії

адвокат Домінуючий спосіб мислення адаптація - формалізація Область базових знань №1 і їхній рівень громадські науки, історія, рівень 3, високий (теоретичний) знань №2 і їхній рівень юридичні науки, право, адвокатська діяльність, рівень 2, середній ( практичне використання знань) право, юриспруденція часто по типу "поруч" соціальний підприємницький у приміщенні, мобі ьний (сидячий)

Домінуючі види діяльності професії адвокат:

  • вивчення законів, підзаконних актів, нормативно-правових актів, міжнародних договорів (також облік діючого законодавства й інших нормативних актів) і застосування їх на практиці;
  • надання юридичної допомоги за допомогою консультацій, надання усних і письмових довідок по законодавству (роз'яснення чинного законодавства як в цілому по виниклій проблемі, так і по окремим її аспектам);
  • правовий захист громадян, організацій, держави;
  • складання позовних заяв, скарг, претензій та інших документів правового характеру;
  • запит через юридичну консультацію довідок, характеристик і інших документів, необхідних у зв'язку з наданням юридичної допомоги, з державних і громадських організацій, які зобов'язані в установленому порядку видавати ці документи або їх копії;
  • підготовка безпосередніх звернень від імені клієнта в державні, громадські, виробничі, наукові, навчальні, культурні та інші організації по необхідних питаннях;
  • представництво від імені клієнта в державних (правоохоронних, судових, адміністративних), суспільних, підприємницьких і інших структурах;
  • збір різних доказів на користь клієнта на основі запитів, експертиз, наукових висновків, організації експериментів, висновків експертів і фахівців, додаткових обстежень, ревізій, перевірок, показань свідків і очевидців, логічних умовиводів;
  • інформування клієнта про стан розглянутої справи, своєчасні відповіді на обґрунтовані запити, надання інформації та документів;
  • організація зустрічей з підзахисним у місцях його змісту для уточнення обставин, що пом'якшують вину підозрюваного, підслідного, узгодження з клієнтом заходів щодо його захисту або безперечного виправдання при застосуванні правоохоронними органами заходів взяття під варту;
  • підтримка захисту прав клієнта при виконанні слідчих дій у судочинстві, прояснення обставин справи на користь підзахисного.


Беручи участь в судовому розгляді, адвокат:

  • строго стежить за дотриманням правил, встановлених процесуальним законом, та інших нормативних актів в інтересах підзахисного чи клієнта;
  • звертається з зауваженнями, запитами до учасників судового розгляду, свідкам з питань уточнення, перевірки окремих положень, доказів і дій;
  • заявляє відводи у випадках необхідності учасникам процесу (складу суду, прокурору, засідателям, присяжним);
  • вимовляє захисні промови;
  • за результатами судового розгляду організує оскарження неправильних, помилкових рішень і постанов з певних питань на підставі можливостей діючого законодавства.

Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності адвоката:

Здібності, інтереси і схильності

  • високий рівень розвитку аналітичного і синтетичного мислення;
  • високий рівень розвитку понятійного мислення (володіння науковими поняттями і здатність сприймати і розуміти різні терміни);
  • високий рівень розвитку дедуктивного мислення (уміння мислити від загального до конкретного);
  • схильність до дослідницької діяльності (розвита увага до деталей, здатність групувати безліч фактів, установлювати причинно-наслідкові зв'язки і т.д.);
  • високий рівень розвитку короткочасної і довготривалої пам'яті;
  • наявність розвинених якостей комунікативної групи:
    - а) уміння встановлювати психологічний контакт зі своїм підзахисним;
    - б) уміння встановлювати психологічний контакт зі складом суду і з усіма іншими учасниками судового процесу (реалізація якостей адвоката як судового оратора);
    - в) вміння вести переговори, здатність переконання;
  • наявність гарно розвитих вербальних здібностей (уміння правильно і зрозуміло висловлюватися);
  • високий рівень розвитку концентрації і стійкості уваги (здатність протягом тривалого часу зосереджуватися на визначеному виді діяльності);
  • здатність займатися тривалий час кропіткою роботою (робота з досьє, архівними документами);
  • здатність сприймати велику кількість інформації (всебічне адекватне сприйняття ситуації);
  • здатність контролювати свої емоції.
  • чесність і порядність;
  • організованість;
  • ерудованість, широкий кругозір (гарні пізнання в різних областях наук);
  • пунктуальність, відповідальність;
  • високі моральні якості (принциповість, переконаність, чуйність і уважність до людей і т. д.);
  • тактовність (здатність виявляти почуття міри);
  • гнучкість, наявність розвиненої інтуїції;
  • ділова хватка, наполегливість, об'єктивність;
  • самоконтроль, холоднокровність;
  • комунікабельність, енергійність;
  • вміння швидко відновлювати працездатність;
  • прагнення до самовдосконалення.

джерело: EIP GROUP