Як починався і скінчився злодійський світ, і його наколки

Злодійський світ Росії завжди був Антисистема по відношенню до держави, тобто щось більшим, ніж просто кримінальне співтовариство. А ієрархія і «підвалини» в цій Антисистема визначалися наколками.

Ніхто досі не може точно відповісти, що послужило підставою для освіти злодійського світу, фактично паралельної системи влади. Крім Росії таке співтовариство у вигляді інституту є лише ще в двох країнах світу - ПАР і Папуа - Нової Гвінеї (про них розповідь в кінці цього поста). Всі три країни об'єднує одне: кримінальна ієрархія в них склалася як відповідь на колоніальне «закручування гайок» (у випадку з Росією - на встановлення прусської бюрократичної системи в XVIII столітті).

Лінгвісти вам розкажуть, що основою для блатного жаргону, фені, стала мова офенею - дрібних торговців. Власні мови в Росії при владі ранніх Романових мали і професійні спільноти, і жебраки, і злодії. Мова офенею -Мова професійного співтовариства бродячих торговців. Артілі бродячих торговців представляли собою щось середнє між групою комівояжерів і бандою шахраїв.

Таємний мова дозволяла торговцям обговорювати способи обману покупців прямо в їх присутності. В кінці вісімнадцятого століття академік Паллас, що склав «Порівняльний словник усіх мов і діалектів», включив туди «суздальские» слова (так іноді називали мову офенею).

Всерйоз на мову торговців МВС звернуло увагу в 1853 році. Тоді був створений Особливий секретний комітет, який займався справами про старообрядців. Членам цього комітету прийшло в голову, що офени не так торгують, скільки виступають в ролі старообрядницьких агітаторів.

Дійсно, у офенею зі старообрядцями було багато спільних справ. Бродячі торговці забиралися в досить глухі місця і нерідко замість грошей брали за свій товар старовинні книги та ікони, які потім продавали старовірів.

В кінці XIX століття в феню влився ідиш - мову ще однієї пригнобленої Антисистема того часу, євреїв. Старообрядці і євреї - ось основа ранньої злодійський ієрархії.

Кримінальний світ прийняв Жовтневу Революцію. Та й чому не прийняти, якщо вона звільнила їх поряд з іншими пригнобленими. При цьому на початку XX століття політичні та кримінальні ув'язнені нерідко складали єдине ціле - «Революція не робиться в білих рукавичках». Блог Тлумача вже приводив коротко приклад такої спайки в одному зі своїх текстів :

Йосип Гамбург, один із знаменитих бойовиків РСДРП. Про його відсидку в царській тюрмі є такі рядки:

«Дружба Гамбурга і Фрунзе закріпилася в Олександрівському централі, куди їх перевели в серпні 1914 року.

Політичних помістили разом з кримінальниками. Барак був щільно набитий арештантами, але клопів в ньому було рази в три більше. Клопи ділили їжу, люди - місця. Сутички спалахували постійно.

Хтось уз урок тицьнув у бік Гамбурга: «Пішов до параші, жідяра!» Йосип, бойовик, засуджений за барикадні бої, не залишився в боргу, і багато потягнулися за заточками. Назрівала поножовщина. Фрунзе зістрибнув з нар і крикнув кримінальників: «затіє бійку - ізмордуем, костей не зберете. Запам'ятайте ці слова! »Прозвучало досить переконливо. Урки замовкли, і з тих пір сварки стали рідкістю, а нового «авторитета» вибрали старостою: все зрозуміли, що інтереси зеків перед адміністрацією ніхто не зможе захистити так, як ця людина ».

З цієї ж серії був знаменитий командир Котовський і ще десятки «полум'яних борців». Навіть один з найбільш шанованих злодіїв в законі, Мішка Япончик (Мойсей Вінницький) з радістю встановлював Революцію.

У 1908-му він отримав 12 років як політізаключённий - за нальоти на магазини і банки, т.зв. за експропріацію. Япончик дотримувався поглядів анархістів, був членом їх організації «Молода воля».

У 1917-му вийшов з в'язниці за амністією Тимчасового уряду, вже в званні «Івана» - так тоді називали «законників». Вважається, що Япончик першим став називати себе «злодієм в законі», але, всупереч усталеній думці, «злодій в законі» не прижилося в кримінальному середовищі (а лише у міліції), себе ці люди донедавна називали «свояк».

Ну а далі Япончик сколотив «Єврейську дружину», вона разом з більшовиками, есерами і анархістами громила спочатку українських самостійників, французьких інтервентів, білих. Мишка Вінницький доріс до червоного командира бронепоїзда, але і перше ремесло своє не кидав - продовжував з бригадою грабувати багатіїв. Історія відома, але ще раз можна почитати про Япончика, наприклад, тут .

Знову ж таки всупереч розхожій думці, євреї не превалювали в кримінальній ієрархії СРСР. У своїх мемуарах один з авторитетів, а пізніше знатний артільник-золотошукач Вадим Туманов описує «злодіїв» на початку 50-х в таборах Колими і В.Сібірі. У книзі він згадує імена-прізвища 50-60 злодіїв в законі. Серед них майже всі - росіяни. 5-6 чоловік - євреїв, ще 5-6 - татари плюс вірмени. Жодного грузина серед злодіїв згадано не було.

Зате серед верхівки колимського ГУЛАГу було дуже багато грузинів (середній і нижній склад - переважання українців; а найжорстокішими вважалися російські з Костромської та Вологодської області - низова вохра). Туманов навіть призводить біографію одного такого грузина - вирізнявся особливою жорстокістю (в т.ч. і вбивствами), начальника штрафних таборів Заала Георгійовича Мачабелі. Після ліквідації ГУЛАГу він став ... заступником директора Академії мистецтв Грузії (в 60-х Туманов навіть відвідав його в Тбілісі), помер в 80-х, оточений почестями, в т.ч. і творчої грузинської еліти. І біографії інших грузинів-катів схожі: в 60-х пішли по культурній і господарській частині.

Зате у російських начальників ГУЛАГу майже однотипні долі: з кінця 50-х вони заповнюють посади начальників відділів кадрів - інститутів, заводів, пароплавств, республіканських міністерств, і т.д. (Напевно люди старше 50-ти можуть згадати зі свого життя таких начальників відділів кадрів). Правда, Туманов згадує ще 2-х російських начальників колимських таборів, полковників, що очолив не HR, а м'ясокомбінати (зокрема, в Новосибірську).

Так ось. Якщо в 50-х серед злодіїв в законі не було зовсім грузинів (або було дуже-дуже мало), то пізніше і аж до наших днів вони майже повністю заполонили злодійську систему (зараз їх 60-70% серед всіх злодіїв). І на думку спадає тільки одне пояснення: грузини - відставники ГУЛАГу і породили таку метаморфозу, тобто впливова грузинське угрупування МГБ все одно залишилася при владі через злодіїв - своїх представників. Такий собі «кримінальний Сталін живий».

Але грузини не першими стали розмивати «старий, добрий» російський кримінальний світ, а т.зв. «Ссученние», за покликом Сталіна перейшли в 1942-му на іншу сторону, тобто відкинувши злодійські традиції.

Значну частину мемуарів Туманов (до речі, рідкісний випадок у вітчизняній літературі: погляд на ГУЛАГне очима політв'язня, як ми звикли, а урки) займає опис знаменитої кримінальної війни - зсукав зі злодіями. Вона почалася в 1947-му і закінчилася лише в кінці 50-х. Але і після ГУЛАГу злодії знаходили лідерів «сук», і жорстоко їх вбивали. До речі, страшним мукам вже в мирному житті, в кінці 50-х - 60-х роках злодії піддавали і особливо жорстоке гулагівський начальство.

Ось одне з його описів банд зсукав:

«Однією з найбільш нещадних мала славу команда Васьки Пивоварова, створена в Караганді з пропащих угловніков, що провинилися перед злочинним світом і не мали іншого шансу вижити, крім як разом з табірним начальством зламати хребет законному злодійському спільноті. Пивоваров сам був злодієм і потрапив в штрафбат. Повоювавши і знову потрапивши до в'язниці, пішов на службу чекістам. У його команді також були кримінальники-фронтовики, в основному з термінами 25 років.

Мета поїздки таких бригад по таборах полягало в демонстрації сили сучьей влади і в остаточному, будь-якими засобами, придушенні авторитету злодіїв. Чи не політичні, а саме чесні злодії виступали організаторами протистояння, і тримали в напрузі Систему.

Група Пивоварова вже пройшла Воркуту, Норильськ, Ангарськ, Китой і тепер прийшла на Колиму, залишаючи після себе сотні трупів ».

Далі він описує війну злодіїв і зсукав на Колимі - знову з сотнями трупів, спаленням бараків і навіть їх вибухом амонітом (так, під час вибуху одного барака загинуло понад 70 зсукав). До речі, до середини 50-х залишилися тільки три точки в ГУЛАГу, де зсукав не змогли взяти владу: Колима, Норильськ і Воркута. Ваську Пивоварова, до речі, і вбили на Колимі: «» Життя його закінчилася на Индигирке в таборі при копальні «Ольчан». Він з наглядачем зайде до злодіїв в БУР. Злодій Колька Циган, відмінно вміє бити в сонну артерію, стрибне з верхніх нар і вдарить його в шию заточкою ».

А ось, наприклад, як в кінці 50-х злодії розправилися з одним з найбільш лютих табірних чиновників - таким собі Романовим: «Три злодія спіймали його в Артеку. Йому перерізали сухожилля на руках і ногах і до того ж згвалтували ».

До 1980-м ця Антисистема була майже розмита. Що вона з себе представляла за часів розквіту, в середині 1980-х повідав один з «знаменитих» злодіїв в законі Вася-Діамант (Бабушкін Василь Степанович) - останній злодій «непманських гарту», ​​з тих, хто формував кодекс злодійських правил. Діамант 44 роки провів у пересиланнях, в'язницях і таборах. За все життя він жодного дня не пропрацював на державу. До війни був наглядачем у кількох зонах на Уралі і Сахаліні. У 1954 році за рішенням сходки вбив трьох ссученних злодіїв. Останні роки Діаманта містили в камері-одиночці і ретельно приховували його місцезнаходження. 30 січня 1986 року, коли Вася Діамант сидів в Соликамском ІТК-6 ( «Білий Лебідь») з ним зустрівся один із співробітників центрального апарату МВС. З цієї зустрічі цитують фразу Діаманта:

«Не списуйте все злочини на злодіїв і не робіть з них цапів-відбувайлів. Ми несемо свої хрест чистоти злодійський життя. Вона чистіше, ніж вся ваша державна стайня. Сьогодні ви нас в петлю штовхаєте, а завтра, коли ми підемо, зашморг затягнеться на вашій шиї.

Братва повинна зрозуміти, що нам загрожує розкладання, нас хочуть нацькувати один на одного. Звідки цей вітер дме? Схоже, з Заходу. Видно, побоюються нашої ідейної згуртованості і хотіли б нас роз'єднати. Сиволап (антипорадники) топтали зони, потім рушили за кордон. А там повідомили, що означає в Росії сила нашого братства.

Я зустрічався з Буковським на централі у Володимирі. Він хотів тоді втягнути братву в політику, щоб злочинний світ підтримав дисидентів. Але у нас немає господарів, а у них у всіх господарі на Заході. Наша позиція не припала до смаку політичним. І тепер для них злочинний світ, як і Росія, немов кістка в горлі ».

Після цієї зустрічі оперативником Діамант прожив два місяці. Припускають, що його задушив в камері найманий вбивця.

Ну а останній удар по злодійському світу (після зсукав і грузинів) завдали чеченці. Про це докладно пише в своїй книзі «Російська мафія» Володимир Мальсагов - про становлення чеченських ОЗУ і взагалі Ічкерії. Автор відмотав 10 років в таборах, там же на зоні сидів з основними ватажками чеченців, що згодом стали лідерами Ічкерії і організованої злочинності.

Головна думка книги: ще в 70-е КДБ кооптували в свої ряди чеченців. Багато чеченські авторитети навіть офіцерські звання КДБ-ФСБ мали. Вся т.зв. організована злочинність не тільки перебувала під контролем спецслужб, а й управлялася ними. Цікаво, що одні з головних чеченських кримінальних авторитетів - Хан Нухаєв і Руслан Атлангеріев носять кримінальні клички Гітлер і Ленін відповідно.

Ну а тюремні наколки залишилися останнім уламком злодійського світу. За старою звичкою зеки, навіть не належать до злодійської ієрархії, все одно «малюють» на собі розпізнавальні знаки. Блог Тлумача перемежовує фотографії «класичних» злодійських наколок з деякими абревіатурами, до сих прийнятих в цьому світі (і наколюють на тіло як «пояснювальна»).

АГМД - Адольф Гітлер - мій друг. АЛЛЮР - анархію люблю любов'ю юної - радісно. АРБАТ - а Росія була, а тепер?

БЛІЦС - бережи любов і цінуй свободу. БОГ - бог відпустить гріхи; був засуджений державою; боюся залишитися голодним; буду знову грабувати; будь обережний, грабіжник; бійтеся вогню, гади. БОМЖІЗ - богом охоронюваний, молитвою живе і замордований. БОНС - був засуджений народним судом.

Вовк ось вона, любов яка; злодієві задишка (задишка) - лягавих кришка; волю любить колоніст. ВІСК - воля ослабне - скоро кінець; ось вона, свобода, колоністи. ВНЗ - вічний в'язень зони; веселим помру зеком.

ГОРН - держава прирекло (в) раби навіки. ГУСИ - де побачу, відразу зґвалтую. ГУТОЛІСТ - губи втоми твердити про любов і сильної тузі.

ДЕРПН - драла, е ..., ріжу партійних нахлібників. ДЖОН - вдома чекають одні нещастя. Джонці - вдома чекають одні нещастя - капризи алкаша. ДНО - дайте трохи відпочити, дайте нам віддихатися.

ЄВРОПА - якщо злодій працює - він занепалий арештант. ЯЛИНКА - його (її) ласки здаються ароматом, якщо любов підступна - атас. Жорно - життя є рабська неволя. ЖНПСМ - живу на смітнику, спаси мене. ЖУР! - живи, уркаган, розкішно!

ДЗВІНОК - знай злодіїв - вони навчать дуже круто. ЗЛО - зек любить відпочивати, завіт улюбленого батька; знала, коли кохання, за все лягавих помщуся. ЗУБ! - здорово, урки-блатари! ЗУБР - злі урки бережуть рабів.

КОТ - корінний мешканець в'язниці; як однієї важко; хто відігріє тугу. КУБА - коли йдеш - біль пекельний. ЛЕБЕДУН - любити її буду, якщо навіть піде назавжди. ЛІР - любов і розлука, люблю і ріжу. ЛСД - любов коштує дорого. ЛСКЧВ - люби свободу, як чайка воду. ПРОМІНЬ - улюблений пішов чоловік.

МАГ - мій Адольф Гітлер. СВІТ - мене виправить розстріл. Морс - ми знову розлучаємося щасливими. НЕБО - ні (смутку), якщо будеш одна. НДЛ - не можна змінювати улюбленим. НІНА - ні (була) і не (буду) активісткою.

ПАПА - п ... ц активістам, привіт анархістам. ПВА - зневажаю ваш актив. ПВРС - нехай вколюють раби Совдепії. ПИВО - прости і повернися назад. ПИНГВИН - прости і не сумуй, винного шукати не треба. ПІПЛ - перша і остання любов. Пост- прости, батько, доля така. ПРАВИЛА - уряд вирішив заарештувати всіх і позбавити амністії.

РИТМ - радість і туга моя. РОКЗІСМ - Росія облита кров'ю зеків і сльозами матерів. Ріст-рано залишився сиротою тирана, радість одна - стріляти тиранів.

Сапери - щасливий арештант - після його розстрілу. СЛОН - з коханим одним навіки; смерть лягавих від ножа, з (малих) років одні нещастя, серце любить одну навіки, суки люблять одне начальство. СОС (505) - врятуйте від суду; рятуюся від сук; рятуюся від сифілісу; суки забрали свободу; спаси, батько, сина. СС (55) - зберіг совість. СЕР - свобода - це рай.

ТИГР - в'язниця - іграшка; тебе, зрадницю, готовий розірвати; товариші, йдемо грабувати ресторан. ТУЗ - в'язниця у нас забава; в'язниця вчить закону; в'язниця вже знайома; тюремний в'язень. ТУМР - тайга вкриє мене, рідна.

ХЛІБ - зберігати любов єдину буду. Христос плекає бідолах. ХРИСТОС? - хочеш, радості і сльози тобі віддам, чуєш?

ША! - шалі, арештант! ШАМПАНСЬКЕ? - жарт, а може, просто пекельна глузування, скажи, як оцінити її? ШПДЗМ! - шалі, пацан, та знай міру?

ВІДЛУННЯ! - Ерот, хочу віддатися! ех, добре (б) обіжратися! цього вистачить однієї!

Юда - юний друг Адольфа.

ЯБЛУКО - я буду любити одного, як обіцяла. ЯРМО - я народжена мучитися одна. ЯСССССВД - я з'їв свою совість з соплями в дитинстві. ЯХТА - я хочу тебе, янголятко.

Поряд з Росією кримінальна ієрархія і її графічне відображення існує ще в декількох архаїчних країнах. Наприклад, серед негрів ПАР - членів злочинних співтовариств - татуювання також позначають їх статус і «розповідають» про життя і кредо їх носіїв.

У Росії поширена думка, що татуювання «зі змістом» існують лише серед вітчизняного злочинного світу. Однак кримінальні елементи Європи татуювали себе за кілька десятиліть до «моди» в Росії. Наприклад, професійний криміналітет в Німеччині для самоідентифікації наносив на себе літери T і L, що танцюють з гітарою скелети позначали у мексиканських злодіїв «презирство до смерті». Загалом, не будемо втомлювати читачів перерахуванням всіх символічних татуювань - про це можна почитати ось на цьому сайті , Де велика частина інформації відноситься до російського злочинного світу.

Додамо тільки, що в Росії першим інформацію на тіло людей стало наносити держава. З початку XVIII століття в Росії широко застосовувалося таврування людей. Селяни практично всіх регіонів були зобов'язані мати на тілі знак свого власника. Згідно з указом Петра I від 1712 року таврували ліву руку рекрутам, втираючи в місце опіку порох. До 1757 року засудженим виривали ніздрі і випалювали на лобі і щоках літери «ВОР» і «КАТ». Крім того, людей таврували абревіатурами «С.К.» - засланцями, «СП» - засланець поселенець. У 1845 році міністр внутрішніх справ Перовський придумав регламентувати написи в клеймах як позначення статусу в залежності від міри покарання. Абревіатура «СБ» означала засланців і бродяг, «СК» - ссильнокаторжних. Вперше стало застосовуватися таврування бродяг в європейській Росії, а не тільки втікачів і засланців в Сибіру. У 1846 році відповідно до цього закону затаврували близько тисячі чоловік. У наступному році - вже в три рази більше. Згідно з концепцією професора Е. Шредер, саме цей період є поворотною точкою у виникненні специфічної тату-культури в кримінальному світі Росії.

(Японські ОПГ - Якудза - не тільки завдають на своє тіло інформацію у вигляді татуювань, але і часто рубають собі мізинець на лівій руці в знак того, що людина належить не собі, а своєму клану)

Приблизно в такому ж дусі - таврування людей як худоби - широко застосовувалося і в інших колоніальних країнах. У тій же ПАР спочатку бури, а потім англійці наносили мітки на тіло негрів, що позначають їх приналежність до того чи іншого підприємства, копальні або шахті.

Приблизно тоді ж - на рубежі XIX і ХХ століть - в ПАР, як і в Росії, стала складатися ієрархія злочинного світу. Причому цікаво, що банди називалися по числах - від 1 до 40. Пізніше негри-марксисти запевняли, що таке позначення придумали англо-бурські колонізатори, щоб легше контролювати злочинний світ. В результаті найвпливовішими виявилися банди №№26,27 та 28, які дожили до наших днів.

Ці три банди ведуть своє походження з 1890-х років, зберігаючи пам'ять про якийсь Нонголозе - зулусів, який очолював банду під назвою «Ниневяне» і грабував мандрівних робочих в Йоганнесбурзі. З цього убогого матеріалу ув'язнені, покоління за поколінням, виткали химерну історію, яка містить більшість з елементів релігійної міфології (тут є свій пророк, таємні ритуали, священний текст, написаний наполовину на бичачої шкурі, а наполовину на камені, власну мову шабель - суміш африкаанс і мови зулусів з регіональними діалектами, і жрецька ієрархія незбагненною складності).

Цікаво, що і сьогодні, незважаючи на гучну перемогу негрів над апартеїдом, в ПАР збереглася судова система білих колонізаторів.

Так, ПАР є однією з небагатьох країн, де немає не те що кримінального кодексу, а й виразного примітивного уложення про закони. Все судочинство регламентується актами: «Про вбивства», «Про сексуальних злочинах», «Про обіг наркотиків», «Про державну зраду» та ін. До сих пір в районах, де проживає численне плем'я банту, вождям якого довіряла попередня влада, діє подобу кримінального кодексу, прийнятого ще в 1886 році і названого «Законом про тубільців». Він заснований з урахуванням звичаїв цього племені, а прийняття рішень здійснюють або старійшини, або вожді.

До речі, нинішній президент країни Зума - з племені зулусів, що сильно засмутило бандитів з племені банту і спонукало їх злодействовать, ще й виходячи з родоплемінних поглядів.

Терміни, які призначаються судом в ПАР, такі - від 2 до 10 років за пограбування, до 12 років за згвалтування, 15 років можна отримати за незаконне володіння вогнепальною зброєю і незаконний оборот наркотиків, аж до довічного ув'язнення - за вбивство.

Штрафи судді призначають неохоче, оскільки розуміють, що жебраки підсудні не в змозі їх оплатити. Зате в ходу призначення покарання у вигляді прочуханки. Правда, цей захід застосовується в основному по відношенню до малолітніх хуліганів чоловічої статі у віці до 13 років.

Влада ПАР самі візнають , Що 20% містяться в СІЗО не становлять великої небезпеки для оточуючих, і до суду могли б бути випущені під заставу. Однак навіть мінімальна сума в 20 рендів (близько 2 доларів США) виявилася непідйомною для більшості аборигенів, які піддаватися спокусі могли б скористатися. Тому злидні так і продовжує сидіти в тюрмах.

Як і Росія, ПАР переповнена незаконними мігрантами з сусідніх жебраків країн типу Зімбабве, а також Нігерії, Конго і т.д. - їх тут мінімум 4-5 млн. Чоловік (тобто близько 10% населення країни). Гастарбайтери теж збивають банди і починають придумувати власну ієрархію. Однак легендування в цьому середовищі знаходиться в зародковому стані.

А взагалі ПАР займає «призові» місця практично за всіма кримінальним проявам - вбивств (ділить 2-3 місця з Сальвадором, перше місце за Венесуелою - Блог Тлумача писав про це ), Згвалтувань (перше місце), і т.д. Близько 50% людей, що сидять в тюрмі, хворі на СНІД (негри, до речі, вірять, що якщо мати секс з білою жінкою або дівчиною, то СНІД пройде - звідси така величезна кількість згвалтувань і сексу з дітьми в цій країні). Загалом, за свободу від колонізаторів південноафриканському суспільству довелося дорого заплатити.

Фотограф з південноафриканського Кейптауна Арамінта де Клермонт сфотографувала декількох кримінальних типів і пояснила, що означають їх татуювання.

Брати-близнюки 43 років, провели у в'язниці 19 років за вбивство. Павутина на шиї показує, що він готовий терпляче чекати видобуток. 4 зірки на плечах, схожих на погони, означають високий ранг в злочинному світі. Витатуйовані ікла на губах символізують, що він особливо небезпечний.

Корони на плечах символізують високий ранг. У нього також зататуіровала повіки, це означає, що його не обдуриш.

Число 28 - символ приналежності до однойменної банді. Також на ньому наколоті назви вулиць, які він контролює.

У цього бандита по імені Йосип татуювання описують в тому числі ті злочини, які він скоїв.

Омар, відсидів 15 років за вбивство. Він знаходиться на вищій ієрархічній щаблі, званої «Лорд». Скорпіон означає, що він складається в однойменній банді.

Йоханнес, один із старійшин банди. Втратив ногу, потрапивши під вантажівку. Татуювання на ньому символізують його приналежність до касти кримінальних суддів.

Кримінальний жрець; проводить певні магічні ритуали в банді.

Рекомендується до перегляду: