Алжир "монетизував" колоніальні гріхи Франції
Алжир зажадав від Франції визнати відповідальність за "злочини періоду колоніального панування". Як не дивно, виходить, що цю думку його керівництва подав сам колишній "колоніальний пан". Вустами свого посла в Алжирі Бернара Бажоле.
Алжир "монетизував" колоніальні гріхи Франції
Зовсім недавно, в жовтні, він закликав рідну владу визнати "жахливі вбивства", що мали місце в цій країні в кінці Другої світової війни. Мова йде про так званої "Бійня в Сетіф" 8 травня 1945 р
У цьому місті на північному сході Алжиру французька поліція розстріляла мирних демонстрантів, які вийшли на вулиці з вимогою надати їхній країні незалежність. Це призвело до загибелі від 1500 до 8000 чоловік, за французькими даними, і до 45 тисячам жертв, за алжирським.
Однак претензії, що прозвучали у вимогах африканської держави, простягаються набагато далі. Вони включають в себе визнання репресій (і компенсації за них) на всьому протязі французького панування (1830-1962 роки).
На думку генерального секретаря правлячої партії Фронт національного визволення Алжиру (ФНОА) Абдельазіза Бельхадема, "це вимога законно, а також виправдано як з історичної, так і з моральної точок зору. Алжирці вправі вимагати цього визнання, оскільки мова йде ще й про наше право на загальну пам'ять ", - зауважив він.
Читайте також: Алжир веде погану гру, відмовляючись від МіГів
Реакція французької влади поки невідома. Чим викликано адресований їм різку заяву? Чому воно з'явилися тільки зараз? Наскільки обгрунтовано, і чи є на сто розраховувати Алжир?
Ці питання "Правда.Ру" задала вченому-арабіст з Інституту стратегічних оцінок і аналізу Сергію Демиденко, експерту алжирського походження Гезель Джамаля і старшому науковому співробітнику Інституту Європи Сергію Федорову. Ось що вони відповіли.
Сергій Демиденко:
- "Історичні" вимоги Алжиру обумовлені політичними і економічними мотивами. Його влада прекрасно розуміє, що значить їх країна для Франції. Особливо якщо торкнутися нафтогазового аспекту. Париж в значній мірі залежить від поставок саме алжирського газу, і в руках у цієї африканської держави досить сильний козир.
Але я не думаю, що сторони стануть доводити справу до суду. Алжирська влада повинні віддавати собі звіт, що їм важко буде виграти справу півстолітньої давності. Навряд чи захочуть зайвого розголосу того, що відбувалося в Алжирі, і самі французи. Тому, швидше за все, справа вирішать без зайвого шкоди для двосторонніх відносин.
Сергій Федоров:
- Звичайно, поява таких заяв з боку алжирського керівництва не випадково. Більш того, впадає в око те, що вони зроблені після недавнього візиту в країну французького президента Саркозі. Взагалі, тема винності і відповідальності колишніх метрополій за їх колишню колоніальну політику останнім часом популярна.
У тому числі подібні звинувачення висували і проти Франції. Причому Алжир тут не новатор. Ще в березні цього року позови проти Парижа подали тисячі жителів Французької Полінезії за те, що протягом десятків років французи проводили в південній частині Тихого океану випробування ядерної зброї, чим завдали значної шкоди місцевим жителям.
Сенс такої поведінки колишніх колоній я бачу в тому, що вони хочуть не тільки отримати компенсації, а й переглянути свої відносини з колишніми метрополіями в цілому. Але я не думаю, що справа дійде до серйозного судового розгляду. Швидше за все, сторони вирішать цю справу без гучних суперечок.
Крім того, не можна виключати, що риторика керівництва ФНОА спрямована не на зовнішнє, а на внутрішнє споживання. Перш, в 1992 році, ця партія зазнала нищівного розгрому від ісламістів на парламентських виборах і довгий час трималася на багнетах військових.
Читайте також: "Аль-Каїда" б'є по Європі через Алжир
Тим більше що внутрішньополітична ситуація в Алжирі, хоча вже й не така гостра, як в 1990-і роки, але спокійною її теж назвати складно. Мабуть, настала пора якось підкріпити її авторитет гучними заявами на адресу Франції.
Гезель Джамаль:
- Вимога з боку Алжиру абсолютно справедливе. Настільки сильного вчинку очікували від влади країни багато алжирці, як араби, так і бербери. І не випадково, що воно прозвучало саме зараз.
Нагадаю, що 1 листопада алжирський народ відзначає 55-ю годовщінус початку Національної визвольної війни проти французького
Алжир "монетизував" колоніальні гріхи Франції
колоніального панування. У цей день сили опору атакували колонізаторів в 50 різних точках країни, і через сім років Алжир став вільним.
І сьогодні алжирське керівництво нагадує Франції, що її старі злочину не забуті. І зовсім правильно, що мова йде про компенсації за весь період колоніального панування. Адже алжирський народ страждав під п'ятою французьких колонізаторів майже півтори сотні років.
Я нагадаю, як проходило завоювання нашої країни, щоб дати зрозуміти, що нам є за що спитати з французів. У 1830 - 40-х роках, коли вони завойовували Алжир, творилися такі речі, в порівнянні з якими тьмяніють злочину гітлерівців у Другій світовій війні. Алжирський народ, як бербери, так і араби, билися з загарбниками до останньої людини.
Проти нашого народу французи кинули легіонерів, набраних з наброду з усієї Європи, які творили у нас жахливі звірства. Приклад - завоювання Кабилии. Загарбники заганяли мирне населення в печери, обкладали виходи звідти хмизом і підпалювали. Від задухи гинули тисячі жінок, дітей і людей похилого віку.
У разі повстань на вже завойованих територіях поголовно знищувалося все їх населення, для остраху інших легіонери надягали відрубані голови жертв на піки і проходили з ними по тим населеним пунктам, які могли долучитися до опору.
Те, що відбувалося під час Національно-визвольної війни 1954-62 років, - розмова особлива. Саме за розслідування її обставин Алжир може отримати левову частку компенсацій. Методи придушення повстання алжирського народу з боку "освіченої" Францією за сто з гаком років майже не змінилися.
Французи лише взяли на озброєння тактику гітлерівців: зганяли населення партизанських районів в концтабори і проводили масові репресії. Крім того, використовували вони і технічні нововведення, такі, як напалм.
Всього ж за час цієї кривавої війни алжирський народ втратив півтора мільйона чоловік з дев'ятимільйонного населення. Ця цифра говорить сама за себе.
Так що нам є, за що спитати з французів. І ми вже фактично почали судову справу, яка має всі шанси увінчатися успіхом. Я маю на увазі піврічної давнини позов проти Франції жителів містечка Реган, де французи в кінці 1950-х рр. проводили випробування ядерної зброї.
Чому воно з'явилися тільки зараз?
Наскільки обгрунтовано, і чи є на сто розраховувати Алжир?