Андроніковой (ГРЕЧЕСКАЯ, Монемвасійського) ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

(Празд. 1 травня, 22 жовтня.), За переказами, була вкладена 1347 року визант. імп. Андроник III Палеологом в Монемвасійського мон-р в Морее (відомостями про перебування ікони в Монемвасії з 1 347 суперечать як дата смерті Андроніка III Палеолога - 1341, так і відсутність згадок про неї серед святинь обителі). У 1821 році, під час грец. повстання, настоятелем Монемвасійського мон-ря єп. Агапієм А. і. була перенесена в Патри і заповідана російському генеральному консулу в Греції І. Н. Влассопуло, від сина догрого А. І. Влассопуло в 1839 р доставлена з Афін в С.-Петербург на височайше ім'я імп. Миколи I . 30 Жовтня. 1839 р А. і. була поміщена в придворну ризницю і до 1868 р зберігалася у Великій ц. Зимового палацу. З 1868 по 1877 р перебувала в Троїцькому соборі на Петербурзькій стороні. Після тяжби, затіяної конкурсних управлінням у справах неспроможного боржника А. Влассопуло, ікона перейшла у володіння петербурзького жителя М. А. Федорова, к-рий в 1885 р продав її петербурзькому купцеві Е. Н. Сівохіна. 1 травня 1885 р Сівохін переніс ікону в Вишньоволоцький в честь Казанської ікони Пресв. Богородиці дружин. мон-р . Після закриття мон-ря 1924 р ікона знаходилася в Богоявленському соборі Вишнього Волочку, звідки була викрадена в 1983 р (Празд

Андроникова ікона Божої Матері. Кон. XIX ст. (ЦАК МДА)

Переказ, передане, мабуть, єп. Агапієм, називало А. і. одним з 3 образів, написаних євангелістом Лукою (сумніви в достовірності цих даних висловив в 1866 духівник Їх Імператорських Величності прот. П. Бажанов ). За відомостями, доставленим імп. Миколі I А. Влассопуло, А. і. була виконана в техніці восько-мастики; її розмір ок. 33 '24 см. Іконографія характерна для ікон, які входили в оглавное деісусний чини, - Богородиця зображена без Немовляти Христа, в тричетвертними повороті вправо, зі злегка похиленою головою, в короні поверх мафория. Відмінною особливістю способу є зображення рани на шиї Божої Матері.

Збереглися свідчення про рамі і ризи на ікону, виготовлених єп. Агапієм, і роботах по прикрасі ікони, зроблених в 1825 р І. Влассопуло і в 70-і рр. XIX ст. М. Федоровим. На нижньому полі ікони на срібній пластинці перебувала карбована (?) Напис: «Η Κυρία τοῦ ̓Ανδρονίκου Αὐτοκράτορος Κ. Γ. Π. Σ. »(Володарка Андроніка самодержця). 2-я напис була поміщена на срібній позолоченій рамі образу: «Αὐτὴ ἡ παντίμιος ἁγία εἴκων ὑπάρχει δώρημα τοῦ εὐσεβοῦς βασιλέως ̓Ανδρονίκου Παλαιολόγου εἰς Μονεμβασίαν» (Ця всечесна свята ікона є дар благочестивого царя Андроніка Палеолога в Монемвасії). Ікона була прикрашена зображенням герба Візантійської імперії, шитого золотом по зеленому оксамиту, також до неї було додано ніж, до-рим, згідно з переказами, була поранена ікона. У роки перебування А. і. в Троїцькому соборі утриманням петербурзького громадянина І. Ф. Громова та його дружини для ікони виготовили кіот з зображеннями на всі боки святих Олександра Невського і Марії Магдалини; при перенесенні в Вишньоволоцький мон-р образ був вставлений в раму (розмір 103 '90 см) з образами прп. Єфрема Сирина і мц. Неоніла (Патронів Е. Сивохина і його дружини). Копія А. і. в 1885 р зберігалася в Троїцькому соборі на Петербурзькій стороні. Збереглися списки з ікони кін. XIX ст. невеликого розміру (ЦМіАР, ЦАК МДА), написи на яких брало не відповідають оригіналу.

Святкування образу 1 травня було встановлено в 1885 р в спогад його перенесення з С.-Петербурга в Вишній Волочек.

Літ .: Принесення стародавньої грецької ікони Богоматері з Зимового палацу в Троїцький собор, що на Петербурзькій стороні 12 травня 1868 СПб., 1868, 1875; Історико-статистичні відомості про Санкт-Петербурзькій єпархії. СПб., 1873. Вип. 3. С. 371, № 488; Торжество принесення древньої грец. ікони Божої Матері «Андроникова», з С.-Петербурга в Казанський Вишневолочскій дружин. мон-р, 1 травня 1885 СПб., 1885; Снессорева. Земне життя Пресвятої Богородиці. С. 468-470; Димитрій (Самбікін). Місяцеслов. Твер, 1899. Вип. 9. Ч. 1. Май. С. 19-20; Бухарев І. Ікони. С. 133-134; Селянин Е. Богоматір. С. 678-679; Про Тобі радіє: Рос. ікони Богоматері XVI - поч. XX ст .: Кат. вист. з фондів Музею ім. Андрія Рубльова. М., 1995. С. 71, № 66.

Н. В. Пивоварова