Англійська мова та релігія в середні століття

26 серпня 2017

100

У XIV-XV століттях англійську мову значно зміцнів і вийшов на перше місце в Англії. Йому належало справитися з сильним противником - Церквою. В епоху пізнього середньовіччя країна була дуже релігійною, всі сфери життя контролювалися Римською католицькою церквою.

Біблія була записана на латинській мові, а її перекладу не існувало. Духовенство ретельно охороняло її від простих людей. Вважалося, що тільки священики могли читати і тлумачити ці тексти, уникаючи єресі. Проповіді велися на латині, зрідка англійською з використанням латинських формул. У релігійних англійців до сих пір не було ні молитовника, ні гімнів на рідній мові.

Знадобилося багато зусиль і часу, щоб англійська мова відвоював свої права на Біблію. В результаті цієї боротьби Церква згодом розкололася на дві частини. А почався цей процес в XIV столітті в результаті діяльності вченого Джона Вікліфа. Він вважав, що знання повинні бути загальними для всього народу, а Церква не має право не віддавати Біблію англійської мови. Вікліф ініціював переклад Біблії, що для Церкви в той час було тяжким злочином, гідним страти.

Переклад Біблії на англійську мову - титанічна праця. Але Вікліф не тільки перевів, а й почав поширювати тексти. Він організував підприємства по листуванню Біблії - всього було зроблено безліч тисяч копій. Вони передавалися з рук в руки, і хоча Церква влаштовувала гоніння і намагалася запобігти поширенню текстів, цей захід встигло набути великий масштаб - Біблію англійською мовою читали по всій країні.

Багато біблійні вирази дійшли до наших днів саме з перекладу Уиклифа: an eye for an eye (око за око), child-bearing (дітонародження), birthday (день народження), middleman (посередник), dishonor (ганьбити) і інші. Вікліф значно збагатив церковну лексику і ввів багато слова в повсякденний побут.

Вікліф не зміг перемогти Церква. Його переклади були поза законом, а самому йому доводилося ховатися за кордоном, де він і помер. Архієпископ наказав спалити всі копії перекладеної Біблії. Але послідовники Вікліфа продовжували його справу, його праці не були повністю спалені і поширювалися.

Сто років тому інший учений і філолог Вільям Тиндейл знову взявся за боротьбу за Біблію. Він повторив подвиг Уиклифа, поодинці перекладав Біблію і поширював тексти у величезних кількостях по всій Англії. Його переклад відрізняється чудовою якістю: конструкції були простими, ясними і красивими. З Біблії Тіндейла в мову увійшли такі вирази, як my brother's keeper (сторож братові моєму), sick unto death (смертельно захворіти), two-edged (двосічний), sea-shore (берег моря).

Біблія Тіндейла була видана в 18 тисячах примірників. Кишенькове видання було легко сховати, і воно швидко поширилося по країні. Тіндейла зловили і стратили. Але всього через рік в Англії було дозволено опублікувати переклад Біблії, складений з його творів і праць Метью. А в 1539 році вийшло офіційне видання під назвою Велика Біблія. Потім пішли й інші видання одне за іншим. Так англійську мову нарешті підпорядкував собі релігію.