Ящик Пандори - Дружба Вірменії з Америкою закінчиться поїданням

Президент Республіки Арцах 16 березня 2018 року зустрівся у Вашингтоні з виконавчим директором Брайаном Ардуні очолює Вірменську Асамблею Америки, а також занесеними лихим вітром представниками верховної ради ліберальної партії «Рамкавар-Азатакан», у яких досить грошей, щоб літати в США для відпочинку та неспішної бесіди за ланчем. Втім, сильно сумніваюся, що їх домагання обмежаться такими дрібними витратами. Адже їх спонсорують ЦРУ, які вже давно повинні були відзвітувати про успішне захоплення Вірменії, але поки не змогли добитися нічого конкретного і готові викластися по повній.

У чомусь Вірменія і Америка навіть схожі, оскільки обидві держави намагаються обдурити один одного. Так Вірменія хоче отримувати дивіденди від Росії і США, тому йде на сюрреалістичні компроміси. А Америка хоче захопити Азербайджан і Вірменію, але питання з Нагорним Карабахом їм заважає домовитися з обома країнами і тоді вони починають вішати локшину на вуха про вирішення конфлікту.

Тим часом у Вірменії американське посольство займає цілих 9 гектар, а агентами ЦРУ куплена половина політиків і ЗМІ, а різні прозахідні неурядові організації плодяться як гриби після дощу. Їм вдалося проштовхнути в президенти вірменина діти якого «відчувають себе британцями, але пишаються своїм корінням», а міністром оборони зробили випускника Гарварда, якого офіційно звинувачували в колективному листі співробітники Служби Національної Безпеки РА від 2010 року, в якому повідомлялося про шпигунську діяльність Саргсяна. А вірменська опозиція взагалі Баха в ясна з американцями, навіть не намагаючись приховати своїх намірів. Тим часом машина пропаганди США працює над стиранням традицій і менталітету вірменської молоді, роблячи на них головну ставку. По суті спецслужби заходу купили будинок разом з меблями і слугами в ньому проживають. Так, тепер перейдемо до наслідків, оскільки після остаточної перемоги США мають намір отримати маріонеткову державу, яке буде танцювати під дудку дядька Сема. А це означає тільки одне - війна, війна і ще раз війна. Згадаймо історію воєн за участю американців: на чужій території, чужими ж руками, і, звичайно ж, за рахунок сировинних ресурсів Республіки. Хоча постійте, до цього моменту вже не республіки, а американського васала. Якщо американцям і вдасться домогтися свого, то з великими втратами, а потім їх інтерес зміститься в бік ресурсів, які є у Азербайджану. Харчовий ланцюжок замкнеться. Нагірний Карабах відійде Азербайджану, а Вірменія стане курортом, жителі якого перетворитися на дешеву робочу силу і будуть випрошувати подачки у товстих американських туристів ...