Астрономічний лікнеп: зимове сонцестояння

23.12.2005

Між іншим, з учорашнього дня тривалість світлого часу доби почала збільшуватися. І це не може не радувати: значить, скоро весна! Гаразд, припустимо, до погожих весняних днів все ж ще далеко, але те, що вчора був день зимового сонцестояння, абсолютно точно. Однак дехто все ще плутає сонцестояння з рівноденням. Але ж це зовсім не синоніми.

Слово «рівнодення» говорить сама за себе - в ці дні тривалість дня на всій Землі, за винятком полярних областей, практично дорівнює тривалості ночі і складає дванадцять годин, плюс-мінус кілька хвилин. Момент, коли Сонце проходить точку весняного рівнодення (тобто перетинає екватор при русі з Південної півкулі в Північну), вважається початком астрономічної весни, а коли точку осіннього (при русі у зворотний бік) - астрономічної осені в Північній півкулі. Весняне і осіннє рівнодення ніякого відношення до сонцестояння не мають.

Сонцестоянням, кажучи науковою мовою, називається момент часу, в який центр Сонця проходить або через саму північну точку екліптики, або через найпівденнішу її точку. Такі дні називаються, відповідно, зимовим і літнім солнцестояниями. У цей час рух світила відбувається майже паралельно до екватора, що є причиною того, що полуденна висота Сонця протягом декількох днів залишається майже постійною, звідси і термін - «сонцестояння». Момент, коли Сонце проходить точку літнього сонцестояння, вважається початком астрономічного літа, а коли точку зимового - астрономічної зими в Північній півкулі. Тривалість дня в день літнього сонцестояння - найбільша, в день зимового, як неважко здогадатися, найменша.

Отже, говоримо правильно: зимовий чи літній сонцестояння і весняне або осіннє рівнодення.

Єжи Лісовський

Facebook 0

ВКонтакте 0

Однокласники 0

WhatsApp 0

Viber 0

Поділитися 0