Червоний Перекоп

Червоний Перекоп - селище, центр сільської Ради народних депутатів. Розташований в 30 км від Каховки і в 35 км від залізничної станції Братолюбівка на лінії Снігурівка - Федорівка. Через селище проходить автодорога Каховка - Новоолексіївка. Населення - 1589 чоловік. Сільраді підпорядковані селище Зелена Рубанівка і села Калинівка, Петропавлівка, Подівка, Просторе.

Про давнє заселення території, на якій знаходиться селище, свідчать досліджені археологами в околицях Червоного Перекопу скіфські кургани V-IV ст. до н. е. з багатими похованнями скіфської знаті. У цих похованнях виявлено безліч художніх виробів із золота і дорогоцінних каменів. Знахідки в одному з них дозволили реконструювати головний убір знатної скіф'янки з золотими прикрасами [1431, с. 66, 101]. Селище виникло в 1929 р в зв'язку зі створенням в Херсонській степу зернового радгоспу. Спочатку це господарство (за ним закріпили 197 тис. Га сільськогосподарських угідь) носило назву Херсонська зернофабріка, а потім - Херсонський зернорадгосп «Гігант» [483, л. 16]. На честь 10-річчя героїчної перемоги Червоної Армії над врангелевцами в роки громадянської війни на Каховському плацдармі постановою загальних зборів робітників радгоспу від 20 червня 1930 р господарство було перейменовано в «Червоній Перекоп» [486, л. 5].

Створювати найбільше державне господарство допомагала вся країна. На заклик Комуністичної партії з багатьох міст і сіл України, РРФСР, Білорусії та інших республік сюди прибули робітники, будівельники, трактористи, інженери, агрономи. З багатьох місць надходили будівельні матеріали, сільськогосподарська техніка. Перші трактори були отримані 14 лютого 1929 року, а до кінця наступного року їх налічувалося вже 170 [1658]. Механізатори піднімали цілину. Ця робота була нелегкою. Часто виходили з ладу трактори, не вистачало запчастин. Приклад самовідданої праці показували комуністи і комсомольці. Партійна і комсомольська осередки, створені в 1929 р, були нечисленними, але боєздатними і ініціативними. Так, партійний осередок складалася тоді з п'яти комуністів. З року в рік зростала економіка радгоспу, забудовувався селище. Перші новосілля в робітничих гуртожитках були урочисто відсвятковано напередодні 12-ї річниці Великого Жовтня. Багато робітників і фахівці зустріли це свято в двоквартирних кам'яних будинках з електричним освітленням і водопроводом. У 1930-1932 рр. вступила в дію хлібопекарня, відкрилися громадська їдальня, лазня, магазини продовольчих і промислових товарів. Були споруджені клуб, бібліотека, ясла-садок. У 1930 р в радгоспі широко розгорнулося рух за ударну працю. Спочатку було створено 10 ударних бригад, а незабаром їх число виросло до 120. Переможцями у змаганні за ударну працю стали трактористи А. А. Гізель, Кривошеєв і Козлова. Вони не тільки перевиконували норми виробітку, а й економили пальне, за що були відзначені грошовими преміями, а Ромашко премійований іменним годинником.

Уже в 1930 р радгосп виростив високий урожай зернових і здав державі 1 млн. Пудів хліба. Такого успіху в ті роки не домагалося жодне господарство півдня України. Трудовими досягненнями радгоспу постійно цікавилися керівники Комуністичної партії і Радянської держави. М. І. Калінін, Г. І. Петровський та інші видатні діячі побували в селищі і ознайомилися з роботою радгоспу. Вони дали високу оцінку майстерності трудівників, що досягли відмінних виробничих показників. За вміле керівництво господарством комуністи - директор радгоспу Г. С. Кравцов і ініціатор соціалістичного змагання серед механізаторів А. А. Гі-зело - в 1930 р в числі перших в країні були нагороджені орденом Леніна [1467, с. 162]. У 1934 р постановою бюро Одеського обкому КП (б) У на базі «Червоного Перекопу» були створені ще шість нових радгоспів: ім. Чкалова, ім. Рози Люксембург, «Горностаївській», «Степовий», «Асканійській» і «ПАП-лінській» [623, л. 77]. Але і після розукрупнення радгосп «Червоний Перекоп» залишився одним з великих і найбільш розвинених державних сільськогосподарських підприємств на півдні України. За господарством було закріплено 20,4 тис. Га сільськогосподарських угідь, в т. Ч. 12 тис. Га орних земель. У шести відділеннях радгоспу працювали 333 постійних і 233 сезонних робітників, 29 осіб інженерно-технічного персоналу [624, л. 1]. На тваринницьких фермах налічувалося 954 голови великої рогатої худоби червоної степової породи, 222 коня. В Червоний Перекоп приїжджали вчитися передовим методам праці хлібороби і механізатори Одеської, Миколаївської та інших областей України.

У передвоєнні роки трудівники радгоспу збільшили орні землі з 12 тис. Га до 12,9 тис. Га., На яких вирощували високі врожаї зернових культур. Так, в 1939 році було продано державі 39,7 тис. Піт зерна, 702 цнт м'яса і 7026 цнт молока. У червні 1938 р Миколаївський обком КП (б) У скликав в радгоспі «Червоний Перекоп» нараду керівників і механізаторів степових радгоспів. На цій нараді трактористи і комбайнери радгоспу поділилися досвідом роботи по вирощуванню високих врожаїв зернових культур. Комбайнер І. ​​Могила розповів про швидкісних методах збирання врожаю в 1935-1937 рр., Коли за сезон він прибирав хліб з площі 750 га і намолочувала по 8000- 8500 цнт зерна. Учасники наради оглянули радгоспні поля, тваринницькі ферми. З ростом економіки радгоспу змінювався і сам населений пункт. У 1939 р Червоний Перекоп був віднесений до розряду селищ міського типу. У 1941 році тут проживало 3500 осіб. Селище з чітко розпланували кварталами і вулицями прикрасили нові кам'яні будинки та громадські будівлі. Житлова площа в порівнянні з 1931 р збільшилася в 6 разів і склала 4 тис. Кв. метрів. У будинках робочих запалилися лампочки Ілліча, була підведена вода. Протяжність водопроводу становила 2,5 кілометра. Партійна організація багато уваги приділяла розвитку охорони здоров'я, народної освіти і культури. Добре було налагоджено медичне обслуговування. У лікарні на 25 ліжок працювали шість медпрацівників, в т. Ч. Один лікар. У семирічній школі 15 педагогів навчали 250 учнів. Навчанням було охоплено всі діти. Училище механізації сільського господарства (організовано в 1930 р) готувало кваліфіковані кадри трактористів і комбайнерів. У 1936 р побудований будинок культури з залом на 250 місць, працювала бібліотека з книжковим фондом 10 тис. Примірників.

Але війна, розв'язана проти СРСР фашистською Німеччиною, перервала мирну працю жителів селища, як і всіх радянських людей. Трактористи, комбайнери і шофери радгоспу пересіли на бойові машини. Багато механізатори вирушили на фронт з радгоспної технікою. З наближенням фронту найбільш цінна сільськогосподарська техніка та худобу були відправлені в східні області СРСР. Жителі селища рили окопи, протитанкові рови, обладнали кулеметні гнізда.

На початку вересня 1941 р районі Червоного Перекопу відбувалися кровопролитні бої проти наступаючого ворога. 11 вересня гітлерівцям вдалося захопити Червоний Перекоп [856, л. 92]. Під час окупації вороги розстріляли робочого радгоспу Г. А. Довбню, завідувача поштовим відділенням М. І. Ціпера, його дружину і двох дітей. Незважаючи на терор і загрози фашистів, мешканці селища саботували їх заходи: не виходили на роботу, псували інвентар, ховали зерно. Восени 1943 р окупанти, відступаючи, зруйнували ремонтні майстерні, громадські будівлі, багато житлових будинків [1009, л. 15].

2 листопада 1943 р бійці 2-го гвардійського механізованого і 5-го Донського козачого корпусів 4-го Українського фронту звільнили селище [856, л. 92]. Все населення Червоного Перекопу з радістю зустрічало своїх визволителів. 350 жителів селища билися на фронтах Великої Вітчизняної війни. 263 з них за героїзм і відвагу, проявлені в боях, удостоєні орденів і медалей Союзу РСР, 332 - загинули смертю хоробрих у боях за свободу і незалежність Батьківщини.

Після звільнення селища почалися відновлювальні роботи. Велику допомогу у відродженні радгоспу трудівникам селища надала держава - надало довгострокову позику, забезпечило насінням, інвентарем і будівельними матеріалами. Так, з РРФСР вже в 1944 р надійшли трактори, худоба. Це дало можливість широко розгорнути роботи по відновленню радгоспного господарства. В кінці року радгоспне стадо налічувало 229 голів великої рогатої худоби, 103 коней [1723]. Восени 1944 році трудівники радгоспу засіяли майже половину орної площі, відремонтували і побудували заново приміщення тваринницьких ферм, зерносховища, майстерні. До кінця 1945 р дала струм совхозная електростанція.

Одночасно з відродженням радгоспу, відновленням культурно-побутових установі і житла, робочі допомагали зводити капоніри для літаків авіаційного полку, який дислокувався поблизу Червоного Перекопу; жінки доглядали за пораненими, які лікувалися в госпіталі, постачали їх продуктами харчування.

Серед трудівників ширилося соціалістичне змагання, що стало потужним стимулом у виявленні резервів виробництва. Завдяки змагання і самовідданій праці робітників радгоспу, допомоги держави сівбу ярових було проведено на площі 1 864 га кондиційним насінням за дев'ять, а на окремих ділянках - за сім робочих днів. Прибирання пройшла під гаслом: «Зібрати урожай вчасно і без втрат!». З кожного гектара було отримано по 19 цнт зернових, а валовий збір склав майже 100 тис. Цнт [162, л. 9, 37]. Хлібороби докладали всіх зусиль до того, щоб з року в рік вирощувати і збирати добрі врожаї. У 1948 р ланка Л. І. Лавреніча виростило по 32 цнт зернових, комбайнери П. М. Гребняк, В. І. Баришполец намолотили кожен по 6 тис. Цнт зерна. План хлібоздачі господарство виконало достроково на 122 відсотка.

У 1948 р на полях радгоспу вперше стали вирощувати бавовну. У 1951 р під цією культурою було зайнято 1530 га, з яких зібрали і продали державі 810 тонн бавовни-сирцю. За досягнуті успіхи радгосп отримав перехідний Червоний прапор Ради Міністрів СРСР і грошову премію в розмірі 90 тис. Руб. [163, л. 3]. Високих показників досягли рільники В. Захарченко, М. Радченко, машиніст бавовнозбиральної машини А. Кириченко (нині Герой Соціалістичної Праці). Вони зібрали з кожного гектара по 9 цнт бавовни-сирцю. Вагомих результатів досягли і тваринники. Так, доярка А. А. ахеев в 1947 р надоїла 959 цнт молока при плані 897 цнт. Значно перевиконали свої завдання доярки Е. І. Онищенко, Є. Ф. Задорожна, а чабан І. Г. Калінкін від кожних 100 вівцематок отримав по 130 ягнят. З року в рік відбудовувався селище. Повністю був відновлений житловий фонд, впорядковано вулиці, розширена торгівельна мережа. В Червоний Перекоп прибуло 45 сімей - переселенці з Хмельницької області. Їм були надані упорядковані квартири. Діяла лікарня на 25 ліжок, в якій працювали 11 медпрацівників, в т. Ч. 1 лікар. У середній школі 20 педагогів навчали 257 дітей. До послуг жителів селища були будинок культури з залом на 250 місць, і бібліотека з книжковим фондом 13,5 тис. Примірників.

На початку 50-х рр. партійна організація радгоспу (в той час налічувала 50 комуністів) особливу увагу приділяла вдосконаленню організації виробництва, впровадження механізації трудомістких процесів на тваринницьких фермах. Енергія Каховської ГЕС (з 1955 р) дала можливість механізувати виробничі процеси у всіх галузях господарства. Здійснюючи намічені партією плани подальшого підйому сільського господарства, радгосп з року в рік збільшував врожайність зернових і продуктивність тваринництва. Середньорічна врожайність зернових в шостій п'ятирічці складала 23,6 цнт з гектара. Тільки в 1960 році валовий збір зерна досяг 165,8 тис. Цнт, в т. Ч. Озимої пшениці - 131 тис. Цнт. У розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено 39,2 цнт м'яса і 183 цнт молока. Грошові доходи господарства досягли 317 тис. Рублів.

Після березневого (1965 р) Пленуму ЦК КПРС трудівники Червоного Перекопу впевнено взяли курс на подальше нарощування виробництва сільськогосподарської продукції. Роки восьмої п'ятирічки пройшли під знаком боротьби за гідну зустріч 50-ї річниці Великого Жовтня і 100-річчя від дня народження В. І. Леніна. Включившись у всенародне соціалістичне змагання, колектив радгоспу вже в 1966 р виростив по 31,4 цнт зернових з гектара (без кукурудзи), в т. Ч. По 36 цнт пшениці. Валовий збір зерна склав 277 тис. Цнт при плані 240 тис. Цнт. Тваринники господарства в 1967 року виробили в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь по 66 цнт м'яса і по 256 цнт молока, а від кожної фуражної корови було надоєно по 2800 кг молока. Отримано по 11,2 тис. Яєць на 100 га зернових. Завдання восьмої п'ятирічки трудівники радгоспу виконали достроково: з виробництва зерна і яєць - в 1968 р, вовни - в 1969 р, м'яса і молока - на початок січня 1970 року. За успішне і дострокове виконання планів по виробництву сільськогосподарської продукції в восьмий п'ятирічці радгосп був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і Ленінською ювілейною почесною грамотою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Протягом майже 20 років це господарство очолював К. Г. Пан-кевич, удостоєний в 1971 р звання Героя Соціалістичної Праці.

Напередодні XXIV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду Компартії України червоноперекопци рапортували про нові трудові досягнення. «Ради доповісти делегатам XXIV з'їзду партії, - писали вони, - що колектив ордена Трудового Червоного Прапора радгоспу« Червоний Перекоп »Каховського району Херсонської області, готуючись до гідної зустрічі XXIV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду Компартії України, достроково виконав план першого кварталу 1971 р з продажу державі м'яса, молока і яєць. До кінця кварталу буде ще продано тисячу центнерів молока, 70 тис. Штук яєць. Для отримання високого врожаю на полях радгоспу завершується підживлення озимих, повністю підготовлена ​​техніка для проведення весняно-польових робіт »[1644]. Свої рапорти трудівники радгоспу підкріпили конкретними справами. Фактично державі було продано 1210 цнт молока, 1650 цнт м'яса, 90 тис. Штук яєць та багато іншої сільськогосподарської продукції. Особливо відзначилися в передз'їздівському змаганні доярка А. М. Лопушенко, свинарка Е. П. Гребенникова, тракторист В. Ф. Могила, значно перевиконали свої зобов'язання.

Втілюючи в життя рішення XXIV з'їзду КПРС, робочі радгоспу показували зразки самовідданої праці. Вони домоглися в складних кліматичних умовах середньорічний врожайності зернових в дев'ятій п'ятирічці по 27,6 цнт з гектара, в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь справили по 250,5 цнт молока і 65,8 цнт м'яса.

Зросла культура землеробства, застосування мінеральних добрив і нової техніки (на полях радгоспу працювали 139 тракторів, 40 комбайнів, 70 автомобілів), зрошення сільськогосподарських угідь на площі 3480 га сприяли виконанню взятих зобов'язань по виробництву зернових і інших культур, збільшення поголів'я та продуктивності громадського тваринництва. Середньорічна врожайність зернових культур в десятій п'ятирічці склала 27,1 цнт з гектара, в т. Ч. На поливних землях (1800 га) механізований загін І. Н. Тонконога виростив по 54,7 цнт пшениці і 61 цнт кукурудзи. Цей мехзагону був учасником ВДНГ СРСР, нагороджений вимпелом ім. Юрія Гагаріна. Виконали взяті зобов'язання і тваринники. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 64,5 цнт м'яса і по 248,4 цнт молока, У 1980 р на тваринницьких фермах містилися 4596 голів великої рогатої худоби, в т. Ч. 1600 корів; 20 618 свиней. Неухильно збільшуються грошові доходи радгоспу. У десятій п'ятирічці в середньому в рік він отримав 4 396 900 руб., А за п'ятирічку -21 984 505 руб. Все значно більші кошти виділяються на будівництво господарських об'єктів. Тільки за 1976-1980 рр. в Червоному Перекопі побудовані 150 житлових будинків, будинок побуту та інші господарські об'єкти. У радгоспі введена гарантована оплата праці. Постійно підвищується заробітна плата робітників і службовців селища. Якщо у восьмій п'ятирічці вона становила 90-120 руб. в місяць, то в десятій - 150 рублів.

Новими трудовими успіхами ознаменували робочі радгоспу перші роки одинадцятої п'ятирічки. Так, в 1981 р отримано по 28,6 цнт зернових, вироблено в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь по 118,3 цнт м'яса, 231,3 цнт молока і по 9,2 тис. Яєць на 100 га зернових. Високих показників досягли багато робітників радгоспу. Так, комбайнер М. А. Дідик намолотив за сезон 11104 цнт зерна, а його учень Н. В. Стукалов - 11 400 центнерів.

Помітно зріс загальноосвітній, професійний и культурний рівень робітніків Радгосп. У селіщі Працюють 45 інженерно-технічних ПРАЦІВНИКІВ; тут з'явилися Нові спеціальності: гідротехнікі, фр-гатчікі, оператори машинного доїння та інші. За трудові Досягнення 130 передовіків Радгосп нагороджені орденами и медалями Союзу РСР. Орденом Леніна відзначені механізаторі А. А. Гізель, Н. Н. Чу-ча (ніні пенсіонер), М. К. карнутов, завідувач свинофермой Р. К. Чупилко (ніні на пенсії), ланковою Зрошувальна ділянки відділення № 4 Н. Д . Кожушко; орденом Жовтневої Революції - секретар парткому І. Д. Огданець, зав. тваринницькою фермою М. С. Бабич (нині пенсіонер), начальник механізованого загону І. І. Тонконог, пташник М. С. Півень, голова профкому В. Т. Феклін, комбайнер Е. І. Пекарський (нині пенсіонер), механізатор В. Ф. Могила; орденом Трудового Червоного Прапора - 24 людини, в т. ч. доярка А. М. Романенко, свинарка Е. П. греби-Чікова, керуючий відділенням № 1 Ф. П. Романенко, доярка А. М. Лопушенко (двічі); орденом «Знак Пошани» - 20 осіб.

Червоний Перекоп з кожним роком зростає, стає все більш красивим. На свої кошти і за допомогою державних кредитів за післявоєнні роки чер-воноперекопци побудували більше 200 індивідуальних будинків загальною площею 12 тис. Кв. метрів. У центрі селища - 15 двоповерхових комунальних житлових будинків міського типу. Селище електрифікований і радіофікований, має свою АТС на 200 номерів. У квартирах багатьох робітників і службовців встановлено телефонні апарати. Працює 6 магазинів, товарообіг яких в десятій п'ятирічці склав 8143 200 руб. Налагоджена комісійна торгівля сільськогосподарськими продуктами. До послуг жителів - комплексний приймальний пункт РАЙПОБУТКОМБІНАТ, 2 столові, кілька буфетів.

Продовжує удосконалюватися медичне обслуговування населення. У дільничній лікарні (на 25 ліжок з пологовим відділенням) і медичних пунктах працюють 26 медпрацівників, з них 4 лікаря. Для малюків відкриті дитячий сад і четверо ясел, де виховуються 120 дітей. Велика увага приділяється народної освіти. У середній школі навчаються 587 учнів, працює 41 педагог. Професійно-технічне училище за роки свого існування випустило понад 16,5 тис. Фахівців для сільського господарства: трактористів, комбайнерів, механіків, шоферів і механізаторів тваринницьких ферм. У 60-х рр. в училище проходили практику юнаки з Куби. В знак дружби між радянським і кубинським народами комсомольці і молодь Червоного Перекопу разом з кубинськими друзями заклали Алею дружби. Центром масово-політичної роботи є будинок культури (на 500 місць, просторі фойє, кімнати для гурткової роботи), де виступають хоровий, танцювальний, музичний та інші гуртки художньої самодіяльності, в урочистій обстановці проводяться вшанування передовиків виробництва, проводи ветеранів праці на пенсію, кому -сомольско-молодіжні весілля. При будинку культури створено музей історії радгоспу. У ньому налічується 495 експонатів, які відображають основні етапи історії радгоспу «Червоний Перекоп», що розповідають про великі звершення трудівників селища. Старий клуб переобладнаний під спортзал. Відкрито музичну школу. Плідну культурно-виховну роботу серед населення проводить селищна бібліотека (фонд - 11 300 книг), її послугами користуються 1160чітателей. Тут систематично проводяться читацькі конференції, літературні вечори, бібліографічні огляди літератури, влаштовуються книжкові виставки, випускаються бібліотечні плакати, присвячені знаменним історичним датам. За відмінне обслуговування населення в 1967 р бібліотека була нагороджена дипломом ВДНГ СРСР. Красноперекопська аматорська кіностудія, створена в 1965 р, нагороджена Почесною грамотою ЦК ЛКСМУ за кінофільми «Сатиричні кадри», «Радгоспні новини». Любителі студії створили фільми: «Перейти поле», «Склянка молока», «Таврійські етюди» та інші фільми. Активну роботу ведуть члени первинної організації товариства «Знання». У ній 40 членів - вчителі, агрономи, лікарі та інші фахівці. Вони виступають перед жителями з лекціями, проводять бесіди, допомагають випускати стінгазети «Радгоспне виробництво» і «Перець», готують радіогазету. Селищна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, створена в 1968 році, налічує 976 осіб. Радгосп є колективним членом цього товариства. У 1957 р в селищі споруджено пам'ятник В. І. Леніну.

На честь воїнів-односельчан, полеглих на фронтах Великої Вітчизняної війни, споруджені пам'ятники в Чер-Воном Перекопі, Зеленої Рубанівці і Петропавлівці. На братській могилі радянських воїнів, які віддали життя в боях за визволення селища, також встановлено пам'ятник.

У Калинівці і Подівка знаходяться братські могили радянських воїнів, загиблих в боях за звільнення цих сіл.

У селищі створена первинна організація Товариства радянсько-болгарської дружби. У складі делегації від Херсонської області передовики радгоспу відвідували Болгарію, Угорщину, Чехословаччину. За досвідом в передовій радгосп часто приїжджають делегації трудящих братніх союзних республік і країн соціалістичної співдружності. Вони знайомляться з життям трудящих селища, оглядають пшеничні поля, тваринницькі ферми. У Червоному Перекопі побували туристичні групи з Угорщини, Чехословаччини, НДР, Фінляндії та інших країн.

Успіхи в розвитку економіки і культури Червоного Перекопу - результат самовідданої праці жителів селища, повсякденному організаторської та політико-виховної роботи трьох партійних організацій, які об'єднують у своїх лавах 90 комуністів. Питання господарського та культурного будівництва, благоустрою селища, розвитку охорони здоров'я і народної освіти постійно знаходяться в центрі уваги сільської Ради народних депутатів, до складу якої обрані 47 депутатів. Серед них - 22 комуніста і 8 комсомольців. 23 обранця народу - жінки, 26 - робочі, 21 - службовець. Працюють вісім постійних комісій. У 1981 р бюджет Ради становив 118,4 тис. Руб. З цієї суми на потреби народної освіти було направлено 87,6 тис. Руб .; на охорону здоров'я - 8,6 тис. руб., на розвиток культури - 8,5 тис. руб. З районного бюджету додатково на охорону здоров'я було виділено 36,6 тис. Рублів.

Все більш змістовною стає робота профспілкової організації, яка налічує в своїх рядах 1178 осіб. Вона об'єднує 6 цехових колективів і 21 профгрупа. Профспілкова організація проявляє велику турботу про підвищення комуністичної свідомості трудівників селища, виступає організатором соціалістичного змагання, розвиває трудову активність робітників і службовців в боротьбі за подальше зростання продуктивності праці, забезпечує контроль за використанням громадських фондів споживання, поліпшенням умов праці, побуту і відпочинку робітників і службовців. Надійними помічниками партійних організацій в справі залучення молоді до комуністичного будівництва є комсомольці селища. У чотирьох первинних комсомольських організаціях налічується 238 членів ВЛКСМ.

Перед селищем відкриваються широкі перспективи подальшого економічного і культурного розвитку. Втілюючи в життя рішення XXVI з'їзду КПРС і XXVI з'їзду Компартії України, трудящі Червоного Перекопу успішно виконують плани одинадцятої п'ятирічки, вносять конкретний внесок в виконання Продовольчої програми СРСР і тим самим сприяють неухильному підвищенню економічної могутності країни, здійснення планів комуністичного будівництва.

В. Н. Соколов, В. П. Устиненко

Если ви нашли помилки, будь ласка, віділіть фрагмент тексту и натісніть Ctrl + Enter.