Даль Володимир Іванович
У березні 1819 року випускник петербурзького Морського кадетського корпусу вісімнадцятирічний мічман Володимир Даль на шляху з Петербурга в Москву записав в зошит перше слово для «Тлумачного словника живої великоросійської мови». З цього дня «Словник» стане головною працею його життя, і за наступні півстоліття Даль пояснить і забезпечить прикладами близько двохсот тисяч слів.
Походження Володимир Даль був неросійського: його батько - вихідець з Данії, мати - з зросійщених німців. Але, побувавши в Данії під час навчального плавання на бригу «Фенікс», гардемарин Даль остаточно переконався, що буде почитати своєю батьківщиною тільки Росію.
Флотська служба мічмана Даля виявилася недовгою і не дуже щасливої. На початку 1826 року, зважившись на зміну роду діяльності, він вступив на медичний факультет Дерптського університету. Коли почалася російсько-турецька війна (в 1828 році), Даль достроково захистив дисертацію на ступінь доктора медицини і відправився на південь в діючу армію. Був ординатором рухомого госпіталю, придбав славу вправного хірурга, а в польську кампанію - несподівану славу інженера. За наведення моста через Віслу імператор Микола Павлович нагородив Даля Володимирським хрестом з бантом. Однак і в військових походах записні книжки для «Тлумачного словника» без діла не животіли.
Тим часом, в листопаді 1830 в журналі «Московський телеграф» з'явилася повість «Циганка», підписана - В. Даль, а в жовтні 1832 го - книга «Російські казки, з перекази народного усно на грамоту громадянську перекладені, до побуту житейському пристосованим і приказками ходячими розцяцьковані козаком Володимиром Луганським. П'ят перший ». За книгу, в якій директор канцелярії Третього відділення угледів «глузування над урядом», Козак Луганський, він же В. Даль, був заарештований, але в той же день, з огляду на військових заслуг, звільнений з вибаченнями.
Ставши відомим літератором, доктор Даль не ризикнув залишити службу і, вироблений в колезькі асесори 6 травня 1833 був визначений чиновником для особливих доручень до Оренбурзькому військовому губернаторові.
18 вересня в Оренбург «прибув нежданий і ненавмисний» Пушкін, а на інший день Даль супроводжував його в поїздці в Бердскую слободу, колишню пугачовські ставку.
Даль ні Пушкіну близьким другом, але саме він, будучи в той час вже в Петербурзі, невідлучно провів близько смертельно пораненого Пушкіна його останні години 28 і 29 січня 1837 року. 
У 1841 році В. І. Даль - тепер статський радник - отримав в столиці нову посаду. Керував в міністерстві внутрішніх справ Особливою канцелярією і уславився «правою рукою» міністра. Бували дні, коли все писарі Особливою канцелярії займалися розбиранням посилок з зразками місцевих говірок і листуванням казок, прислів'їв і повір'їв, в безлічі доставляються Далю звідусіль.
Битопісательние повісті Козака Луганського йшли нарозхват в столичних журналах - до тих пір, поки «Комітет для вищого нагляду за духом і напрямом друкованих в Росії творів» не помітив в одній з них (під назвою «Ворожейка») якийсь шкідливий натяк. Тоді міністр запропонував Далю на вибір: «Писати - так не служити, служити - так не писати». Даль вибрав службу, пояснивши: «Часи хиткі, бережи шапки». Але з Петербурга незабаром перевівся в Нижній Новгород - керуючим питомої контори.
У Нижньому про нього багато пліткували, вважали зверхником і Чудодеев. Він збирав у своєму будинку місцевих лікарів (між собою говорили нібито по-латині), записував гімназичні примовки, грав з гостями в шахи, виточені їм власноруч на токарному верстаті. Відправив в журнал «Руська бесіда» лист, в якому стверджував, що навчати селян грамоті передчасно: ще не заготовлені книги для народного читання. Він сам такі книги і заготовляв: «Солдатські дозвілля», «Матроська дозвілля», «Два сорока бивальщінок для селян». Відслуживши в Нижньому добрий десяток років, Даль подав, нарешті, у відставку.
У Москві в останнє десятиліття життя В.И.Даль випустив у світ збірник «Прислів'я російського народу» і «Тлумачний словник живої великоросійської мови»; крім того, склав і думав прикласти до «Тлумачного словника» словнички офенею (коробейников), костромських шерстобітов і петербурзьких шахраїв. А.Н.Афанасьева для знаменитого збірника «Народні російські казки» Даль передав тисячу казок, П.В.Кіреевскому - записи пісень, Публічній бібліотеці - збори лубочних картин.
Кажуть, перед смертю він покликав дочку і попросив: «Запиши слівце».
Світлана Мала
Повне зібрання творів: У 8 т. / В. Даль (Козак Луганський). - М .: Столиця, 1995.
ВИБРАНІ ТВОРИ. - М .: Правда, 1983. - 448 с .: іл.
Книга знайомить читачів, які знають В.И.Даля як творця «Тлумачного словника живої великоросійської мови», з В. І. Даля - автором битопісательних повістей, оповідань, нарисів з народного життя і перекладень народних казок.
Бікей І МАУЛЯНА: Повісті, розповіді, нарис. - Челябінськ: Юж.-Урал. кн. вид-во, 1985. - 384 с .: іл.
Вісім років Даль прожив в Оренбурзі, тисячі верст проїхав по губернії, вивчився башкирському і казахської мови, провідав звичаї, звичаї і перекази споконвічних народів і прийшлих - уральських козаків. Про те, що бачив своїми очима, і про те, що чув від бувалих людей, написав оповідання та повісті.
ІЛЮСТРОВАНИЙ СЛОВАРЬ ЖИВОГО РОСІЙСЬКОЇ МОВИ: У 2 т. / [Упоряд. В.Берестов, Н.Александрова; Худож. оформл. Е.Полікашін]. - СПб .: Нева; М .: ОЛМА-ПРЕСС, 2001..
Укладачі двотомника Валентин Берестов і Наталія Александрова взяли з незліченних скарбів «Тлумачного словника» одну сорокову частину. Якщо порівняти Далев «Словник» з чудовими хоромами, майстерно прикрашеними вигадливою різьбою (князьок, прічеліни, сережки, димникі ...), то цей «Дитячий далечінь» - вхід в хороми через сіни, збудовані також з умінням і любов'ю.
Матроська дозвілля: Розповіді / Упоряд., Предисл., Оброб. для дітей і словник Л.Асанова; Худож. Л.Фалін. - М .: Дет. лит., 1991. - 143 с .: іл.
Збірник «Матроська дозвілля» був виданий в 1853 році і призначався для читання матросам, набраним по рекрутскому набору з усіх кінців Росії. Неквапливо і цікаво веде В.И.Даль розповідь про будову Всесвіту, рух Землі і Сонця, про різні випадки морських і найбільше - про славну історію російського флоту.
Про повірити, забобони і забобони російського НАРОДУ: Матеріали по рус. демонології. - СПб .: Літера, 1994. - 480 с.
Повір, забобони і забобони російського НАРОДУ. - М .: Ексмо, 2003. - 732 с .: іл.
Зібрані В. І. Даля повір'я про домовиків, водяників, потвори, перевертнів, русалок і привидів, змови і прикмети.
ПОВЕСТИ ТА ОПОВІДАННЯ. - М .: Сов. Росія, 1983. - 432 с.
А саме: трагікомічна «повість в малюнках» «Пригоди Християна Христиановича Віольдамура і його Аршета», повість «Циганка», написана за молдавськими враженням часів російсько-турецької війни 1828-1829 рр., І цикл оповідань «Картини російського побуту».
Прислів'я РОСІЙСЬКОГО НАРОДУ: Зб. В.Даля: У 3 т. - М .: Рус. книга, 1994. - (Живе рус. слово).
Прислів'я РОСІЙСЬКОГО НАРОДУ. - М .: РИПОЛ КЛАССИК, 2001. - 445 с .: іл.
На титульному аркуші першого видання 1862 року був видрукувано: «Прислів'я російського народу. Збірник прислів'їв, приказок, висловів, прислів'їв, чистоговорок, примовок, загадок, повір'їв та ін. В.Даля. Прислів'я несудимість ».
СТАРИЙ-Годовиков: Казки, загадки, прислів'я, ігри / Упоряд. І.Халтурін; Мал. В.Конашевіча. - М .: Дет. лит., 1987. - 80 с .: іл.
СТАРИЙ-Годовиков: Казки, загадки, прислів'я, ігри / Упоряд. І.Халтурін; Мал. В.Конашевіча. - М .: Дрофа, 2003. - 85 с .: іл. - (Казка за казкою).
Ця книга - для самих маленьких. Для тих, кому вголос читають казки і побрехеньки і загадують загадки, з ким розучують гри, пісеньки і скоромовки. Наприклад, такі:
«Біжить лисиця по шесточку, лизни, лисиця, пісочку».
«З'їв молодець тридцять три пирога з пирогом, та усі із сиром».
Тлумачний словник Даля: В 4 т. - Репринт. изд. - М .: Терра, 1995.
Тлумачний словник Даля: В 4 т. - [Репринт. изд.]. - М .: Рус. мова: Медіа, 2006.
У «напутньому слові», прочитане в Товаристві Любителів Російської словесності в Москві 21 квітня 1862 року Даль сказав про своє «Словнику»: «... Писав його не вчитель, що не наставник, не той, хто знає справу краще за інших, а хто перед многими над ним працював біля нього учень, який збирав весь вік свій по крупинці те, що чув від учителя свого, живого російської мови ».
Світлана Мала
Бессараб М.Я. Володимир Даль. - М .: Современник, 1968. - 288 с .: іл.
Матвієвська Г.П., Зубова І.К. Володимир Іванович Даль. - М .: Наука, 2002. - 530 с. - (Наук.-біогр. Лит.).
Порудоминский В.І. Даль. - М .: Мол. гвардія, 1971. - 384 с .: іл. - (Життя замечат. Людей).
Порудоминский В.І. Життя і слово. - М .: Мол. гвардія, 1985. - 222 с .: іл. - (Піонер - значить перший).
Порудоминский В.І. Повість про «тлумачному словнику». - М .: Книга, 1981. - 125 с .: іл. - (Долі книг).
Порудоминский В.І. Про Володимира Івановича Даля і його словник: Розповіді. - М .: Дет. лит., 1979. - 32 с .: іл.
Смирнов А.Є. Дар Володимира Даля: Кн. для внекл. читання. - М .: Дрофа, 2005. - 175 с .: іл.
С.М.
Лисиця і заєць: Мультиплікаційний фільм. За рус. нар. казці в переказі В. І. Даля. Реж. Ю.Норштейн. Худож.-постановник Ф.Ярбусова. Комп. М.Мееровіч. СРСР, 1973. Ролі озвучував - В.Хохряков.
С.М.