Де в Києві знайти найкрасивіші будівлі в стилі сталінський ампір

  1. Фонтан перед будівлею мерії і статуя Леніна в проїзді
  2. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
  3. "Будинок із зіркою" і його близнюки
  4. Боротьба з надмірностями: без колон і робітників, але з аркою
  5. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
  6. Мерія: кінотеатр і вічна трибуна
  7. Головпоштамт: 13 вікон і полтергейст
  8. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
  9. По парній стороні: будівлі для радянських міністерств
  10. АВТОР:
  11. Орфографічна помилка в тексті:

17 вересня 2018, 5:56 Переглядів:

Фонтан перед будівлею мерії і статуя Леніна в проїзді

17 вересня 2018, 5:56 Переглядів:   Фонтан перед будівлею мерії і статуя Леніна в проїзді   З чого все починалося

З чого все починалося. Житловий будинок з вежею і шпилем на Хрещатику, 13, був побудований одним з перших відразу після війни. Фото: Анатолій Бойко

У 30-х роках, коли влада вирішила перенести столицю України з Харкова до Києва, місто захлеснула мода на гігантоманію. Були плани знести всі будівлі від Софійського до Михайлівського собору, а на цьому місці спорудити найбільшу в світі площа і встановити 100-метровий пам'ятник Леніну в районі фунікулера. Благо обмежилися тільки зведенням будівлі, в якому зараз розміщується МЗС України. У стилі так званого сталінського ампіру проектувалися житлових будинків та установ. Громіздкі споруди, що поєднують в собі ампір, бароко, еклектику, пізній класицизм, будувалися з арками, колонами, мансардами. Їх прикрашали зірками, серпами і молотами. Тривало це архітектурне безумство навіть після смерті Сталіна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Хрещатик: "іспанські" мотиви і пафос

Найяскравіший приклад сталінського ампіру - центральна вулиця Хрещатик, де практично кожен будинок побудований з радянським розмахом. Забудовувати головну вулицю країни почали заново після Другої світової, коли практично всі будинки лежали в руїнах.

Був оголошений архітектурний конкурс на кращий проект забудови Хрещатика. У ньому брали участь багато відомих архітектори, на розгляд пропонувалося більше 20 проектів. Переміг проект групи авторів на чолі з головним архітектором міста Власовим. Однак після того, як головного архітектора перевели на аналогічну посаду в Москву, будівництвом керував архітектор Анатолій Добровольський. Хоча тоді національні мотиви і були заборонені, архітектор зробив все, щоб українське бароко проглядалось в кожному будинку на головній вулиці країни. Щоб їх якось приховати, українське видавали за іспанську, тим більше, що якраз в той час група радянських архітекторів поїхала у відрядження до Європи для ознайомлення з іспанським мистецтвом. Тому на будинках можна помітити мотиви і ліплення, схожі на ті, що збереглася на деяких старовинних київських храмах.

Тому на будинках можна помітити мотиви і ліплення, схожі на ті, що збереглася на деяких старовинних київських храмах

Арка в "Пасаж". Будівля в шість поверхів прибудували до старовинних будинках XIX століття. Фото: А. Бойко

Першими на Хрещатику звели житлові будинки №13 (будинок з вежею і шпилем на даху) і №17, в якому проживав сам архітектор Добровольський. До цього будинку був прибудований двоповерховий портик з арками (виходив на бік метро "Хрещатик"). Його розібрали в цілях безпеки після того, як в 1989 році обвалився портал над головним входом в Головпоштамт. В кінці 40-х на Хрещатику, 15, почалося відродження "Пасажу". Були відновлені старі будинки, побудовані ще в XIX столітті, а до їх торцях прибудували шестиповерховий будинок з великою аркою. Праворуч від входу розміщувалося зображення колгоспниці і колгоспника зі снопом. Зліва - фігури двох робітників-метробудівців з рейкою. Прибрали ці скульптури в 1998 році нібито через їх аварійності.

Будинок архітектора. Торець будинку прикрашав портик. Фото: А. Бойко

"Будинок із зіркою" і його близнюки

На початку 50-х на Хрещатику, 25, побудували 14-поверхову житлову висотку, яку в народі прозвали "будинком із зіркою". Будівля в дусі сталінських висоток зробили пафосним: з двома 9-поверховими "крилами", вежею і шпилем із зіркою, яка підсвічувалася. На першому поверсі облаштували кінотеатр "Дружба", який пропрацював тут до 2010 року. З боків від висотки також звели два 11-поверхових будинки-близнюки, які разом з основною висоткою складають єдиний архітектурний ансамбль. Всю цю красу доповнювали фонтан між будинками і сходи, що ведуть до центральної висотці. До слова, під нижньою частиною сходів в радянські часи розміщувалося кафе під назвою "Грот" з літнім майданчиком і парасольками на іноземний манер. Нібито через це кафе навіть прозвали "Мічиган". До речі, спочатку "вдома із зіркою" не повинно було бути. Згідно раннього варіанту післявоєнної відбудови Хрещатика, на цьому місці хотіли звести присадкуватий Будинок народних зборів, перекритий куполом, але проект так і не реалізували.

Боротьба з надмірностями: без колон і робітників, але з аркою

У 1954 році на місці двох довоєнних будинків на розі вулиць Хрещатик і Лютеранської звели житловий будинок з арочним проходом, де знаходилася квартира відомої радянської оперної співачки Єлизавети Чавдар. Початковий проект цього житлового будинку був двома окремих корпусу, з'єднаних невисокою аркою. Особовий фасад пропонувалося рясно прикрасити скульптурами і керамічним декором. У другому варіанті два корпуси вже зливалися в один, з наскрізним арочним проходом на вулицю Лютеранську. На проектної комісії було прийнято рішення будувати один корпус, висоту арки підняти до чотирьох поверхів і спростити декоративне оздоблення фасаду, замінивши колони на пілястри і пілони.

У Бессарабки. Фасад будинку хотіли прикрасити трудящими. Фото: А. Бойко

Житловий будинок на Хрещатику, 29/1, поруч з Бессарабським ринком звели в 1956 році. Два перші поверхи пристосували під магазин і кінотеатр, інші - зробили житловими. Існувало кілька проектів будинку, виконаних різними авторами. По одному з них фасад повинна була прикрасити монументальна скульптура із серії "Робітник і колгоспниця", проте трудящі так і не "оселилися" на фасаді. Справа була в тому, що добудовували будинок в той час, коли радянська влада почала активно боротися зі всякими архітектурними надмірностями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Примітно, що на місці цього будинку в 1840 році була двоповерхова споруда з невеликим готелем. Належала вона відомому київському архітекторові Вікентієві Беретті, який побудував будинок за своїм проектом. Свого часу тут проживали Микола Костомаров і Тарас Шевченко.

З аркою. Проект переробили. Фото: А. Бойко

Мерія: кінотеатр і вічна трибуна

Нинішня будівля столичної мерії (Хрещатик, 36) звели в 1957 році. До революції на цьому місці розташовувався кінотеатр Шанцера на 1100 місць і вважався одним з кращих в імперії.
Спочатку будівництво Київської ради народних депутатів УРСР пропонувалося зробити в 22 поверху, з уступчатим силуетом і шпилем, а фасад прикрасити скульптурами робітників і колгоспників, щоб зрадити їй особливу важливість. Перед входом в адмінбудинок навіть планували облаштувати фонтан або встановити постійну урядову трибуну. Однак все це так і залишилося в планах. Через багато років у 1990 році, 24 липня, поруч з будівлею майбутньої мерії вперше на флагштоку замайорів синьо-жовтий прапор.

Сусіднє з мерій будівля (Хрещатик, 34), згідно з початковим проектом, мало стати бічним крилом міськради. По одному з варіантів це крило призначалося для міського РАГСу і поєднувалося з нинішньої мерією півколом. За другим - розташовуватися тут повинні були два міністерства. В результаті реалізували другий проект, а дві споруди з'єднали зниженою прямокутної вставкою. У 1957 році на двох нижніх поверхах цього будинку відкрили відомий магазин кераміки "Фарфор-фаянс".

У 1957 році на двох нижніх поверхах цього будинку відкрили відомий магазин кераміки Фарфор-фаянс

Адмінпостройкі. Мерія і сусіднє з ним будівлю для міністерств. Фото: А. Бойко

Головпоштамт: 13 вікон і полтергейст

Будівля Головпоштамту (Хрещатик, 22) звели в 1958 році на місці прибуткового будинку, де в 1849 році з'явилася перша в Києві поштова контора. Однак, вже тоді за цим місцем закріпилася погана слава.

На початку ХХ століття мешканці будинку звернулися в поліцію і повідомили, що у них твориться недобре: меблі рухалася без сторонньої допомоги, а по кімнатах літали столові прибори та постільну білизну. Нібито навіть прибулі за викликом правоохоронці стали свідками расшалившегося полтергейсту, тодішні журналісти багато писали про цю подію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Нова будівля поштамту почали будувати в 1914 році, але роботи зупинила перша світова війна. У 1941 році будівлю зникло під час вибухів і пожежі на Хрещатику. Однак на цьому трагічні події для "вдома зв'язку" не закінчилися. Відбудована будівля зробили з помпезним двоярусним портиком над головним входом. У серпні 1989 року цей портик обвалився, вбивши 11 людей, ще двоє отримали важкі травми. Виною трагедії нібито стали злодійство матеріалів і недбалість будівельників, однак багато городян зв'язали подію з містичним числом 13, яке присутнє на будівлі: 13 віконних прорізів на фасаді Головпоштамту з боку центральної вулиці, стільки ж вітрин з боку Майдану і стільки ж ліпних капітелей разом з фронтоном прикрасили портик. Відновлення портика було закінчено в 1990 році. Тоді ж стіни залу і опори облицювали плиткою під білий мармур.

"Будинок зв'язку". Портик над головним входом обвалився в 1989 році. Фото: А. Бойко

По парній стороні: будівлі для радянських міністерств

Будівля на вул. Хрещатик, 30/1 (на розі з вул. Прорізної) звели в 1953 році для Міністерства лісового господарства УРСР. З боку центральної вулиці в ньому розмістився торговий павільйон з популярним книжковим магазином "Дружба". Побудували будинок в одну висоту з сусіднім будинком

"Київглавархітектури", яке вціліло після війни і згубного пожежі на Хрещатику. На протилежному боці було побудовано ще одне адмінбудинок з портиком (вул. Хрещатик, 28/2). У ньому розміщувалося колишнє Міністерство культури УРСР. До слова, раніше на цьому місці розташовувався прибутковий будинок Першого російського страхового суспільства, а пізніше "Дитячий світ", з якого в 1941 році почалися вибухи на центральній вулиці.

У 1955 році на Хрещатику, 22, побудували напівкругла будівля для Міністерства вугільної промисловості. По одному з проектів на його парапеті планувалося встановити великий герб УРСР та кілька скульптур, по іншому - фігуру Леніна в проїзді у двір, але від цього згодом відмовилися. На першому поверсі будівлі перебували магазини "Мистецтво" та "Ноти". В останньому стояв білий рояль, а відомі композитори того часу виступали тут зі своїми презентаціями.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "Родзинки архітектури в Києві: ТОП будівель сталінського ампіру". інші Куди піти дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Ірина Гінжул

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ