Дебет-Кредит № 27 :: Поєдинок банкрутства та виконавчого провадження

1. Чи може припинятися примусове виконання рішень
2. Якщо затверджено мирову угоду
3. Кредитори повинні самостійно подавати заяви з грошовими вимогами до боржника

Дебет-Кредит № 27 (4.7.2005)
Життя :: Почуття обов'язку

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua .

Виконання зобов'язань контрагентом - чи не найважливіший аспект діяльності кожного суб'єкта господарювання. Крім добровільного виконання контрагентом своїх зобов'язань за договором, виконання зобов'язання може сприяти такі кошти, як застосування до боржника процедури відновлення платоспроможності (або визнання його банкрутом) або примусового виконання рішення (так зване виконавче провадження). На практиці такі процедури можуть перетинатися, що створює певні колізії в їх застосуванні, ряд яких було розглянуто в листі Мін'юсту від 06.06.2005 р №25-32 / 859.

Чи може припинятися примусове виконання рішень

На думку Мін'юсту, виконавче провадження по виконанню рішень про стягнення заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника зупиненню не підлягає.

Одним з найважливіших питань співвідношення процедури банкрутства та виконавчого провадження є те, чи може існувати виконавче провадження "паралельно" з процедурою банкрутства.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 34 Закону України від 21.04.99 р №606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606) у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, 1 виконавче провадження підлягає обов'язковому призупиненню. Протягом терміну, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, в тому числі на грошові кошти на рахунках і вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається.

У розумінні статті 1 Закону України від 14.05.92 р №2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон №2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), прийнятих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до положень статті 12 Закону №2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, зокрема, на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Таким чином, висновок про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження по стягненню заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, авторської винагороди при відкритті провадження у справі про банкрутство формально вірний.

Якщо затверджено мирову угоду

На думку Мін'юсту, у підтвердженням судом мирової угоди між боржником і кредитором в процесі банкрутства не є підставою, передбаченою Законом України "Про виконавче провадження", для завершення виконавчого провадження згідно з вимогами статей 37, 38, 40, 401 цього Закону і для подальшого невиконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які перебувають у провадженні органів державної виконавчої служби.

Відразу відзначимо: друге питання - найбільш проблемний, і чинну нині законодавство не передбачає більш-менш чіткого шляху його вирішення.

Отже, як зазначено вище, за загальним правилом порушення провадження у справі про банкрутство є підставою для зупинення виконавчого провадження. Виконавче провадження зупиняється на строк до закінчення провадження у справі про банкрутство.

Одним з випадків відновлення платоспроможності боржника є укладення мирової угоди у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 35 Закону №2343 мировою угодою у справі про банкрутство є домовленість між боржником і кредиторами про відстрочку та (або) розстрочення, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Мирова угода укладається в письмовій формі і підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг (стаття 37 Закону №2343).

У той же час, відповідно до положень Закону №606, припинення провадження у справі про банкрутство формально служить підставою для відновлення призупиненого виконавчого провадження та здійснення всіх необхідних виконавчих дій.

Власне через такого симбіозу правових норм на практиці часто складається така ситуація. Виконавча служба призупиняє виконавче провадження по примусовому виконанню рішення на користь конкурсного кредитора в зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство боржника. Відповідно, такий кредитор подає заяву зі своїми грошовими вимогами до боржника в рамках процедури банкрутства в порядку статті 14 Закону №2343, яке заноситься до реєстру вимог кредиторів. За підсумками процедури банкрутства сторони укладають мирову угоду, яка затверджується судом. Звичайно, вимога цього кредитора включено в положення мирової угоди у справі про банкрутство, що означає, що такий кредитор згоден на задоволення своїх грошових вимог відповідно до положень мирової угоди. У той же час з моменту затвердження судом мирової угоди у справі про банкрутство відновлюється виконавче провадження по примусовому стягненню з боржника все того ж боргу перед конкурсним кредитором ...

Отже, фактично має місце подвійне стягнення боргу (виконання рішення суду) з боржника. Відновлення виконавчого провадження відповідно до положень Закону №606 фактично нівелює "ефект" від укладення мирової угоди у справі про банкрутство. Крім того, Закон №606 передбачає ряд заходів з примусового виконання рішень судів, фактично перешкоджають боржнику належним чином виконувати умови мирової угоди, наприклад: арешт рахунків, арешт майна і т. П.

1 Якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум.

Кредитори повинні самостійно подавати заяви з грошовими вимогами до боржника

Необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 8.4 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р №04-5 / +1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом "після опублікування в офіційному друкованому виданні оголошення про порушення справи про банкрутство заяви з грошовими вимогами до боржника, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, мають право подати всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань.

На думку Мін'юсту, розпорядник майна зобов'язаний внести до реєстру відомості про названих вимогах самостійно згідно з даними обліку боржника, незважаючи на наявність або відсутність заяв цих кредиторів. Не будемо сперечатися про теоретичну правильності цього висновку. Однак, як показує практика, завжди знаходиться ряд об'єктивних і суб'єктивних причин, через які розпорядник майна не включає перераховані вимоги до реєстру вимог кредиторів. І тоді, за умови відсутності заяви у таких кредиторів, з'являється ряд серйозних процесуальних перешкод у задоволенні їх вимог.

З цієї причини ми рекомендуємо кредиторам з вимогами, переліченими в абзаці третьому пункту 6 статті 14 Закону №2343, самим подбати насамперед про себе і подавати заяви зі своїми вимогами до кредитору у встановлений частиною першою цієї ж статті термін.

Тарас КОЛЯНКОВСЬКИЙ, адвокат, ЮФ «Боровець, Єсіпов і партнери»

Заповнюємо розрахунок єдиного податку
Суть справи :: Почуття обов'язку
У статті спинимося на особливостях заповнення Розрахунку єдиного податку юридичними особами. У форму Розрахунку нещодавно були внесені зміни, тому за 2-й квартал «єдиноподатники» звітуватимуть по-новому ...

Як міндоходов перевірятиме ЄСВ
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов'язку
З жовтня цього року заробили зміни в частині адміністратора ЄСВ: тепер цим внеском буде займатися Міндоходов. У «ДК» №40 / 2013 ми вже аналізували основні зміни в даному питанні, зокрема те, що стосується звітності по ЄСВ і довідок від ПФ ...

Платежі до бюджету
№ 48 (2.12.2013) :: Життя :: Почуття обов'язку
Наказом №609 від 22.10.2013 р Міндоходов затвердив новий порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, возвр ...