Делегація представників корінного населення Бразилії заявляє про порушення прав індіанців

Бразильський уряд весь час підкреслює, що проводить стосовно корінного населення країни збалансовану політику в області інтеграції в суспільство, дотримується конституційних права індіанців і радиться з племенами при прийнятті рішень, які зачіпають їх інтереси. Однак факти свідчать про протилежне, заявляє делегація з представників корінного населення та громадських організацій Бразилії, яка перебуває з візитом в Женеві.

Фото: AP

Лідер громадської організації "Голос корінних народів Бразилії" (APIB) Уілтон Тушá (Uilton Tuxá) повідомив, що делегація приїхала до Швейцарії, щоб зустрітися з представниками ООН, передати міжнародній спільноті відповідну петицію і запропонувати працювати в тісному інформаційному контакті. Він висловив надію, що ООН втрутиться в ситуацію і чинитиме тиск на бразильський уряд з метою виправлення ситуації, повідомляє портал організації.

Читайте також: Справжній індіанець з Перу: виклик США

Згідно з переписом населення 2010 року, проведеної Бразильським інститутом географії та статистики (IBGE), чисельність індіанців становить 817,9 тисячі осіб. З них близько 40 відсотків живе в злиднях. Для порівняння, серед білого населення країни цей показник становить 4,7 відсотка і 10 відсотків - серед чорношкірих. Але якщо розглянути проблему з точки зору не тільки економічних, а й політичних, етнічних, культурних та екологічних питань, то ситуація виглядає ще більш гнітючою.

Найбільш важливе питання - це проблема розмежування кордонів. Тобто юридичного оформлення права індіанців на свої території. Бразильський уряд похвалився, що землі корінних народів, більш ніж в 95 відсотків випадків повністю демарковані, проте не уточнило, що мова йде про резерваціях виключно в Амазонії. Причому це врегулювання було здійснено за допомогою міжнародного співробітництва, а не за рахунок Національного казначейства. Крім того, однією демаркації кордонів недостатньо. Оскільки в регіоні проживають найбідніші і незахищені племена, треба забезпечити їм фізичний захист і інші соціальні права.

Читайте також: Штати на порозі расової революції

В інших же компактних місцях проживання індіанців на півдні і північному заході проблема демаркації стоїть дуже гостро і виливається в серйозні конфлікти між корінними жителями і фермерами (фазендейрос), які інтенсивно заселяли належали індіанцям території в 70-80-і роки, в період військової диктатури . Так, резервація, де проживають індіанці племені шавантес (xavantes), в Алту-Боа-Віста, в штаті Мату-Гроссу ду Сул, в 1000 кілометрах на північ-схід від міста Куябá, ось-ось стане місцем битви 900 індіанців і шести тисяч переселенців , що займають цю резервацію. Індіанці спалили і розорили фазенду і загрожують продовжити, якщо через місяць переселенці не заберуться з їх земель. Межі резервації були затверджені в 1998 році, проте уряд не вирішує проблему відселення фермерів, хоча є відповідне судове рішення. Конфлікт триває вже 40 років, і індіанці готують марш протесту в столиці Бразилії.

Більшість корінних народів Бразилії відчуває великий тиск не тільки на свої території, а й на природні ресурси, які використовуються для реалізації великих приватних і державних проектів, таких як будівництво доріг, ГЕС, а також в результаті грубого вторгнення гірничодобувних, лісозаготівельних і агрокомпаній, приватних осіб і наркоторговців.

Кричущий випадок стався з індіанцями племені гуарані-кайовá (guarani-Kaiowá) в штаті Мату Гроссу ду Сул, яких зігнали з їх земель, і вони в очікуванні демаркації живуть на невеликих ділянках уздовж прокладеного шосе. Їх землі зайняли агрофірми, і вони використовуються під вирощування монокультур: сої, цукрового очерету і евкаліпта. Рівень злочинності тут в десятки разів більше, ніж в цілому по країні, а смертність наближається до показників Іраку, який живе в стані громадянської війни. Не можуть індіанці дочекатися і компенсацій за знищені природні ресурси. Так, плем'я Паташó-ха-ха-хае (Pataxó Hã-hã-hãe), яке живе на півдні штату Баійа, більше 20 років чекає судового рішення по виділенню компенсацій за свої зруйновані меліорацією землі.

Читайте також: Нова версія загибелі цивілізації майя

Особливу тривогу викликають у індіанців мегапроекти уряду Бразилії. Всього існують 434 проекту в стадії розробки і реалізації, але один з них особливо вдарить по корінному населенню. Це грандіозний проект по повороту річки Сан-Франциско в посушливі північно-східні райони країни. Передбачено будівництво ГЕС із затопленням величезних територій, що належать індіанцям. Проект вже 20 років тому був ними відхилений, і тим не менше роботи розпочаті і ведуться, при зростаючому протестному русі. Затоплення 500 квадратних кілометрів земель призведе до соціальної катастрофи і екологічної трагедії, залишить без води, риби і транспортної артерії 38 племен, а це 70 тисяч чоловік. Крім того, етнічну цілісність корінного населення зруйнують близько 20 тисяч мігрантів, які будуть виконувати грандіозний обсяг робіт на піку проекту.

Таким чином, роблять висновок представники індіанців, Бразилія грубо порушує Конвенцію №169 Міжнародної організації праці ООН, яка дозволяє обов'язкові консультації урядів з корінним населенням по зачіпають їх інтереси питань. Делегація стверджує, що представлена ​​МЗС Бразилії інформація про проведення таких консультацій сфальсифікована, а також говорить про те, що була проведена справжня інформаційна війна з метою дискредитації індіанських лідерів.

Порушення прав корінних народів Бразилії викликає заклопотаність не тільки у індіанських громадських організацій. Згідно з останнім зі щорічною доповіддю "Насильство щодо корінних народів Бразилії" за 2010 рік 30 червня 2011 року за сприянням Національної конференції єпископів Бразилії (CNBB), особливо сумна ситуація з охороною здоров'я. Державні органи не в змозі забезпечити його доступність. Дитяча смертність збільшилася на 513 відсотків у порівнянні з 2009 роком в резерваціях в штатах Парана, Санта-Катаріна і Ріу-Гранді-ду-Сул. Крім того, збільшилася кількість конфліктів з цими традиційними громадами, які поліція не в силах запобігти. В результаті зростає число самогубств, вбивств і арештів індіанців на півдні країни.

На думку Марка Апурінья, голови Координаційної ради індіанців Амазонії (COIAB), бразильський уряд "не поважає корінні народи". "Воно не бачить наших проблем. Наша задача - озвучувати нашу позицію за межами країни, наш крик повинен бути почутий для того, щоб досягнуті угоди були ратифіковані. Ми живемо в дуже складній ситуації, а бразильський уряд зсоздает про неї хибне враження за кордоном. Ми дуже страждаємо через відсутність відповідальної державної політики і, більш того, від впровадження федеральних проектів на наших землях поза нашою волею, за всяку ціну ", - сказав Апурінья.

Читайте найцікавіше в рубриці "Світ"