Євангеліє від євреїв
Ми раді вітати Вас!
Історія Ізраїлю та Церкви
поділ церков
Поділ Римської та Візантійської церков 
Рим і Константинополь, дві столиці імперії постійно перебували в протистоянні один одному. Це не могло не позначитися на християнської Церкви. Поступово політичний поділ переросло в релігійне. Протягом усього довгого етапу звернення Європи в християнство грецька і латинська церкви співіснували в напруженому поділі. Між ними було мало співробітництва, але не було і формального розколу. В середині XI століття, однак, ці дві церкви підійшли до повного поділу ...
читати про поділ церкви
Велике доручення
Велике доручення 
(Матф.28: 19) «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа ...» Винесений в епіграф вірш з Євангелія від Матвія є основним з тих небагатьох євангельських місць, які актуалізують місіонерство серед язичницьких народів. З ретроспективних позицій прочитання і розуміння цього вірша досить ясно і однозначно. Однак при цьому, вказане пряме веління Ісуса Христа викликає у сучасних богословів досить багато питань, як в частині самого текстуального змісту.
читати статтю
переглядів 16163
Євангеліє від євреїв
Витяги і коментарі,
взяті з "Паралельних місць Євангелія"
Бертон Х. Трокмортон, мл. 
Вважається, що "Євангеліє від назарян" ( "дотримуються"), написане на івриті, було Євангелієм від Матвія на івриті і основою існуючого зараз Євангелія, складеного на грецькій мові. Достовірні свідчення підтверджують, що це Євангеліє використовувалося першими послідовниками Йашуа в діаспорі. Деякі вважають, що воно було написано в Єгипті, а найпізнішою датою його написання вважають першу половину другого століття; однак існують і інші припущення, в тому числі, що дане Євангеліє було складено в середині першого століття. Більш правдоподібна рання дата, ніж пізня. Про це Євангелії згадується у Ієроніма, Євсевія і Егезіппа (останні зо два не цитують з нього), а також у Орігена і Клемента (обидва олександрійці). Вважається, що воно було відомо Папію, померлому ок. 130 г. н.е., і могло приводитися в його втраченої книзі "Екзегетика висловлювань Господа". Важливо відзначити, що Нікафор, складаючи перелік канонічних і апокрифічних книг, стверджував, що Євангеліє від євреїв містить всього 2200 рядків, на 300 менше, ніж Євангеліє від Матвія. Зроблено припущення, що ці три сотні рядків містять більш докладні описи народжень, про які йдеться в першому і другому розділах нашої канонічної книги "від Матвія".
Нижче наводяться єдині дійшли до нас уривки з цього Євангелія. При читанні необхідно розмежовувати витяги з цих уривків і пояснювальні позначки, зроблені церковними авторами. Я розмістив відповідне місце з Нового Завіту (у автора - переклад KJV, в російській варіанті - синодальний переклад) перед кожним уривком. Виділення окремих фраз в тексті виконано мною.
Матвія 3:13 Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана - хреститися від нього.
Матв. 3:13 пор. Євангеліє від євреїв (у Ієроніма, "Проти Пелагія 3.2) - Мати Господа і брати його сказали йому:" Іван Хреститель хрестить для прощення гріхів; підемо і хрестимося у нього ". Але він сказав їм: "У чому згрішив я, що повинен йти і хреститися у нього? Хіба що сказане мною зараз, можливо, є гріхом невідання ".
коментар:
У Торі описані різні категорії гріха; вчинити злочин невідання - значить зробити помилку, оступитися, "відступити в сторону". Це означає, що для того, щоб вчитися на своїх помилках, людина часто відхиляється від прямого шляху через невідання, але як тільки він усвідомлює свою помилку, він знову намагається повернутися на "шлях" або "стежку" праведності. У Новому завіті такий вид гріха часто називається "проступком, злочином".
Матвія 3: 16-17 І охрестившись, Ісус зараз вийшов із води, - і ось небо йому небеса, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на нього. І ось голос почувся із неба: Сей єсть син мій любий, що Його Я вподобав.
Матв. 3: 16-17 пор. Євангеліє від євреїв, (у Ієроніма, Коментар до книги Ісаї 11: 2): Коли Господь піднявся з води, весь потік Святого Духа зійшов і спочив на ньому, і сказав йому: "Син Мій, у всіх пророків Я очікував тебе, щоб ти міг прийти, і щоб Я міг перебувати в тобі. Бо ти Мій спокій; і ти Мій первісток, який править вічно ".
(Ієронім, Коментар до книги Ісаї 4 (Іс. 11: 2))
Згідно з Євангелієм, написаним на єврейською мовою, яке читали назаряне, весь потік Святого Духа зійде на нього ... Далі в Євангелії, тільки що згаданому нами, виявляємо наступне: "І сталося, коли Господь піднявся з води, весь потік Святого духа зійшов на нього і спочив на ньому, і сказав йому: "Син Мій, у всіх пророків Я очікував тебе, що ти прийдеш, і Я зможу перебувати на тобі. Бо ти Мій спокій; ти Мій первісток, який царює навіки ".
коментар:
Перші послідовники Йашуа вірили, що він отримав силу від Святого Духа при зануренні, які не при народженні (тобто вони не включили пізніші описи його народження свого Євангеліє). Важливий момент у використанні слова "спокій" вище полягає в тому, що, згідно з єврейською традицією, ім'я Месії буде "Менахем", або "спокій". Ви також можете зазначити, що, хоча в наявному у нас Євангелії від Матвія немає ідеї про "первістку" (в тому сенсі, що будуть і інші сини), вони також використовують другу фразу уривка, наведеного в псалмі 2: 7: "Я нині народив тебе ". Зауважте, що Івана 1:14 перекладається як "Єдинородний", проте слово "єдине" - додавання до тексту. Слід читати "народжений Син, який знаходиться на лоні Отця, Він (Батько) проголосив". Тут слово "народжений" має на увазі тільки те, що він знаходився в лоні Отця до створення світу. У іврітського тексті слово "єдиний" (як в Захарії 12:10) - яхід - означає "коханий" і має на увазі "первістка". І, як стверджує Послання до Євреїв, Бог використовував Йашуа, Свого первістка, щоб "привести багатьох синів до слави" (Євреїв 2:10), як "старшого брата". Відзначте, будь ласка, що за свідченням кількох "батьків церкви" це Євангеліє спочатку було написано на івриті.
Матвія 4: 8 Знов бере його диявол на вельми високу гору, і показує йому всі царства світу і славу їх.
Матв. 4: 8 пор. Євангеліє від євреїв (у Оригена, Коментар до Єв. Від Іоанна 2:12 і Повчання до Єремії 15: 4): І якщо хто-небудь приймає Євангеліє від євреїв, ось що говорить Спаситель: "Так надходила моя мати, Святий Дух, візьми мене за волосся, і віднеси мене до великої горі Табор ". Ієронім також наводить ці слова на латині в своїх коментарях до Михею 7: 6, Ісаї 40: 9 і далі, Єзекіїля 16:13.
(Оріген, Коментар до Іоанна 2.12.87 (Іоанна 1: 3)):
"І якщо хто-небудь приймає Євангеліє від євреїв, ось що говорить Спаситель:" Так надходила моя мати, Святий Дух, візьми мене за волосся, і віднеси мене на велику гору Табор ".
коментар:
В іудаїзмі слово Шехіна (або "видиме" хмара Присутності) жіночого роду і вважається жіночим аспектом Бога; тому Дух називають "матір'ю". Ви помітите також, що Оновлене місто Єрусалим, "Який сходить із неба", також жіночого роду, так як він "матір" всім нам. Єврейські дослідження вказують, що цей Небесний Єрусалим є "палац переможців" (Палац Переможця), і називається древніми єврейськими каббалістами "Біна" ( "розуміння"), будинок з "багатьма кімнатами" (в Новому Завіті - "багато обителі"). Вищенаведений вірш слід лейтмотиву книги Єзекіїля, де говориться: "І витягнув Він подобу руку і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею і небом і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях" [Єзекіїль 8: 3], т . Е. на "святу гору". Табор (що означає "насип, курган"; в симфонії Стронга - "зламаний" або "крихкий") - "дуже висока гора", розташована як покажчик на територіях Іссахара і Звулона, що височіє над рівниною Есдраелона (грец. Іезрееля); і (місце), де Барак зібрав десять тисяч мужів для військових дій під керівництвом Девори. Ось чому деякі переконані, що "Хар Мегідо" або "Армагедон" буде місцем остаточної битви епохи. Хоча цілком можливо, що саме про цю гору йдеться в Одкровенні, нам слід усвідомити також, що слово "Мегід" означає "місце зборів" і може означати будь-яку "місце зборів". Ісайя говорить про горе Зборів (або Єрусалимської горі) як про Хар Моед, горе Призначення, або "зустрічі". Оскільки все Писання стверджує, що "День Господа" настане в Єрусалимі, нам слід також мати на увазі, що Табор - "символічний" термін, що вживається в силу своєї історичної важливості в значенні "місце зборів". Зауваження: Оріген, александриец, цитував і використовував Євангеліє від євреїв. Причина, по якій він говорить "якщо хто-небудь приймає його", в тому, що багато хто з його колег з на західних областей не приймали його.
Матвія 5:23 Отже, якщо ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе ...
Матв. 5:23 пор. Євангеліє від євреїв (у Ієроніма, Коментар до Єзекіїля 18: 7): І в Євангелії від євреїв, яке назаряне мають звичку читати, одним з найбільших гріхів є "засмучення духу свого брата". І Ієронім в коментарях до Ефесян 5: 4 пише: "Як ми читаємо про це і в Єврейському Євангелії, Господь сказав своїм учням:" І ніколи, - сказав він, - не радійте, хіба тільки коли дивитеся на братів своїх з любов'ю ".
(Ієронім, Коментар до Ефесян 3 [Ефесян 5: 4]):
Як ми читаємо в Єврейському Євангелії, Господь сказав своїм учням: "І ніколи не радійте, хіба тільки коли дивитеся на братів своїх з любов'ю".
(Ієронім, Коментар до Єзекіїля 6 [до Єзекіїля 18: 7]):
В Євангелії від євреїв, яке мають звичку читати назаряне, серед найбільш гірких образ згадується: Той, хто засмутив дух свого брата.
коментар:
Фраза в Матвія 5: 23-24, очевидно, підтверджує висловлювання в Євангелії від євреїв. Схоже, що навіть Ієронім погоджується з висловлюванням даного Євангелія про "братерську любов".
Матвія 7: 7 Просіть і дасться вам; шукайте і знайдете; стукайте і відчинять вам ...
Матв. 7: 7 пор. Євангеліє від євреїв (у Клемента Олександрійського, Збірники, т. 14.96); також пор. Папірус Оксірінхской 654, вислів 1: "Хто шукає, не заспокоїться, поки не знайде; а, знайшовши, здивується; здивувавшись, він буде правити; і, зробивши правління, знайде спокій ".
(Клемент, Stromateis 2.9.45.5)
Як написано в Євангелії від євреїв: той, хто здивується, буде правити, а той, хто скоїв правління, знайде спокій.
коментар:
Я вже пояснював це в інших ранніх коментарях до Євангелій. Коли ми старанно шукаємо, ми знаходимо, а коли знаходимо, ми відчуваємо благоговіння, і, досягнувши розуміння, ми увійдемо в "будинок розуміння", царствуя як священики і правителі з Йашуа, нашим Главою, і в цьому буде наш спокій.
Матвія 11:29 Візьміть ярмо моє на себе і навчіться від мене, бо я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим.
Матв. 11:29 пор. Євангеліє від євреїв (у Клемента Олександрійського, Збірники 11.9.45): Ізумі правитиме, а правив знайде спокій. Той, хто шукає не здасться, поки не знайде; а, знайшовши, здивується; а, здивувавшись, буде правити, а після правління, знайде спокій, там же, т. 14.96.
(Клемент, Stromateis 5.14.96.3):
Це еквівалентно словами (з Платона, Тимей 90): Той, хто шукає не заспокоїться, поки не знайде; а знайшов здивується; а здивувався правитиме; а той, хто вже правил, знайде спокій.
коментар:
Очевидно, редактори даних книг вирішили використовувати цей вірш для визначення джерела даних висловлювань. Подібність, на мій погляд, полягає в необхідності вчитися у Йашуа і досягати розуміння, і, таким чином, знаходити спокій.
Лука 24: 50-53 І вивів їх геть із міста до Віфанії і, піднявши руки свої, благословив їх. І коли благословляв їх, став віддалятися від них і підноситися на небо. А вони поклонилися йому, і вони повернулися до Єрусалиму з великою радістю, і вони перебували в храмі, прославляючи й хвалячи Бога. Амінь.
Лука 24: 50-53 пор. Євангеліє від євреїв (у Ієроніма, Про прославлених людей, 2): Євангеліє від євреїв, недавно перекладене мною на грецьку та латину, часто використовується Оригеном, говорить, після воскресіння Спасителя: "Господь же, віддавши лляне полотно слузі священика, пішов до Якова і постав перед ним (бо Яків присягнув Тим, що не їстиме хліба з тієї години, як він випив Господню чашу, поки не побачить його воскреслого з покійних ". А трохи далі у Господі каже:" Принесіть стіл і хліб ". і відразу ж додається : "Він взяв хліб і поблагословив, і поламав і дав його Іа ову Праведному і сказав йому: "Брат мій, їж хліб твій, бо Син людський повстав з покійних".
(Ієронім, De viris inlustribus 2):
Євангеліє, зване від євреїв, яке нещодавно було переведено мною на грецьку та латину, і яке часто використовує Оріген, зазначає після воскресіння Спасителя: І коли віддав Господь лляне полотно слузі священика, він пішов до Якова і постав перед ним. Бо Яків присягнув Тим, що не їстиме хліба з тієї години, як випив чашу Господа, поки не побачить його воскреслим з покійних. А незабаром після цього Господь сказав: Принесіть стіл і хліб! І відразу ж додається: він взяв хліб, благословив його, і поламав його і віддав його Якову Праведному і сказав йому: "Брат мій, їж хліб, бо Син людський воскрес із покійних".
коментар:
Дані вірші в що дійшов до нас Євангелії практично не збігаються з розповіддю про воскресіння в Євангелії від євреїв щодо Якова (або Яакова). Серед перших апостолів існувала традиція, що Яків, який брав участь у Великодньому трапези, не повірив, що його брат воскресне з мертвих, і що Йашуа відвідав його першим після воскресіння. Сучасні Євангелія свідчать про той факт, що ні Яків, ні його брати були послідовниками Йашуа до його страти і воскресіння, і, цілком можливо, вважали його "божевільним" (див. Марк 3:21; Лука 8: 19-20; Матвія 12: 46-50; Іоанна 7: 1-9, особливо вірш 5). Однак в Свято Тижнів Юда, брат Якова, по крайней мере, згаданий в числі віруючих (див. Діяння 1:14). Юда, в своєму посланні, заявляє і підтверджує, що він той самий "брат Якова" (Послання Іуди 1). Шауль (Павло) в 1 Коринтян 15: 7, схоже, свідчить, що Йашуа, справді, відвідував Якова після воскресіння, але вже після Кефи і дванадцяти, і після появи більш ніж п'яти тисячам "братів", які ще були живі в час написання Павлом цього послання: "Потім з'явився Він Якову, також усім апостолам". На початку служіння Йашуа Яків не вірив, що той є Месією; проте з'явився якийсь каталізатор, який змінив його думку, так як згодом він став керівником громади Назарян в Єрусалимі і написав, яку ми маємо послання Якова (складене до 61 м н.е. - 42 р н.е., або раніше, що найбільш ймовірно, так як його закидали камінням за рішенням Санѓедріна, на чолі якого стояв тоді Анан, син або онук Анни, винний в тому, що Йашуа був приведений на суд; см. Йосип Флавій, юдейські старовини 20.9.200), де він згадує про Йашуа як про Месію тільки двічі; у вірші 1: "Яків, слуга Елоѓіма і Господа Ісуса Христа (Пана Йашуа ѓаМашіаха), дванадцятьом племенам, розсіяним, вітання" (тобто він писав діаспорі); і Якова 2: 1: "Браття мої! Майте віру в Ісуса Христа (Пана Йашуа ѓаМашіах), (Господа) слави, не дивлячись на особи ". (В рукопису відсутній слово "Господа"). Яків, як глава єрусалимських євреїв, віруючих в Йашуа, очевидно, був назареев (або Назіром) і "первосвящеником" (Марія була нащадком Аарона), які мали право входити в "Святая Святих", чому у нас також є докази. Євсевій цитує Егезіппа, який стверджує: "Апостол був присвячений від утроби матері. Він не пив ні вина, ні п'янкого напою, і утримувався від тваринної їжі. Лезо ніколи не стосувалося голови його, ніколи він не помазує оливою, і ніколи не користувався ванній. Тільки йому дозволялося входити в святилище. Ніколи не носив він вовняну, але тільки льняне (тобто як надходили священики) ... І дійсно, завдяки своїй надзвичайно великої побожності, він був названий Праведним (цадика), а також Обліас (Озлем), що означає справедливість і захист народу . Тоді деякі з семи сект (іудаїзму) з народу, згадані мною вище в моїх Коментарях, запитали його про те, що за двері ведуть до Ісуса. А він відповів, "що він був Спасителем". З чого деякі повірили, що Ісус є Христос ... "(Євсевій, Церковна історія, книга 2, гл. 23). Крім того, говорили, що він носив "вінець", або "священицьку пластину" первосвященика. Це слово перекладається також як "ефода"; тим не менш, мова йшла про золотий "короні", на якій були написані літери ЙЃВЃ, і яка надягала на лоб, поверх "тюрбана".
Інші згадки про Євангелії від євреїв
(Євсевій, Церковна історія, книга 3, гл. 24):
"... все ж з усіх учнів, Матвій и Іоанн Єдині залиша нам Коментарі, и даже їх, як каже традиція, спонукала на ті необходимость. Матвій такоже, дере проголосує Благу звістку на івріті, збіраючісь йти и до других народів, записавши ее на життя без рідній мові, и таким чином Заповнена свою Відсутність у них через свои послання.
(Євсевій, Церковна історія, книга 3, гл. 25), про складання "канону":
Альо все ж деякі згадують в їх чіслі [справжніх книг] Євангеліє від євреїв, Яким особливо раді ті з євреїв, хто прийнять Христа. Можна сказати, це все, щодо чого йде полеміка.
(Кирило Єрусалимський, Міркування про Марію Теотокос [Богородиці] 12а):
Написано в Євангелії від євреїв: Коли Христос побажав зійти на землю до людей, Батько благий закликав велику міць в небі, яка називалася Михайло, і довірив його опіці Христа. І міць прийшла в світ, і була названа Марією, і Христос перебував в її утробі сім місяців.
коментар:
Це очевидна єретична інтерпретація і спотворення слів єврейського Євангелія, щоб переконати "церква" в тому, що Марія - "мати Бога" і вічна незаймана. Мабуть, ця інтерпретація свідчить про східному вплив на "церква" на Соборі в Ефесі (431 р н.е.), де її проголосили Теотокос, "богородицею", і "вічної дівою". "Історія непорочного зачаття (наприклад, Гери, Реї, Сільвії, Брігити (а також серед інших Венери, Афродіти) мала місце в інших культурах, як і легенди про матерів, скорботних про своїх втрачених або хворих дітей (наприклад, Деметра і Персефона; Ісіда і Гор (також історія про Тамуза і т.д.). Вивчивши іконографію, можна відзначити, що, подібно до Марії, часто зображуваної тримає або годує немовля Ісуса, єгипетська богиня Ісіда також постає в образі матері, яка годує немовля - свого сина Гора. подібно тому, як Марію назвали Царицею небесної і іноді малюють оточену зодіакальними та іншими символами, так зображувалися і божества Ісіда, Магна (Велика) Матір, і Артеміда. Подібні паралелі показують, що культ Марії має коріння в культах жіночих божеств греко-римського пантеону, культах, повністю знищеною християнством "[Брюс Мецгер і Майкл Д. Куган, Оксфордський біблійний довідник, с. 500]. "Рух Ісуса" було використано Костянтином для перетворення культу греко-римського світу в "уряд єдиного світу". Йому вдалося це зробити. "Вечеря любові" в восьмий день (неділя) святкування "Останньою трапези" (або Песаха) Йашуа, перетворилася в окремий ритуал "церкви", відомий як євхаристія, а ієрархія урядових "священиків" стала передвісником канонізації Нового Завіту, за якою послідували "Століття мороку "(Середньовіччя), коли для простих смертних стало незаконним мати копії Письма. Приблизно в цей же з'явився "культ святих". Чи не залишається сумнівів, що вищесказане відображає спотворення початкового Євангелія на івриті.
Джерело: http://shamash.tsx.org/
Крістобаль Колон - Христофор Колумб
На 2 серпня 1492 імператор Фердинанд призначив вигнання євреїв з Іспанії. На цей же день Колумб призначає відплиття своїх каравел. Люїс де Сантагель, хрещений іспанська єврей дав короні 17 000 дукатів в кредит, за умови, що кораблі Колумба змогли б вийти в плавання вчасно, до 2 серпня.
читати все
Пророцтво
Вранці в понеділок Господь промовив до мене дуже сильне пророче слово щодо Близького Сходу: "Той самий дух, наведений в дію в Ізраїлі під час 6-денний війни 1967 року, знову прокинувся на землі. Лев Ізраїлю приведений в рух. І це не закінчиться до тих пір, поки він не зітре і не вижене всіх ворогів Ізраїлю з землі ". В кінцевому підсумку мішенню стане Дамаск. В Ісаї 17 чолі і в Єремії 49: 23-27 говориться про суд проти Дамаска і Сирії. Ще 4 роки тому Господь сказав мені дивитися ...
Пророцтво про Близькому Сході
Традиції Пурима
Одна з основних ідей сувою Есфір - це ідея того, що доля єврейського народу знаходиться в руках Божественного провидіння, що народ буде врятований, що на дереві, яке Аман приготував для Мордехая, повисне він сам. І це не притча, не красива казка зі щасливим кінцем, це правда. До речі, з тієї самої землі, де колись готувався до знищення євреїв Аман. У дні Пурима помер Сталін, на порозі планованої їм ліквідації євреїв в СРСР. Так Було. І так буде.
читати далі