горючі війни
Контрольоване Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим ПАТ «Укртатнафта», що працює на потужностях найбільшого в країні переробника нафтопродуктів - Кременчуцького НПЗ, ініціювало спеціальне розслідування проти засилля на українському ринку імпортного палива.
Відповідну заяву було опубліковано на сайті компанії 22 березня. В даному випадку мова йде про скорочення ввезення в країну російського і білоруського бензину і дизпалива, частка яких на українському ринку в останні роки досягає 60-80%.
Спецрозслідування щодо заяви «Укртатнафти» повинна провести Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МКМТ МЕРТ). За підсумками такого розгляду квота на поставку палива з якоїсь однієї країни походження може бути обмежена 30% ринку, а подальший імпорт буде обкладатися митом.
«Укртатнафта» пояснила свою заяву в МКМТ європейською практикою енергобезпеки, коли саме механізм квотування дозволяє досягти диверсифікації поставок, уникаючи зростання цін і дефіциту палива на ринку.
Як стверджують представники цієї компанії, саме стрімке зростання імпорту готового палива за останні 12 років привів до чи не повної зупинки нафтопереробної галузі.
Не менш важливим мотивом вимагати введення обмежень для підприємства представляється неможливість збільшення збуту власної продукції. Ще в другій половині 2016 р державна нафтова компанія Азербайджану - SOCAR поставила «Укртатнафті» іранський газовий конденсат, завдяки якому обсяг переробки Кременчуцького НПЗ збільшився на 11%.
У минулому році «Укртатнафта» за допомогою державної «Укртранснафти» почала трубопровідні поставки азербайджанської нафти сорту Azery Light за маршрутом «Одеса» / МНТ «Південний» - Кременчуцький НПЗ.
Всього цим маршрутом на підприємство мало надійти 1,3 млн. Т нафти з перспективами подальшого збільшення. Азербайджанська легка нафта дозволила б наростити обсяг переробки ще на 41%. Завдяки нафти Каспію «Укртатнафта» повністю перейшла на виробництво палива стандарту Euro-5.
Однак більш точно оцінити обсяги співпраці групи «Приват» з Азербайджаном учасники ринку не можуть. Ця інформація закрита не тільки для журналістів або профільних асоціацій, але нібито навіть для уряду України.
Начальник управління зі зв'язків з громадськістю ПАТ «Укртатнафта» Сергій Біленький пояснив це тим, що компанія ще не оприлюднила підсумки діяльності за 2017 р Можливо, це буде зроблено пізніше.
На думку ж представників «Нафтогазовій асоціації України» (НАУ), що об'єднує півтора десятка найбільших трейдерів, в тому числі мережі автозаправок - WOG, ОККО, Shell, AMIC, Socar, KLO, «Паралель» і ін., А також оптових постачальників, які забезпечують приблизно половину роздрібної торгівлі та близько 80% ринку імпорту нафтопродуктів, така секретність - не що інше, як спроба чергового переділу на паливному ринку.
Президент НАУ Дмитро Кулик заявив, що в епоху диференційованих податків на нафтопродукти імпортного та вітчизняного виробництва на користь останніх виробники бензину замість того, щоб інвестувати у виробництво, покращувати якість або знижувати ціни, «зняли вершки з маржі і поховали нафтопереробну промисловість України».
Таким чином, в асоціації прямо дали зрозуміти, що нинішня ініціатива «Укртатнафти» призведе до підвищення цін на ринку пального.
Остання спроба групи «Приват» провести спільно з ТНК-ВР спецрозслідування проти імпорту та ввести додаткові мита в розмірі 132 євро / т, спостерігалася в 2011-2012 рр. Тоді МКМТ відмовила заявникам.
Зараз же, наполягаючи на виконанні Енергетичної стратегії України і міждержавних домовленостей з Азербайджаном, найбільший приватний нефтехолдінг України ставить МЕРТ в досить скрутне становище.
З одного боку, досягти збільшення власної переробки як мінімум до 50% реалізованого в країні бензину і дизпалива без участі Кременчуцького НПЗ проблематично. З іншого - мито в 132 євро / т - це додаткові 4 грн. / Л при купівлі пального на АЗС, які ніяк не позначаться на ринкове положення групи «Приват», але гратимуть проти імпортерів російських і білоруських нафтопродуктів.
Вертикально інтегрована структура нафтового бізнесу Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, що передбачає участь у видобутку нафти напівдержавній «Укрнафти», контроль над найбільшим переробником - ПАТ «Укртатнафта» і власна мережа в 1,5 тис. АЗС по всіх регіонах і так дозволяє «Привату» утримувати вартість свого палива на 2-3 грн. дешевше імпортерів. Навіть якщо його якість залишає бажати кращого в порівнянні з російським, білоруським, прибалтійським, польським чи румунським бензином.
Продавивши додаткові мита, «Приват» не тільки збільшить обсяг переробки, але і отримає додатковий прибуток, залишившись при цьому найдешевшим постачальником палива на українському ринку.
Експерти відзначають, що на цей раз «Приват» досить фундаментально підготувався до лобіювання вигідного для себе рішення. Підготовка громадської думки до необхідності обкласти російський і білоруський бензин додатковим податком ведеться вже мінімум місяць.
В кінці лютого цю ідею на 9-му українському щорічному енергетичному форумі Інституту Адама Сміта висловив керівник напрямку Downstream «Укрнафти» Олег Гез.
Тоді ж уряд України розглянуло представлені МЕРТ зміни в законодавстві, пов'язані з торговою захистом внутрішнього виробника.
Йдеться про нові редакціях законів «Про захист від демпінгового імпорту», «Про захист від субсидованого імпорту», «Про захисні заходи», а також зміни до Господарського та Митного кодексів України, формально ініційовані віце-прем'єр міністром, главою МЕРТ Степаном Кубів.
У пояснювальній записці до цих документів говориться про вдосконалення торгової політики з урахуванням викликів сучасності. Вводиться поняття захисної тарифної квоти, яка може застосовуватися в залежності від обсягів імпорту того чи іншого товару. Розширюється застосування спеціальної ліцензії до товарів, які є об'єктом захисної тарифної квоти.
Поняття спеціальних розслідувань змінюється на поняття захисних розслідувань, спеціальних заходів - на захисні заходи, а спеціального мита - на захисну мито.
При цьому добре б, щоб захищаючись від російського бензину, Україна збільшувала внутрішній видобуток і переробку, заодно розширюючи географію імпортних поставок нафтопродуктів. В іншому випадку рішення МКМТ про мита сприятиме монополізації ринку, а додаткові гривні, якими перевізники оплатять ці заходи, додадуть кілька пунктів в індекс інфляції.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...