Інавгурація президента з антиросійським душком на тлі протесту опозиції

інавгурація новообраного президента Грузії Саломе Зурабішвілі проходила в незвичайній обстановці, за новою, що не апробованої раніше програмі, і багато в побудові і під час самої церемонії робилося вперше. Причиною тому стали не стільки політичні або естетичні смаки самого президента-жінки, скільки склалася в країні ситуація і плани опонентів. Останні погрожували будь-що-будь зірвати інавгурацію, звернути її учасників в втеча і тим самим «виставити в непривабливому світлі» перед світовою спільнотою, а в результаті такого розвитку подій захопити владу в країні.

Звичайно, прямо вони цього не говорили, але в коментарях лідерів «Національного руху» то тут, то там такі наміри виникали дуже явно. Звучали загрозливі заяви на кшталт: «Ми покінчимо з цією владою», «Ми дамо копняка» (причому остання загроза ставилася не тільки до голови правлячої партії «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі, якого опозиція небезпідставно вважає формальним правителем країни, а й до новообраного президента і всьому складу уряду). Підігрівав емоції і сам екс-президент М. Саакашвілі, періодично виступаючи в ефірі підконтрольного опозиції телеканалу «Руставі-2», або звертаючись до прихильників зі своєї сторінки в соцмережі Facebook.

Соратники екс-президента не без його віддаленого участі будували свої плани по ходу «проникнення» в плани влади. Влада ж свої плани перекроювали і перебудовували, щоб уникнути небажаних ексцесів і, з одного боку, провести церемонію гідним чином, а з іншого - утриматися від застосування надзвичайних заходів з метою упокорення опонентів. Але опозиція і на цьому не заспокоїлася і продовжувала міняти вже оголошені плани, щоб досягти бажаного ефекту.

Спочатку, через три дні після закінчення виборів, 2 грудня на акції протесту біля будівлі парламенту лідери «Єдиного національного руху» висунули уряду Грузії ультиматум: анулювати підсумки другого туру виборів президента і призначити дострокові парламентські вибори. В результаті парламентських виборів вони сподівалися знову прийти до влади в країні. Для виконання вимог «Єдиний національний рух» дало уряду рівно два тижні і пообіцяв зібратися на цьому ж місці, на проспекті Руставелі, в Тбілісі 16 грудня. Дата і місце було обрано не випадково. Саме тут і саме 16 грудня планувалася інавгурація Саломе Зурабішвілі. І опозиція мала намір паралельно цій церемонії зібрати тут же своїх соратників і прихильників і на весь світ оголосити Зурабішвілі незаконним президентом.

Правляча партія і сама С. Зурабішвілі довгий час зберігали мовчання, але потім за наполегливими вимогами журналістів повідомили, що вирішили перенести інавгурацію зі столиці в крайової центр регіону Кахеті - Телаві. Як заявила новообраний президент трохи пізніше, вона зупинила свій вибір на цьому місті, так як в Телавськом виборчому окрузі набрала менше голосів, ніж її конкурент - кандидат від «Єдиного національного руху» Григол Вашадзе.

Уряд почав підготовку до інавгурації, створило спеціальну комісію, зайнялося впорядкуванням палацу царя Іраклія Другого, у дворі якого повинна була пройти головна церемонія - принесення присяги на Конституції Грузії. А опозиція порадилася і за пару днів до інавгурації повідомила, що акцію в Тбілісі скасовує і епіцентр протесту переносить в Телаві. Місцева організація «Єдиного національного руху» подала заявку в мерію Телаві і повідомила, що збере своїх численних прихильників прямо навпроти палацу, де планувалася інавгурація. Мерія в проведенні акції відмовила і запропонувала соратникам екс-президента інше місце, де ті могли б «вільно висловити протест», не заважаючи самої церемонії. Природно, лідери «Єдиного національного руху» від цієї пропозиції відмовилися і з ранку 16 грудня попрямували в Телаві. Їхали декількома автоколонами, з декількох напрямків, щоб зібрати у місця інавгурації якомога більше народу. Головним гаслом учасників акції був наступний: «Ні Саломе».

В день інавгурації С. Зурабішвілі планувала з ранку 16 грудня піднятися в пантеон письменників і громадських діячів на горі Мтацмінда, щоб покласти вінок до могили грузинського письменника Іллі Чавчавадзе, а потім попрямувати в Телаві. Але так як опозиція погрожувала переслідувати її «по п'ятах», зробила це несподівано для всіх напередодні дня інавгурації. «Зурабішвілі потайки від нас прокралася в пантеон», - іронічно відреагували на дії президента опоненти і розцінили їх як доказ того, що нинішня влада «просто боїться».

Не зуміли лідери «Єдиного національного руху» відстежити і шлях руху кортежу вступника президента з Тбілісі в Телаві, про що з досадою заявляли в подальших коментарях, запевняючи, що і до місця церемонії С. Зурабішвілі «прокралася потайки».

Для запобігання можливих небажаних інцидентів поліція прийняла спеціальні заходи. Ввела обмеження на в'їзд на прилеглу до палацу царя Іраклія Другого територію, а також обмежила проїзд по провідній в Телаві головній автомагістралі. Про тимчасові правила руху по дорозі в Кахеті МВС Грузії поінформувало населення напередодні інавгурації. Але опозицію ці обмеження не зупинили, і колона з Тбілісі поїхала в Телаві саме по тій дорозі, яка була тимчасово закрита.

В дорозі сталося чимало зіткнень між лідерами та активістами «Єдиного національного руху» і поліцією, що ретельно і в потрібному ракурсі висвітлювала телекомпанія «Руставі-2». Опозиція насідала на поліцейських, вступала в бійку, вибивала скла в поліцейських автомобілях, намагалася розсунути і розібрати барикади, влаштовані для обмеження проїзду по дорозі. А лідери партії в коментарях телекомпанії заявляли, що уряд за допомогою поліції обмежує їх право на свободу вираження своєї думки.

Зіткнення між опозицією і поліцією відбулися в райцентрі Гурджаані і в ряді сіл регіону Кахеті, звідки групи учасників акції також збиралися прибути в Телаві. Натиск опозиції співробітникам поліції на якийсь час стримати вдалося, тому церемонія інавгурації в цілому пройшла за наміченим планом, без особливих ексцесів. Лише місцеві активісти «Єдиного національного руху» зуміли ненадовго затримати урядові машини на в'їзді до палацу Іраклія Другого і на виїзді з нього після закінчення інавгурації.

Сама церемонія інавгурації була не такою помпезною, як та, де присягу приймав лідер «Єдиного національного руху» Михайло Саакашвілі. Трохи було і високопоставлених гостей. На запрошення уряду Грузії відгукнувся президент Вірменії Армен Саркісян, від Франції, уродженкою якої є Саломе Зурабішвілі, приїхав колишній глава держави Ніколя Саркозі. Решта держав надіслали на церемонію спікерів або віце-спікерів парламентів, міністрів або заступників міністрів, а від головного стратегічного партнера Грузії - США прибув представник USAID. Такий склад гостей викликав їдкі закиди опонентів, які вважали реакцію світової спільноти як доказ «нелегітимність» обраного президента і «невизнання самих підсумків виборів». Проте церемонія пройшла строго за наміченим, хоча і перекроєні під «тиском і погрозами» опонентів плану.

Вперше в історії сучасної Грузії сталася формальна передача повноважень від одного президента іншому. Як відомо, Звіад Гамсахурдія був повалений в результаті розв'язаної його опонентами громадянської війни, Едуарда Шеварднадзе в терміновому порядку відправили у відставку лідери «революції троянд», а Михайло Саакашвілі, хоча і був переобраний за законом в 2013 році, на інавгурації свого правонаступника не був присутній. Президент Георгій Маргвелашвілі сам висловив готовність передати повноваження і з'явився на церемонію разом з дружиною. Першим зійшов на трибуну і ще в ранзі чинного президента прийняв рапорт від командувача Генштабом ЗС Грузії, після чого поступився місцем правонаступника - Саломе Зурабішвілі.

Програмна промова першого в історії Грузії президента-жінки повинна була задовольнити найжорсткіші вимоги прозахідної аудиторії. Зурабішвілі на самому початку свого виступу зазначила, що недарма обрала місцем інавгурації палац царя Іраклія і місто Телаві, так як саме тут були розбиті плани царя по перетворенню Грузії в державу європейського типу. Прямо не сказала, але мала на увазі той самий Георгіївський трактат, який пов'язав Грузію з Росією, і, за визначенням С. Зурабішвілі, надовго закрив їй шлях в Європу. У негативному контексті новий президент згадала Росію ще раз, говорячи про проблему «окупованих територій», і наголосила, що ніколи з цим не змириться. Зачепила всі наболілі теми, всі сфери і всі категорії населення, пообіцявши, що буде президентом усієї Грузії, всіх громадян, в тому числі тих, хто голосував проти неї.

Церемонія пройшла досить швидко і закінчилася нетривалим прийомом в Телавськом театрі. Опозиція ж весь цей час протестувала біля в'їзду в місто. А після закінчення церемонії за призовом виступив в прямому ефірі в мережі Facebook М. Саакашвілі повернулася в Тбілісі і провела недовгу і нечисленну акцію протесту біля будівлі парламенту. Соратники екс-президента пообіцяли, що на цьому вони не зупиняться і продовжать боротьбу до тих пір, поки не доб'ються відставки «нелегітимного президента Зурабішвілі» і проведення дострокових парламентських виборів, в результаті яких сподіваються знову повернутися до влади.

_____________________________

Фото REUTERS / Іраклі Геденідзе