Інтерв'ю з режисером «Тараса Бульби» Володимиром Бортко

Екранізував «Тараса Бульбу» Володимир Бортко наполягає, що росіяни і українці один народ, і розповідає, навіщо вбив дружину Тараса.

- В цьому році відзначають 200-річчя автора «Тараса Бульби», і по обидві строни російсько-українського кордону буде багато заходів на тему «це наш Гоголь». Ви берете участь у війні за Гоголя?

- Ні звичайно. Одна з причин, яка змусила мене звернутися до «Тараса Бульби», цей вислів письменника-поета з цього приводу. «Хочеться мені вам сказати, панове, що таке є наше товариство. Бували і в інших землях товариші, але таких, як на нашій землі, не було таких товаришів. Так любити, як козацька душа, - любити не тільки розумом чи ще чим, а всім, чим дав Бог ... ». Скажіть, про що це? Чий же це письменник? Він загальний письменник, по одній простій причині, що двох народів немає. Є дві держави. Інші держави були і раніше. Було Велике князівство Литовське. Була Річ Посполита, і Смоленськ теж був польським містом, заодно. Але народ-то був один і той же, той, який хрестив Володимир в Київській Русі.

А якщо послухати деяких наших закордонних друзів, виходить, що на кордоні з Росією, припустимо, в Сумській області, живуть справжні європейці, а поруч, через чотири кілометри, вже зовсім інші люди. Що за маячня? І письменник Гоголь дотримувався точно такий же, як і я, точки зору, я дуже радий опинитися на його стороні.

- А чому ви взялися за «Тараса»?

- Дещо я вже сказав. Крім того художники, вибачте, повинні доставляти людям естетичне удвоольствіе. Переклад літератури високого класу на конкретну мову кінематографа представляє для режисера дуже великий інтерес.

- Ви з самого початку знали, що будете знімати таку екранізацію, у вас не було спокуси зняти коротший, просте кіно, брутальний стрілялки?

- Але в цьому кіно і так екшна вистачає. Але не про нього ж мова. Йдеться про Тараса Бульбу. Він уособлює собою душу народу, що знаходиться у важкий момент своєї історії.

- Вам подобається те, що вийшло? Ви задоволені результатом?

- Чи не був би задоволений, я б ще працював. Коли мені не подобається, я працюю. Мене ще запитують, «чи подобаються вам артисти, яких ви знімали». Чи не подобалися б - не знімав би.

- А композитор Корнелюк вам подобається?

- Та не те, що подобається, я вважаю його одним з найталановитіших людей, яких я бачив у своєму житті.

- Яке завдання ви йому ставили?

- Наш фільм - це епос, героїчна драма з життя південній частині російського народу. Там є певна музична культура, мені хотілося б, щоб вона якимось чином проникла в фільм. Основна тема - «Рідна земля» - досить точно потрапляє в необхідних вимог. Є ще польська тема, пісенька, яку співає Магда (яка виконала роль панночки Магда Мельцаж ). Вона стовідсоткова полячка, і коли вона це почула, вона сказала, що їй дуже подобається, це абсолютно польська пісня.

- Можете трохи розповісти про відтворення Січі. У вас там відмінна робота реквізиторів, костюмерів, художників, чудовий кастинг в масовці. Як ви робили Січ?

- Ви знаєте, я вважаю себе професіоналом. І люди, які працюють зі мною, професіонали найвищого класу. Я їм довіряю, перевіряю і тихо радію. З нами працював народний художник України Сергій Якутович, без нього все це було б зовсім не так.

- Шкода, що у вас так мало боярського - він зовсім не схожий на себе в інших картинах.

- Ну такий козацький козак. Його як би взагалі не повинно було бути, ні його, ні інших козаків. У Гоголя написано «Козаки пішли, козаки прийшли, козаки пили, козаки гуляли». А як це зробити? Ось тут потрібна персоніфікація.

- Література, особливо така складно влаштована, дуже погано перекладається на кіномову. У випадку з Тарасом Бульбою, величезні передсмертні монологи козаків ... це досить дивно виглядає на екрані ...

- А-а-а, ви бачили копію, яку я забракував ...

- Тобто монологів не буде?

- Будуть, але вони будуть дещо не такі. Там зараз просто пауза і люди кажуть. Але звук сильно змінився, звук у нас зараз ого-го що таке. А взагалі ви дивилися браковану копію, яку треба було спалити. Так що це питання я з обуренням відкидаю. Приходьте в зал, і подивіться нормальну копію.

- Обов'язково. Скажіть, раніше був такий спеціальний жанр - військово-патріотичне кіно. «Адмірал Нахімов» (1946) або «Суворов» (1940) . Чи можна «Тараса Бульбу» до цього жанру віднести?

- Ні.

- Чи потрібно цю традицію відроджувати?

- Ну, ви запитаєте про це в політичному управлінні Радянської армії. Розумієте, моя задача - прочитати автора і спробувати передати те, що він сказав. Адже так багато проходить повз рядового читача, він просто не замислюється про багато речей. Мені хотілося показати цей твір в повній складності.

- Особливо якщо врахувати, що пересічний читач читає цю книгу в шостому класі з-під палки.

- Ну так. Це ціла проблема, як навчати молоде покоління літературі. Вона стояла ще в стародавньому Римі, там теж Вергілія ніяк не хотіли вчити, негідники.

- Давайте повернемося до перекладу прози в кіно. закадровий голос Безрукова , Навіщо він був вам потрібен?

- Тут вся справа в жанрі. Якби ми з вами знімали чистий стрілялки або побутову драму, не було б сенсу включати закадровий голос. А тут ... «І вилетіла молода душа. Підняли її ангели під руки і понесли до небес. Добре буде йому там. »Сідай, Кукубенко, одесную мене! - скаже йому Христос ... «- це така додаткова фарба. Це Гоголь. Це те, що надає цій історії право називатися мистецтвом.

- У фільмі ви дещо змістили акценти. Прибрали козаків, що кидають немовлят в вогонь і додали вбиту дружину Тараса, яку йому привозять в курінь. Це навмисне спрощення конфлікту?

- Ну чому спрощення? Ну ось зняли б ми, як козаки піднімають немовлят на піки. А про що тоді кіно? Відмінність літератури від драматургії в тому, що в драматургії має бути дуже чітке розвиток дії. Чому приносять дружину Тараса? Ми показуємо, що земля піддається насильству з боку іноземних загарбників. Це сильно штовхає дію, пояснює чому ця юрба, замість того, щоб пити і гуляти, йде на війну. Гоголь поклав біля себе Іліаду і, бажаючи зробити щось подібне, спробував скласти епос. В епосі взагалі немає позитивних героїв. Хто вам більше подобається - Ахілл або Гектор?

- Вам би хотілося, щоб вчителі літератури в шостому класі водили дітей на це кіно?

- Я б мріяв про це. Що таке Гоголь? Що таке "Тарас Бульба"? Один із наріжних каменів патріотизму, який закладається в молоду душу.

Яндекс Дзен

Instagram

Telegram

Твіттер