Інвестиційні монети України "Архістратиг Михаїл"

Національний банк України з 28 грудня 2011 ввів в обіг інвестиційні монети "Архістратиг Михаїл" із золота і срібла. Номінал золотих монет - 20 гривень і 5 гривень , Срібної монети - 1 гривня ; тираж - відповідно 1500, 3000 і 10000 шт.

На аверсі монет розміщено: угорі малий Державний Герб України та напис півколом "Національний банк України", в центрі, в восьмикутному картуші, на щиті, зображена емблема Національного банку України - алегоричні фігури грифонів, між якими гривня - грошово-вагова одиниця Стародавньої Русі. Ця емблема символізує охорону і примноження золотого запасу держави. Крім того, на аверсі розміщено номінал монет, рік карбування та позначення металу, його проби та маси в чистоті.

На реверсі монет зображено Архістратига Михаїла - архангел, який є одним з найбільш шанованих біблійних персонажів, переможцем зла, покровителем воїнів, які борються за справедливість.

Ціни на інвестиційні монети будуть встановлюватися на день продажу з урахуванням офіційного курсу банківських металів , Встановленого НБУ, і розміру надбавки до вартості металу.

НБУ не збирається обмежувати тираж інвестиційних монет, і буде карбувати стільки золотих і срібних гривень, скільки буде потрібно ринку. По ходу Нацбанк зайнявся розробкою інструкції, якою буде регламентуватися обіг інвестиційних монет. Ключовий пункт в ній - гарантії по зворотному викупу золотих і срібних монет упролномоченнимі банками, які бере на себе НБУ. Регулятор має намір також контролірвать маржу, яку банки будуть встановлювати при операціях з інвестмонетами. Планується, що вона не перевищить 5-8%. Передбачається, що операції з монетами будуть звільнені від сплати ПДВ і податку на прибуток.

Нацбанк планує продовжувати карбування інвестиційних монет. Вага монет складе 1, 1/2, 1/4 і 1/10 унції (вага 1 унції = 31.10348 гр.), Номінали - 2, 5, 10 і 20 гривень. Реальна вартість монет, зрозуміло, буде значно вище. Досить сказати, що собівартість гривневої золотий інвестиційної монети становить близько 1500 грн.

Золоті та срібні інвестиційні гривні можуть стати дійсно цікавою альтернативою для українців, серйозно потіснивши в рейтингу популярності традиційні способи заощаджень

Згідно з даними закритого дослідження Всесвітньої ради по золоту (World Gold Council), результати якого оприлюднив авторитетне британське видання Financial Times, в 3-му кварталі 2011 року центральні банки світу скупили рекордні за останній 40-річчя (!) Обсяги золота - 148,4 тонн .
Тільки за три місяці інвестори з різних країн придбали майже 1100 тонн дорогоцінного металу на 57,7 млрд. Дол. Це в півтора рази більше, ніж весь держбюджет України і золотовалютні резерви НБУ ...
"Жовтий" метал сьогодні активно набувають також приватні фінансові структури і населення. Так, наприклад, за даними компанії CPoR (ключовий гравець на "золотом" ринку Франції), французи, які зазвичай інвестують в об'єкти нерухомості, з вересня 2010 року по вересень поточного року збільшили обсяги покупки золота в два рази - до 2 тонн. У минулому році приріст за відповідний показник становив лише 1,5%, в 2009-му - 0,9%. Славою "тихої гавані" золото традиційно користується також в Німеччині, Швейцарії. Останнім часом все більшої популярності набуває воно і в Росії.
В Україні дорогоцінні метали останнім часом також стали користуватися неабиякою популярністю. За розрахунками учасників ринку, щомісячні обсяги продаваного золота в країні досягають 1,5 млрд. Грн. І це - незважаючи на дюжину нюансів, які пов'язані з покупкою "жовтого металу" в отечественнихреаліях. Теоретично вже найближчим часом все може змінитися, а "золотий" ринок - стрімко розростися. Перш за все, завдяки "золотий" ініціативи Національного банку - випускати т.зв. інвестиційні монети (як анонсувалося, вони повинні з'явитися в обороті ще до кінця поточного року).
Як повідомлялося, карбувати монети НБУ буде не тільки із золота вищої проби, а й срібла. Їх вага складе 1, ½, ¼, 1/10 унції (унція - 31,1 г) - для золотих, і 1 і 2 унції - для срібних монет. Продавати їх будуть всі бажаючі банки. Все ніби як би просто і зрозуміло - бери і купуй. Але у експертів є кілька сумнівів.
По-перше, побоювання висловлюються з приводу того, яким чином буде організовано ринок інвестмонети. Існує думка, що їх доступності може перешкодити потенційно висока маржа посередників (різниця між ціною продажу і покупки монети і реальною вартістю дорогоцінного металу, з якого вони виготовлені). Подібна обставина, власне, на сьогодні є основною перешкодою для популярності у населення золотих злитків. Адже в деяких банках різниця між ціною покупки дорогоцінних злитків і ціною продажу досягає 20% і більше.
За словами директора Генерального департаменту регулювання грошового обігу НБУ Віктора Нестеренка, турбуватися в цьому контексті немає про що. Нацбанк розробляє такий механізм обороту, "щоб маржа була не такою страшною, як всі вважають". Причому як при продажу, так і покупці монет. При цьому представник НБУ посилається, зокрема, на австрійський досвід. "Монетний двір Австрії продає золоту монету вагою в одну унцію з маржею + 3%. Комерційні банки додають від 3 до 5% при її реалізації", - розповідає пан Нестеренко.
Ще один з приводів для сумнівів - відносно невеликий обсяг першого випуску інвестиційних монет (як повідомлялося, він може скласти 4-5 тис. Штук). "Насправді, відповідає Віктор Нестеренко, - НБУ не збирається обмежувати тираж - слідом за дебютним випуском обсяг буде збільшуватися поступово, в залежності від попиту. За оцінками представника Національного банку, для виробництва інвестмонети центробанку може знадобитися 3-5 тонн золота на рік. такий ресурс вже сьогодні є, закуповувати його за кордоном не протягнути. "у нас достатньо банківського золота, яке не входить в золотовалютні резерви. І платини, і срібла досить. У нас вистачає ресурсу для того, щоб випускати монети в тій кількості, в якому треба ", - підкреслює В. Нестеренко.
Нацбанку дійсно повинно вистачити "жовтого металу" для карбування гривневих "червінців" на багато років і для всіх бажаючих. З огляду на, зокрема, що недавно центробанк отримав на баланс золотодобувне держпідприємство "Севгеологія" з приблизно 600 тонн золота, яке підлягає видобутку. В цілому ж вітчизняні запаси золота оцінюються на рівні до 3000 тонн (в доларовому еквіваленті - це за 170 млрд. Дол.).
Ще однією причиною для скепсису щодо перспектив інвестиційних монет в Україні називається можливі цінові коливання на золото. Мовляв, тільки його вартість дещо зменшитися, люди почнуть панікувати і назад продавати монети. Однак, як показує в т.ч. світова практика, все відбувається з точністю до навпаки. У вересні поточного року, наприклад, коли ціна золота дещо зменшилася, покупки "жовтого металу" в світі досягли пікових обсягів. А все тому, що у всіх країнах домінує переконання, що в довгостроковій перспективі "жовтий метал" буде тільки дорожчати (чтоон, власне, і робить, зумівши вирости в ціні майже в 10 разів протягом останнього десятиліття). Існують прогнози, що через кілька років ціна золота може збільшитися в два рази - з нинішніх 1700 дол. За унцію до 3-4 тис. Дол. "Аналіз доводить, що в середньо- і довгостроковій перспективі вартість золота буде тільки збільшуватися", - резюміруетВіктор Нестеренко.
Ще однією перевагою інвестиційних монет на тлі тих же золотих злитків буде податковий режим. Передбачається, що при реалізації інвестмонети не доведеться платити ПДВ.
За логікою речей, інвестмонети як спосіб інвестування заощаджень повинен бути більш привабливий, ніж, наприклад, ювелірні вироби. Перш за все, тому, що при визначенні їх ціни не буде враховуватися такий суб'єктивний фактор, як художня цінність виробу, яка в ціні ювелірного ширвжитку буває вельми і вельми сумнівною. В результаті, в разі гривневих "червінців" українці застраховані від 50% -х втрат, що виникають, коли ювелірні вироби доводиться продавати за ціною звичайного (нехай і золотого) брухту.
З урахуванням всього вище сказаного, золоті і срібні інвестиційні гривні можуть стати дійсно цікавою альтернативою для українців, серйозно потіснивши в рейтингу популярності традиційні способи заощаджень. Питання тепер тільки, чи вдасться Національному банку здійснити все обіцяне?

Першими інвестиційними монета України була серія монет Оранта номіналом 500, 250, 125 і 50 гривень