Ісхак Ахмеров: татарин, який «влаштував Перл-Харбор»

24.12.2017

Як екс-депутат Казанського міськради «напоумив» президента США Рузвельта вступити у війну з Японією. Частина 1-я

У 1934 році в Нью-Йорку гине резидент радянської нелегальної розвідки. Трохи пізніше в Колумбійський університет надходить турецька студент Мустафа Тагмак. Він же - виходець з Казані, який реанімує мережу наших агентів-нелегалів в Штатах. 100-річчя органів безпеки Росії (20 грудня) - хороший привід розповісти читачам «БІЗНЕС Online» про операцію «Сніг», яка запобігла нападу Японії на СРСР на початку Другої світової війни, і її головному «сценариста» - Ісхаков Абдулович Ахмерову.

«В ряду легенд-нелегалів Ісхак Ахмеров поки відсутня. Фахівці та авторитети розвідки пояснюють це просто і однозначно: вони - провалилися, а він - ні »Фото: metshin.ru

РУДОЛЬФ АБЕЛЬ - УЧЕНЬ Ахмерову

Ріхард Зорге, Рудольф Абель, Кім Філбі ... В ряду легенд-нелегалів Ісхак Ахмеров поки відсутня. Фахівці та авторитети розвідки пояснюють це просто і однозначно: вони провалилися, а він - ні. Тому писати книги і знімати кіно про них було можна, а про нього - не можна. Ті ж фахівці й авторитети дружно стверджують, що ахмеровскій «калібр» ніяк не менше, а може, і побільше буде - почати хоча б з того, що Ахмеров був наставником Абеля!

Ось що пише про це Борис Смирнов, розвідник з 28-річним стажем, учень Ахмерова у Вищій школі КДБ, автор майже двох десятків книг про держбезпеки:

«Коли Ісхак Абдулович почав вести у нас заняття, з американської в'язниці в обмін на льотчика-шпигуна спецслужб США Пауерса 10 лютого 1962 був звільнений радянський розвідник-нелегал Рудольф Абель, якого відразу стали називати суперрозвідника (про нього знято культовий художній фільм" Мертвий сезон "- прим. ред.).

Нам тоді було невтямки, що, займаючись англійською мовою у Ахмерова, ми щодня спілкувалися з ТАКИМ ЖЕ АСОМ НАШОЇ РОЗВІДКИ. Значно пізніше зі статті С. Червоної, А. Судоплатова, В. Воронова "Рудольф Абель. Легенда холодної війни "(2003 рік) я дізнався, що наш викладач Ісхак Абдулович Ахмеров навіть був НАСТАВНИКОМ Рудольфа Абеля перед його виїздом на нелегальну роботу в США в листопаді 1948 года ...

«Ахмеров займався в Америці справами не менше серйозними, ніж Абель» Фото: metshin.ru

В кінці шістдесятих років [мій] товариш в розмові про наших спільних друзів, про викладачів Вищої школи КДБ, у яких ми вчилися, повідомив: "Ахмеров займався в Америці справами не менше серйозними, ніж Абель. Може бути, навіть більш важливими. В недалекому майбутньому про нього напишуть книги і знімуть фільми ... "Він додав, що Ахмеров і легендарний радянський розвідник Рудольф Абель живуть в одному мікрорайоні Москви і, будучи старими друзями, часто разом гуляють по тихих вуличках району».

ПРЕЗИДЕНТ, ПРЕМ'ЄР, ПАРЛАМЕНТ

Три дні тому, 21 грудня 2017 року, відразу після вікового ювілею російських органів держбезпеки, на федеральному телеканалі «Зірка» відбулася прем'єра 40-хвилинного документального фільму про Ахмерову «Містер Резидент», знятого з ініціативи повноважного представництва Республіки Татарстан в Російській Федерації. Відразу після прем'єри його керівник Равіль Ахметшин пояснив «БІЗНЕС Online», чому саме його відомство виступило з подібною ініціативою: «Коли я вперше розповів Рустаму Нургаліевіч [Мінніханову] про Ахмерову, він був здивований:" Невже серед наших земляків і такі люди є? Равіль, треба обов'язково зробити так, щоб народ про нього знав ". Ми спочатку звернулися з офіційним листом про зйомки фільму до Фрадкову (Михайло Юхимович Фрадков (рід. 1 вересня 1950 роки) - голова уряду Російської Федерації в 2004-2007 роках. З жовтня 2007 року по жовтень 2016 року - директор служби зовнішньої розвідки Російської Федерації - прим. ред.). Той начебто і не заперечував, але тоді позначилися певні обмеження, не можна було відкрити певні джерела. Але час йде, і після Фрадкова вже Наришкін (Сергій Євгенович Наришкін (рід. 27 жовтня 1954 року) - голова Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації VI скликання в 2011-2016 роках. З 5 жовтня 2016 року по н. Ст. - директор служби зовнішньої розвідки Російської Федерації - прим. ред.) після повторного звернення відкрив нам доступ до деяких архівних матеріалів, "розкрив" свого генерала, який у фільмі виступає з коментарями як ветеран служби зовнішньої розвідки, "розкрив" дочка Ахмерова. До речі, він попросив Рустама Нургаліевіч, щоб у фільмі той висловив свою думку про цю людину. Наш президент відразу погодився і з величезним задоволенням взяв участь в зйомках. Для цього він дуже глибоко вивчив тему. З'ясувалися багато цікавих фактів. Наприклад, що Ахмеров в 1920 році в 19 років був обраний депутатом Казанського міської Ради ... »« БІЗНЕС Online »пішов президентського наприклад. Отже, як то кажуть, про все по порядку ...

«КОЛУМБИЯ» вважає «розсадник комунізму»

У 1934 році в Нью-Йорку в своєму номері в готелі був застрелений резидент радянської нелегальної розвідки. Він не встиг нікому нічого передати. Тому, хто займе його місце, агентурну мережу доведеться створювати практично заново. Исхака Ахмерова направляють на допомогу новому керівнику резидентури Борису Базарова - офіцерові царської армії, учаснику Першої світової війни, кадровому співробітникові держбезпеки з 1921 року. І Ахмеров активно включається в справу.

Колумбійський університет в Нью-Йорку (або «Колумбія») завжди був і залишається одним з найпрестижніших вузів не тільки в Сполучених Штатах, але і у всьому світі. Серед відомих його випускників п'ять так званих батьків-засновників США, 29 глав держав (серед них чотири президенти США - Теодор Рузвельт, Франклін Делано Рузвельт, Дуайт Ейзенхауер і Барак Обама), 29 лауреатів премії «Оскар». В університеті навчалися, викладали або займалися науково-дослідною діяльністю 104 нобелівських лауреата. Словом, еліта всього світу, та ще в такій кількості. Клондайк для нелегала. Особливо в тривожному 1935-го ...

Наш «турок» Мустафа, молодий чоловік приємної східної зовнішності, старанно вчиться на філологічному факультеті, що зовсім не заважає йому вести повноцінну студентське життя: заводити великі знайомства, відвідувати не менше численні «паті» - вечірки, пікніки і ... політичні мітинги. В цьому не було нічого поганого: в 1930-і роки «Колумбія» вважалася одним з центрів комуністичної молоді, стурбованої зростанням фашистського руху в США. І незабаром в довгій низці його нових знайомств ( «контактів») з'являється вона - Хелен.

«А ХТО У НАС ДЯДЯ?»

За деяким фотографіям того часу видно, що Хелен Лоурі була не просто чарівною дівчиною - красунею. Але спочатку її краса зовсім не була для Ахмерова головною причиною їхнього знайомства. Надалі перевірка показала, що вона була переконаною комуністкою. Більш того, керівник американської компартії припадав Хелен рідним дядьком!

Ерл Браудер, генеральний секретар компартії США з 1930 року. Під час його керівництва партія мала максимальний вплив в політичних колах. У 1936 році Браудер балотувався в президенти Сполучених Штатів, партія налічувала в своїх рядах до 100 тис. Чоловік. Соратники сприймали його як справжнього вождя. Для партії головним в той час було боротися з нацизмом, фашизмом, і вся її політика була зосереджена на захисті Радянського Союзу - центру антифашистської боротьби в Європі, головної перешкоди на шляху завоювання світу «коричневою чумою». Комуністична партія США була тією силою, яку можна було використовувати в боротьбі проти профашистски налаштованих політиків.

Як член Комінтерну, Ерл Браудер часто зустрічався з представниками міжнародних лівих рухів. На одній з таких зустрічей йому і представили молодого турецького студента Мустафу. Це була удача для Ахмерова, але головною метою для нього був не сам генсек, а його племінниця. За словами Сергія Яковлєва, ветерана служби зовнішньої розвідки Російської Федерації (СЗР), «у Хелен були знайомі, які мали відношення до адміністрації Білого дому, з'явилися джерела і в міністерстві фінансів, і в Державному департаменті». Вона погодилася виконувати будь-які функції. Спочатку взявши її на службу в якості кур'єра, Ахмеров швидко розширив коло її обов'язків, включив її в роботу своєї нелегальної резидентури. Він обзавівся солідними зв'язками в Держдепартаменті, у військовому відомстві: Хелен була чи не основним постачальником нових контактів для розвідника. А за кілька років коло радянської резидентури збільшився в рази.

ЛЕКЦІЇ РАДЯНСЬКОГО РОЗВІДНИКА ДЛЯ АМЕРИКАНСЬКОГО МІНФІНУ

Одним з перших вдалих знайомств для Ахмерова був Гаррі Декстер Уайт - економіст, професор, випускник того ж Колумбійського університету. У 1934 році Уайт надійшов на роботу в міністерство фінансів США, а в 1938-м, після отримання докторського ступеня з економіки, очолив щойно створений відділ валютних досліджень, в якому працювали в основному вчені та університетські викладачі. Він мав багато зв'язків як в своєму міністерстві, так і в Держдепартаменті. Дотримувався лівих поглядів, мав великий вплив на міністра фінансів Генрі Моргентау (молодшого), а той був запросто вхожий до президента США Рузвельта. Адже що таке міністерство фінансів в Америці? За їх законодавству, в форс-мажорних ситуаціях, в разі війни і так далі третьою особою в державі, до кого переходить влада, якщо щось трапиться з президентом або віце-президентом, - це міністр фінансів. Так що ціна цього знайомства була позамежна.

«При контактах з Уайтом Ахмеров виступав уже як синолог, китаєзнавець, - розповідає на радіо" Маяк "Олександр Коршунов, історик, журналіст-міжнародник, лауреат премії СВР. - Йому дуже допомогла Хелен Лоурі. З її допомогою, за допомогою її зв'язків (а вона була жінкою високопоставленої) він увійшов до певного кола знайомств, спілкування, презентуючи себе як фахівця з Сходу, китаеведа. У Хелен, якій в нашій розвідці дали нік "Таня", було також кілька квартир, які використовувалися як конспіративні для різного роду зустрічей ».

Ахмеров зацікавив Уайта своїми знаннями геополітичної обстановки на Далекому Сході Фото: metshin.ru

На першій же зустрічі Ахмеров зацікавив Уайта своїми знаннями геополітичної обстановки на Далекому Сході. У липні 1937 року Японія активізувала військові дії в Китаї, і це питання сильно хвилювало Уайта як економіста. На зустрічах в кафе Ахмеров в буквальному сенсі читав йому лекції про ситуацію в Китаї. Про те, що там відбувається, розвідник знав не з чуток.

Як повідомляє офіційний сайт СВР про попередню діяльність Ахмерова, «в 1934 році він був направлений в якості оперпрацівника на нелегальну роботу в Китай, куди він прибув за чужими документами через Європу. І. А. Ахмеров поступив на навчання в американський коледж, де протягом року удосконалював знання англійської мови і вийшов в перші учні. Одночасно виконував завдання розвідки щодо опрацювання японських представників в Китаї ». Як це відбувалося - тема окремої публікації, а зараз прислухаємося до того, що викладав співрозмовникові Ахмеров, і до чого незабаром прислухаються міністр фінансів, держсекретар і президент США.

Восени 1931 року війська Японії вторглися в Китай. 1 березня 1932 року був офіційно оголошено про утворення на окупованій території «незалежного» маньчжурського держави - Маньчжоу Го з 30-мільйонним населенням. Отримавши цей плацдарм, Японія могла розширювати його як на південь, так і на північ. Існувало два шляхи розвитку подій, які отримали назви Північного і Південного планів. Південний варіант припускав, що почати потрібно з нападу на Китай і колонії європейських держав, аж до Британської Австралії, і тільки потім починати конфлікт з СРСР. Північний починався з нападу на Радянський Союз. У той час як її союзник, Німеччина, атакує СРСР із заходу, Японія повинна була відкрити другий фронт на Далекому Сході і, захопивши радянські території, перенаправити свої війська на південь. Необхідність здійснення обох цих планів не викликала сумнівів у японських політичних колах. Потрібні обидва, але в якому порядку? Рішення з цього питання поки прийнято не було ...

«Він не був необачним людиною» Фото: metshin.ru

ВЕСІЛЛЯ З «ВАРЕГЕМ» ВРЯТУВАЛА ЙОМУ ЖИТТЯ

Хелен і Ісхак неодноразово йшли на ризик, але він завжди був виправданий. Але в липні 1938 року відбулася подія, яка могла коштувати їм життя. Резидент радянської нелегальної розвідки Базаров безслідно пропав. В кінці 1930-х років в Москві в наркоматі внутрішніх справ почалися «чистки» командного складу. У 1938 році руки дійшли і до нелегальної розвідки. «Один за іншим викликаються в центр розвідники-нелегали, - пише в своєму нарисі про Ахмерову казанський ветеран контррозвідки Ровель Кашапов, підполковник КДБ у відставці. - У центральному апараті - "чистка", яку почав ще Єжов в 1937-му (Микола Іванович Єжов (1895-1940) - генеральний комісар держбезпеки, один з головних організаторів масових репресій 1937-1938 років, також відомих як "Великий терор". У 1940 році розстріляний за звинуваченням у підготовці антирадянського державного перевороту - прим . ред.). До чорного списку потрапляє ... і Ісхак Ахмеров.

Тоді в кабінетах центрального апарату за наказом Берії "розбиралися" з багатьма співробітниками легальних і нелегальних резидентур. Досвідчені розвідники піддавалися принизливим і жорстоким допитам. Одні були розстріляні, інші стали в'язнями ГУЛАГу. "Пощастило" небагатьом. Ахмеров виявився серед них ».

Практика «чисток» у розвідці передбачала, що всі, хто працював пліч-о-пліч з «ворогом народу», будуть знищені Фото: metshin.ru

А Базарова, як виявилося, відкликали в Москву і заарештували. Його визнали «ворогом народу» і згодом розстріляли за наказом нового наркома внутрішніх справ Лаврентія Берії. Практика «чисток» у розвідці передбачала, що всі, хто працював пліч-о-пліч з «ворогом народу», будуть знищені. Ахмеров мав стати наступним. Але він зробив крок, якого в Центрі ніхто не очікував.

«Він не був необачним людиною, - продовжує коментар ситуації Яковлєв. - Але він був сміливим, мужнім, рішучим. У нього все грунтувалося на ретельному аналізі. Він завжди думав якось наперед: що з ним буде, як він буде діяти, і ставився до своїх дій дуже продумано ». І незабаром в Іноземний відділ Головного політичного управління приходить шифровка від агента Юнга - такою була оперативний псевдонім Ахмерова. Він просить офіційного дозволу одружитися з громадянкою США Хелен Лоурі!

У той час багатьох звинувачували в шпигунстві просто за знайомство з іноземцем, а тут розвідник, виконуючи завдання Батьківщини, - і раптом закохується в представника капкраїни, та ще й який! Берія просто втратив дар мови.

Випадок в історії розвідки безпрецедентний. Зважитися на такий крок було рівносильно самогубству. Але співпраця з Хелен Лоурі стало ключовою точкою в його долі. В процесі спільної роботи у нього і у Хелен виникли найщиріші почуття, любов. І це цілком природно. Ця нібито спонтанна прохання розвідника про одруження з іноземкою справила в Москві ефект бомби, що розірвалася. З одного боку, Берія був розлючений зухвалістю прохача, але з іншого - прекрасно знав, що дядькові Хелен - генсеку компартії США Ерлу Браудеру - особисто благоволить інший генсек Йосип Сталін. «Не забувайте, що мамин дядько якось все-таки контролював її життя. Нехай навіть на відстані. А його вплив на Сталіна було велике, - каже дочка Хелен і Исхака Катерина Ахмерова. - Я вважаю, що завдяки Сталіну тато і залишився живий. І їм дозволили одружитися ». Ахмерова відкликали до Москви, понизили до стажера і перевели в американський відділ ІНО ОГПУ. Але головне - він залишився живий.

Після «чисток» був проведений так званий «партійний набір». Молодих комуністів після короткого навчання зараховували на службу. Керівником Ахмерова став 25-річний Віталій Павлов, який на той час жодного разу не був за кордоном. Він після інституту закінчив в 1938 році курси в Центральній школі НКВД СРСР. Потім був зарахований в американський відділ, досить скоро став оперуповноваженим, заступником начальника, а потім і начальником відділу.

ОПЕРАЦІЮ «СНІГ» займався особисто СТАЛІН

На той час питання з Японією так і не було вирішено. Вона до останнього моменту розраховувала, що, може бути, якось вдасться зберегти нейтралітет з боку Сполучених Штатів. Працюючи стажистом, Ахмеров був позбавлений можливості робити самостійні дії. Але на той момент він був єдиною людиною, здатним змінити ситуацію.

Письменник Володимир Карпов, фронтовий розвідник, автор багатьох книг про війну і розвідці, неодноразово розмовляв з другим учасником операції під умовною назвою «Сніг», генералом КДБ у відставці Віталієм Григоровичем Павловим і найбільш повно і чітко розповів про роль Ахмерова в операції: «В одному з кабінетів на Луб'янці досвідчений розвідник Ісхак Абдулович Ахмеров, не один рік пропрацював в США, і молодий чекіст Віталій Павлов ще в жовтні 1940 року почали розробку операції по нейтралізації Японії за допомогою Америки. У Ахмерова залишилися за кордоном цінні агенти і просто знайомі, через яких можна було б здійснити намічене ... Ось такого близького до міністра фінансів США Моргентау і президенту Рузвельту людини вирахували Ахмеров і Павлов. Це був Гаррі Декстер Уайт. (В перекладі з англійської це прізвище означає "Білий". Тому кодову назву для операції було обрано саме таку: "Сніг" - прим. Ред.). Ахмеров з ним зустрічався у Вашингтоні. Уайт ні його агентом, але вони виявилися однодумцями з питань політики США на Сході, і особливо - в непримиренній вимогливості до Японії. Цими важливими передумовами і вирішили скористатися наші розвідники ...

Берія не довіряв Ахмерову, і тому було прийнято рішення направити в США Павлова. Він ретельно і досить довго готувався до поїздки. У міру наближення війни з Німеччиною наростала загроза початку бойових дій і з боку Японії. Ось тут-то Сталін і дав вказівку діяти більш рішуче ... Операцію "Сніг" Павлов здійснив в повному обсязі. Він прибув спочатку в Нью-Йорк, потім до Вашингтона. Зустрівся з Уайтом, провів з ним від імені Ахмерова складна розмова. І, розуміючи відповідальність доручення Сталіна і Берії, щоб не забути якусь деталь, дав Уайту перелік питань ( "конспект"), написаний заздалегідь на аркуші паперу ...

Далі події розвивалися сприятливим для нашої країни чином відповідно до точним і обгрунтованим прогнозом досвідченого розвідника і блискучого аналітика в області розвідки Исхака Абдулович Ахмерова і його молодого колеги Віталія Павлова. У жовтні 1941 року німці підійшли до Москви. Як і передбачалося, Уайт "спрацював" за тією схемою, яку передбачали Ахмеров і Павлов. Він підготував проект меморандуму. Його підписав міністр Моргентау, потім представив Рузвельту ... Ультиматум був вручений послу Номура. (В історії він відомий як "Нота Халла", по імені Корделла Халла, в той час держсекретаря США - прим. Ред.). У документі викладалися дуже жорсткі вимоги: вивести війська з Китаю, В'єтнаму, Кореї, Маньчжурії; вийти з Троїстого пакту Берлін-Рим-Токіо ... Загалом, в ультиматум увійшли всі питання з ахмеровского "конспекту" ... Японці зрозуміли, що війна неминуча, і першими 7 грудня 1941 року завдали удару по Перл-Харбор - головною морської базі США на Тихому океані. Американцям не залишалося нічого, як захищатися і вступити у війну зі своїм противником в цій зоні океану. Японії вже було не до нападу на Радянський Союз. Таким чином, найважливіша за значимістю і складна по виконанню завдання, поставлене керівником нашої країни Сталіним перед радянською зовнішньою розвідкою, була своєчасно і успішно вирішена ».

Півмільйонна армія, квартирував у Сибіру для відображення потенційного удару японців, була перекинута під Москву. Це резерв із знаменитих «сибірських дивізій» і вніс вирішальний внесок у битві за столицю СРСР.

Ахмеров ж ще у вересні 1941 року разом з дружиною Оленою Іванівною (Хелен) повернувся до Сполучених Штатів Америки для продовження своєї нелегкої нелегальної роботи, що тривала протягом всієї Великої Вітчизняної війни.

Далі буде.