Історія Вищого військово-морського училища підводного плавання імені Ленінського Комсомолу
Сторінка 1 з 2
Ленінградське військово-морське підготовче училище
31 березня 1944 року Радянський уряд прийняв постанову про організацію військово-морських підготовчих училищ, з метою підвищення якості підготовки вступників до вищих військово-морські училища. У Ленінграді, для створення нового військово-морського навчального закладу, міська Рада депутатів трудящих віддав приміщення колишньої 1-ї і 12-ї середніх шкіл та Будинку піонерів, які розміщувалися в старовинному будинку, збудованому для пансіонату ще в 19 столітті. Так в цих приміщеннях у притулку, нині Морському, провулку розмістилося новий навчальний заклад з трирічним терміном навчання, яке здобуло найменування Ленінградського військово-морського підготовчого училища. Згідно з наказом народного комісара ВМФ від 30 квітня 1944 року Ленінградське військово-морське підготовче училище мав формуватися на базі двох спеціальних військово-морських шкіл, які підлягають розформуванню: 2-й Ленінградської, евакуйованої з початком війни в далекий сибірський містечко Тару, і 1-й Московській. Життя училища почалася влітку 1944 року, коли воно отримало в своє розпорядження передані йому будівлі в Морському провулку. Першим начальником Ленінградського підготовчого училища був призначений капітан 1 рангу Н. Ю. Авраамів, високоосвічений і прекрасно підготовлений моряк, який пройшов сувору школу громадянської і Великої Вітчизняної воєн, що володіє великим бойовим і педагогічним досвідом. Найближчим помічником Н. Ю. Авраамова став капітан 1 рангу І. І. Величко. Одночасно йшов прийом в училище матросів, старшин і солдатів, які прибували з фронту і діючих флотів. Надходила цивільна молодь з числа закінчили 7, 8 і 9-х класів середніх шкіл. Учні спеціальних військово-морських шкіл зараховувалися без іспитів. З тих, хто здавав іспити, перевага віддавалася військовослужбовцям, які прибули з фронту, і сиротам, які втратили своїх батьків під час війни. У підготовчому училище з моменту його заснування навчався юнга Північного флоту, учасник Великої Вітчизняної війни Валентин Пікуль, рульовий сигнальщик з ескадреного міноносця, а в наслідку - відомий радянський письменник.
Особливою турботою командування і всього колективу училища в початковий період його існування був ремонт будівель, серйозно постраждалих за час страшних днів блокади. Особливо сильно постраждав від ворожих бомбардувань і артилерійських обстрілів головний навчальний корпус, в який потрапило понад 40 запалювальних бомб, неодноразово викликали пожежі, і 21 артилерійський снаряд. Вихованці та матроси протягом трьох місяців щодня виходили на будівництво і працювали з ранку до пізнього вечора. За три місяці напруженої роботи будівельників і всього колективу училища були відремонтовані частина класних і спальних приміщень, їдальня, лазарет, фізкультурний зал і деякі інші приміщення.
До жовтня 1944 року було створено основні навчальні цикли: математики, фізики, хімії, літератури і російської мови, історії та географії, іноземних мов, фізкультури, військово-морської справи. Викладацький склад училища був добре підібраний колектив, що складається з високоосвічених і досвідчених педагогів. Серед викладачів було чимало учасників Великої Вітчизняної війни. Формування училища тривало близько півроку і закінчилося до 7 листопада 1944 року. В училищі було сформовано три курси: перший (молодший), другий (середній) і третій (старший). Курси ділилися на роти. Кожна рота поділялась на взводи. На чолі курсів стали досвідчені стройові офіцери, які пройшли сувору школу Великої Вітчизняної війни і добре знали військово-морська справа. Ротами командували молоді офіцери. У 1945 році в училищі було встановлено розпорядок дня, в якому особливу увагу заслуговує велику кількість часу, відведеного для самостійної роботи (4 академічні години) і в особисте розпорядження учнів (3 години). Це створювало сприятливі умови для вивчення предметів, читання літератури, в тому числі художньої, занять спортом і художньою самодіяльністю, т. Е. Для духовного, фізичного та естетичного розвитку дітей. 15 листопада 1944 року наказом Народного Комісара Військово-Морського Флоту день 7 листопада було встановлено річним святом училища. 28 квітня 1945 року начальник військово-морських навчальних закладів від імені Президії Верховної Ради СРСР вручив військово-морському підготовчого училищу Прапор частини. Через два дні особовий склад училища вперше пройшов під цим прапором по Двірцевій площі, а потім щорічно брав участь в святкових парадах, демонструючи свою високу дисципліну і стройову виучку. 9 вересня 1945 року в історичному залі Революції Вищого військово-морського училища імені М. В. Фрунзе відбувся перший випуск курсантів Ленінградського Військово-Морського Підготовчого училища. Більшість випускників для продовження військово-морської освіти та підготовки до служби у Військово-Морських Силах на офіцерських посадах були спрямовані до Вищого військово-морське училище імені М. В. Фрунзе. Близько 35% випускників були направлені в інші вищі військово-морські командні і інженерні училища.
