«Казка про мертву царівну» А. С. Пушкіна і «Білосніжка» бр. Грімм: урок порівняльного аналізу

1. Хід роботи
2. Порівняльний аналіз: що спільного в цих казках?
3. Порівняльний аналіз: чим різняться казки?

Як ми писали в попередній статті , Робота з класичними літературними казками на уроках літературного читання в початковій школі дозволяють читачеві побачити дві сторони цього жанру: фольклорні традиції і авторське своєрідність. Розглянемо, як можна організувати таку роботу при вивченні хрестоматійного твору А. С. Пушкіна «Казка про мертву царівну і про сім богатирів».

завдання:

• розглянути взаємозв'язку літературної казки Пушкіна з чарівною народною казкою (на матеріалі казки братів Грімм «Білосніжка»);
• розкрити фольклорні традиції і своєрідність пушкінської казки;
• формувати вміння зіставляти твори, близькі по темі і жанру;
• удосконалювати вміння аналізувати образ-персонаж в художньому творі.

Хід роботи

На початку уроку вчитель актуалізує знання учнів про ознаки народної чарівної казки: в ній є казкове місце дії, фантастичні персонажі, чарівні перетворення.

Постановка навчальної задачі

Проблемне питання: Чим схожа казка Пушкіна на народні чарівні казки і чим відрізняється від них?

Для відповіді на це питання пропонується звернутися до зіставлення казки братів Грімм «Білосніжка» (оброблений народний варіант) і літературної казки Олександра Сергійовича Пушкіна. Порівняльний аналіз здійснюється за таких умов:

• діти прочитали казки братів Грімм і Пушкіна заздалегідь;
• в класі на партах у школярів лежать тексти обох казок;
• учні вибірково переказують і перечитують фрагменти тексту для доказу своїх міркувань.

слово вчителя

Німецькі вчені-філологи брати Грімм записували казки від народних казок, свідомо прагнучи зберегти народний дух і народну мову. Пізніше вони лише обробили чув і записував народні варіанти, надавши їм літературну форму. Тому казки німецьких вчених можна розглядати як літературно оброблені варіанти народних казок. З російськими казками подібну роботу провели найвідоміший російський фольклорист Олександр Миколайович Афанасьєв і пізніше письменник Олексій Миколайович Толстой.

Казки братів Грімм були опубліковані в 10-20-х роках ХIХ століття, т. Е. Раніше, ніж казка Пушкіна (1833 г.). Подібність між двома казками дуже велике, тому можна припустити, що Пушкін був знайомий з німецьким варіантом казки.

Учитель може також розповісти учням про інтерес Пушкіна до російських народних пісень, казок, переказів, до історії рідної країни, який з'явився з самого раннього років поета і проходив через усю його творчість.

Багато часу Олександр Сергійович віддавав збиранню і вивченню архівів та історичних матеріалів про великих діячів російської історії - Петра I, Пугачова, Борисі Годунові. У своїх творах Пушкін прославляв не тільки великих російських царів і полководців, але пишався і російським народом, його талановитими і простими людьми. У своєму селі Михайлівському він, переодягнувшись в селянський наряд, частенько змішувався на ярмарках з народної натовпом, підспівував жебраком сліпцям, прислухався до влучним народного слова.

Згадаймо, яку зворушливу прихильність відчував Пушкін до своєї няні Орина Родіонівна, кріпак селянці, яку він оспівав у своїх віршах, називаючи ласкаво і ніжно «доброї подружкою», «голубкою старезної».

Саме вона розповідала Олександру Сергійовичу народні казки, про які він написав: «Увечері слухаю казки - і винагороджують тим недоліки проклятого свого виховання. Що за чудо ці казки! Кожна є поема! »Пушкін створив п'ять чудових літературних казок,« просочених »« російським духом ». А ще раніше він написав свій знаменитий «Лукомор'я» - пролог до поеми «Руслан і Людмила», в якому дивним чином переплелися відомі сюжети російських казок. Згадаймо з дитинства знайомі рядки: «... Там чудеса: там лісовик бродить ...».

Учитель може запропонувати згадати назви казок письменника.

Після розповіді педагог організовує порівняльний аналіз казки Пушкіна і казки братів Грімм за наступною схемою.

Порівняльний аналіз: що спільного в цих казках?

Відповідаючи на це питання, учні заповнюють на наступні питання.

Порівняй казку Пушкіна з казкою братів Грімм «Білосніжка і сім гномів» ( «Снігуронька»). Що спільного в цих казках?

1. Герої: _________________________________________

2. Події: _______________________________________

Питання можуть бути записані на дошці, або вчитель роздруковує для кожного учня індивідуальний варіант. Кожна відповідь підтверджується коротким переказом або вибірковим перечитуванням тексту обох казок. У таблиці повинна з'явитися такий запис:

г е р про і - мати, мачуха, падчерка, наречений, сім друзів;

з про б и т і я - пасербиця виганяється мачухою з дому, знаходить притулок в лісі, мачуха її хоче вбити, героїню виручають лісові друзі, а потім оживляє принц.

Порівняльний аналіз: чим різняться казки?

Робота з таблицею. Кожна відповідь також обов'язково підтверджується коротким переказом або вибірковим перечитуванням тексту обох казок.

Початкову частину аналізу необхідно зробити в класі, колективно обговорюючи аналітичні питання. У сильному класі більшу частину аналізу можна дати на самостійне виконання (індивідуальне або в парах). Останні 2-3 пункту аналізу можна рекомендувати для виконання вдома. В результаті таблиця буде виглядати наступним чином.

Казка братів Грімм

Казка А. С. Пушкіна

1. Сім гномів.

1. Сім богатирів.

2. Мачуха тричі намагається вбити Білосніжку різними способами.

2. Черниця приходить один раз з яблучком.

3. Принц випадково знаходить Білосніжку. Вона вже мертва.

3. Жених, королевич Єлисей, довго шукає царівну, звертаючись до сонця, місяця, вітру.

4. Жорстокий фінал: мачуху змушують танцювати на розжареному вугіллі.

4. Казка Пушкіна більш гуманістична: мачуха сама вмирає від туги і заздрості.

5. Написана в прозі.

5. Написана в віршах, красивою літературною мовою.

Після порівняльного аналізу казок вчитель пропонує поміркувати над наступними узагальнюючими питаннями.

Казка Пушкіна - переказ народної казки або авторська казка?

Це складний для молодших школярів питання. З одного боку, очевидно використання автором фольклорних традицій. Крім цього, в свідомості маленького читача, починаючи з дошкільного віку, казки Пушкіна набули статусу народних.

Однак пройдений порівняльний аналіз дозволяє зробити висновок, що поет створює свою неповторну, літературну казку. Вона відрізняється від казки братів Грімм і сюжетом, і героями, і мовою. Казка Пушкіна більш поетична, барвиста, витончена за ритмом і мови.

Навіщо Пушкін переказав казку братів Грімм?

По-перше, брати Грімм написали казку про свій народ, для німецьких слухачів, а Пушкін - про російських людей. Про національний колорит казки свідчать:

• образи богатирів, взяті з російських билин;
• терем богатирів, що нагадує добротну селянську хату;
• триразові звернення Єлисея до сил природи, що нагадують російські народні пісенні заклинання;
• мова казки Пушкіна, просочений російськими народними виразами, повторами, постійними епітетами.

По-друге, Пушкін не просто переказав відомий сюжет, а написав авторську казку, в якій багато чого змінив у зв'язку з тим, що хотів висловити свої власні ідеали, думки і уявлення про життя. Необхідно загострити увагу учнів на ідейному сенсі казки Пушкіна. Казка братів Грімм розповідається заради традиційно народної ідеї: покарання, і дуже жорстоке, злих сил і винагороду слабких і беззахисних.

На відміну від казки братів Грімм казка Пушкіна про найголовнішу цінності для поета - вона прославляє людську вірність і любов. Мотив пошуків своєї коханої королевичем Єлисеєм - принципово нове «додавання» Пушкіна до народного сюжету. Темі любові і вірності присвячена і початкова картина смерті рідну матір ( «захоплення не знесла ...»). З цією ж темою пов'язані взаємини царівни і богатирів і їх сватання, відсутні в казці «Білосніжка». Темою відданості і любові продиктовано включення в казку образу вірного пса Соколко, вже неіснуючого заради своєї господині.

В подальшій роботі доцільно особливу увагу приділити образу головної героїні.

Образ молодої царівни в казці Пушкіна

Аналіз образу молодої царівни також будується на його зіставленні з народними образами. Учні повинні прийти до наступних висновків.

Мачуха і пасербиця зустрічаються в таких російських народних казках, як «Морозко», «Хаврошечка», «Біла качечка» і ін. У них падчерка зображується скромною, доброзичливою, працьовитої, лагідною дівчиною.

Пушкін продовжує ці фольклорні традиції, доповнюючи і поглиблюючи їх. Його героїня:

• володіє зовнішньою красою і «лагідною вдачею»,
• вона ласкава і ніжна,
• дотримується правил народного етикету ( «честь господарів віддала ...»),
• працьовита ( «все порядком прибрала») і своєю поведінкою мало нагадує особу царського сану,
• вона релігійна ( «засвітила Богові свічку»),
• і, найголовніше, вірна своєму коханому нареченому ( «Але іншого я навічно / Віддано. Мені всіх миліше / Королевич Єлисей»).

У пушкінської казки ми відчуваємо відкрите авторське ставлення до героїні, чого не знає народна казка. Автор ніжно любить свою героїню і захоплюється їй ( «красуня-душа», «мила дівчина», «моя душа», «так тиха, свіжа лежала» і т. Д.).

В цілому поет створює неповторний індивідуальний характер «царівни молодий» за допомогою детального опису її зовнішності, мови, докладного зображення поведінки героїні, включає в текст казки численні авторські оцінки.

Необхідно відзначити, що в свій твір Пушкін активно вводить і такий засіб створення літературного персонажа, як ставлення до нього інших персонажів. Діти повинні привести приклади ставлення до царівни Чернавка, богатирів, Соколко, Єлисея і зробити висновок про те, що це художній засіб допомагає читачам ще глибше зрозуміти характер героїні, бо хто любить, лагідний, довірливий, ніжний.

На наступному етапі уроку вчитель задає узагальнюючі питання:

• Яка героїня пушкінської казки?
• Що особливо привернуло в її характері кожного читача?
• Як сам автор ставиться до своєї героїні?

При відповіді на ці питання учні наводять цитати з казки.

Колективне обговорення образу пушкінської героїні готує учнів до власне творчій роботі, яку спочатку можна організувати усно в малих групах або в парах. Діти обговорюють, а потім пропонують свої варіанти розповіді про царівну.

Усні розповіді оцінюються і в ході обговорення уточнюються вимоги до розповіді (характеристиці героя):

• спочатку потрібно описати зовнішність героїні;
• потім в основній частині коротко розповісти про те, як вона росла, які основні події відбувалися в її долі;
• охарактеризувати, які її взаємини з іншими персонажами казки, як вони до неї ставляться;
• розкрити, які якості характеру вона проявила;
• закінчити можна словами про ставлення автора до героїні або про своє особисте ставлення до неї.

Після групової творчої роботи вчитель може запропонувати учням індивідуальну письмову роботу (можливо як домашнє завдання з обговоренням і оцінюванням дитячих робіт на наступному уроці). За її результатами вчитель разом зі школярами готує рукописний ілюстрований журнал «Кращі розповіді про пушкінської царівну».

Автор: Е.В. Посашкова ,
кандидат філологічних наук

http://www.lit-studia.ru/

Авторизуйтесь на сайті, щоб ви могли залишити свій коментар.