Кредитний реєстр НБУ: Банківським боржникам наказано боятися
Фото з відкритих джерел
В Україні запускається кредитний реєстр, куди буде стікатися інформація про заборгованість українців за кредитами. За великим рахунком банки і зараз обміняються інформацією про "поганих" позичальників, але роблять це в рамках бюро кредитних історій. Тепер процес централізований, але дрібні проблемні кредити все одно не увійдуть до реєстру
На початку березня вступив в силу закон про "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення кредитного реєстру НБУ і вдосконаленні процесів управління кредитними ризиками банків". Цей закон 6 лютого був прийнятий Верховною Радою з мінімальним "результатом" - 226 голосами. Вже 1 березня документ підписав президент Порошенко. Для фактичного функціонування реєстру Нацбанк вже розробив проект положення, який регламентує його роботу.
Слід зазначити, що введення кредитного реєстру НБУ, враховуючи значну кількість проблемних портфелів, було однією з вимог МВФ, які взяла на себе Україна при підписанні меморандуму ще в 2015 році.
Новини по темі
Новини по темі
У кредитний реєстр банки і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (якщо банк визнали неплатоспроможним) передаватимуть інформацію по кредитах із заборгованістю понад 100 мінімальних зарплат (372,3 тис. Грн). А Нацбанк, відповідно, буде передавати таку інформацію банкам за запитом.
Положення закону вводяться в дію поступово. З 1 квітня банки зобов'язуються передавати в НБУ інформацію про операції, які підпадають під дію закону. Через півроку (з початку серпня, але не пізніше 31 грудня 2018 роки) має вступити в силу положення про інформацію, яка буде подаватися в кредитний реєстр, і доступу до неї, а з 1 січня 2019 року - положення про використання банками інформації з кредитного реєстру для оцінки кредитного ризику.
За словами директора департаменту роздрібних ризиків ПУМБ Олени Колодяжною, до недоліків закону можна віднести зазначені в ньому вкрай стислі терміни, при яких складно забезпечити розробку і тестування заданого функціонала.
Кому потрібен е той закон?
Ухвалення закону є позитивним моментом, адже на даний момент інформація по боржникам міститься в реєстрах окремих спеціалізованих компаній. "Практика ведення єдиного реєстру присутній на ринках Заходу, і з досвіду роботи є абсолютно виправданою. Такий реєстр дає можливість зменшити витрати часу на пошук даних і адміністрування", - говорить виконавчий директор напрямку кредитного аналізу та реструктуризації ПАТ "Кредобанк" Орест Кореновский.
При правильному впровадженні і застосуванні кредитного реєстру і банки, і регулятор можуть отримати певну вигоду. Банки - у вигляді доступу до достовірного і повного джерела інформації для управління кредитними ризиками.
"Тепер банк, приймаючи рішення щодо того, видавати кредит чи ні, може перевірити через кредитний реєстр НБУ, чи немає у потенційного позичальника заборгованості за іншими кредитами. За великим рахунком кредитний реєстр НБУ - це точка обміну інформацією про боржників між різними банками", - зазначає Богдан Шабаровскій, юрист практики управління конфліктами адвокатського об'єднання Juscutum.
Новини по темі
Новини по темі
Вигоду для регулятора Олена Колодяжна бачить в отриманні розширеної первинної інформації (з якою раніше міг ознайомитися лише в періоди виїзних аудиторських перевірок), можливості її моделювання, відстеження тенденцій, концентрацій, можливості знизити частоту виїзних перевірок. Тобто НБУ отримає більше оперативної інформації по банківській системі і конкретним бізнесовим групам.
Крім цього, Закон покликаний врегулювати ряд неопрацьованих з боку НБУ питань. "Зокрема, пов'язаних з частково зайвою деталізацією запитуваної інформації, що впливає на неефективне використання ресурсу всередині банків на підготовку до запуску процесу передачі даних, а також питання зворотної передачі даних з НБУ в банки і її використання", - пояснює Олена Колодяжна.
Разом з тим, як зазначає Софія Кикіш, юрист правової групи "Побережнюк і партнери", з введенням кредитного реєстру не припиняють свою роботу приватні бюро кредитних історій, що призводить до певної правової невизначеності, адже в зазначених базах може міститися різна інформація щодо боржника або його зобов'язання.
Очевидно, що в роботі кредитних бюро щось серйозно зміниться. Раніше в Україні працювало кілька бюро, які збирали інформацію про боржників, але банки не були зобов'язані працювати з будь-яким з них і ні одна з цих організацій не володіла інформацією про всі позичальників всіх банків. Створення централізованого реєстру "поганих" кредитів загрожує існуванню бюро як таких, але у них є можливість продовжувати робити конкурентоспроможний продукт.
Що ж зміниться?
Що стосується позитивних нововведень, то до них можна віднести відносно нескладну процедуру отримання інформації з реєстру, яка буде надаватися банкам в режимі реального часу на безоплатній основі, систематизацію всіх необхідних даних в одній інформаційній базі і реальну можливість фінансової установи зменшити ризики при наданні кредитів.
Цей закон по-різному вплине на сторони процесу, але навіть в самому "важкому" варіанті не нестиме кардинальних змін в порівнянні з ситуацією до прийняття документа. Для сумлінних позичальників закон не змінить нічого: якщо юридична або фізична особа справно платить по кредиту, воно не з'явиться в кредитному реєстрі НБУ.
Новини по темі
Новини по темі
За словами Олени Колодяжною, для боржників - фізичних осіб, як і для банків, що працюють з фізичними особами по беззаставного кредитування, дане нововведення безпосередньо не змінить практично нічого. В Україні досить давно і ефективно функціонують бюро кредитних історій, інформація з яких повсюдно використовується банками і мікрофінансовими компаніями при видачі кредитів і при оцінці кредитних ризиків.
Разом з тим внесення в кредитний реєстр персональних даних позичальників - фізичних осіб відповідно до практики ЄСПЛ можна кваліфікувати як втручання в права людини, яке повинно бути необхідним і пропорційним цілям. "З огляду на зазначене, після вступу закону в силу не виключено звернення боржників, внесених в кредитний реєстр, з відповідними позовами до національних і міжнародних судів", - підкреслює Софія Кикіш.
Обмеження по сумі заборгованості в 372,3 тис. Грн вже звужує коло тих, кого внесуть в кредитний реєстр. Приватні особи часто беруть кредити в різних банках на куди менші суми і їх не повертають, так що кредитний реєстр цих боржників не буде фіксувати. Втім, дані про їх порушення платіжної дисципліни вже давно є в кредитних бюро, що і так обмежує їх можливості отримувати нові позики.
Більш значний вплив від впровадження кредитного реєстру можна очікувати в рамках кредитування юридичних осіб і видачі заставних кредитів фізичним особам. Зрозуміло, що чинним боржникам цей закон, безумовно, ускладнить можливість залучати нові банківські позики, т. К. Реєстр дозволить банкам бачити, які позичальники мали раніше проблеми з погашенням боргів.
"Тим, хто допустив велику заборгованість (понад 372,3 тис. Грн), буде складніше отримувати нові кредити. В ситуації, якщо таку заборгованість допустила компанія, то в кредитному реєстрі буде інформація не тільки про цю компанію, але і про пов'язаних з нею особах, а також про власників більше 10% частки в компанії ", - пояснює Богдан Шабаровскій.
Про передачу інформації до реєстру банки будуть інформувати і клієнтів, а ті зможуть отримати доступ до інформації про себе в реєстрі і вимагати внесення змін у разі незгоди з її змістом.
"У разі незгоди з даними позичальник має право звернутися в НБУ з заявою, розгляд якого буде відбуватися протягом 21 робочого дня. Таким чином, помилки банків при наданні інформації, з огляду на тривалий розгляд заяви, можуть стати, наприклад, причиною для відмови в отриманні важливого кредиту в іншому банку, що, безумовно, буде створювати перешкоди в госпдіяльності підприємств тривалістю майже в один місяць ", - додає Софія Кикіш.
Головна формальна мета роботи реєстру - зменшити кількість проблемних кредитів в банках і поліпшити платіжну дисципліну позичальників. Тут роботи занадто багато. Станом на 1 березня 2018 року портфель проблемних кредитів до обсягу загального виданих позик склав 56,6% (639 млрд грн).
Експерти впевнені, що ця мета цілком досяжна. "Якщо банки будуть сумлінно надавати інформацію в кредитний реєстр і сумлінно її використовувати при прийнятті рішення про видачу кредиту, то обсяг проблемних кредитів повинен істотно зменшитися", - вважає Богдан Шабаровскій.
В цілому, як зазначає Орест Кореновский, посилення контролю за інформацією та її якість і доступність в результаті повинно привести до поліпшення платіжної дисципліни клієнтів, які розраховують на користування кредитними коштами.
"Однак необхідно встановлення належного рівня захисту персональних даних позичальників, недопущення несанкціонованого доступу до реєстру третіх осіб та удосконалення процедури внесення змін до реєстру, а також встановлення відповідальності банків за несвоєчасне або недостовірне внесення інформації", - резюмує Софія Кикіш.
Юрій Григоренко
Що ж зміниться?