Л. Н. Толстой [1954 - - Російські письменники про мову]

МОВА ЯК ЗАСІБ СПІЛКУВАННЯ

... Слово далеко не може передати уявного, але висловити дійсність ще важче. Вірна передача дійсності є камінь спотикання слова <...> Від багатьох ще звучних слів і поетичних образів має вам буде відмовитися, якщо ви будете читати мої розповіді.

1852. Записки про Кавказ. Поїздка в Мамакаев-Юрт. Соч., Т. 3, стор. 216.

Єдиний засіб розумового спілкування людей є слово, і для того, щоб спілкування це було можливо, потрібно вживати слова так, щоб при кожному слові безсумнівно викликалися у всіх відповідних і точні поняття.

1886 - 1887. Про життя. Соч., Т. 26, стор. 319.

Мистецтво, разом з промовою, є одне з знарядді спілкування, а тому і прогресу, т. Е. Руху вперед людства до досконалості. Мова робить можливим для людей останніх поколінь знати все те, що дізнавалися досвідом і роздумами попередні покоління та кращі передові люди сучасності ...

1897 - 1898. Що таке мистецтво? Гл. XVI. Соч., Т. 30, стор. 151.

Слово - це добре. Велике тому, що словом можна з'єднати людей, словом можна і роз'єднати їх, словом служити любові, словом же можна служити ворожнечі і ненависті. Стережись від такого слова, яке роз'єднує людей.

1906 - 1910. На кожен день, ч. I. Соч., Т. 43, стор. 44.

Слово - вираз думки ... і тому слово має відповідати тому, що воно виражає.

1906 - 1910. На кожен день, ч. 2. Соч., Т, 44, стр. 56.

МОВА І ЛІТЕРАТУРА

За самобутність, Національні ОСНОВИ ЛІТЕРАТУРНОГО МОВИ

Пісні, казки, билини - все просте будуть читати, поки буде російський народ.

1851. З листа до М. М. Страхову від 23 березня. - Л. Н. Толстой. Збірник. Вид. АН СРСР. 1951 стр. 630.

У народу є своя література - прекрасна, неповторна; але вона не підробка, вона виспівує з середовища самого народу.

1853. Щоденник. Соч., Т. 46, стор. 71.

Один з чудових ознак гнучкості російської мови помітний у зміні повторюваного вірша в піснях, наприклад: жодної пісні немає, особливо веселою, лихий, в якій цей refrain не змінився б іноді 3 - 4 манерами ...

1853. Щоденник. Спостереження. Соч., Т. 46, стор. 278.

... Читання збірника прислів'їв Снегірева1составляет для мене одне з улюблених - незайнятість, але насолод.

1862. Кому у кого вчитися, селянським хлопцям у нас, або нам у селянських хлопців. Соч., Т. 8, стор. 302.

"Бідна Ліза" вичавлювала сльози і її хвалили, і адже ніхто ніколи вже її НЕ прочитає, а пісні, казки, билини, веселі, прості, будуть читати поки буде російська мова <...>

Мова, якою говорить народ і в якому є звуки для вираження всього, що тільки може сказати поет, мені милий. Мова цей крім того, а це головне, - є кращий поетичний регулятор.

Захоти надати зайве, пихате, хворобливе - язик не повторить <...>

Люблю певне, ясне і красиве, і помірне, - і все це знаходжу в народній поезії і мовою, в житті ... 2

1872. З листа до М. М. Страхову від 25 березня 1872 року. - Н. Н. Гусєв "Л. Н. Толстой в розквіті художнього генія" Изд. Толстовського музею, стор. 142.

Якби я був видавець народного журналу, я б сказав своїм співробітникам: пишіть, що хочете <...> але тільки так, щоб кожне слово було зрозуміло тому тяглової візник, який буде везти екземпляри з друкарні, і я впевнений, що крім чесного , здорового і гарного нічого не буде в журналі. Я не жартую і не бажаю говорити парадоксів, а твердо знаю це з досвіду. Абсолютно зрозумілим і простою мовою нічого поганого не можна буде написати. Все аморальне представиться настільки потворним, що зараз же буде відкинуто ...

1873. З листа до Пейкер. Листи, т. I, стор. 105.

ЗА ЧИСТОТУ МОВИ, ЗА ЯСНІСТЬ, ТОЧНІСТЬ ВИРАЗУ

Пробний камінь ясного розуміння предмета полягає в тому, щоб бути в змозі передати його на простонародному мові неосвіченому людині.

1853. Щоденник. 16 жовтня. Соч., Т. 46, стор. 286.

Мова повинна бути не тільки зрозумілий або простонародний, але мова повинна бути хороший. Краса або скоріше доброта мови може бути розглянута в двох відносинах. - Щодо самих слів вживаються і щодо іхсочетанія <...>

Я раджу не те що вживати простих людей мужицькі і зрозумілі слова, а раджу вживати хороші сильні слова і не раджу вживати неточні, неясні, необразне слова <...>

Потрібно радити не не рясніє мову, а писати хорошим російською мовою, що надзвичайно важко.

1860 - 1863. Про мову народних книжок. Соч., Т. 8, стор. 427 - 428.

Як на зразок мови, якому повчає "Дитячий світ", прошу читача звернути увагу на таку пропозицію: "У тваринному світі, при всьому його величезній різноманітності, жодна тварина не звертає на себе стільки нашої уваги, як слон". Вся ця, складена з незрозумілих літературних слів, закручена фраза означає лише: слон чудніше всіх тварин.

"За величиною своєї він поступається тільки одному киту, а тямущістю перевершує мавпу". Це означає: тільки один кит більше його, а він розумніший мавпи.

Невже потрібно сказати "поступається і перевершує", невже потрібно вчити дітей говорити або писати таким чином? Скажеш: поступається киту зростанням і перевершує мавпу розумом і начебто виходить щось схоже на думку, а скажеш: він менше кита і розумніші мавпи, і очевидно стає, що пов'язані ці два порівняння рішуче ні до чого. Весь мову книги такий. Під пихатість і неприродністю фрази ховається порожнеча змісту.

1862. Про суспільну діяльність на терені народної освіти. Соч., Т. 8, стор. 282 - 283.

Коли ви будете переробляти, не забудьте виправити прийоми зв'язків окремих частин статті. У вас часто, часто зустрічаються зайві вступу, як наприклад: "тепер ми звернемося ..." або "поглянемо ..." і т. П. Головне, зрозуміло, в розташуванні частин щодо фокусу, і коли правильно розташоване, - все непотрібне , зайве само собою відпаде, і все виграє у величезних ступенях.

1878. З листа до А. А. Фету. Вид. "Книга", 1910, т. I, стор. 129.

Якби я був цар, то видав би закон, що письменник, який вжив слово, значення якого він не може пояснити, позбавляється права писати і отримує сто ударів різками.

1878. З листа до М. М. Страхову від 6 вересня. - Л. Н. Толстой в літературі і мистецтві. "Літ. Критик", №11, стор. 88.

Людська мова витісняється все більш і більш з наукових досліджень, і замість слова, засоби вираження існуючих предметів і понять, запановує науковий воляпюк, 3отлічающійся від справжнього воляпюк тільки тим, що справжній воляпюк загальними словами називає існуючі предмети і поняття, а науковий - неіснуючими словами називає неіснуючі поняття.

1886 - 1887. Про життя. Соч., Т. 26, стор. 319.

Чим більше зрозуміло твір мистецтва, тим воно вище. Мистецтво тим більше загальнодоступним, ніж воно простіше, коротше і тому ясніше передає почуття. Точно так само як в області логічної думки, передача її тим дорожче, ніж вона простіше, коротше і ясніше. Точно так же в мистецтві простота, стислість і ясність є вища досконалість форми мистецтва, яка досягається тільки при великому дарування і великій праці.

1897 - 1898. Що таке мистецтво? (Плани, замітки, начерки), гл. XXIII. Соч., Т. 30, стор. 249.

Що часто зустрічається і чим, на мою думку, часто грішні особливо нинішні сучасні письменники (всі декадентство4на цьому варто), - бажання бути особливим, оригінальним, здивувати, вразити читача <...> Це виключає простоту, а простота - необхідна умова прекрасного.

1908. З листа до Л. Андрєєву. Вид. "Книга", 1910, т. I, стор. 334.

Про майстерність письменника

Пиши 1) на чорно, що не обдумуючи місця і правильності вираження думок; 2) раз переписуй, виключаючи все зайве і даючи справжнє місце кожної думки, - і 3) раз переписуй, виправляючи неправильності виразів.

1853 - 1854. Правила і припущення. Грудень січень. Соч., Т. 46, стор. 294.

Бірюзові і діамантові очі, золоті і срібні волосся, коралові губи, золоте сонце, срібна місяць, у блакиті море, бірюзове небо і т. Д. Зустрічаються часто (?). Скажіть по правді, чи буває що-небудь подібне? Краплі води при місячному світлі, що падають у море, горять краще перлин, що падають в таз, і ні краплі не схожі на перлини, ні таз - на море. Я не заважаю порівнювати з дорогоцінними каменями, але потрібно, щоб порівняння було вірно, цінність ж предмета не змусить мене уявити порівнюваний предмет, ні краще, ні ясніше. Я ніколи не бачив губ коралового кольору, але бачив цегляного; - очей бірюзового, але бачив кольору розпущеної синьки і паперу. Порівняння вживається або щоб, порівнюючи гіршу річ з кращого, показати, як хороша описувана річ, або, порівнюючи незвичайну річ зі звичайною, щоб дати про неї чітке уявлення.

1852. Детство5 (Друга редакція. Гл. 9). Соч., Т. I, стор. 177 - 179.

Як це в мідному небі живе і вмирає місяць, і як це сніг блищить як пісок? Все це вже не тільки незрозуміло, але під приводом передачі настрою, набір невірних порівнянь і слів.

1897 - 1898. Що таке мистецтво? Гл. X. Соч., Т. 30, стор. 99.

Для того, щоб говорити добре те, що він хоче говорити (під словом "говорити" я маю на увазі будь-яке художнє вираження думки), художник повинен опанувати майстерністю.

1889 З листа до В. А. Гольцева. Вересень. Вид. "Книга", 1910, т. I, стор. 187.

ПРОТИ ЗЛОВЖИВАННЯ ІНОЗЕМНИМИ СЛОВАМИ

Як не кажи, а рідна мова завжди залишиться рідним. Коли хочеш говорити по душі, жодного французького слова в голову не йде, а якщо хочеш блиснути, тоді інша справа.

1852. Дитинство (Чорнові тексти). Соч., Т. I, стор. 121.

- Ах, mon cher, (Оленін) мій дорогий, як я зрадів, дізнавшись що ви тут! - почав він (Білецький) на московському французькою мовою і так далі, пересипаючи свою промову французькими словами ...

І ще і ще сипалися фрацузскіе і російські слова з того світу, який, як думав Оленін, був покинутий ним назавжди <...> Так і війнуло від нього всією тою гидотою, від якої він від-Рекся <...> Він злився на Білецького і на себе і проти своєї волі вставляв французькі фрази в свою розмову, цікавився головнокомандувачем і московськими знайомими і на підставі того, що вони обидва в козачої станиці говорили французькою діалекті, з погордою відгукувався про товаришів офіцерів ...

1852 - 1862. Козаки. Гл. XXIII. Соч., Т. VI, стор. 89 - 90.

Як тільки буде досить мені замість моєї хати, мого лісу і моєї любові ці вітальні, ці жінки з пріпомаженнимі волоссям над підсунути чужими буклями, ці неприродно ворушаться губки, ці заховані і понівечені слабкі члени і цей лепет віталень, зобов'язаний бути розмовою і не має ніяких прав на це, - мені стає нестерпно гидко.

1852 - 1862. Козаки. Гл. XXIII. Соч., Т. 6, стор. 120.

Коментарі

Л. Н. товстої

1 ()

2 ()

3 ()

4 ()

5 ()