Лаврентій Берія - Сталін. Місія НКВД

Лаврентій Павлович Берія

Сталін. Місія НКВД

Для більшості людей життя Лаврентія Берія починається з призначення його наркомом внутрішніх справ СРСР. Його попередня робота на партійній роботі в Закавказзі оповита мороком туману. При цьому більшість журналістів і істориків обходять той факт, що саме Лаврентій Берія зумів знизити накал міжнаціонального протистояння в Закавказзі. До цього слід додати, що саме при Берія Тбілісі перетворився з глухого і пильного провінційного Тифліса в сучасне європейське місто. При цьому він сам особисто пізнього вечора (а іншого часу не було) інспектував будівельні майданчики. Отримане в юності спеціальну технічну освіту дозволяло йому професійно оцінювати те, що відбувається на будмайданчиках.

Його особистий водій розповів про такий випадок: «Пам'ятаю, одного разу, по прибуттю на об'єкт, Берія зіткнувся з одним фактом: для освітлення робочої території один з робітників прикріпив світильник на молоде дерево (воно ледве витримувало навантаження). Побачивши це, Берія терміново викликав інженера до себе і відчитав його: «Якби на тебе повісили такий важкий світильник, було б тобі боляче? Дерева потрібно берегти! Зараз же зніміть! »

Хоча такі історії нецікаві більшості пишуть на тему «приватне життя Лаврентія Берія» журналістів. Їм подавай чого-небудь скандальне, що з радістю опублікує «жовта преса». Чим вульгарніше, тим краще. Наприклад, окремі літератори вправляються твором сюжетів на тему сексуально-садистські пригоди молодого Лаврентія Берія. Ось така історія, розказана британським письменником ТАДЕУС Віттліна і розтиражована вітчизняними журналістами.

«Перебуваючи в кінці 20-х років в Абхазії, Берія жив в розкішному спеціальному поїзді, в якому він приїхав в Сухумі. Поїзд стояв на запасній колії, на деякій відстані від будівлі станції, і складався з трьох пульманівських вагонів: спальні, салон-вагона з баром і вагона-ресторану.

Того вечора, коли Берія збирався відправитися в Тбілісі, біля станції до нього підійшла дівчина років шістнадцяти, середнього зросту, з чорними очима. Здобної комплекції.

Дівчина приїхала з рідної мингрельской села, були сусідами з селом Мерхеулі, звідки родом був сам Берія. Вона попросила його заступитися за її заарештованого брата.

Берія зауважив красу дівчини. Нібито бажаючи отримати додаткові деталі про брата, він запросив її в поїзд, але не в салон-вагон і не в ресторан.

У спальному купе Лаврентій наказав дівчині роздягтися. Коли вона, перелякана, хотіла втекти, Берія замкнув двері. Потім ударив її по обличчю, скрутив руки за спиною, штовхнув на ліжко, навалився на неї всім тілом.

Дівчина була згвалтована.

Берія протримав дівчину всю ніч. На наступний ранок він наказав своєму ординарцеві принести сніданок на двох. Перед тим як поїхати у справах, Лаврентій знову замкнув свою жертву. Берія був підкорений свіжістю і чарівністю цієї дівчини, він також зрозумів, що вона саме той тип, який повністю відповідає його чуттєвості. Вона була скромна, витончена, повнотіла. У неї були маленькі груди, великі очі, що випромінювали добрий світло, і пухкий чуттєвий рот.

Було б нерозумно з його боку відмовитися від такого створіння природи. Берія провів ще кілька днів в Сухумі, перевіряючи виконання п'ятирічного плану 1928-1933 років в справі будівництва місцевих доріг і шосе, нового житла, лікарень і шкіл. Весь цей час він тримав свою маленьку полонянку замкненою в поїзді.

Так маленька Ніна стала його дружиною ».

Цей сюжет він запозичив у Світлани Аллілуєвої з її книги «Тільки один день» і перетворив його в банальну паскудну історію. Сама дочка Йосипа Сталіна просто описала цей епізод, опустивши всі подробиці: «Ніна жила в мингрельской селі. Дізнавшись, що приїхав сам начальник ГПУ Грузії, Лаврентій Берія, вона пішла попросити його про свого брата, який був заарештований. Берія приїхав в спеціальному вагоні. Ніна увійшла в вагон і вже ніколи більше не бачила рідного села. Її відвезли, тому що вона була красива і сподобалася начальнику. Він замкнув її в купе, і так вона стала його дружиною ».

А ось окремі автори пішли іншим шляхом. Не тільки визнавши за Лаврентієм Берія статус «знаменитого сталінського ката і сексуального маніяка в культурі XX століття», а й привівши своє «історичне» пояснення »історії його одруження з Ніною Гегечкорі, сестрі міністра внутрішніх справ Грузії та голови ревкому Грузії Саші Гегечкорі. Нібито таким способом головний герой нашої книги вирішив зміцнити свій «статус нікому не відомого тоді бідняка, відчайдушно чинить чекістську комуністичну кар'єру в середовищі грузинської політичної еліти». Виявляється, Лаврентій Берія займався сексом не тільки заради власного задоволення, але і власної кар'єри.

Хоча це не межа. Існує міф, що головний герой нашої книги: «У 1921 році викрав дочку старого більшовика Саші Гегечкорі Ніну, обстриг її і тримав під замком, поки вона не погодилася вийти за нього заміж. Який став мимоволі тестем зухвалого джигіта Саші нічого не залишалося робити, як взяти на себе турботи про просування зятя ».

На малій батьківщині Лаврентія Берія його односельці стверджують, що він вперше побачив Ніну в тюремній камері на початку літа 1920 року. У Кутаїської в'язниці в одній камері з Лаврентієм виявився Саша Гегечкорі, якого відвідувала юна племінниця з темно-русявим волоссям із золотим відливом і медовими очима. Лаврентій був убитий її щирістю і красою. Пізніше він згадував: «Сяючий світлом ангел увійшов до в'язниці ...» А про себе вирішив: «Це та жінка, яка мені потрібна». Тільки через рік - в 1921 році - на конспіративній квартирі більшовика Гегечкорі він познайомився з дівчиною ближче. Ніно була молодшою ​​Берія на шість років, велика розумниця - закінчила гімназію, її батько і мати походили з дворян. Ніно любила музику, і молодий чекіст заради неї, не знаючи нот, навчився грати вальс Шопена. Дівчина сама втекла з молодою людиною.

А ось на допиті влітку 1953 року дружина головного героя нашої книги повідомила: «У 1922 році, коли я вчилася в 7-му класі, я познайомилася в Берія Л.П., який приїхав з Баку у службових справах. Берія я до цього не знала і познайомилася з ним через свого родича Давида, який навчався в технічному училищі. Біркая був сином залізничника, у якого, як мені говорив Берія, він переховувався під час своєї роботи в підпіллі.

У 1922 році я поїхала з Берія в Баку, а потім, коли його перевели Тбілісі, я повернулася з ним і його матір'ю.

Я стала служити рахівником у банку. У 1924 році у мене народилася друга дитина (перший помер), і я деякий час була вдома. З 1928 року по 1932 рік я навчалася в інституті в Тбілісі ».

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, то Лаврентій Берія основний час нібито теж проводив в сексуальних утіхах. Іноді він, правда, виїжджав у відрядження, наприклад, на Кавказ або в Тегеран. А ще іноді брав участь у керівництві атомного проекту. І весь цей час він планомірно готував захоплення влади в країні. Коли помер Йосип Сталін, то наш герой реалізував свій підступний задум і став диктатором. А Микита Хрущов разом з групою товаришів здійснив державний переворот і врятував країну від нового диктатора. Ось така «офіційна» біографія у Лаврентія Берія. У ній лише одні злочини і жодного хорошого вчинку. Та й сам персонаж традиційно зображується хтивим дідком в золотому пенсне. Відштовхуючий образ. А ким насправді був Лаврентій Берія і чим займався, крім сексуальних утіх і розробки планів по захопленню влади?

* * *

Лаврентій Павлович Берія народився 17 березня 1899 року в мінгрелськи селі (мінгрелу в давнину разом з племенами картов, сванов і іншими склали основу формування грузинського народу) Мерхеулі Сухумського округу Кутаисской губернії (зараз це територія Абхазії) в родині 27-річного бідного селянина Павла Хухаевіча і його дружини - 31-річної Марти Іванівни.

Так звучить офіційна версія появи на світ головного героя нашої книги. Існує і неофіційна, яку до сих пір розповідають всім бажаючим місцеві жителі. Ось, що, наприклад, з'ясувала журналіст Світлана Самоделова: «Марта Джакели, мати Лаврентія Берія, теж була мінгрелка, причому зі знатного роду, - розповідає найстарший житель села Гіві Гвінджия. - Люди похилого віку знали, що Марта полягала в спорідненості з самим Дадиани, власником Мегрелії. Але багатою вона не була, все життя підробляла кравецький ремеслом, в селі багато до неї із замовленням йшли. Знаєте, Марта прекрасно шила ».

Перший чоловік Марти раптово помер. Залишившись одна з сином і дочкою, вона працювала в служницях у місцевого князя Лакарби. Сталася чи між господарем і домробітницею любов - тепер ніхто і не скаже, але тільки березні виявився вагітної. Щоб уникнути скандалу, Лакарба підшукав ставний мінгрелке чоловіка, який був молодший за неї на 7 років.

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?