Мезальянс. Чи зможе Україна досягти стандартів НАТО до 2020 року
У листопаді 2015 року міністр оборони Степан Полторак затвердив план виконання основних заходів щодо переходу Збройних сил України на стандарти НАТО. З тих пір у вітчизняному інформаційному просторі миготіло чимало повідомлень про введення тих чи інших натовських стандартів в нашій армії. Завдяки їм українці знають, що службовців ЗСУ переодягають, переозброюють, а деяких з них уже навіть годують відповідно до норм НАТО. Однак цілісної картини того, як реформується оборонна система країни і наскільки вона наблизилася до кращих світових зразків, немає.
Дуже слабке уявлення про це дають і публічні заяви керівників оборонного відомства країни. Вони або зводяться до загальних оцінках того, що ВСУ "істотно наблизилися до стандартів НАТО", або рясніють цифрами, з яких важко виловити суть того, що відбувається в армії. Наприклад, що можна зрозуміти зі слів держсекретаря Міноборони Олександра Дубляни про те, що за стандартами НАТО підготовлені вже 10 батальйонів і 25 рот, а також 1,4 тис. Інструкторів? Або з повідомлення про те, що на стандарти Північноатлантичного альянсу переведені 60% структур Генерального штабу ЗСУ?
Спроби Фокуса отримати від Міноборони роз'яснення стосовно цих та ряду інших питань успіхом не увінчалися. Там, ознайомившись з нашим запитом, порадили адресувати його Генеральному штабу, а в Генштабі зібратися з думками до здачі номера в друк не змогли. Начальник управління зв'язків з громадськістю ВСУ Богдан Сеник заявив, що поставлені Фокусом питання вимагають комплексних відповідей від ряду структур та управлінь. "Питання обробляються, на багато з них можна знайти інформацію з брифінгів, які вже давали Генштаб і Міноборони. Як тільки ми зберемо всю інформацію, відразу дамо вам відповідь", - пояснив він.
Під одну гребінку
Агентство військової стандартизації НАТО створено в 1950-х роках. Через сорок років з'явилося Агентство по стандартизації цивільного персоналу. На початку 2000-х обидві структури об'єднали в Агентство стандартизації НАТО (NATO Standardization Agency, NSA) - єдиний орган для обробки діяльності в галузі стандартизації. Стандарти блоку формуються не на порожньому місці, всі вони базуються на бойовому досвіді, накопиченому арміями країн - членів Альянсу.
Вимоги НАТО до "одноманітності" стосуються далеко не тільки військової сфери, а й національного законодавства країн - членів блоку
Держави, що входять до НАТО, мають загальні стандарти на все - від калібрів стрілецької зброї, процедури передачі боєприпасів між кораблями на морі до системи заправки на аеродромах і складання протоколів допитів військовополонених.
Кожен стандарт приймається колегіально і оформлюється у вигляді міжнародного договору по стандартизації (Standardization Agreement - STANAG). Підкреслимо, що STANAG є договором, який може вміщати в себе сотні описаних стандартів. Ратифікація та імплементація кожного STANAG обов'язкове для всіх держав - членів НАТО.
Сьогодні на офіційному сайті Альянсу розміщено більш ніж 1600 договорів, список яких постійно змінюється. Крім цього існують STANAG з обмеженим доступом, але їх кількість не називається.
Все стандартизуючі угоди умовно діляться на три види: адміністративні (визначають процеси управління та обміну інформацією, порядок роботи з документацією), оперативні (оперативне планування застосування військ) і матеріально-технічні (вимоги до озброєння і військової техніки).
"Стандартизація, застосовувана членами Альянсу, ділиться на три рівні: найнижчий з них - сумісність (Compatibility), потім йде взаємозамінність (Interchangeability), і на самому верху - спільність (Commonality)", - розповідає Фокусу Ігор Козій, військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва. Пояснює це на прикладі бронемашин. Каже, що на рівні Compatibility її запчастини повинні бути сумісні для всіх машин такого типу: якщо ти відкрутив гайку з одного, то зможеш прикрутити її до іншої. На рівні Interchangeability мова йде вже про цілі вузлах, наприклад, гарматах або двигунах, які можна переставити з однієї машини на іншу. На самому ж високому рівні, Commonality, повинна бути можливість без проблем замінити весь БТР на інший такий же.
Вимоги НАТО до "одноманітності" стосуються далеко не тільки військової сфери, а й національного законодавства країн - членів блоку. Їх внутрішні нормативні документи повинні бути сумісні з базовими положеннями та механізмами, які прийняті в Альянсі. Наприклад, згідно з "законодавчого стандарту" НАТО, керувати оборонними відомствами країн - учасниць Альянсу повинні цивільні особи. В Україні ця норма закладена в законі про національну безпеку, прийнятому нещодавно Верховною Радою. Вона повинна вступити в дію 1 січня 2019 року.
труднощі переходу
На першому місці серед завдань щодо переходу до натовських стандартів, на думку експертів, має стояти реформування системи управління Збройними силами. Це призведе до оптимальної структурі оборонного сектора, яка при мінімально необхідних ресурсах зможе виконувати поставлені завдання. У практичних умовах це означає краще володіння обстановкою, підвищення гнучкості управління силами і засобами, швидке прийняття рішень, мінімізацію втрат в силах і засобах.
Для досягнення цих цілей передбачено перехід органів військового управління української армії на особливу структуру, іменовану в НАТО літерою "J". Ще навесні нинішнього року в Міноборони відрапортували про те, що "з метою наближення до типової структури штабів НАТО в Генеральному штабі реформовані три, сформовані два і формується один структурний підрозділ". За словами заступника начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу ЗС України Сергія Масловського, ці заходи практично привели до завершення структурної реорганізації Генерального штабу.
Однак, на думку члена Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Дмитра Тимчука, поки кардинального реформування органів військового управління в українській армії не сталося. "Перехід на J-структуру означає корінну оптимізацію, вичищення структур-паразитів, скидання баласту. Йдеться про скорочення не тільки посад, в тому числі генеральських, але і цілих структурних підрозділів в органах управління", - переконаний Тимчук.
Також експерти звертають увагу на питання технічних стандартів і гарантії якості продукції. Сьогодні в Україні немає національної системи такої сертифікації. Експерт Проектної офісу реформ Міноборони Юрій Мороз акцентує увагу, що застосовувалися раніше ГОСТи застаріли. Якщо мова йде про експортні контракти, то питання якості вказується в двосторонніх договорах. При цьому за якість виробу відповідає делегація з приймання з боку замовника. "Ми працюємо над створенням державної системи гарантування якості на основі натовського STANAG 4107. Це дасть можливість забезпечити взаємне визнання державного гарантування якості з країнами - членами НАТО як при імпорті, так і при експорті, підвищить нашу конкурентоспроможність на зовнішніх ринках. Більш того, ми відійдемо від радянської системи приймання оборонної продукції, перейшовши на механізми відповідно до стандартів Альянсу ", - говорить Юрій Мороз. Він уточнює, що здійснити це завдання планують до 2020 року.
Партнерство та цілі
На відміну від вітчизняних оборонних структур, представництво НАТО в Україні більш відкрито до спілкування. Там Фокусу повідомили, що практичну підтримку Україні Альянс надає через Річну національну програму і Комплексний пакет допомоги, в який входить процес планування та оцінки сил за програмою "Партнерство заради миру".
"Ще одним ключовим етапом у русі України до євроатлантичного співтовариства стане реформа спецслужб, в тому числі Служби безпеки України"
Україна і НАТО узгодили цілі партнерства (ЦП), що охоплюють кілька пріоритетних STANAG. Їх головне завдання - допомогти нашій країні в розвитку можливостей і оперативної сумісності Збройних сил, а також в реалізації реформ, зазначених в Стратегії національної безпеки України, прийнятої в 2015 році.
З 2016-му Київ працював над виконанням 37 ЦП. Пакет на 2018 рік передбачає 42 мети в сфері трансформації оборони, її планування і фінансування, комплексної логістичної системи, кібероборони, медичної допомоги, стратегічних комунікацій і т. Д. У цілому з метою партнерства на 2018 рік у якості допоміжної документації вказані більше 200 стандартів НАТО. "Процес планування та оцінки сил - справа добровільна. Рішення про участь в ньому держава-партнер приймає самостійно. Кожна країна сама несе відповідальність за впровадження стандартів, обраних спільно з експертами та офіційними представниками НАТО. Але перед цим необхідно провести дослідження, яке повинно визначити сили і можливості партнера, доступні для Альянсу, його більш загальні оборонні напрямки, структуру сил і бюджетні плани. Навіть ті стандарти НАТО, які вказані в ЦП, не є обов'язковими для реал ізації в Україні. Рішення і відповідальність за проведення належного аналізу країна приймає сама. Як правило, в якості першого кроку до стандартизації України пропонується прийняти загальні українські стандарти, які потім можуть бути змінені в міру необхідності для прийняття стандартів НАТО ", - розповідає Александер Вінніков, глава представництва НАТО в Україні.
Зараз Альянс надає консультативну підтримку. Більше десятка експертів з різних країн НАТО постійно працюють в Києві. Їх основне завдання - поділитися з українськими колегами досвідом щодо впровадження стандартів, принципів і кращих практик Альянсу. Крім консультантів, союзники направляють в Україну профільних експертів з агентств блоку. Наприклад, Агентство НАТО з підтримки і постачання привернуло двох консультантів, щоб допомогти Україні у створенні національного регулятора безпеки боєприпасів і перейти від старих радянських підходів до моделі НАТО. При цьому враховувалися майже 120 відповідних стандартів Альянсу.
Хороші оцінки
На початку року посол України при НАТО Вадим Пристайко зазначив, що українська армія вже має чверть необхідних стандартів Альянсу, припустивши, що до кінця 2020 року ВСУ досягне кінцевої точки на цьому шляху. З технічного боку експерти НАТО двічі на рік оцінюють прогрес у досягненні кожної мети партнерства, а також виникають на цьому шляху проблеми. Оцінку прогресу Альянс відображає в наступних доповідях, які передаються Міноборони та іншим органам, відповідальним за реалізацію цілей партнерства. Відзначають прогрес і в представництві Альянсу в Україні. "За останні два роки ми побачили прогрес у багатьох областях оборонної реформи. Збройні сили України пройшли значний шлях. Тактико-технічні можливості істотно зросли. ВСУ продовжують отримувати підтримку за програмами навчання і оснащення від ряду союзників НАТО. Можна похвалити Міноборони за виконану практичну роботу, яка вимагала оперативних рішень ", - говорить Вінніков.
При цьому він зазначає, що на шляху від проектування і планування реформ до їх фактичного впровадження багато складнощів. "Головною глобальним завданням України на найближчу перспективу є встановлення ефективного цивільного контролю над Збройними силами та демократичного нагляду над сектором безпеки і оборони в цілому. Ще одним ключовим етапом у русі України до євроатлантичного співтовариства стане реформа спецслужб, в тому числі Служби безпеки України", - резюмує Вінніков. І підкреслює, що стандартизація НАТО має практичну мету - оперативну сумісність.
На сьогодні жоден із союзників НАТО не реалізував 100% STANAG. Станом на лютий 2018 року найбільша кількість STANAG ратифіковано і запроваджено Норвегією і Німеччиною - більше 80%. Показовим є також приклад Польщі. Країна вступила в НАТО в 1999 році, після чого почався процес реформування оборонного відомства. На першому етапі тільки сили швидкого реагування і стратегічного прикриття готували до оперативної сумісності з військами партнерів по Альянсу. Надалі ставка робилася на контрактну комплектацію армії, на яку Польща повністю перейшла в 2010 році. Що стосується матеріально-технічного боку, польські військово-повітряні сили досі використовують радянські винищувачі МіГ-29 разом з американськими F-16. Крім того, в Польщі проходить випробування бронемашина Oncilla, яка є ліцензійною копією української "Дозор-Б", але з доопрацьованій відповідно до вимог НАТО системою протимінної захисту.
В арміях країн Балтії на озброєнні досі залишаються радянські бронемашини і стрілецьку зброю. А Угорщина ремонтує свої вертольоти Мі-17 в компанії "Вертольоти Росії", яка входить до списку санкцій Держдепу США.
В Україні локомотивом впровадження стандартів НАТО є сили, які беруть участь в миротворчих операціях, а також міжнародна бригада LITPOLUKRBRIG, зазначає Ігор Козій, військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва. "Це дійсно ті сили, де вже є ці стандарти. Думаю, про них і говорять в Міноборони, коли рапортують про успіхи в процесі переходу", - відзначає він.
Навіть ті, хто сумнівається в досяжності задекларованих цілей, впевнені в тому, що переходити на натовські стандарти української армії необхідно. Незалежно від того, стане вона членом Альянсу чи ні. Оскільки це вірний шлях до поліпшення якості оборони, безпеки та підвищення боєготовності ЗСУ.
Або з повідомлення про те, що на стандарти Північноатлантичного альянсу переведені 60% структур Генерального штабу ЗСУ?