Микола Пирогов
- біографія Біографія Миколи Пирогова, якого сучасники назвали «дивним доктором» - яскравий приклад...
- Медицина і педагогіка
- Особисте життя
- смерть
біографія
Біографія Миколи Пирогова, якого сучасники назвали «дивним доктором» - яскравий приклад беззавітного служіння медичній науці. Незліченна кількість відкриттів, які врятували життя тисячам людей, до сих пір використовуються в медицині.
Дитинство і юність
Майбутній геній світової медицини народився в багатодітній родині чиновника військового відомства. У Миколи було тринадцять братів і сестер, багато з яких померли ще в дитинстві. Батько Іван Іванович отримав освіту і домігся великих успіхів у кар'єрі. У дружини він взяв добру поступливий дівчину із старовинного купецького роду, яка стала домогосподаркою і матір'ю їхніх численних дітей. Батьки особливу увагу приділяли вихованню чад: хлопчиків визначали вчитися в престижні заклади, а дівчатка здобували освіту на дому.
Портрет Миколи Пирогова
Сімейство Пирогові любило читати і мало в будинку значну бібліотеку. Батьки жили дружно і благочестиво, щонеділі сім'я відвідувала церкву, дотримувалася постів і шанувала релігійні свята.
Серед гостей гостинного рідного дому було багато лікарів, які охоче грали з допитливим Миколою і розповідали цікаві історії з практики. Тому вже з ранніх років він вирішив стати або військовим, як батько, або лікарем, як їх домашній доктор Мухін, з яким хлопчик сильно подружився.
Микола ріс здатним дитиною, рано навчився читати і днями просиджував у батьковій бібліотеці. З восьми років йому стали запрошувати вчителів, а в одинадцять віддали в приватний пансіон Москви.
Микола Пирогов у дитинстві
Незабаром в сім'ї почалися матеріальні труднощі: старший син Іван Івановича Петро серйозно програвся, та у батька на службі трапилася розтрата, яку треба було покрити з власних коштів. Тому дітей довелося забрати з престижних пансіонів і перевести на домашнє навчання.
Сімейний доктор Мухін, який давно помітив здібності Миколи до медицини, сприяв вступу в університет на медичний факультет. Для обдарованого юнака зробили виняток, і він став студентом в чотирнадцять років, а не в шістнадцять, як того вимагали правила.
Навчання Микола поєднував з роботою в анатомічному театрі, де отримав безцінний досвід в хірургії і остаточно визначився з вибором подальшої професії.
Медицина і педагогіка
Після закінчення університету Пирогова направили в місто Дерпт (нині Тарту), де пропрацював при місцевому університеті п'ять років і в двадцять два роки захистив докторську дисертацію. Наукова праця Пирогова перевели на німецьку мову, і незабаром їм зацікавилися в Німеччині. Талановитого лікаря запросили до Берліна, де Пирогов два роки пропрацював з провідними німецькими хірургами.
Молодий Микола Пирогов
Повернувшись на батьківщину, чоловік розраховував отримати кафедру в Московському університеті, але її зайняв інший чоловік, який мав потрібні зв'язки. Тому Пирогов залишився в Дерпті і тут же прославився на всю округу фантастичним майстерністю. Микола Іванович з легкістю брався за найскладніші операції, які до нього ніхто ще не робив, описуючи деталі в картинках. Незабаром Пирогов стає професором хірургії і їде до Франції, щоб оглянути місцеві клініки. Закладу не справили на нього враження, а іменитого паризького хірурга Вельпо Микола Іванович застав за читанням своєї монографії.
Хірургічні інструменти Миколи Пирогова
Після повернення в Росію йому запропонували очолити кафедру хірургії в Медико-хірургічної академії Петербурга, а незабаром Пирогов відкрив перший хірургічний госпіталь на тисячу ліжок. У Петербурзі лікар пропрацював 10 років і за цей час написав наукові праці з прикладної хірургії та анатомії. Микола Іванович придумував і контролював виготовлення необхідних медичних інструментів, безперервно оперував у власному госпіталі і консультував в інших клініках, а ночами працював в анатомічці, часто в антисанітарних умовах.
Анатомічний інститут в Санкт-Петербурзі
Такий спосіб життя не зміг не позначитися на стані здоров'я лікаря. Піднятися на ноги допомогло звістка про те, що височайшим повелінням государя затверджений проект першого в світі Анатомічного Інституту, над яким Пирогов працював останні роки. Незабаром була проведена перша успішна операція з використанням ефірного наркозу, яка стала проривом у світовій лікарській науці, а сконструйована Пироговим маска для наркозу досі застосовується в медицині.
Микола Пирогов на війні
У 1847 році Микола Іванович їде на Кавказьку війну, щоб випробувати наукові розробки в польових умовах. Там він провів десять тисяч операцій з використанням наркозу, застосував на практиці придумані ним бинти, просочені крохмалем, які стали прообразом сучасної гіпсової пов'язки.
Восени 1854 Пирогов з групою лікарів і медсестер відправився на Кримську війну, де став головним хірургом в оточеному ворогом Севастополі. Завдяки зусиллям створеної ним служби сестер милосердя було врятовано величезна кількість російських солдатів і офіцерів. Він розробив абсолютно нову на той час систему евакуації, транспортування і сортування поранених в бойових умовах, таким чином заклавши основи сучасної військово-польової медицини.
Микола Пирогов оперував в польових умовах
Після повернення в Петербург Микола Іванович зустрівся з імператором і поділився своїми міркуваннями про проблеми і недоліки російської армії. Олександр II розгнівався на зухвалого лікаря і не захотів до нього прислухатися. З тих пір Пирогов упав у немилість при дворі і був призначений попечителем Одеського і Київського округів. Свою діяльність він направив на реформування системи існуючого шкільної освіти, ніж знову викликав невдоволення влади. Пирогов розробив нову систему, яка містила в собі чотири етапи:
- початкова школа (2 роки) - математика, граматика;
- неповна середня школа (4 роки) - загальноосвітня програма;
- середня школа (3 роки) - загальноосвітня програма + мови + прикладні предмети;
- вища школа: вищі навчальні заклади
У 1866 році Микола Іванович переїхав з родиною до свого маєтку Вишня у Вінницькій губернії, де відкрив безкоштовну клініку і продовжив лікарську практику. Хворі і стражденні з'їжджалися до «чудесного доктора» з усіх куточків Росії.
Садиба Миколи Пирогова
Не оминув він і наукову діяльність, написавши в Вишні роботи з військово-польової хірургії, які прославили його ім'я.
Пирогов виїжджав за кордон, де брав участь в наукових конференціях і семінарах, а під час однієї з поїздок його попросили надати лікарську допомогу самому Гарібальді.
Микола Пирогов оглядає юного Дмитра Менделєєва
Імператор Олександр II знову згадав про уславленого хірурга під час російсько-турецької війни і попросив його приєднатися до військової кампанії. Пирогов погодився за умови, що йому не стануть заважати і обмежувати свободу дій. Прибувши до Болгарії, Микола Іванович зайнявся організацією військових госпіталів, проїхавши за три місяці 700 семисот кілометрів і відвідавши двадцять населених пунктів. За це імператор подарував йому орден Білого орла і золоту табакерку з діамантами, прикрашену портретом самодержця.
Останні роки великий учений присвятив лікарській практиці і написання «Щоденника старого лікаря», закінчивши його перед самою смертю.
Особисте життя
Перший раз Пирогов одружився в 1841 році на внучці генерала Татіщева Катерині Березиной. Їх шлюб тривав лише чотири роки, дружина померла від ускладнень важких пологів, залишивши після себе двох синів.
Микола Пирогов з дружиною слухають гру Петра Іллі Чайковського
Через вісім років Микола Іванович одружився з баронесою Олександрою фон Бістро, родичкою прославленого мореплавця Крузенштерна. Вона стала вірною помічницею і соратницею, її стараннями було відкрито хірургічна клініка в Києві.
смерть
Причиною смерті Пирогова послужила злоякісна пухлина, яка з'явилася на слизової оболонки ротової порожнини. Його обстежували кращі лікарі Російської імперії, але нічим не змогли допомогти. Великий хірург помер взимку 1881 року в Вишні. Родичі розповідали, що в момент агонії вмираючого сталося місячне затемнення. Дружина покійного вирішила забальзамувати його тіло, і, отримавши дозвіл православної церкви, запросила учня Пирогова Давида Виводцева, який давно займався цією тематикою.
Мумія Миколи Пирогова
Тіло було поміщено в спеціальний склеп з віконцем, над яким згодом було зведено церкву. Після революції було вирішено зберегти тіло великого вченого і провести роботи по його відновленню. Цим планам завадила війна, і перша ребальзамація була здійснена лише в 1945 році фахівцями Москви, Ленінграда і Харкова. Зараз збереженням тіла Пирогова займається та ж група, яка підтримує стан тел Леніна , Кім Ір Сена і Хо Ши Міна .
Музей в будинку Миколи Пирогова
Садиба Пирогова збереглася до наших днів, там зараз організований музей великого вченого. У ній щорічно проводяться пироговські читання, присвячені внеску хірурга в світову медицину, збираються міжнародні лікарські конференції.