Міссурі - останній лінкор ХХ століття - Країна Знань

Світова історія знає чимало випадків, коли той чи інший корабель ставав легендарним, набував ореол слави. Протягом тисячоліть людство встигло побудувати мільйони судів, багато з яких змогли вплинути на саму історію.

Деякі з кораблів прославилися своїми досягненнями, інші ж стали своєрідним символом, об'єднуючим народи. Серед них - знаменита каракка 1 "Санта-Марія", на якій Христофор Колумб дістався до Нового Світу, лінійний корабель першого рангу "Вікторія", що став місцем смертельного поранення англійського адмірала Гораціо Нельсона, армада якого розбила флот Наполеона в ході Трафальгарській морської битви, сумно відомий британський пасажирський лайнер "Титанік ", крейсер" Аврора ", пострілом якого була розпочата революція 1917 р в Санкт-Петербурзі, і чимало інших судів.

В одному ряду з цими знаменитими кораблями своє гідне місце займає американський лінкор "Міссурі" часів Другої світової війни. Створений в 1944 році, цей корабель знаходився на озброєнні флоту США близько півстоліття і брав участь чи не у всіх військових конфліктах країни за цей період, починаючи з заключних боїв на Тихому океані проти Японії в 1944-1945 рр. і закінчуючи операцією "Буря в пустелі" в 1991 р

Лінкор "Міссурі" (USS Missouri, BB-63) за час своєї бойової служби отримав деякі прізвиська, зокрема - "Mighty Mo", "Big Mo", тобто "Могутній Мо", "Великий Мо" [10].

У будівництві потужного корабля, яке почалося 6 січня 1941 р взяли участь близько 10 000 чоловік [4]. Лінкор був введений в дію 29 січня 1944 г. [3, 275]. Він став одним з чотирьох лінкорів класу "Айова", які з'явилися в кінці війни і були в той час одними з найсучасніших і найпотужніших бойових суден світу.

406-мм гармати кораблів цього класу залишалися високоефективним засобом далекого вогню морської артилерії по берегових цілях. Маючи дальність стрільби понад 30 кілометрів, ці лінкори могли вести Загоризонтна вогонь, надаючи підтримку сухопутним військам, що діяли на березі [2].

На момент введення в дію стандартна водотоннажність "Міссурі" склала 48 425 т, повна - 57540 т. Довжина - 270,4 м, ширина - 33 м, осадка 2 - 10,7 м.

Енергетична установка складалася з 4-х турбозубчатих агрегатів 3 "Gеnеrаl Electric", 8-ми парових котлів "Babcock & Wilcox" сумарною потужністю 212 000 л.с. Для забезпечення роботи енергетичної установки потрібно було 7621 т нафти!

Швидкість - 32,5 вузлів 4 . Дальність плавання: 15000 миль. Бронювання: головний пояс - 310 мм, траверс 5 - 368 мм, головна палуба - 153-179 мм, верхня палуба - 37 мм, протиосколочна палуба - 16-25 мм; рубка - 440 мм, вежі головного калібру - 495-260 мм, барбета 6 - 440-295 мм, вежі 127-мм гармат - 50 мм.

Озброєння: 3 строєні 406-мм установки (по 50 снарядів на знаряддя), 10 спарених 127-мм установок (по 38 снарядів на знаряддя), 20 счетверённих 40-мм зенітних гармат (по 56 снарядів на гармату), 49 20-мм зенітних знарядь, 2 катапульти, 3 гідролітака. Екіпаж - 1921 чоловік [3, 277].

На момент вступу в дію на "Міссурі" була одна радіолокаційна станція виявлення повітряних цілей SK-2 і по дві РЛС виявлення надводних цілей SG [1, 171].

Після завершення курсу бойової підготовки "Міссурі" під командуванням капітана Вільяма М. Каллагана 11 - 18 листопада 1944 р здійснив перехід з Норфолка в Сан-Франциско [1, 173].

На початку 1945 року на кораблі додатково змонтували 8 здвоєних 20-мм зенітних гармат [3, 282]. 13 січня 1945 року він прибув на атол Улита, де став флагманським кораблем командувача швидкохідних авианосним з'єднанням адмірала Марка Мітшера.

У січні - березні в складі цільової групи TF58 допомагав іншим кораблям наносити авіаудари по Японії. 19 лютого вів обстріл ворожих позицій на острові Іводзіма. Протягом місяця збив 5 японських літаків [1, 173].

24 березня 1945 р лінкор здійснював артпідготовку перед висадкою десанту на Окінаві. 11 і 16 квітня був двічі легко пошкоджений в результаті атак літаків льотчиків "камікадзе" на північний схід від острова.

Під час першого нападу виникла пожежа, яка швидко загасили, тому жоден боєприпас не вибухнув і жоден член екіпажу не загинув. Серед уламків на борту "Міссурі" матроси виявили тіло японського пілота. Як жест людського співчуття, моряки лінкора зібрали залишки, підготували японський прапор і на наступний ранок зупинилися. Вони стали по стійці "струнко", віддали честь. Почесна варта лінкора вистрілила трьома залпами з гвинтівок, трубач зіграв американський похоронний військовий марш "Taps" і корабельний капелан сказав: "Передаємо його тіло морю" [6].

5 травня 1945 року "Міссурі" брав участь у відбитті масованих атак "камікадзе" збивши 5 або 6 літаків. З 27 травня по 6 червня супроводжував авіаносці під час бомбардувань острова Кюсю.

З 13 червня по 8 липня 1945 р особовий склад корабля перебував на відпочинку в затоці острова Лейте. 15 липня лінкор вів обстріл острова Муроран, а 17-18 липня - Хітачі.

Підписання Акту капітуляції Японії представником СРСР генерал-лейтенантом К.М. Дерев'янко. 02.09.1945

29 серпня увійшов в Токійську затоку, де 2 вересня на борту "Міссурі" проходила церемонія підписання Акту про беззастережну капітуляцію Японії [3, 286].

Саме на борту "Могутнього Мо" представники союзників і імператорської Японії зустрілися в урочистій церемонії, щоб "укласти угоду, за якою світ може бути відновлений".

Запрошення на церемонію підписання
Акту капітуляції Японії К.М. Дерев'янко

Після вступної промови Верховного командувача союзними військами на Тихому океані генерала Дугласа Макартура представники Японської імперії зробили кроки вперед і підписали два примірника Акта [9]. Своїми підписами Міністр закордонних справ Японії М. Сігеміцу і начальник Генштабу японської армії І. Умедзу фактично визнали поразку Японії у війні, яка тривала 1364 діб, з моменту атаки на Перл-Харбор.

Від імені союзних країн затвердив цей факт Д. Макартур, підписавши англійською та японською тексти документів різними ручками. Далі на документі свої підписи поставили представники всіх союзних країн, що воювали проти Японії.

Запрошення на церемонію підписання
Акту капітуляції Японії К.М. Дерев'янко

Від США розписався колега генерала Д. Макартура - командувач Тихоокеанського флоту США адмірал Ч. Німіц.

Наступними підписувати документ були запрошені представники Китаю, що не могло не викликати здивування у присутніх. Мета такого кроку - зробити процедуру підписання Акту капітуляції ще більш принизливою для японської сторони, адже японці з особливим презирством ставилися до китайців. Документ підписав начальник оперативного відділу Ради національної оборони Китаю - генерал Су Юн-Чан.

Після цього акт підписував представник делегації Великобританії адмірал Б. Фрезер.

Візитка генерал-лейтенанта К. М. Дерев'янко

Останнім Акт капітуляції підписував представник СРСР генерал-лейтенант Кузьма Миколайович Дерев'янко - наймолодший з усіх керівників офіційних делегацій.

Зараз гордістю для України є те, що один з її синів, уродженець Черкаської області Кузьма Миколайович Дерев'янко поставив останню крапку в цій війні.

Генерал Макартур завершив церемонію, сказавши: "Давайте помолимося, щоб на всій Землі настав мир і Господь зберіг його назавжди. Ці розгляду закриті! ".

Після підписання Акта, сотні літаків, які піднялися в небо з авіаносців, з ревом пролетіли над "Міссурі" і іншими кораблями. Саме так завершилася Друга світова війна. Почалося мирне життя.

6 вересня лінкор "Міссурі" вийшов з Токійської затоки. 23 жовтня через Гуам і Перл-Харбор він прибув до Нью-Йорка, де пройшов ремонт. За участь у Другій світовій війні корабель був удостоєний трьох бойових зірок.

Слід зазначити, що саме Друга світова війна поклала край масовому застосуванню лінкорів в відкритому океані, адже в ході неї з'явилися два важливих технічних нововведення, які моментально зробили ці суду застарілими: кошти далекого контролю і авіаносці.

Великі морські баталії на той час вже не представляли собою прямі зіткнення кораблів. Вони велися за допомогою авіації, дальність дії якої значно перевищувала дальність стрільби потужних корабельних знарядь.

Війна дала флотам світу поштовх для підготовки до наступної фази морських битв. Гострим кінцем списа в цих битвах ставали літаки, керовані системи озброєнь (ракети і торпеди), а також підводні човни, але не корабельні артилерійські установки.

Так чи інакше, лінкори класу "Айова", в тому числі і сам "Міссурі", продовжували нести службу до кінця століття, адже, незважаючи на все інше, мали потужні гармати, якими коли-небудь в історії оснащувалися бойові кораблі.

На початку 1946 "Міссурі" зробив навчальний похід на Кубу. З 22 березня по 9 травня тривало його плавання по Середземному морю з заходом в Стамбул, Пірей (порт в Греції), Алжир і Танжер (порт в Марокко), після чого - походи по Атлантиці. 30 серпня 1947 р корабель здійснив візит в Ріо-де-Жанейро і 7 - 19 вересень доставив президента Г. Трумена з Бразилії в Норфолк.

З 23 вересня 1947 р до 10 березня 1948 р лінкор пройшов ремонт і відправився в навчальний похід в Гуантанамо, а в листопаді 1948 - в тритижневий тренувальний похід в арктичні води. З 23 вересня 1949 р до 17 січня 1950 року "Міссурі" проходив ремонт і переобладнання в Норфолку, але 17 січня на випробуваннях сів на мілину в Чесапікській затоці. Був знятий з мілини 1 лютого, однак наслідки аварії повністю знищені не були.

19 серпня 1950 г. "Міссурі" відправився з Норфолка до берегів Кореї і з 15 вересня 1950 р до 19 березня 1951 брав участь в бойових діях. У вересні 1950 р лінкор провів обстріли укріплень північних корейців в ході висадки військ в Інчхоні.

Згодом "Міссурі" відплив від Інчхон. 23 - 28 березень корабель відвідав японське місто Йокосука і 27 квітня повернувся в Норфолк. Влітку 1951 р здійснив два навчальних плавання у води Північної Європи. Після ремонту в Норфолку (18 жовтня 1951 р - 30 січень 1952 г.) і тренувальних рейсів в Гуантанамо (лютий - червень 1952 г.) 11 вересня 1952 року "Могутній Мо" вирушив у другий похід в театр військових дій в Кореї .

З 25 жовтня 1952 по 25 березня 1953 брав участь в бойових операціях. За війну в Кореї "Міссурі" нагороджений п'ятьма бойовими зірками [3, 286]. Від берегів Кореї лінкор відправився до японського порту Сасебо. Трагічно обірвалося життя капітана корабля Уорнера Р. Едсолла - по прибуттю в Сасебо з ним трапився смертельний серцевий напад.

4 травня 1953 р повернувся в Норфолк, де 20 листопада 1953 р по 2 квітня 1954 р пройшов ремонт і переобладнання. З 7 червня по 3 серпня 1954 р тривало навчальне плавання в Європу з відвідуванням Лісабона і Шербура. 26 лютого 1955 р корабель вивели в резерв в Бремертон (штат Вашингтон).

Перебуваючи на приколі, лінкор одночасно був кораблем-музеєм: щорічно його відвідувало близько 100 тис. Екскурсантів.

14-25 травня 1985 г. "Міссурі" перевели з Бремертон в порт Лонг-Біч (штат Каліфорнія) для модернізації. 10 травня 1986 р оновлений корабель, оснащений новітніми засобами спостереження, крилатими ракетами і іншим озброєнням знову був введений в дію. З 10 вересня по 19 грудня 1986 року він здійснив кругосвітнє плавання за маршрутом Лонг-Біч - Перл-Харбор - Сідней - Дієго-Гарсія (американська база ВМС в Індійському океані) - Суецький канал - Стамбул - Лісабон - Панамський канал - Лонг-Біч . 27 липня 1987 р до 19 січня 1989 р тривав також його похід в Аравійське море і Перська затока. У 1988-1990 рр. лінкор брав участь в маневрах "Rimpac-88" і "Rimpac-90", скоїв візити в Ванкувер і Пусан (Південна Корея) [3, 286].

З 17 січня по 28 лютого 1991 брав участь в бойових діях проти Іраку [3, 286]. 17 січня 1991 в 1 годину 40 хвилин ночі "Міссурі" першим серед кораблів запустив крилату ракету "Томагавк" по іракським цілям. Це ознаменувало собою початок операції "Буря в пустелі".

Лінкор успішно запустив 27 таких ракет, обстріляв іракські оборонні позиції в окупованому Кувейті 112-ю 406-мм снарядами, а потім вистрілив ще 60-ю снарядами по місту Хафджі перед тим як відправитися на північ, у бік острова Файлака, де по ворогу було випущено ще 133 406-мм снаряди.

Іракські сили відповіли запуском протикорабельних ракет HY-2 7 . Цю загрозу для "Міссурі" нейтралізував британський есмінець "Глостер", який збив ворожі ракети. Потім лінкор проводив патрулювання і бойові операції в північній частині Перської затоки. 21 березня 1991 р корабель вирушив додому [8]. Його залпи в Перській затоці стали своєрідним прощальним салютом ті часи, коли лінійні кораблі безроздільно панували на морях і океанах [4].

На зворотному шляху "Міссурі" відвідав Перт і Хобарт в Австралії, а після прибуття в США в травні 1991 року - Сіетл, Ванкувер і Сан-Франциско. 7 грудня 1991 року він перебував в Перл-Харборі на меморіальних заходах з нагоди 50-ї річниці нападу Японії на США.

31 березня 1992 "Міссурі" був виведений зі складу флоту і поставлено на прикол в Бремертон. 23 травня 1998 р лінкор прибув в Перл-Харбор і був поставлений на вічну стоянку біля острова Форд.

29 січня 1999 року його відкрили для відвідування і зараз "Великий Мо" виконує роль музею і військового меморіалу [3, 286].

Цікаво, що від місця його швартування - всього кілька сотень метрів до місця загибелі лінкора "Арізона", який став однією з перших жертв японських літаків 7 грудня 1941 г. Таким чином, з палуби корабля можна побачити місця, де для американців почалася війна і де вона закінчилася [5].

Легендарний лінкор став "учасником" багатьох художніх фільмів і комп'ютерних ігор. Крім того, компанія 3Planesoft створила тривимірний скрінсейвер 8 , Який дозволяє в повній мірі ознайомитися з розташуванням озброєння, побудовою палуб, приміщень на борту бойового корабля.

Список джерел та літератури:
1. Балакін С.А., Дашьян А.В., Патянін С.В., Токарев М.Ю., Чаусов В.Ю. Лінкори Другої світової. Ударна сила флоту. - М .: Колекція, Яуза ЕКСМО, 2006. - 256 с.
2. Зліт і падіння лінкорів (і чому вони вже не повернуться) .
3. Дашьян А.В., Патянін С.В., Токарев М.Ю., Балакін С.А., Кофман В.Л. Все лінкори Другої світової. - М .: Яуза, ЕКСМО, 2009. - 386 с.
4. Лінкор "Міссурі" - останній лінкор XX століття .
5. Найвідоміші кораблі .
6. Battleship Missouri Memorial. Kamikaze Story .
7. Battleship Missouri Memorial. Korean War .
8. Battleship Missouri Memorial. Operation Desert Storm .
9. Battleship Missouri Memorial. World War II .
10. Missouri .

1Каракка - велике торгове або військове вітрильне трищоглове судно XVI-XVII століть.

2Осадка - глибина, на яку судно або плавуча бурова платформа занурюються в воду.

3Турбозубчатий агерегат - парова турбіна, поєднана з зубчастим редуктором. Використовується на судах як основний двигун і як привід насосів і інших механізмів великої потужності.

4Узел - одиниця вимірювання швидкості руху суден, що дорівнює одній морській милі в годину.

5Траверс - легке (в основному протиосколкове) броньове прикриття важливих елементів корабля, які виступають за броньовий палубу, але розміщених всередині корпусу корабля.

6Барбет - нерухома відкрита платформа для розміщення гарматної установки кругового обертання, як правило, з броньовим прикриттям.

7HY-2 ( "Hai Ying-2" або "Морський орел-2", за класифікацією НАТО - "Silkworm", тобто "Шовкопряд") - китайська протикорабельна ракета з активною радіолокаційною головкою самонаведення.

8Скрінсейвер - комп'ютерна програма, що представляє собою заставку, яка через деякий час простою комп'ютера змінює поточне зображення на моніторі іншим (зазвичай - динамічним). Для моніторів, оснащених електронно-променевою трубкою, скрінсейвери необхідні, так як допомагають боротися з випалюванням люмінофора або вигоранням пікселів від статичного зображення. Для рідкокристалічних моніторів це не так важливо і використовується перш за все з естетичною метою.

З.Г. Златаном, Національний музей історії України у Другій світовій війні