«Monkey Business» - празький «сінті-фанк»

Перший альбом колективу «Why Be In When You Could Be Out» дозволив йому голосно заявити про себе не тільки на чеській сцені, а й на міжнародній музичній арені, адже його виданням займався всесвітньо відомий лейбл «Columbia Records», який є найстарішою компанією звукозапису в музичної індустрії.

Фото: Warner Music Czech Музику «Monkey Business» не можна назвати фанком в його класичному розумінні, адже на дворі вже не XX століття, а тому музиканти прагнули надати своїм звучанням унікальності і свіжості, щоб залучити молоду аудиторію, але, не впустивши його гідності в очах поціновувачів жанру. Так, музика «Monkey Business» являє собою яскраве злиття фанку, попа і електро-Клеш. Це так званий «сінті-фанк», їдкий і нахабний танцювальний звук якого, набув широкого поширення на початку 2000-х. Група «Monkey Business» зіграла далеко не останню роль в його популяризації.

Колектив відрізняється помітною продуктивністю: за майже 20 років свого існування «Monkey Business» випустив 9 повноформатних альбомів, а також кілька міні-альбомів і синглів. Серед музикантів, які вступали разом з «Monkey Business», були помічені такі метри жанру, як тромбоніст Б.Б. Кінга і Тіни Тернер Фред Уестлі, гітарист Мадонни і Майкла Джексона Девід Вільямс, а також ще кілька десятків знаменитих на весь світ музикантів. Останнім альбомом колективу стала платівка, що отримала назву «Bad Time for Gentlemen», що з'явилася в продажу в 2018 році.

Фото: Pixabay, Public Domain

Не секрет, що об'ємний пласт нинішньої західної популярної музики бере свій початок з афроамериканської музичної традиції минулого століття. Уважний слухач, провівши невелике дослідження, помітить, що практично будь-який популярний музичний жанр, що з'явився в XX столітті, від регтайму до джазу, від року до репу, має своє коріння в музиці темношкірих американців. А почалося все з блюзу - жанру, назву якого можна перевести на російську мову не інакше як «хандра». Це не дивно, так як родоначальниками блюзу є чорношкірі раби, які під час роботи на плантаціях співали пісні, щоб хоч якось відволіктися від нестерпно важкої праці.

Популяризація блюзу стала можлива завдяки неймовірній варіативності у виконанні. Так, що виріс із блюзу джаз, на довгий час став синонімом поняття «популярна музика», при тому, що критики вважали джаз контркультури, всіляко протиставляючи його американської комерційної музичної індустрії. Популярність жанру, проте, росла завдяки його неймовірному різноманітності. Кожен слухач міг знайти в джазі щось собі до душі: музика могла бути сумною і «вузький» або вибуховий і ритмічної, що підштовхує до танцю.

Уже в середині XX століття музика чорношкірих виконавців проходить стадію активної комерціалізації. Об'єднана під термінами «ритм енд блюз» і «соул», вона потрапляє в різні чарти і стає загальнонародним надбанням. Однак комерціалізація ритм енд блюзу подобається далеко не всім виконавцям, деякі з яких жадають зберегти відчуття андерграунду в своїй музиці. Таким чином, на світ з'являється жанр, покликаний протиставити себе зростаючому попиту на популярну танцювальну музику - фанк. Це свого роду танцювальний панк-рок в світі ритм енд блюзу: обтяжені звучання, синкоповані ударні, жорстка і уривчаста ритмічна гра на бас-гітарі, так званий «слеп», пульсуючий ритм і кричущий вокал. Фанк став нагадуванням про те, що популярна нині соул-музика колись і сама носила контркультурний характер і була музикою протесту.