Монополія на владу і українське питання: п'ять підсумків парламентських виборів в Угорщині

  1. Абсолютна перемога влади
  2. Українське питання і український список
  3. Росія і Європа
  4. Вороги народу і конспірологія
  5. Боротьба за націоналістичний електорат

У неділю, 8 квітня, в Угорщині пройшли парламентські вибори, де вже втретє поспіль перемогла партія чинного прем'єр-міністра Віктора Орбана "Фідес" (Fidesz). Вибори запам'яталися рекордно високою явкою (69,5%), а також однією з надзвичайно забруднених виборчих кампаній за історію країни.

коаліційний блок Орбана забрав 133 місця з 199 в парламенті (так само, як і в минулий раз), набравши близько 48,5% за пропорційною системою і зібравши більшість мажоритарників. Ультраправа партія "Йоббік" трохи поліпшила свій результат - з 23 мандатів до 26, що можна порівняти з невеликим підйомом сумарного результату всіх партій ліволіберальній опозиції (з 34 до 37 мандатів).

При цьому невелике зростання результатів опозиції стався на тлі скорочення частки самовисуванців. І хоча кількість місць за партіями і блоками залишилося практично без змін, нинішні вибори можуть стати відправною точкою нового етапу як всередині Угорщини, так і в стосунках з Україною і ЄС.

Абсолютна перемога влади

Партія "Фідес" не просто черговий раз перемогла на парламентських виборах - вона перемогла тотально. Майже 50% за пропорційною системою означали перевага партії по всій країні (не було жодного регіону, де перше місце посіла б інша партія). З мажоритаркою вийшло ще крутіше - Орбан і команда зібрали 91 з 106 округів по всій країні. При цьому 12 з 15 програних мандатів довелося на опозиційний Будапешт, тоді як консервативна глибинка тільки зміцнилася в симпатіях до партії влади.

Європейські та американські ЗМІ називають Віктора Орбана лідером з найвищою внутрішньою підтримкою по всьому Євросоюзу.

І тут мова йде не тільки про високий рейтинг чинного прем'єр-міністра. Вся система влади - від виборів, до особливостей судової системи і високою централізації влади - побудована на користь влади. Fidesz, так чи інакше, контролює абсолютно всі впливові посади і інституції по країні. Те ж саме з медіа - близько 80% всього медіаринку знаходяться у членів "Фідес" або ж симпатизують їм олігархів.

Фактично останніми джерелами обмеження влади в Угорщині залишалися громадянське суспільство і європейські політики. І якщо з першими Орбан вийшов на відкриту війну, то з другими все не так просто. Незважаючи на "правеющую" риторику, Орбан залишається дуже впливовим політиком в найбільшому європейському об'єднанні правоцентристів - Європейської народної партії. Його добрі зв'язки з консерваторами багатьох європейських країн гарантують йому не тільки пом'якшену реакцію Європи на дії всередині країни, а й доступ до таких необхідних європейських стандартів фондам.

Українське питання і український список

Україна не увійшла в топ найпріоритетніших тем для будь-якої партії на цих виборах, і "Фідес" не став винятком. Проте у відносинах між країнами є чимало як протиріч, так і загальних інтересів. Про останній говорить, наприклад, активна позиція Будапешта з надання Євросоюзом Україні спочатку асоціації, а потім безвізового режиму. Тоді Угорщина дійсно була одним з прихильників політичного розширення ЄС на схід, а депутати "Фідес" справно голосували з цих питань в Європарламенті.

Однак це не означає, що все так безхмарно у відносинах між країнами. По-перше, існує цілий ряд питань, час від часу спливає в повістках обох країн. Серед них питання подвійного громадянства і автономії угорців на Закарпатті. Угорщина має особливе ставлення до своїх меншин в сусідніх країнах, а також досить чітку політику в цьому напрямку. При цьому спалаху проблем в цих питаннях вдавалося гасити на персональних зустрічах лідерів країн.

Восени 2017 роки ситуація радикально змінилася, коли Україна прийняла новий закон про освіту. Сьома стаття цього закону визначала зміна правил освіти для нацменшин, що викликало різку критику з боку багатьох українських сусідів. Однак якщо з іншими це питання вдалося вирішити, то Угорщина продовжує наполягати на повному скасуванні змін (Україна ж збільшила час перехідного періоду).

Читайте також: Що означає і до чого веде мовний конфлікт Угорщини з Україною

Важливий для Угорщини українське питання і з більш прагматичних переконань. Іноземні виборці дають чималу частину підтримки партії Орбана, а в Україні мова йде про 40 тисячах голосів. Так, при "Фідес" існує навіть "український список", покликаний збирати голоси як угорців в Україні, так і українців (і русинів) в Угорщині.

Росія і Європа

Не менш важливим залишається і позиція Угорщини по Росії. Країна вважається однією з найбільш близьких до Кремля в регіоні, і на те є свої причини. По-перше, Fidesz керується ідеологією "неліберальною демократії", а сам Орбан ставив в приклад такі країни, як Туреччина і Росія. По-друге, багато в чому мова йде про комерційну складову. Десятимільярдний кредит від Росії на побудову своєї ж атомної електростанції для багатьох став небезпечним дзвіночком в сфері енергетичної безпеки Угорщини. А прем'єр-міністр і міністр закордонних справ неодноразово висловлювалися про необхідність скасувати європейські санкції проти Росії, оскільки вони не діють.

При цьому варто відзначити, що Угорщина засудила анексію Криму, а також займається програмою по обмеження залежно від російського газу . Крім того, на відміну від сусідньої Австрії, Будапешт приєднався до акції з висилки російських співробітників спецслужб в дипломатичних представництвах після замаху на Сергія Скрипаля в Великобританії.

Набагато небезпечніше виглядає риторика головної опозиційної партії країни - праворадикального "Йоббіка". Спочатку партія взагалі офіційно визнавала анексію Криму (хоча пізніше перевела це в площину неформальній риторики) і навіть натякала на можливість подібної анексії в Закарпатті. Депутати цієї політичної сили відвідували Крим і окуповану частину Донбасу, а співпраця з Росією варто в їхній програмі мало не вище співпраці з ЄС.

Ставлення до Євросоюзу у парламентських партій Угорщини теж різний. Якщо ліва опозиція розглядає ЄС, як основного драйвера змін в Угорщині, то "Йоббік" набагато більше критикує Брюссель, аж до можливого референдуму про вихід з союзу. У "Фідес" ставлення до Євросоюзу двоїсте. З одного боку, велика частина його кампанії тримається на критиці Брюсселя (питання міграції і тиск на Будапешт), тоді як з іншого - ЄС залишається популярним серед населення і важливим фінансовим донором для країни.

З одного боку, велика частина його кампанії тримається на критиці Брюсселя (питання міграції і тиск на Будапешт), тоді як з іншого - ЄС залишається популярним серед населення і важливим фінансовим донором для країни

Вороги народу і конспірологія

Оскільки критикувати Брюссель безпосередньо для "Фідес" некомфортно, то роль "зовнішнього ворога" зайняли організації не так впливають на надання грошей Угорщини. Мова, перш за все, про ліберальні ЗМІ і неурядові організації. Масштабна кампанія проти НГО вилилася в прослушку лідерів громадянського суспільства, нагнітання ворожості до організаціям через медіа та навіть відкриту критику їх діяльності. Деякі партійці відкрито закликали "нарешті то покінчити" з ворожими для політичної системи організаціями.

Спроби тиску на громадянське суспільство привели до повномасштабної інформаційної кампанії, що стала мало не основним меседжем "Фідес" на цих виборах. Йдеться про кампанію "Стоп Сорос", формально спрямованої проти американського фінансиста і філантропа угорського походження Джорджа Сороса. Державні і провладні медіа розкрутили історію про нібито існуючий "плані Сороса" - пакеті ініціатив проти угорців через мігрантів, громадянське суспільство і ліберальні ЗМІ. Відверта конспірологія прижилася на грунті консервативного електорату, а Орбан зміг знайти спосіб критикувати західний світ, формально не сварячись з лідерами держав.

Боротьба за націоналістичний електорат

Історія з націоналістичної і місцями навіть ультраправої риторикою Fidesz виник не випадково. На початку 90-х партія почала з позиції ліберальної сили, а сам Орбан характеризував себе як ліберал-демократа. Однак пізніше лідер "Фідес" усвідомив, що ніша консервативної партії в угорському суспільстві набагато ширше і партія пережила ряд змін (у 2000, 2006 і 2010 рр.), Зрушуючи вправо.

Соціологічні опитування та й нинішні вибори говорять про те, що близько 70% громадян Угорщини мають праві погляди, що робить їх найбільш націоналістичної країною Європи. І якщо раніше "Фідес" просто поглинав або ж витісняв інші праві партії, то з появою "Йоббіка" все стало набагато заплутаніше. З одного боку, антисистемність робить "Йоббік" не просто ультраправої партією, а й опозиційної в очах громадян Угорщини. З іншого ж боку - і "Йоббік", і "Фідес" поступово перетворюють свої партії, намагаючись зібрати якомога більше голосів. І якщо перші за останні кілька років намагаються відмитися від іміджу рассістской і юдофобської партії, прагнучи до центризму, то "Фідес", навпаки, правішає на очах.

Це призвело до того, що вже зараз партії дуже близькі один до одного в риториці і програмах. Більш того, нинішні медіапартнери і спонсори "Йоббіка" - колишні соратники Віктора Орбана. І хоча 2017 рік у Європі став своєрідним реваншем мейнстрімних політиків проти ультраправих популістів, в Угорщині партія влади поступово сама перейшла в цю нішу.

Не пропустіть найважливіші новини і цікаву аналітику. Підпишіться на Delo.ua в Telegram