Муфтій України шейх Ахмед Тамім: «Декоративний камінь з Азербайджану, який використаний у зовнішній обробці мечеті, шліфували вручну вже в Києві»

1. «В ісламі не прийнято афішувати добрі справи віруючих, тому що вони роблять це для Всевишнього, а не...
2. «Один зі спонсорів замовив в Туреччині килим для молитовного залу площею понад тисячу квадратних метрів»

Відкрився недавно в столиці України перший мусульманський храм зводили понад 15 років

Днями в Києві урочисто відкрили першу мусульманську мечеть Ар-Рахма, що в перекладі з арабської означає «милосердя». Як розповів «ФАКТАМ» муфтій України шейх Ахмед Тамім, в Україні проживає понад два мільйони мусульман, а в Києві - близько 60 тисяч, тому мечеть була необхідна. На думку фахівців, Ар-Рахма стала воістину перлиною ісламської архітектури, в якій втілені як стародавні традиції східної цивілізації, так і сучасні технології будівництва та дизайну. Шейх Ахмед Тамім розповів «ФАКТАМ» про архітектурні родзинки першого в Києві мусульманського храму.

«В ісламі не прийнято афішувати добрі справи віруючих, тому що вони роблять це для Всевишнього, а не для людей»

- Спроби побудувати мечеть в Києві робилися ще з середини минулого століття, але реалізації цих планів заважали об'єктивні обставини - війни, революції. Чому ж в незалежній Україні будівництво затяглося на цілих 20 років?
- Ви маєте рацію, ще в жовтні 1897 року київська влада офіційно дозволили відкрити молитовний будинок для мусульман на другому поверсі старовинного дерев'яного будинку на Подолі. Але приміщення з трьох з'єднаних разом квартир не вміщав всіх бажаючих помолитися. В кінці XIX століття, за офіційними даними, мусульманська громада Києва налічувала понад 500 віруючих. З тих пір мусульмани не залишали спроб побудувати в столиці України справжню мечеть з каменю. У жовтні 1913 року київський губернатор особисто заклав перший камінь в фундамент майбутнього храму на вулиці Гоголівській. Але грянула Перша світова війна, потім революція і будівництво зупинилося.
У радянський період компактно проживали на Татарці мусульман примусово розселили по всьому місту. Потім зник і молитовний будинок. Але імами продовжували відвідувати квартири віруючих і підтримували з ними зв'язок. Коли ж Україна здобула незалежність, мусульмани отримали реальний шанс на релігійне відродження. Вже в 1991 році в столиці було зареєстровано релігійна мусульманська громада, відкритий молитовний будинок, отримано згоду міської адміністрації на зведення мечеті. А 20 років, про які ви згадали, пішли нема на будівництво, а на узгодження з владою різних дозвільних документів.
Чесно кажучи, місце на горі Щекавиця не надто вдале для храму, адже підніматися по схилу пішки досить важко. Історично ж вибір виправданий: на Татарці здавна жили мусульмани. До того ж, виділивши територію, в Головному управлінні будівництва та архітектури нам поставили умову: будувати мечеть подалі від вулиці, ближче до сходу з гори, щоб храм не було видно при огляді панорами Києва! Ми виконали всі вимоги.
- Як вирішується питання фінансування будівництва?
- Засоби жертвували і меценати, і прості мусульмани. Ми знаємо матеріальні можливості членів нашої громади, тому, якщо були потрібні значні суми, зверталися з проханням до тих, хто міг собі дозволити виділити такі гроші. Але прізвища меценатів без їхнього відома називати не буду. В ісламі не прийнято афішувати добрі справи віруючих, тому що вони роблять це для Всевишнього, а не для людей. Можу тільки сказати, що всі великі меценати - уродженці України, а не арабських країн.
- Як збирали кошти? Ставили скриньку для грошей, як це прийнято в православних храмах?
- У нас діє так звана каса по п'ятницях. Зазвичай ми збираємо гроші на конкретні потреби. Причому люди жертвують анонімно, ні прізвища, ні суми ніхто не записує. Але потім ми обов'язково звітуємо, скільки і за що заплатили.
- Розкажіть, як мусульмани влаштувалися в Києві?
- Складно простежити, як саме це сталося. Наскільки мені відомо з історії, в XIX столітті багато мусульман служили в царській армії, захищали кордони Російської імперії під час численних воєн. Це були кавказці, татари і башкири. В якості винагороди їм дозволили влаштуватися в Миколаєві, Дніпропетровську і в Києві, в районі нинішньої Татарки.

«Один зі спонсорів замовив в Туреччині килим для молитовного залу площею понад тисячу квадратних метрів»

- Проект мечеті розробив відомий київський архітектор Олександр Комаровський, причетний до реконструкції нинішнього майдану Незалежності. Чому вибір припав на нього, адже він не мусульманин?
- Зовсім не обов'язково, щоб мечеть проектував мусульманин. Спочатку ми співпрацювали з кримським татарином, професором архітектури Ірфаном Гафарович. Однак міська влада не затвердили його проект, що передбачав зведення мінарету (висока вежа при мечеті, з якої муедзин скликає мусульман на молитву. - Авт.). А, наприклад, в Туреччині, Саудівській Аравії, Еміратах деякі мечеті мають чотири або навіть вісім мінаретів. Але нам спочатку не дозволили будувати мінарет, дозвіл звести його ми отримали набагато пізніше.
Олександр Комаровський розробив інший проект. А оскільки архітектор не був знайомий з ісламською культурою, не знав, як правильно проектувати, наприклад, місця для обмивання перед молитвою, ми запросили консультанта з Сирії - Рідвана Маджзуба. Після смерті Комаровського його розробку втілював в життя Сергій Бабушкін разом з відомим кавказьким архітектором Ходжой Ахмадом. У підсумку, завдяки зусиллям багатьох фахівців, вдалося поєднати класичні східні традиції з сучасними рішеннями в дизайні і технології будівництва.
Загальна площа приміщень мечеті разом з адміністративним корпусом понад три тисячі квадратних метрів. Тут є молитовний зал, мінарет, що є архітектурним втіленням молитви, медресе, бібліотека, видавництво, зали для одружень і ритуальних послуг.
У зовнішній обробці використаний вулканічний туф. Це декоративний камінь з Азербайджану, який шліфували вручну вже на місці. Можна було, звичайно, вибрати інший матеріал, але ми вирішили, що туф найбільше підходить для місцевих кліматичних умов. Адже в Києві зими то снігові і морозні, то теплі і дощові. А туф - довговічний камінь. Вікна під куполом мечеті виконані в вітражного техніці.
- Купола мечеті покриті міддю. А чому, наприклад, не позолочені?
- Ми намагалися, щоб все було досить скромно і міцно одночасно. Мідь, звичайно, з часом може позеленіти, але її легко почистити, а золото нехай мусульмани використовують для особистого збагачення.
- На підлозі молитовного залу лежать килими червоного кольору. Їх привезли з-за кордону?
- І килими, і люстри куплені в Туреччині. Один зі спонсорів дізнався у нас розмір приміщення і замовив килим на свій смак. Вибрав в якості основного кольору червоний, що цілком допустимо, так як строгих правил на цей рахунок немає. Килим може бути і зелений (саме такі найчастіше використовуються в традиційно мусульманських країнах), і блакитний. Покриття молитовного залу не суцільне, його пошили з безлічі окремих килимів, адже неможливо створити єдине килимове полотно площею понад тисячу квадратних метрів! Наш спонсор запросив фахівця з Туреччини, який на місці зібрав килим. До слова, підлогу в мечеті з підігрівом, адже люди стоять на колінах. А зими в Україні бувають і холодними.
- Священики православних храмів іноді розповідають, що Бог, благословляючи якесь починання, дарує людям диво. Під час зведення мечеті щось подібне траплялося?
- (Посміхається.) Будь-яка людина, що бачив стан будівництва місяць назад і сьогоднішній результат, розуміє: це і є справжнє диво. Адже перед відкриттям мечеті було стільки роботи, що здавалося, ми і за рік не впораємося. Але до нас приходили люди і безоплатно допомагали: носили цемент, цеглу, прибирали подвір'я. Всі працювали з радістю, на великому емоційному підйомі. Причому допомагали мусульмани різних національностей!
- Мечеть охороняється? Або ведеться тільки відеоспостереження?
- Офіційної охорони у нас немає, це ж не казарма і не держустанова. Мечеть завжди відкрита для молитви, закриваємо тільки на час збирання. Що стосується камер спостереження, то вони встановлені на випадок будь-яких непорозумінь. Раніше, наприклад, траплялося, що хтось після молитви помилково взяв не свої речі або взуття. Для з'ясування таких непорозумінь ми і використовуємо відеозапис.
- Чула, що в мечеть можна прийти на екскурсію. Це платна послуга?
- Турист може прийти в будь-який час. А ось групі краще заздалегідь домовитися про відвідування мечеті в супроводі нашого екскурсовода, який проводить по всіх приміщеннях безкоштовно! За бажанням можна зайти і в молитовний зал під час молитви, головне - не заважати віруючим здійснювати обряд. Навіть в п'ятничний намаз приходять не мусульмани, щоб подивитися, як це відбувається. У п'ятницю у нас дві проповіді на арабській мові з перекладом на російську.
Всім бажаючим ми абсолютно безкоштовно видаємо з нашої бібліотеки літературу ознайомчого характеру. Але серйозні релігійні праці, призначені для віруючих, радимо освоювати разом з учителем. Такі книги не призначені для самостійного читання. Всі ритуальні послуги надаються мусульманам безкоштовно.
- Ви згадали про спеціальні місця для обмивання ніг перед молитвою. Це обов'язковий обряд?
- Молитва повинна відбуватися в ритуальному - чистому духовно і тілесно - стані. Тому перед намазом необхідно умити обличчя, потім вимити руки до ліктя, протерти голову, вимити ноги. Це можна зробити і вдома, не обов'язково в мечеті. Якщо ж з якихось причин підготуватися до намазу не вийшло, то в мечеті, в приміщенні, обладнаному за всіма канонами ісламської традиції, є все необхідне для виконання ритуалу обмивання.
Обмивання обов'язково роблять перед намазом, але є молитви, які можна читати в будь-який час і в будь-якому стані.
- Мусульманки не ображаються на те, що моляться окремо від чоловіків?
- Але ж вони адже прийшли в мечеть не для спілкування з чоловіками. Це можна робити в безлічі інших місць: вдома, на роботі, на базарі, на вулиці. Окреме молитовне приміщення для жінок передбачено для їх зручності. Так вони відчувають себе духовно більш вільно, їх не бентежить молиться поруч чоловік. Часто жінки приходять на молитву з дітьми, які можуть шуміти. Тому цілком логічно, що вони моляться окремо. Місця для жінок з дітьми передбачені, в тому числі і на балконі.
- Перша молитва у вас о пів на п'яту ранку. Муедзин з мінарету закликає мусульман в таку ранню годину?
- Це ранкова, або світанкова, молитва. Але її початок залежить від часу сходу сонця. Вона триває від світанку і до настання безпосередньо сходу сонця, і в будь-який момент цього проміжку часу мусульманин може читати молитву. Влітку адже сонце сходить і о третій годині ранку! Але наш муедзин не скликатиме на молитву. Віруючі, які живуть в сусідніх з мечеттю будинках, самі знають, коли їм молитися. Хоча вважається, що сам заклик муедзина надає зцілювальне дію, сприяє поліпшенню духовного стану людини. У традиційно мусульманських країнах люди спеціально приходять послухати цей поклик.

* Архітекторів, які розробляли проект мечеті, консультував фахівець з Сирії Ридван Маджзуб (фото Сергія ДАЦЕНКО, «ФАКТИ»)

Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter