Музей шансону :: група Блакитні берети :: Біографія

Увечері, 19 листопада 1985 року, в солдатському клубі 350-го гвардійського парашутно-десантного полку, що притулився до "Взлетка" кабульського аеропорту, було, як то кажуть, "ніде яблуку впасти". Ще б! Йшов перший концерт новонародженого самодіяльного ансамблю. І, найважливіше - рідного полкового, під назвою "Блакитні Берети"!

На сцену вийшли свої товариші, з ким не раз ходили на "бойові": керівник ансамблю -секретар комітету ВЛКСМ полку старший лейтенант Сергій Яровий, старшина роти прапорщик Олег Гінців, командир відділення сержант Сергій Ісаков, механік - водій бойової машини рядовий Ігор Іванченко і рядовий Таріх Лиссов, єдиний, хто проходив службу в полковому оркестрі. Цей день і вважається Днем народження ансамблю "Блакитні Берети".

Тоді, на першому концерті, з ціни звучали найрізноманітніші пісні: від Алли Пугачової до "Машини часу", та й сам концерт був своєрідним результатом одного спору. Справа в тому, що музичною апаратурою, подарованої десантникам Білоруським комсомолом, номінально володів артилерійський полк, а грати хотілося всім. Тоді Сергій Яровий і висунув пропозицію - хто за тиждень підготує концерт, той і отримує інструменти і апаратуру. За підтримки командира полку підполковника Геннадія Сергійовича Борисова і його заступника по політичній частині підполковника Володимира Олександровича Казанцева, які пішли назустріч бажанням хлопців організувати свою групу, і, до речі, назавжди залишилися відданими шанувальниками творчості рідного колективу, конкурс виграв ансамбль 350-го ПДП. Репетируючи ночами, в перервах між бойовими операціями, ансамбль почав писати і виконувати свої авторські пісні.

Незабаром вже по всьому Афганістану стали "ходити" касети з записами "блакитних беретів". Багато з них стали кращими зразками так званої "афганської" пісні. Це "Пам'ять" Олега Гонцова, "Біля небезпечної межі" і "Десант йде в прорив" Сергія Ярового та ще десятки і десятки пісень, які стали безмірно дороги всім, хто служив на афганській землі. З листопада 1985 року по лютий 1987 року група виступила з концертами перед багатьма частинами Обмеженого контингенту Радянських військ в Республіці Афганістан, в Посольстві СРСР, торговому представництві, в ЦК БУДИНКУ, Головних управліннях КДБ і МВС ДРА, в Політехнічному інституті Кабула.

Виступаючи з концертом в кабульському політехнічному інституті, "Блакитні Берети" познайомилися з єдиною в Афганістані музичним гуртом "Гульсор". 1987 рік.

Однак концерти були лише приємними моментами, хоча і результатами наполегливої ​​праці на репетиціях, у важкій бойовій роботі десантників. Всі учасники ансамблю нагороджені за виконання інтернаціонального обов'язку державними нагородами: капітан Яровий -двома орденами Червоної Зірки, прапорщик Гінців - двома орденами Червоної Зірки, рядовий Іванченко - орденом Червоної Зірки, сержант Ісаков - медаллю "За відвагу". За два роки перебування групи в Афганістані, в складі "блакитних беретів" виходили на сцену С. Уфімцев, М. Абашев, А. Рогачов, брали найактивнішу участь у творчості групи В. Туркін, В. Панченко, А. Пікулик, В. Білоус. Спеціально для "блакитних беретів" написав пісню бойовий генерал Віктор Павлович Куценко.

У березні 1987 року група бере участь в третьому турі Всесоюзного телевізійного конкурсу "Коли співають солдати". Цей Конкурс і його телевізійна версія, що виходить в ефір на 1-му каналі ЦТ, користувалися величезною популярністю серед телеглядачів. Виступ десантного ансамблю "Блакитні Берети", та ще прямо з Кабула за допомогою телемосту, стало сенсацією. Тисячі повернулися з війни молодих, але встигли посивіти солдатів, тисячі матерів, чиї сини ще служили в Афганістані, мільйони простих радянських людей, які переживають за своїх дітей, назавжди віддали свої серця ансамблю "Блакитні Берети". Перемога в Конкурсі була беззастережною!

Влітку 1987 р записується перший диск - гігант, який в найкоротший термін став супер - "платиновим". Ця платівка увійшла в десятку найпопулярніших в країні, згідно з опитуванням ТАСС. У жовтні 1987 р ансамбль вперше приїжджає в Москву і бере участь в концертах на найпрестижніших майданчиках столиці: ДКЗ "Росія", Кремлівський Палац, Театр Естради, Лужники, "Олімпійський" - ось далеко не повний перелік концертних залів, які аплодували десантникам. У Штаб Повітряно - десантних військ приходять сотні заявок з усієї країни на виступ групи "Блакитні Берети".

Відповідь одна: "Ансамбль самодіяльний. Учасники проходять службу в Республіці Афганістан" У лютому 1988 р ансамбль стає Переможцем фіналу Першого Всесоюзного телевізійного конкурсу "Коли співають солдати". Переповнений 15-тисячник "Олімпійський" стоячи аплодує гвардійцям - десантникам. Тепер уже Лауреати престижного Конкурсу, "Блакитні Берети" здійснюють місячне турне по з'єднаннях і частинах ВДВ. Ансамбль ставати культовою групою Повітряно - десантних військ.

Однак виникають проблеми з подальшою долею ансамблю. Повертається з Афганістану і отримує нове призначення керівник групи капітан Сергій Яровий, прапорщик Олег Гінців приймає рішення залишитися служити в ДРА, закінчується термін строкової служби у інших учасників колективу. Ансамбль знаходиться на межі припинення свого існування. У Політичній відділі ВДВ, очолюваному генерал-лейтенантом С. М. Смирновим, розуміють, що ансамбль потрібно зберегти, бо він став потужною силою патріотичного виховання молоді. Офіцери Е. Золотарьов, Є. Каратаєв, А. Решетніков роблять все можливе для того, щоб ансамбль продовжував працювати. Капітану С. Яровому доручається підібрати нових учасників колективу.

Приймається компромісне рішення: ансамбль буде базуватися в Підмосков'ї в одній з частин ВДВ. Але поки не вирішено питання з штатною структурою, всі учасники будуть займатися не тільки творчістю, а й виконувати свої службові обов'язки.

Ще в жовтні 1987 року, на зйомках передачі "Коли співають солдати", Сергій Яровий зустрів свого однокашника по Новосибірському вищому політичному училищу старшого лейтенанта Юрія Слатова. Останній виконав тоді свою пісню "Ордена не продаються" і посів перше місце серед авторів - виконавців. Відслуживши в Афганістані, Юрій повернувся в Союз в 1986 році і отримав призначення в г.Майкоп на посаду помічника Начальника політвідділу дивізії по комсомольській роботі. У багатьох, хто служив в Афганістані, до сих пір записані на касетах пісні Ю. Слатова - "Біля трапа літака", "Пароль - Афган", "Летіли дембеля" і ін. Сергій Яровий запропонував другові перейти в ВДВ і пов'язати своє життя з творчістю.

У травні 1988 в полку зв'язку, що в підмосковних ведмежих Озерах, з'явилися новий замполіт батальйону капітан Сергій Яровий і новий пропагандист полку старший лейтенант Юрій слати, вони ж Лауреати Всесоюзного конкурсу. Почався новий етап в житті ансамблю "Блакитні Берети".

Дуже швидко було знайдено і запрошені в групу нові учасники: з Псковської Повітряно - десантної дивізії - рядовий В. Римша, у себе, в ведмежих Озерах - рядові Е. Серцевий і Е. Рожков. Чому солдати, а не професійні музиканти? Відповідь на це питання стало принципом комплектування ансамблю з самого народження групи. На сцені повинні виступати тільки справжні десантники, які знають службу не за піснями. За період з вересня 1988 року по червень 1990 року група неодноразово брала участь в зйомках різних телепередач, в Конкурсах і Фестивалях, об'їхала з концертами весь Радянський Союз. Ансамбль "жартома" збирав повні стадіони і Палаци Спорту, успішно конкурував за кількістю глядачів з неймовірно популярним тоді "Ласкавим травнем". Весь грошовий збір від концертів передавався в місцеві організації Воїнів - інтернаціоналістів на будівництво пам'ятників, допомога інвалідам і сім'ям загиблих. Було перераховано понад мільйон рублів.

На жаль, не завжди ці гроші доходили до нужденних. Нехай це залишиться на совісті деяких колишніх керівників ветеранських організацій. Але вже тоді в гастрольному графіку ансамблю з'явилися перші відрядження в "гарячі точки". Нагірний Карабах, Єреван, Баку, Тбілісі, Вільнюс. Що б не говорили сьогодні про місію Радянських Збройних Сил у цих містах і районах, "Блакитні Берети" завжди були поруч з простими солдатами і офіцерами, які виконують наказ своєї країни.

Пісні ансамблю допомагали духовно виживати людям у погонах, які перебувають під постійним пресом людського нерозуміння. Саме в ті роки почалося справжнє цькування Армії. Але "Блакитні Берети" не зламалися, вони завжди були вірні своїм принципам - співати тільки правду. До 1990-му році репертуар ансамблю значно змінився. Поряд з піснями, написаними в Афганістані Сергієм Яровим і Олегом Гонцовим, з'явилися нові - Юрія Слатова. Це були жорсткі і злі композиції про те, що бачили "Блакитні Берети" під час своїх гастролей: розпад країни і Армії, ставлення людей до "афганцям", національні війни і багато іншого. І знову "Берети" знайшли свого глядача, зали були повні, люди, затамувавши подих, слухали пісенну правду про життя. Саме тоді з'явилися пісні - "Ви нас туди послали!", "Я не вірю", "Погони Росії", "Філософ" та др.Ітогом роботи третього покоління ансамблю став випуск на фірмі "Мелодія" диска - гіганта "Ось і скінчилася війна ". У червні 1991 року самодіяльний ансамбль полку нарешті отримав статус "професійного". Відтепер група стала називатися Концертним Ансамблем Повітряно - десантних військ Росії. До цієї події в групі встигли пограти Г. Розмова, А. Хамізов, М. Гуров, Д. Калмиков. Отже, з червня 1991 року саме творчість стає наріжним каменем життя учасників Ансамблю "Блакитні Берети".

Замполіт батальйону майор Сергій Яровий стає вже штатним Художнім керівником колективу, пропагандист полку - капітан Юрій слати його заступником. До групи приходять Денис Платонов і Дмитро Вахрушина, що закінчують строкову службу в Свирской Повітряно - десантної дивізії, залишається на надстрокову і Єгор Сердечний, тепер уже старожил ансамблю.

Практично відразу почалася робота над новою програмою, але не припинялася і активна гастрольна діяльність. Група неодноразово побувала в Німеччині, Польщі, колишніх республіках Югославії, виступала з концертами перед військовослужбовцями Армії США, "відкрила" для себе райони Крайньої Півночі, Заполяр'я, Далекого Сходу. І всюди "блакитні берети" зустрічав теплий прийом глядачів, справжня народна любов. Рухнув колись великий Радянський Союз, але для десантного ансамблю, народженого на Афганській війні, кордонів не існувало, як і немає їх зараз - заявки на концерти приходять з усіх колишніх республік СРСР.

На жаль, стає дедалі більше список і "гарячих точок", де побували хлопці: Придністров'я і Абхазія, Південна Осетія і Чечня, Боснія і Косово. Приїжджаючи на війну, "Берети" намагаються дати якомога більше концертів перед солдатами на заставах, а, іноді прямо в бойових порядках. Часто виступають і перед жителями, часом ворогуючих сторін, виконуючи миротворчу місію. Не випадково до бойових Орденам за афганську війну додалися Нагороди за хоробрість під час перебування в "гарячих точках".

У 1994 р група записує свій четвертий альбом під назвою "Від війни до війни", а в грудні 1995 року виходить компакт-диск з однойменною назвою. Все пережите під час відряджень в "гарячі точки" відбилося в піснях, які увійшли в п'ятий альбом, записаний в 1996 і отримав назву "Ех, доля ...". У березні 1997 року, відгукнувшись на численні прохання ветеранів різних воєн, колишніх десантників, Ансамбль записує шостий альбом зі старими піснями під назвою "" Сумує настільний календар ".

Концертного Ансамблю Повітряно-десантних військ "Блакитні Берети" виповнилося 20 років. Це значна дата для будь-якого музичного колективу, а тим більше для військового. Беззмінний Художній керівник групи Сергій Яровий вже полковник. Юрій слати отримав звання полковніка.Всё учасники ансамблю удостоєні звання "Заслужений Артист Росії". Денис Платонов і Єгор Серцевий носять погони старших прапорщиків, прапорщіка- Дмитро Вахрушина. Прийшов в ансамбль ще один учасник - Олег Іваненко.

Але історія легендарного "афганського" ансамблю "Блакитні Берети" ще далеко не закінчена. Вже давно куплені квитки на літак, щоб полетіти на чергові гастролі, графік яких розписаний на півроку вперед, готується до запису нова платівка, йде повсякденна творча робота.

Значить, ще не раз почують люди пронизливі, правдиві пісні про своїх дітей - захисників Землі російської у виконанні Ансамблю "Блакитні Берети"!

Помилка в тексті?
Виділіть її мишою.
І натисніть Ctrl + Enter