Нацбанк має намір побудувати дата-центр за 340 млн. До проекту багато питань

26 квітня, 2018, 20:00

2838

29 березня Нацбанк опублікував на Prozorro тендер з рекордною для себе очікуваною вартістю в 340 млн. Видання Liga.net розібралося в подробицях держзамовлення. Редакція AIN.UA призводить головні витяги з матеріалу.

Фінансовий регулятор хоче побудувати перший в Україні дата-центр рівня TIER IV. Це маркування означає максимальну ефективність і стабільність інфраструктури: його надійність складе 99,995%, а річний простий - 0,4 години.

Заявки на виконання проекту будуть приймати до 14 червня 2018 року. Звести будівництво повинні до 2020 року. Будівля ЦОД буде чотирьохповерховим і розміститься на території Банкнотно-монетного двору, на Троєщині. Сам Двір, за заявами НБУ, має в своєму розпорядженні потрібної інфраструктурою, а також автономний енергетично. Комплекс отримає альтернативні джерела живлення і зв'язку.

Споруду ЦОД в прес-службі регулятора пояснили так: «Побудова ЦОД необхідно, оскільки в Україні відсутні ЦОД для державних органів влади. Такий ЦОД дасть можливість для розміщення ІТ-систем інших підприємств або інших органів державної влади ». Видання зазначає - невідомо, з ким ще будуть ділити мережеву інфраструктуру сервера Національного банку.

Тендер на будівництво об'єкта прописаний прискіпливо: описані всі необхідні комплектуючі і їх виробники. Це може обмежити пропозицію, але в НБУ наполягають на важливості комплексу і вказують на можливість надати альтернативні, порівнянні за якістю рішення. Приклад вимог: наявність в чотириповерховій будівлі двох ліфтів.

Один з фасадів будівлі

Національний банк розглядав можливість оренди хмарного ЦОД. У довгостроковій перспективі це виявилося невигідно. Своя інфраструктура стане дешевше послуг стороннього провайдера через 7 років. Крім того, такий спосіб обробки даних дозволяє домогтися підвищеної надійності. Для ЦОД, від захисту якого залежить фінансова безпека країни і стабільність банківської системи - це перший пріоритет.

Liga.net також наводить думки експертів галузі про новий проект НБУ. Гендиректор DeNovo Максим Агєєв у себе на Facebook-сторінці розповів - за ці гроші можна надовго орендувати найкращий ЦОД країни. Він не зміг знайти зведеного звіту про проект, тому використовував для свого аналізу документи тендера. Його висновки такі:

• споживання електроенергії складе не більше 500 кВт;
• рівень надійності - TIER III;
• ємність - не більше 70 стійок, з яких 35-40 будуть використовуватися відразу, а решта стануть резервними.

Агєєв також зіставив це з заявленої кошторисом проекту і припустив, як насправді можна було б реалізувати гроші. Серед варіантів:

• споруда об'єкт класу TIER III c потужністю до 2 МВт і ємністю в 150-180 стійок;
• оренда кращого ЦОД країни на 20 років;
• оренда двох ЦОД рівня TIER III і створення синхронної пари, яку буде майже неможливо вивести з ладу.

Агєєв також попередив - через високий коефіцієнта енергоефективності будуть приходити «відмінні» чеки за електрику, а операційні витрати за десять років зрівняються з капітальними вкладеннями.

CEO хмарного сервісу GigaCloud Антон Коханевич розставив акценти інакше. Серед його претензій: відсутність зрозумілих вимог, для яких потрібен ЦОД і проблеми з сертифікацією. В Україні поки немає жодного дата-центру рівня TIER III. Для відповідності більш високим вимогам необхідні документи потрібно затвердити заздалегідь. Коханевич каже: «Цього не сталося, і за умовами тендера будівництво пройде по несертифікованих проекту, що зводить подальшу ймовірність другого (основного) і третього етапів сертифікації практично до нуля».

Серед плюсів проекту він назвав рішення будувати власний комплекс - передавати інформацію НБУ приватникам занадто ризиковано. Крім того, похвали заслужив і місце будівництва через режим безпеки і наявності поблизу ТЕЦ-6.

Керівник GigaCloud також знайшов нестиковки в плануванні проекту: при площі будівлі в 3393 м², розміщений на першому поверсі дата-центр займає 142,6 м². Це 4% від площі будівлі - здається, що ЦОД стане ще й офісом для IT-співробітників регулятора. Однак це не найкраща комбінація: кваліфіковані співробітники не стануть добиратися на роботу по 3 години.

Коханевич порахував, що капітальні витрати на серверну інфраструктуру складуть близько $ 1,2 млн. Решта із загальної суми в $ 12 млн, ймовірно, піде на будівлю. Але гроші можна витратити ефективніше - розгорнути обчислювальні потужності в Монетному дворі, використовуючи мобільні контейнерні центри обробки даних, а офісна будівля звести в більш зручній локації. Адмініструвати обладнання можна і віддалено.

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити нам.