Непотрібна "Україна"

1. АВТОР:
2. Орфографічна помилка в тексті:

12 жовтня 2007, 7:53 Переглядів:

Ракетний крейсер "Україна", який вже більше 17 років стоїть на одному з причалів Миколаївського судноремонтного заводу імені 61 комунара, можна показувати, як наочний посібник близькості українських високопосадовців. "Проїду" щорічно 1 мільйон доларів з кишені платників податків, корабель продовжує гнити на заводі, поступово застаріваючи.

НЕ обміняти. Ще в 1993 році, коли Україна і Росія ділила флот, Україна пропонували "махнути" його на два фрегата (на озброєнні українських ВМС зараз знаходиться тільки один - "Гетьман Сагайдачний", який вважається флагманом флоту). За словами Леоніда Ангелова, начальника відділу по ремонту суден і кораблів, в минулому заступника головного будівельника спецсудостроенія (військові кораблі) заводу, пропозиція Росії українських чиновників не задовольнило, вони захотіли три фрегата. "Але оскільки" Україна "десь так і коштувала, Росія давати за неї три фрегата не стала, і недобудований крейсер залишився у нас", - розповідає він.

ВИТРАТИ. Корабель продовжує стояти на причалі заводу, жодного разу не виходячи в море, в 95% готовності. Його утримання обходиться Міноборони в 4,5 млн гривень щорічно. Міністр оборони Анатолій Гриценко кілька тижнів тому в черговий раз заявив, що крейсер, який американці оцінили в $ 500-600 млн., Потрібно продати. Але фахівці кажуть, що на нього навряд чи знайдеться покупець. Росія вже заявила, що її флот зараз в такому крейсері не потребує, так що вся надія на треті країни.

"Україна" була четвертим і останнім крейсером в своїй серії. Трьом його старшим братам - "Слава", "Червона Україна" і "Маршал Устінов" - пощастило більше, їх зробили ще до розвалу СРСР, так що вони входили до складу флоту. Два з них - "Слава" (зараз перейменували в "Москву") і "Червона Україна" (перейменували в "Варяг") і зараз продовжують нести службу.

За планом, будівництво "України" повинні були закінчити в 1994 році. На кінець 1980-х її вартість оцінювали в 135,3 млн радянських рублів, якщо перевести це в долари за курсом держбанку СРСР - це $ 225, 5 млн. До 1992 року в його будівництво вклали $ 171 млн. З 1992 по 2003 рік - близько $ 24 млн, крім цього ще близько $ 5 млн міністерство витратило на утримання корабля.

ДРУГЕ ДИХАННЯ. За словами військових, з самого початку було зрозуміло, що "Україна" не по кишені вітчизняним ВМС. Щоб забезпечити місячний вихід в море крейсера, необхідно 1500 тон солярки (це більше $ 1 млн). Особовий склад "Україна" складає близько 500 військових. Загалом, дорого і безцільно. Вдихнути життя в крейсер в 1998-му спробував президент Леонід Кучма. Він прибув на корабель, заради нього "Україну" навіть пофарбували (правда, тільки з одного боку, зараз на борту крейсера видно сліди тієї фарбування, через яку проявляється іржа). Міністерство тут же вирішив відновити будівництво і на кораблі поселили особовий склад (першим командиром "Україна" був Сергій Настенко, той самий, який влітку 1992-го підняв над своїм фрегатом прапор України і повів його в Одесу). Військові жили на "Україні" до лютого 2004 року, коли через брак коштів будівництво крейсера знову заморозили.

Зараз залишилося встановити пускову ракетну установку, а також провести випробування, але грошей на це в бюджеті немає.

ЩО РОБИТИ? За словами Ангелова, є кілька варіантів подальшої долі крейсера. Його можна добудувати і продати. Правда, експерти визнають: не факт, що вдасться знайти покупця. Можна змінити його функціональність, наприклад, зробити туристичний комплекс, казино або музей, але для цього потрібно знайти інвесторів. Останній варіант - утилізація. Як говорить корабельник, розрізати його на металобрухт, по-перше, шкода, а по-друге, надто дорого.

НА ПЕРШИЙ ПОГЛЯД КОРАБЕЛЬ ЗДАЄТЬСЯ ЖИВИМ ... АЛЕ ВСЕРЕДИНІ ВСЕ ПУСТО І мертвим

КРІСЛО КАПІТАНА

На капітанському містку крейсера "Україна" візуально все готово до відплиття. Навіть крісло капітана стоїть на призначеному місці. Про те, що корабель скоріше мертвий, ніж живий говорять таблички на приладах: "Не працює".

масштабні ВСЕРЕДИНІ

На верхній палубі крейсера висота дозволяє з легкістю підніматися по сходинках, на відміну від трюму, де сходи дуже вузькі. Крім цього, на палубі встановлені ліфти, правда, зараз вони опечатані і не працюють.

КАЮТА КАПІТАНА

Недалеко від капітанського містка знаходиться кают капітана. Вона складається з декількох невеликих кімнат: кухні, спальні і робочого кабінету. У шафі робочого кабінету сиротливо висять плечики, нагадуючи про те, що кілька років тому тут жив капітан.

Від двох крейсерів Україна вже позбулася, і до сих пір не може визначитися з "Україною" і субмариною. Фахівці кажуть, що знайти покупців буде непросто

ЗАМІСТЬ ФЛАГМАНА РАДЯНСЬКОГО ВМФ "ВАРЯГ" СТАВ ЦЕНТРОМ РОЗВАГ

Спочатку 37 000-тонний авіаносець "Варяг", який був закладений під назвою "Рига", повинен був стати флагманом радянського ВМФ. На воду його спустили в 1988 році, а на момент призупинення будівництва в 1992 році готовність крейсера становила 67,77%, тоді ж його перейменували в "Варяг".

Громадина. Водотоннажність "Варяга" 37. 000 тон. фото УНІАН

У 1993 році за договором між Україною і Росією крейсер відійшов Україні, а у вересні 1997 року Україна оголосила тендер на продаж "Варяга", оскільки, за словами представників Міноборони, за своїми тактико-технічними характеристиками і озброєння він не міг входити в українські військово морські сили. Єдиною умовою з боку України було невикористання крейсера в якості бойової одиниці.

У підсумку переможцем, що побажали придбати крейсер за 20 мільйонів доларів, стала фірма "Agencia Turistica e Diversоes Chong Lot" з Макао - португальської колонії, яка в грудні 1999 року відійшла до Китаю. За офіційною версією, крейсер "Варяг" купували для того, щоб переобладнати його під центр розваг. Правда, як говорять на Миколаївському суднобудівному заводі 61 комунара, насправді крейсер купили для того, щоб так би мовити мати наочне приладдя по будівництву таких машин, і зараз потихеньку змальовують креслення.

Крейсер був відведений на буксирі з Миколаєва та червні 2000-го. Майже півтора року він простояв біля входу в Босфор через відмову Туреччини пропустити корабель через Чорноморські протоки. За офіційною версією, оскільки транспортується буксирами крейсер не мав навіть головного двигуна, він був потенційно небезпечний для інших судів. За неофіційною версією НАТО просто побоювався, що Китай спробує добудувати "Варяг", як авіаносний крейсер. Після цієї пригоди крейсера не скінчилися. Його ледь не втратили в Егейському морі через обрив буксирів під час шторму. Некероване судно 14 годин дрейфувала в Егейському морі, неподалік від грецьких берегів.

"ЗАПОРІЖЖЯ" продадуть ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВІДРЕМОНТУЮТЬ

Знайти єдину українську дизельний підводний човен "Запоріжжя", яка вже більше шести років знаходиться в ремонті на 13 Судноремонтному заводі, який належить Міноборони Росії, досить складно. Вона втрачається на тлі величезних військових кораблів з російськими прапорами, які ще 15 років тому демонстрували військову міць СРСР, а зараз чекають своєї черги на ремонт і модернізацію.

Майже готова. Ремонт човна планують закінчити до кінця року. фото УНІАН

Про те, що човен - не купа металу, а важливий військовий об'єкт, каже вахтовий на причалі (особовий склад човна близько 80 осіб) і столик зі спеціальними робамі синього кольору і рукавичками, без яких на корабель не пускають. Серед них є і іменні, наприклад, командира човна, начальника Генерального штабу і навіть міністра оборони. В останню одягалися практично всі глави оборонного відомства з того моменту як в 1997 році човен стала українською.

Під час поділу флоту спочатку планувалася, що Україна відійде три човни. Але після ретельного аналізу військові прийшли до висновку, що немає сенсу брати металобрухт, який ніколи не вийде в море. Оскільки технічний стан "Запоріжжя" було краще, ніж двох інших субмарин, вирішили брати саме її. Тоді ж знову виникло питання про забезпечення субмарини акумуляторною батареєю. Проблему вирішили тільки в 2001 році. За батарею, термін служби якої десять років, Україна заплатила Греції 18 млн грн. Таким чином вона вже більше шести років зберігається на одному з військових об'єктів.

У 2001-му ж субмарину поставили на капітальний ремонт. Зараз велика частина робіт виконана. Все обладнання відремонтовано і човен на практично готова до виходу з ремонту, який вже обійшовся в 35 млн грн. Якщо всі роботи йтимуть за планом, то підводний човен може бути відремонтована до кінця 2007 р Правда, після того як човен буде відремонтована, виходячи з настрою міністра оборони Анатолія Гриценка, її почнуть виводити зі складу ВМС, щоб потім Укрспецекспорт зайнявся її продажем. Аргументи міністри прості: для України немає загрози, яка б вимагала містити підводний флот. А за неї можна виручити близько $ 70 млн.

У той же час човни такого ж класу знаходяться на озброєнні в Румунії, Болгарії, Росії, Польщі та Туреччини. Самі підводники стверджують, що субмарину рано списувати на металобрухтом, оскільки за час 35-річної служби вона виробила лише 30% свого ресурсу. Застосовувати ж субмарину можна не тільки у військових цілях, але і, наприклад, для охорони підводних комунікацій, контролю судноплавства, в антитерористичних або рятувальних операціях.

КРЕЙСЕР ЯК "МОСТ УКРАЇНО-КИТАЙСЬКОЇ ДРУЖБИ"

Авіаносець "Київ" будували на Миколаївському Чорноморському суднобудівному заводі. Це був первісток радянського авіаносного кораблебудування. Він призначався для базування на ньому літаків вертикального зльоту і посадки, а також вертольотів. Спочатку ставився до класу протичовнових крейсерів, потім - до класу важких авіаносних крейсерів.

Мирне застосування. На колись військовому крейсері "Києві" китайці тепер будують "Веселий порт"

"Київ" був спущений на воду в 1972 році і включений до складу Північного флоту. У 1993 році в зв'язку з браком коштів на експлуатацію та ремонт, значною вироблення ресурсу озброєння, механізмів і обладнання, виведений з бойового складу флоту. Тоді ж виникло питання про те, що робити з крейсером далі і було прийнято рішення продати.

У 2000 році "Київ", за деякими даними, за $ 8,5 млн, купила одна з кітайскоіх компаній на металобрухт. Але потім фірма змінила своє рішення. Замість того, щоб утилізувати китайці вирішили розмістити на борту "Києва" військово-патріотичний музей, а також розважальний комплекс "Веселий порт". Загальний обсяг інвестицій в "Веселий порт оцінюється в $ 2,1 млрд.

Ключове увагу в "Веселому порту" буде залучено до "Військовому Діснейленду". Планується, що він займе 5 кв. км, причому крім самого крейсера там будуть патрульні катери і підводні човни, стільки ж площі відвели і для техніки на суші: БТР, танків, зенітних комплексів.

До послуг відвідувачів також будуть аквапарки і атракціони. У планах організаторів проекту створення в "Веселому парку" і "української вулиці" з музичними фольклорними колективами та українським народним промислом. Тяньцзіньська українсько-китайський центр культурно-економічного співробітництва планує вкласти в створення "української вулиці" $ 50 млн.

На першому етапі крейсер відреставрували і він вже приймає відвідувачів. У тиждень його відвідує близько 40 тис. Чоловік при вартості вхідного квитка 15 доларів. Представники китайської влади кажуть, що після завершення проекту очікується, що його буде відвідувати 100 тис. Чоловік в тиждень.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

АВТОР:

Соломко Ірина

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.