Нострадамус передбачив таке, що вам і не снилося - 21 жовтень 2005 р

Як не дивно, але однією з найбільш затребуваних персон на просторах світової павутини, як і раніше залишається Нострадамус . Його ім'я користувачі з усього світу набирають в пошукових системах частіше, ніж запитують Бен Ладена або Мадонну . Чим же вабить до себе нас, що живуть в ХХI столітті, ця особистість? Що ми знаємо про нього? Наскільки правдиві його «пророцтва»? Про це ми розмовляємо з одним із найавторитетніших знавців творчості Мішеля де Нотрдама в Росії - кандидатом історичних наук Олексієм Пензенським .

Мішель Нострадамус

- Можна назвати вашим попередником у вітчизняному нострадамоведеніі історика, фахівця з Південно-Східної Азії Берзіна?

- Едуард Оскарович відомий тим, що написав в 1975-му статтю про Нострадамуса, де скоїв гідний всілякої поваги вчинок - протягнув крізь радянську цензуру таку апологію Нострадамуса, де спробував поставити його в один ряд з Леонардо Да Вінчі і іншими діячами Відродження - провісниками технічної революції. З одного боку він говорив, що політично Нострадамус нічого не передбачив, а з технічної точки зору - так. Під час перебудови він опублікував ряд статей про Нострадамуса в журналі «Наука і життя», потім видав невелику книжку «Нострадамус і його пророцтва». Це була перша серйозна книга про Нострадамуса російською мовою. У чому мінус і застарілість цієї праці? Берзін, наскільки я розумію, французьку мову знає не дуже добре. У своїй роботі він базувався на одному тільки праці Едгара Леоні (Edgar Leoni).

- Француза?

- Ні, американця. Книга «Нострадамус і його пророцтва» (Nostradamus and His Prophecies) мається на Російської Державної бібліотеці (колишньої Бібліотеці ім. Леніна - ред.), Ніж, напевно, і пояснюється той факт, що її читали всі цікавилися провидцем. Але це книга 1961 року і вона багато в чому застаріла. Там йде паралельний текст: зліва по-французьки, праворуч переклад на англійську.

Фотохроніка світових драм. Події ...

- Як у перекладеної російською книги Джона Хоуга.

- Джон Хоуг - наш сучасник, який, до речі, теж часто посилається на Леоні. І французьку мову він теж знає, мабуть, слабо. Інша справа, що Леоні був фанатиком в кращому сенсі цього слова, він переробив масу джерел.

- Яка основна проблема стоїть перед тим, хто намагається зрозуміти, що ж написав Нострадамус і що з цим робити, і як з цим жити?

Нострадамус протягом більше 400 років перебував на периферії офіційної науки, тобто їм не цікавилася. Його сучасники, такі як Леонардо да Вінчі, Тіціан і десятки інших діячів пізнього Відродження, - бавилися містикою. Леонардо да Вінчі залишив після себе «Книгу пророцтв». Про Джордано Бруно я не кажу, - це взагалі був маг і чарівник. Томмазо Кампанелла писав твори з астрології. Микола Коперник, з точки зору позитивістської науки, теж не чистий. Однак Нострадамус увійшов в історію тільки як автор пророцтв: речі не раціональної, марною, вертольота з них не зробиш, в музей це не поставиш. Тому, якщо пророцтва Леонардо да Вінчі засунули пророцтва Парацельса, але збереглося медичне їх спадщина, культурна, інженерне і т.д., то Нострадамус весь став долею любителів містики.

А любителі містики, як були любителями, так ними і залишилися. Вони швидко їм заволоділи, швидко оцінили найширші можливості, які перед ними відкриваються: вкладати в уста Нострадамуса все, що їм завгодно. Перші спроби використання Нострадамуса в політичних цілях відносяться до кінця XVI століття. Уже в скоре після його смерті від імені Нострадамуса ці люди передбачали щось в залежності від власної політичної ангажованості. У мене диплом був присвячений історії використання Нострадамуса в непорядних всяких цілях, починаючи від громадянських воєн у Франції, включаючи Французьку революцію, Наполеона, Гітлера і вже в наш час.

Як і з кожним поетом буває, він пережив славу і популярність за життя, потім - близько 20 років - забуття після смерті. Пізніше ця слава знову повернулася. Це доля, в общем-то, всіх поетів. Так було з Пушкіним, щось подібне сталося з Висоцьким.

Зброя, якою пишаються правителі держав і генерали. Фото ...

- У Нострадамуса є рима?

- Між іншим, як поет, він теж нікому не був цікавий. Він здавався дивним і для свого часу, тому що у нього

Нострадамус передбачив таке, що вам і не снилося

стиль такий телеграфний, перерваний. Часто його катрени схожі на заголовки газет. Але в минулому столітті, коли з'явилися нові течії в літературі, його оцінили.

Гійом Аполлінер (Guillaume Аpollinaire) - один з найбільших французьких поетів 20 століття, автор знаменитого «Моста Мірабо», в одному з листів згадав про Нострадамуса, який - цитую дослівно - «був великим поетом». В устах Аполлінера це звучить дуже показово. Історики й філологи зрозуміли, що пророцтва Нострадамуса, це пам'ятник епохи. Як би ми не ставилися до нього особисто, до астрології, якщо цю книгу із завидною постійністю перевидають вже більше 400 років, значить в цьому є якийсь резон.

Перші спроби науково-критичного вивчення творчості Мішеля Нострадамуса робилися досить давно, ще до Французької революції. Нещодавно нострадамоведи розкопали пару анонімних статей, які були надруковані в одному французькому літературному публіцистичному журналі, де пророцтва Нострадамуса розглядаються саме в контексті епохи і культури, коли вони були створені без спроб прив'язки їх до якогось майбутнього. Я сподіваюся, зрозуміло, в чому різниця між науковим історичним підходом, коли ми беремо текст і читаємо так, як його могли б зрозуміти сучасники, і коли ми абсолютно «відсуває» епоху, коли вони були написані і вишукуємо імена Гітлера, Франко, згадка комуністичного закону. Ага! Значить, Нострадамус передбачив комунізм! І повністю ігноруємо той факт, що поняття «комунізм» існувало і в його епоху. Комуністичні експерименти проводилися сектантами, анабаптистами і т.д. Тобто були факти, які він бачив на власні очі, він їх замалював з натури.

Таким чином, з'ясувалися дуже цікаві речі, починаючи з чисто біографічних, наприклад, що славу Нострадамусом принесли аж ніяк не його передбачення, а щорічні прогнози, альманахи, які гриміли по всій Європі і переводилися на практично всі європейські мови.

Що ж хотів сказати Нострадамус? Історія повторюється - це головна думка, до якої прийшов не тільки я. Дуже багато зарубіжних дослідників, немов змовившись, незважаючи на глузування, писали, - а історику-академістів займатися Нострадамусом було не до лиця. У Європі просто не допускали до захисту дисертацію про Нострадамуса. А чого там захищати?

Фотооткритія останніх днів. Що побачили фотокореспонденти "Правди.Ру" вчора ...

- Визначення історії як політики, яка звернена в минуле, можна застосувати до Нострадамуса?

- Нострадамус містик - це антинауково. Про це можна написати популярну книжку, заробити дикі гроші, пророкуючи третю світову, ісламське вторгнення і т.п. Нострадамус виходив з чого? Що він це передбачив. Заднім числом приписати йому, заявити, що це був найбільший провал всіх часів і народів, або, на іншому полюсі ...

Таких книг мало, але вони є. Я знаю мінімум дві: Джеймс Ренді (James Randi) «Маска Нострадамуса» (The Mask of Nostradamus: The Prophecies of the World's Most Famous Seer ), яку за дивною примхою досі не перевели на російську мову. Ренді прагне зганьбити Нострадамуса, звинуватити його в тому, що він шарлатан або божевільний. В тому сенсі, що Мішель сам не вірив у те, що робив. Однак весь корпус текстів, які залишилися після Нострадамуса, говорить про те, що він не був божевільним. Я до того ж не дуже собі уявляю, як стикується образ божевільного з образом хитрого шарлатана, бо це все-таки не одне і те ж. Тим часом, Нострадамусом довіряла знаменита «Чорна королева» - Катерина Медічі, у якій, де сядеш, там і злізеш. І ось 60-річний "шарлатан" якимось чином зачарував її настільки, що вона тісно з ним співпрацювала. За описом об'єктивних свідків, коли вона відвідувала Нострадамуса разом з двором, вона ставилася до нього дуже добре.

- Олексію, чому в ваших книгах немає паралельного французького тексту катренів? Технічні проблеми?

- Технічно це дуже важко, тому що дійшло п'ять прижиттєвих видань, і між ними є різночитання. Це пекельна робота. Я в примітках вказав на деякі відмінності, що по виданню такого-то року тут таке-то слово варто. До речі теж дуже велика проблема в текстології цих видань. Там розділовий знак може змінити суть. В ту епоху пунктуація, орфографія була усталена, і взагалі, як з'ясувалося, набір тексту здійснювався таким чином: складач тримав рукопис, диктував її іншому складачу.

Нострадамус

Мандрівникам: найдивовижніші місця в світі. ФОТО

- З огляду на, що Нострадамус виходець з родини євреїв-вихрестів, каббала на нього вплинула?

- Цьому немає ніяких доказів. Генеалогію його простежували, і якщо він був євреєм, то швидше за все наполовину. Справа в тому, що хрещений єврей стояв в особливому становищі, тому що євреї його вже не брали за свого. Він уже відступник. Хоча Нострадамус хрестився не саме, це предки його зробили, він був народжений в католицтві. Але християни на нього поглядали теж підозріло, тому що він свій серед чужих, чужий серед своїх. І ось такі люди трималися осібно, вони охоче спілкувалися з протестантами (поки не почалися громадянські війни). Серед родичів Нострадамуса були кальвіністи. Був випадок, коли Нострадамуса мало не вбили під час католицьких хвилювань, коли християни-фанатики влаштували погром. Бузувіри збиралися прибити Нострадамуса, тому що порахували його лютеранином.

- Нострадамус був знайомий з гностицизмом і іншими містичними навчаннями, якими захоплювалися Джордано Бруно та інші титани Відродження?

- У кабалі шукали Великий Сенс. Про Нострадамуса нічого не відомо, чи знав він каббалу чи ні. Він бавився з магією, як все вчені його часу. Це натурфілософія Відродження, коли ще не було понять науки і паранауки, коли ще астрономія була відділена від астрології. В принципі, це зробив тільки Галілей, тому що навіть Коперник (теж сучасник Нострадамуса) одне від іншого зовсім не відокремлював.

- На початку 90-х, коли розпався Радянський Союз, в пострадянській пресі з'явилося повідомлення, що ще великий Нострадамус передбачив, що Радянський Союз протримається 73 роки і 7 місяців. Це дійсно так?

- У Нострадамуса дійсно цей період визначається в 73 роки і 7 місяців. Це з послання до короля Генріха II. Йдеться про затемненні 12 жовтня 1605 роки, тому що в ефемеридах Леовіца - планетних таблицях, якими користувався Нострадамус, про це затемнення написано цілих півсторінки. 73 роки і 7 місяців - це потрібно рахувати від 1605 року. Сенс такої, що поблизу цієї дати можливий прихід Антихриста. І Нострадамус був не один, хто вважав, що в цей період, можливо, прийде Антихрист. Так писали до Нострадамуса і після нього. Кампанелла, наприклад. За що він потрапив до в'язниці? За те, що вважав - на початку 17 століття настає царство Антихриста, а він, Кампанелла, буде той самий великий християнський монарх, який очолить з ним боротьбу. Його вислухали і посадили на 25 років за такі речі. Прости Господи, може бути, і правильно зробили (сміється). Це відноситься до іншої епохи і по тим градусам широти, які він згадує, це Франція, Німеччина, це Західна Європа. Воно й зрозуміло, тому що у нас немає ніяких підстав для того, щоб вважати, що Нострадамус багато знав про Росію.

Тести від "Правди.Ру": Постав собі запитання про себе ...

- І чи знав взагалі?

- За моїми припущеннями, він кілька разів побічно згадує про Росію.

- При цьому, не називаючи ні Московією, ні Росією?

- Чи не називає, хоча слово «Московія» знає. Московія згадувалася в альманахах. Чим хороші його альманахи, вони допомагають зрозуміти його мову. Якщо він вживає якісь не зовсім зрозумілі слова в пророцтвах, то треба пошукати їх в альманахах або в його листуванні. Треба врахувати, що французька мова сильно відрізнявся від сучасного. Наприклад, дієслово attendre - «чекати», у французькій мові 16 століття означав «стояти на стрьомі», «напружено спостерігати за кимось» або «боятися кого-небудь», «спостерігати з побоюванням». В контексті перекладу «Пророцтв» цей нюанс дуже важливий.

Так, у 2-му катрені 6-й центурії написано «чекатимуть дивного століття». У правильному перекладі - «будуть побоюватися жахливого століття». Це нюанс, але дуже важливий. Берзін неправильно її переклав, та й все її неправильно переводили. Він запитує: «Чому ж« будуть чекати? Ясно, що він так і так настане ». У Нострадамуса не такий бред. Якщо враховувати особливості мови, немає у нього практично ніяких анаграм, немає зашифрованих прізвиськ, імен. Не так уже й він любив з нещасними читачами грати в такі словесні ігри. Є просто перебрехали складача назви маленьких містечок і сіл. До речі, ось загадка, і не тільки для мене: чому у Нострадамуса немає згадок, наприклад, Новгорода, хоча новгородські хутра в Європі добре знали, Берліна, Варшави чи Кракова, тодішньої столиці Польщі ...

Всі матеріали розділу "Особистість в культурі" ...

- Куди один з Валуа королем був призначений ...

- Абсолютно вірно, майбутній Генріх III Французький. Але згадуються в величезних кількостях нікчемні селища, які навіть на докладній карті можна знайти з працею. Не зрозуміло! Нострадамус брав свої тексти не зі стелі: у нього була пристойна на ті часи, для приватної особи дворянського походження, бібліотека томів в 50, а може навіть і більше. Зокрема, там був путівник по дорогах Франції з переліком назв населених пунктів. Коментатори пишуть: «Не зрозуміло, що це за населені пункти? Де вони? Це явно зашифровані імена. Це якась загадка! »Відкриваєш цей абсолютно забутий путівник - а там слово в слово всі населені пункти, які Нострадамус описав.

- Хто найбільш авторитетний з ваших зарубіжних колег?

- Британець Пітер Лемезюрье. Це його псевдонім. Він мене навіть попросив, щоб я йому написав текст, як у них це прийнято, представлення книги за моїм підписом, як рекомендація для читачів. Італієць Маріо Грегоріо, Жан-Поль Клебер у Франції, який почав з того, що писав апологетичні книжки, а зараз перейшов швидше до філологічного дослідження, ніж історичного.

- Вони дають адекватні переклади і коментарі до них?

- Так, наскільки це можливо. Клебер, правда, схитрував, потопивши читача під масою філологічних відомостей. Це скоріше дуже корисний довідник, але як читання на сон грядущий нікуди не годиться. Цим пояснюється те, що Клебер книгу видав на свої кошти, що виявилося не затребуване. Був ще чудовий дослідник, П'єр Брендамур, канадець. Він історик античності, який почав читати Нострадамуса просто заради інтересу, і зауважив, що щось таке він вже читав, якісь події, який Нострадамус описує в майбутньому, щось йому нагадали. Він звернув увагу на запозичення Нострадамусом деяких тем у древніх істориків: Тацита, Светонія, Тита Лівія. Лемезюрье довгий час розважався тим, що знаходив прямі, слово в слово збіги з Плутарха.Я багато знайшов з Геродота. У Франції найбільші нострадамоведи - Робер Беназра і Мішель Шомара. Беназра відомий тим, що склав нострадамоведческій хронологічний довідник. Все, що написав Нострадамус і що за 400 з гаком років написано про нього.

Всі матеріали розділу "Культура" ...

- Чому наші видавці переводаят того ж Хоуга, який аж ніяк не кращий?

- Тому що Хоуг - це бестселер. У США він коштує 15 доларів, як і будь-який бестселер. А ось цей канадець, П'єр Брендамур, він не встиг зробити повну трактування пророцтв, а тільки перші три Центуріон. Ця книжка коштує 50 доларів. Це, звичайно, не бестселер.

- Чи не вб'є академічний підхід інтерес до Нострадамуса у широкої публіки, перетворившись із бестселера в їжу для інтелектуалів?

- Чарівність його текстів не пропадає від того, що ми дізналися, що в трьох катренам, де фігурує гістеро або Хистер, що там згаданий не Гітлер , А річка Істр - тобто Дунай. Нострадамуса читають французи, для яких він ближче за мовою. Вони його люблять, тому що він вловив настрої. У 16 столітті вважали, що попереду «Золотий вік», ще чуть-чуть і все буде чудово. Нострадамус стверджує - нічого подібного. Після Макіавеллі він виявився другим, хто сказав про це в поетичній формі. У Макіавеллі вийшов науковий трактат, у Нострадамуса - містична фантасмагорія.

Всі матеріали розділу "Історія культури" ...

- Чи буде «за Нострадамусом» обрано на третій термін Путін?

- Нострадамус нічого не говорить про Путіна . А ще краще - від балди що-небудь придумати. Хто перевірить? Перекладу щось адекватного російського не було. Раніше я знаходив якесь задоволення в тому, щоб сперечатися з іншими. Але треба ж щось протиставити огульної критики, тому що запитають: «А ти хто такий?» Книжки жодної про Нострадамуса не залишили. Пізніше я захистив дисертацію, вивчив астрологію і пішло-поїхало.

По-перше, катрени я перевів. По-друге, він, все-таки, передбачав щось подібне до того, що увійшло в історію під назвою Великої Французької революції. У книзі П'єра-Рішара Русса (1550 р Ліон), він пророкує великі події в 1789 році. Французьку революцію передбачали ще арабські астрологи в середні століття.

- Саме Французьку, а не Англійську або Жовтневу соціалістичну?

- Вони не писали, що станеться Велика Французька революція, що будуть великі політичні потрясіння в Європі. Французька революція вже так чи інакше, але зачепила весь континент. І Англія була б зовсім іншою, якби не Французька революція і не проведена з ним Перша імперія Бонапарта. Що таке точки біфуркації альтернативної історії? Може дійсно історія повторюється? Чому в катренам Нострадамуса, що описують біографію Цезаря, люди дізналися Наполеона?

- Читаючи «Нову хронологію» Носівського і Фоменко, ловив себе на думці, що історія повторюється. Припустимо, життя Сулеймана Пишного добре «накладається» на біографію Олександра Македонського. Мабуть, в історії події повторюються і не важливо, де вони відбувалися і через скільки століть.

- Звичайно. Я, може, скажу крамольну річ, але публікації Фоменко та Носівського ставлять дуже хорошу проблему - повторюваність історії. Ніхто, хто міркує про Нострадамуса, як про великого пророка, його не читав. У тому числі подружжя Зима. В оригіналі його не читали. Всі їх прогнози вирушили туди, де їм належить бути. Про них вже забули. У книзі «500 років таємниць і загадок» я написав досить різку главу про них, тому що, в кінці-кінців, кожному дурисвітству є своя межа. Що стосується Джона Хоуга, він дуже легкий, ось чому його купують. Я дуже співчуваю перекладачеві: там зліва йде текст французькою мовою, причому з досить серйозними помилками, і російський переклад з англійського перекладу. Дуже мило бачити відчай перекладача, який розуміє, що одне і друге не відповідає третьому. Тому що вони дроблять французький оригінал: беруть шматок, катрен, і переводять. Читач читає, переклад ніякої, і так текст спочатку дуже складний. В результаті переклад перетворюється в повну нісенітницю. Іноді, як це робили подружжя Зима, вони навмисно спотворювали переклад, заплутували, не своє щось підсовували, просто спотворювали текст. Все чудово, але при чому тут Нострадамус?

- До речі, Хоуг дає кілька версій тлумачення пророцтв.

- Спасибі йому за це. Він посилався на Еріку Чітхем, на Леоні і ще деяких. У цьому плані він поступив, по крайней мере, чесно. Він не забув, що крім нього, взагалі-то, ще 400 років видавалися книги. А подружжя Зима прямо так і написали, що до них Нострадамусом не займався ніхто. За їх визнанням, вони зайшли в бібліотеку і нарахували там чи десяток книг про Нострадамуса. Ось французький довідник - це тільки список того, що видано французькою мовою. Там на тисячі назв, і це, не рахуючи статей, і фільми зняті, і в піснях він з'являється, і чого там тільки немає.

Потім знову ж експлуатується страх. Нострадамус не експлуатувалася страх, його пророцтва - це як би відображення, страх - в ту епоху. Була чудова книга Жака Делюмо, у нас назву переклали як «Жахи на Заході». І він як раз багато там пише про 16 столітті. Там «суповий набір»: епідемії, війни, зростання цін і знецінення золота, революція цін, коли з Америки хлинуло дешеве іспанське золото (з часів Стародавнього Риму Європа цього не знала); зловмисні монахи, безчинство армії (як своєї, як чужий). І всі ці страхи у Нострадамуса були описані. Тому говорити про те, що в пророцтвах Нострадамуса вони якось дуже вже сильно виламуються з його епохи не вірно. З одного боку, він щось передбачав, як і деякі його сучасники.

- У чому сенс цього брехні?

- Була одна телевізійна передача, про яку вже всі благополучно забули. Думаю, що все це робилося для того, щоб сказати, згідно Нострадамусом Росію чекає велике майбутнє. Все добре, сидите по домівках, коли люди вийдуть на вулиці; наш каральний полк з ними розбереться, а ви сидите краще по домівках, чи не підтримуйте їх, все буде у вас добре. По-друге, мені здається, що таке заплутування говорить ще про одну річ - про інстинктивний страх будь-якої влади. Бояться навіть мертвого Нострадамуса. Взагалі, людей, які, маючи талант, любили писати в майбутньому часі, їх недолюблюють. Як там було у Висоцького ?

З холодних стін - з величезного плаката
На вас дивляться веселі хлопці,
І посміхаються у всіх вітринах
Батьки сімейств в штанах і лімузинах.

Ваш кандидат - а в минулому він комірник -
Вам іноді влаштовує свято.
І не безликі ви, і ви - не тіні,
Коль треба кинути в урни бюлетені!

Це написано в 1976 році в «Баладі про маленьку людину». «І так про маленького печуться людині ...».

- Теж пророцтво.

- Звичайно, ось кажуть: «що б Висоцький зараз написав?» Так він вже все написав 30 років тому. За це його, як мені здається, і недолюблюють ті, від кого щось залежить. На телебаченні він з'являється раз на півроку, як він і передбачив: «Не мине й півроку, і я з'явлюся, щоб знову піти на півроку.» Раз на півроку - 25 січня і 25 липня. Це ось ще одна проблема, поет - завжди пророк, не тільки в Росії. Тим більше в епоху Нострадамуса поезія і пророцтво вважалися нероздільними мистецтвами. Поет і пророк завжди йдуть рука об руку. Поет, коли він в своєму творчому екстазі, через нього починають транслюватися якісь образи майбутнього. І пророк в стані, коли думалка відключена, він просто жене-жене в ситуації розширеної свідомості більше, ніж він може зрозуміти, образи майбутнього вже йдуть за нього, але вони набувають іноді у нього римовану, красиву форму. Поезія взагалі завжди водила небезпечну дружбу з ідеалістичної філософією. І будь-яка влада на це дивиться дуже косо. ось чому Сталін така увага приділяв саме поетам.

- Не тільки Сталін, а й деякі самодержці російські. Чому в світі так мало знають про наш пророка Авеля, який за сто з гаком років передбачив крах династії Романових. Це не питання піару?
- Пророцтва Авеля відносяться до числа легендарних. Вони не були зафіксовані при його житті на папері, а тому просто не могли стати предметом наукового дослідження. Таких легендарних пророцтв досить і на Заході. Сіль в тому, що «Пророцтва» Нострадамуса були надруковані в 1555 році. Це реальний предмет, який, що називається, можна помацати. А ось те, що на Заході було повно друкованих пророцтв, які забуті - факт. Той же Ліхтенбергер, наприклад. Але справа тут все-таки не в піарі, а в тому, наскільки вдало скомпоновані тексти Нострадамуса.

Припустимо, Авель реально залишив рукопис, де з дивовижною точністю передбачено майбутнє Росії і навіть всього світу. Але вона тут же була засекречена. До речі, ким і чому? В результаті про нього в світі мало хто знає, адже точної, надійної публікації рукописи немає до сих пір.

Про Нострадамуса, який за багато років до Авеля написав книгу пророцтв, надруковану порівняно великим (для тієї епохи) тиражем на Заході чули всі. Чому? Тому, що він, створивши свою працю, перейнявся його донесенням до широкого читача. Чи можна назвати це піаром? Це творча послідовність. Майже все, що писалося в ту епоху, люди прагнули тут же надрукувати (крім мемуарів, які писалися для нащадків - але їх активно друкували після смерті авторів).

Висновок, який я роблю - «винна» тут не закордон, а ми самі. Якщо хочеш, щоб тебе знали і тобою цікавилися - залишай слід у світовій культурі, а не в закритих архівах своєї власної країни. Якщо країна приховує творіння своїх пророків і не друкує їх, - напевно, проблема не в тому, що Захід не цікавиться ними.

- Сьогодні в Росії - мені розповідали наші космонавти - нинішня молодь вважає космонавтом № 1, що не Гагаріна , А астронавта - Алана Шепарда. Ось у чому цимес!
- Шепард? Це який на суборбітальній висоті обмочився? Вже радує, що американці пам'ятають хоча б ім'я Шепарда. Пам'ятаю, як один вашінгтонец мало не звів мене з розуму, доводячи першість Шепарда. «А радянський льотчик ГаРАгін (саме так!) Був другим». Я притягнув енциклопедію і ткнув пальцем в статтю - він, треба віддати йому належне, очманів (мужик був немолодий). Як же, каже, а нам в школі саме так говорили. І в газетах пишуть. Дійсно, питання піару!

ФОТО: Герб Мішеля Нострадамуса
Єдиний достовірний портрет пензля сина Сезара

Читайте також:

Астрологи у владі використовують секрети Нострадамуса

Нова розшифровка передбачення Нострадамуса

Нострадамус - від породження пекла до великого пророка