Оскал Партіїї Регіонів

фото telekritika.ua

Партії регіонів вдається впровадити в повсякденне життя українців дивовижний, але по суті своїй потворний і неприродний процес - повернення в минуле. Таке враження, що десь глибоко у цієї політичної сили закрався непереборне бажання повернути всю країну в молодість окремих її членів.

Ще кілька років тому ми з легкою іронією згадували глибокі дев'яності, "бригади", стінка-на-стінку, схему "купи цегла" і прислів'я "лох платить завжди". Сьогодні всього цього немає. Але тільки за формою.

За змістом в країні множиться цілий клас людей, які раді жити за злодійськими законами і готові зробити все, щоб ці цінності повернулися. Але що ще гірше, ці люди вважаються тільки з одним аргументом - силою. Той, хто нею не володіє - це людський матеріал, підніжний корм, в кращому випадку - виборець, якого можна догодити естрадною зіркою або спортсменом у списках і парою банкнот в день виборів.

В інший час ми - плутаються під ногами комахи. Сьогодні оскал цієї реальності проявляється найбільш яскраво: у нинішньої влади немає ніяких балансів, вона позбавлена конкуренції і все частіше і частіше перебуває в повній впевненості своєї правоти.

Як правило, представники Партії регіонів комплексують, коли хтось натякає на їх виховання і звичаї. Насправді, серед регіоналів є досить освічених людей, з якими є про що поговорити, і у яких вистачає такту не опускатися нижче пояса.

Але, як і в будь-якому співтоваристві, серед членів Партії регіонів є ті, кого в народі прийнято називати бидлом. І, на жаль, з приходом до влади таких проявів стає все більше і більше. Ми пам'ятаємо "Мій х ... й у твоїй ж ... е" охоронців Клюєва. Тоді Партія регіонів - вся! - промовчала. Мабуть, для цієї партії така лексика і манери - це норма.

У понеділок зі мною стався інцидент, який ще раз переконав мене в тому, що жлобство - це не образа, а дух часів Віктора Януковича та його партії.

Увечері я поїхав на з'їзд Партії регіонів, який проходив у Виставковому центрі на лівому березі. У пробці на Обухівській трасі мене два або три рази підрізав Mercedes G-класу (кубик), який супроводжував чергового делегата Партії регіонів на виступ улюбленого прем'єр-міністра.

В цілому нічого особливого - київські водії вже давно звикли до таких манерам чиновників. Але з наближенням до Виставкового центру "кубик" ставав дедалі агресивнішим. Він кілька разів грубо підрізав інші автомобілі, сигналив і притискав автомобілі до узбіччя.

Безпосередньо біля в'їзду на територію Виставкового центру кубик сповільнилося і загородив обидві проїжджі смуги. Коли ми порівнялися, в машині несподівано прочинилися двері і сидів на задньому сидінні охоронець розповів мені всю програму Партії регіонів:

- Ти куди їдеш, долбо ... б? Ти що, не бачиш, ми в ескорті?

Очевидно, охоронець був впевнений, що інші люди на з'їзд Партії регіонів в принципі не ходять. Поки охоронці матом розповідали мені тези з програми Партії регіонів, на машині самого делегата включилися проблискові синьо-червоні маячки.

Cтоять неподалік сотруднрік ДАІ побачивши маячки тут же перекрили рух по зустрічній смузі, щоб клієнт спокійно перетнув подвійну осьову.

Коли автомобіль зупинився, я підійшов до вікна автомобіля, щоб дізнатися хто пасажир. З лобового скла було видно, що всередині на задньому сидінні знаходиться чоловік в бежевому костюмі. Моє прохання представитися він проігнорував.

Я підійшов до водія, але у відповідь мене продовжили матом знайомити з програмою Партії регіонів. Потім він сказав щось у рацію, і через кілька хвилин до парковці під'їхав вже знайомий мені кубик з охороною.

Навколо стояли п'ятеро співробітників ДАІ і не менше десятка хлопців з характерними навушниками. І ті й інші уважно спостерігали за сценою.

Передбачаючи розмова, я включив в телефоні відеокамеру. І, не чекаючи поки хлопці в костюмах наблизяться впритул, я двічі голосно сказав, що я журналіст і попросив їх представитися.

Далі все відбувалося як у кіно. Двоє охоронців підбігли ззаду і спробували забрати телефон. Продовжуючи викрикувати, що я журналіст і показуючи, як міг посвідчення, я кілька разів вивернувся. І у відповідь отримав два удари.

Охоронець, який стояв попереду з криками "ти че, хлопчина ?!" двічі вдарив мене по руці - спочатку по ліктя, потім по кисті, поки не переконався, що телефон вилетів з рук на асфальт.

Поки напарник побіг за телефоном, чоловік ударив мене в груди, продовжуючи відштовхувати від машини клієнта. Зауважу, що весь цей час сам клієнт продовжував сидіти в автомобілі.

У цей час повз проходив Михайло Добкін. Він підійшов до нас впритул і попросив пояснити, що відбувається. Я йому коротко виклав суть конфлікту, він вислухав, нахилився до лобового скла машини і, посміхнувшись, сказав щось на кшталт "поважна людина" і "все буде добре". І пішов.

Я повернувся до співробітників ДАІ і попросив їх втрутитися. У відповідь мені порадили розібратися самому, тому що це відбувається не на дорозі (!). Я повернувся в сторону стояв неподалік міліціонера і попросив його забрати у охоронця мій телефон. Міліціонер мовчки подивився на нашу компанію і, відвернувшись, продовжив щось говорити по рації.

Я рвонувся було до охоронця, який підняв мій телефон, але не зміг зрушити, оскільки мене жорстко тримали ліктем. Всі мої спроби вирватися упиралися в поштовхи і удари в груди. При цьому особливо "радували" вигуки з боку групки людей в штатському "Так ложі його на землю! Обличчям! Ти чого на нього дивишся!".

Спокій зберігали тільки співробітники ДАІ і охоронець, що підібрав мій телефон. Останній, поки я намагався вирватися, мовчки і спокійно щось натискав на екрані мого iPone. Пізніше я виявив, що в телефоні зникли три фотографії і відео, які я встиг зняти під час інциденту.

Охоронці продовжували мене утримувати за лікоть і плечі і, дочекавшись, коли машина клієнта від'їде на безпечну відстань, порадили піти на х ... й. Мені залишалося тільки послухатися і піти на з'їзд Партії регіонів.

Уже в будівлі Виставкового центру до мене підійшов Віталій Хомутинник і сказав, що знає про інцидент і спробує розібратися в те, що трапилося. А через якийсь час на мій телефон надійшов дзвінок з мобільного пана Хомутинника. Я підняв трубку і почув незнайомий голос. Чоловік запевняв мене, що він не винен, що охоронці будуть покарані і просив тільки одного - не давати інциденту розголосу. На прохання представитися, він сказав, що це не важливо, і готовий все компенсувати.

На цьому все. Номери машин я точно не запам'ятав, оскільки був упевнений, що все залишилося на записи. Зараз я намагаюся відновити файли на телефоні.

Увечері я написав заяву в міліцію з вимогою порушити кримінальну справу за двома статтями кримінального кодексу України. В якості свідків інциденту я вказав народного депутата Віталія Хомутинника, губернатора Харківської області Михайла Добкіна і знаходилася на місці події начальника Дніпровського ДАІ міста Києва.

Я звертаюсь

- до міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка,

- до Генерального прокурора України Віктора Пшонки

- до голови комітету зі свободи слова Юрія Стеця

з проханням провести перевірку викладених мною фактів.

Окреме спасибі за мовчання Дарці Чепак і привіт міжвідомчої комітету оперативного реагування на конфлікти за участю ЗМІ.

Окремо хочу підкреслити, що прізвище делегата з'їзду Партії регіонів, охоронці якого вибили у мене телефон і нанесли удари, відома. Вона достовірно відома Віталія Хомутинника і Михайлу Добкіну. Я звертаюся і до них особисто з проханням назвати цю людину і сприяти законному вирішенню ситуації.

Сподіваюся, кругова порука не змусить Партію регіонів вибрати жлобство, а не закон. Традиції бувають і поганими.

Б?
Ти що, не бачиш, ми в ескорті?
Охоронець, який стояв попереду з криками "ти че, хлопчина ?