Основи графіки: папір і дерево, шовк і скло

1. Радимо почитати:

Автор: Валентина Горбачова

Щороку Державна Третьяковська Галерея проводить в своїх стінах тематичні виставки. Експозиція «Основи графіки: папір і дерево, шовк і скло» також проходить в рамках певного циклу, який носить назву «Матеріали і техніки малюнка». На цей раз вона присвячена тому, без чого просто не мислимо жоден малюнок або картина як така. Йдеться про матеріал, про те, на чому створюється твір, будь це звичайний папір, шорсткий картон, прозоре скло або білосніжна кістка. Відповідно до цієї ж системою розташовується і виставковий простір.

Перше, що кидається в очі, коли проходиш в звичні експозиційні зали, так це наявність на стінах приміщення незвичайних світних блоків. Таким нетривіальним способом організатори вирішили показати водяні знаки, надруковані на папері. Адже їх можна розгледіти тільки якщо дивитися на світло, тому папір, перебуваючи всередині цих блоків, просто підсвічується, даючи шанс розгледіти в найдрібніших подробицях водяні знаки. Поруч розташовується безліч малюнків за авторством відомих російських художників. Вони також були створені на папері з водяними знаками, проте через крихкість творів їх не стали вставляти в такі блоки. Замість цього, поруч з традиційним ярликом з назвою, знаходяться невеликі знімки цих малюнків з виявленими підсвіченими водяними знаками, які доводять наявність оних. У числі робіт, представлених в цьому ряду, переважають твори Віктора Борисова-Мусатова. Завдяки всім підписам, а також аналізу творчої манери художника, можна зробити висновки, що для своїх пастельних робіт він вважав за краще папір Ingres, яка через свою шорсткою текстури дозволяла відобразити всі прийоми і техніки пастельного живопису. У цьому ж залі виставлено і відомий портрет Зінаїди Гіппіус, виконаний Леоном Бакстом. Цікаво порівнювати роботи Борисова-Мусатова і Бакста, вивішені поруч один з одним. Художники, мало того, що жили приблизно в один час, так ще й використовували одну папір і техніку пастелі, і наскільки вони змогли створити такі різні за своїм характером і манері жіночі портрети. Графічний і «гострий» Бакст вступає в безсловесну полеміку з повними мальовничими «Ностальгія» Борисова-Мусатова.

Другий зал «відданий» проблеми фактури паперу, тобто як себе веде та чи інша поверхня при різних техніках малюнка. При уважному розгляді можна простежити, як змінювалося ставлення до матеріалу для малюнка на протязі XVIII-XX століть. Наприклад, майстри XVIII і частково XIX століть вважали за краще гладкий папір типу «Брістольського картону». Пізніше номенклатура типів паперу багато в чому розширилася: з'явилися папір papier-pelle, папір verge, тонована і грунтована папір, папір Ingres і багато інших. До кінця століття смаки художників помінялися - стала більш затребуваною жорстка папір з шорсткою поверхнею. Вона дозволяла «грати» зі своєю фактурою при дотриманні тієї чи іншої техніки. Але, наприклад, ще до винаходу такої спеціальної грубого паперу, підприємливі художники використовували картон, пергамент і наждачний папір. Цей спектр малюнків повністю представлений в п'ятому залі, де особливе місце займають роботи Олексія Венеціанова, виконані саме на пергаменті. Майстер вибирав такий тип паперу, коли працював в техніці пастелі, яку він вважав за краще для створення своїх чудових портретів.

Окремі зали також присвячені різним матеріалами, що являють собою поверхні для написання творів. Наприклад, в третьому залі розміщені малюнки, виконані на тонованому або грунтованої папері, а також екзотичною papier-pelle. Останню особливо любили використовувати живописці-пейзажисти, тому як на ній можна не тільки писати, але й процарапивать поверхню, яка представляла собою тонований шар грунту. У безлічі представлені роботи Олексія Саврасова, який працював в такій техніці. У цьому ж залі знаходиться і частина знаменитого Біблійного циклу Олександра Іванова. Для її виконання художник вибрав акварель і часто користувався не тільки білою, а й кольоровим папером: жовтої, коричневої, сіркою. Поєднання напівпрозорих акварельних фарб і густих матових білил з «рідним» кольором самого паперу давало разючі і оригінальні ефекти, якими вміло користувався Іванов.

В останньому залі зібрані роботи, які не змогли «підійти» до вишеозвученним тематиками. Але, в той же час, він показує наскільки широкий спектр всіх матеріалів, які можуть бути задіяні при створенні того чи іншого твору. Широта можливостей дійсно вражає: шовк, скло, кістку, полотно, дерево. Окремо озвучена така техніка, як егломізе, в створенні якої задіяно скло, сусальне золото і чорний лак. Інтерес також представляють всілякі колажі з паперу та силуетне вирізання.

Що проходить виставка «Основи графіки: папір і дерево, шовк і скло» покликана освятити, в першу чергу, не самі твори ( «що?» Зображено), а техніки та матеріали ( «як?» І зображено). Тобто організатори дозволяють нам подивитися на роботи «зсередини», зрозуміти, чому художник вибрав саме цей матеріал і саме цю техніку. Ключ до цього питання як раз і лежить в стінах цієї експозиції.

Радимо почитати:

coded by nessus