Парламентські вибори. 10 головних підсумків | PRпортал України | новини України | ПР-портал

Позачергові парламентські вибори в Верховну Раду принесли безліч сюрпризів. Західні спостерігачі вже оцінили їх як найчистіші і прозорі за всю історію незалежності України. Підтверджують це і вітчизняні експерти. Глава Комітету виборців України Олексій Кошель зазначив, що порівнювати ці вибори і, наприклад, парламентські вибори 2012 року, все одно, що порівнювати біле і чорне. «Ці вибори пройшли практично без застосування адмінресурсу. Мінімальним було і вплив на результат виборів криміналітету », - говорить він. За словами Кошеля, голосування пройшло так само, як в будь-який східноєвропейській країні.

Не обійшлося в цій оптимістичній картині і без ложки дьогтю - мажоритарки. Чинний поки парламент так і не виключив мажоритарну складову з виборчого процесу, залишивши, таким чином, лазівку для одіозних кандидатів і дискредитації виборів в цілому. На даний момент проблеми є на десятці округів. Більш того, Комітет виборців України вже відправив прохання Центральної виборчої комісії визнати результати на двох округах (№102, Кіровоградщина, де лідирує Олесь Довгий, і №46 на Донеччині, де перемагає Юхим Звягільський) такими, які не можна встановити. Цей механізм уже був відпрацьований ЦВК в 2012 році, коли результати по п'яти проблемних округах що не встановили і пізніше оголосили там перевибори.

Незважаючи на це КВУ в цілому оцінює досвід цієї виборчої кампанії позитивно. «В Україні нарешті з'явилися цікаві вибори», - вважає новий глава Комітету виборців України. Олексій Кошель зазначає, що за день до виборів жоден експерт не зміг спрогнозувати результати голосування. «Якщо в Росії за місяць можна передбачити результати буквально до сотих відсотка, то в Україні зараз все виглядає зовсім інакше», - говорить він. Що ж стосується мажоритарки, на думку експерта, головне, щоб скандали на одномандатних округах воля не стала якось приводом для того, щоб ставити під сумнів легітимність виборів.

В цілому за результатами проведення виборів експерти Комітету виборців виділили ряд як негативних, так і позитивних тенденцій.

1. Мажоритарка не спрацювала на користь партій влади

Змішана система виборів, збереження якої домагалася команда президента, не спрацювала в їй на користь. Більш того, тепер її результат може обернутися проти чинної влади. Незважаючи на бравурні заяви кандидатів від Блоку Петра Порошенка про те, що вони візьмуть ледь не 225 мандатів по мажоритарці, фактор партійного бренду не спрацював так, як того очікували технологи команди президента. Експерти відзначають, що партійна приналежність Блоку Порошенко хоч і додавала кандидату впізнаваності, вирішальним фактором при виборі виборцем не стала. У той же час, як і прогнозувалося спочатку, одномандатні округи дали шанс повернутися у владу представникам колишньої влади. Тут зіграла роль подяку виборців. «Найчастіше, виборці голосували не за позицію кандидата, а за знайомі обличчя на знак вдячності, наприклад, за побудовані садки або відремонтовані дороги», - говорить глава КВУ. Чи не взяв багато по мажоритарці і лідируючий зараз «Народний Фронт». Оскільки партії, з тих чи інших причин, не висунули сильних кандидатів, голоси перетекли в резерви самовисуванців.

2. Велика кількість реклами замість реальних дій

На думку Олексія Кошеля, «парад звинувачень на адресу політтехнологів» Блоку Петра Порошенка і партії Олега Ляшка, які показали результат гірше прогнозного, не зовсім справедливий. Глава КВУ стверджує, що проблема незадовільного результату цих партій в перенасичення рекламною інформацією. Це не тільки не призвело до появи нових симпатиків і мобілізації ядерного електорату, а й справило зворотний ефект. За словами експерта, і Ляшко, і Блок Порошенко сприймали в двох площинах: площині телевізійної (рекламної) і в площині реальних дій. Дисонанс між обіцянками та їх виконанням привів до зниження результатів.

В цілому, експерт зазначив, що реклама в українській політичній практиці все частіше стає одним з інструментів мобілізації або агітації, а підміняє партійну діяльність. Замість того, щоб говорити про конкретні вчинки і сенсах, партії віддають перевагу порожній агіткам і пропаганді.

3. Демократичні сили «зливають» округи

Одним з неприємних висновків за результатами виборчого процесу стало небажання або невміння боротися демократичні сили з конкурентами на мажоритарці. Ситуації, які вимагають негайної реакції, часто приводять їх в ступор. Найбільш яскравим прикладом у цьому контексті є округ №102, де йде одіозний Олесь Довгий. У 2012 році він балотувався по 214-му округу Києва. Тоді кандидат радував жителів множинними новими майданчиками, лавками і традиційними пайками. Для перемоги йому не вистачило буквально кількох відсотків. Зараз кампанія, по всій видимості, пройшла більш вдало. За словами голови КВУ, є підозри в масовому підкупі виборців, підкуп членів ізбіракомов, а також тиску на інших суб'єктів виборчого процесу. Попри це, Олексій Кошель констатує відсутність заяв про факти порушень або намір звернутися до суду від представників інших кандидатів - конкурентів Довгого. Експерт нагадує, що чим більше фактів вдасться зібрати, тим переконливіше буде виглядати доказова база для ЦВК.

4. Товариство зафіксувало європейський вибір

Попри те, що мажоритарка надасть можливість пройти в парламент багатьом неоднозначним персонажам, більшість в Раді буде, все-таки, проєвропейським. Експерт зазначає, що вперше за 20 з гаком років незалежності, Україна одержить не багатовекторну Верховну Раду, а стійка більшість сил, що підтримують європейський курс руху країни. Суспільство змогло зафіксувати той факт, що воно віддало перевагу не тільки матеріального блага, але і зробило ціннісний вибір.

Більш того, вперше коаліційна угода буде формуватися на основі реальних документів з конкретним переліком реформ і тимчасових рамок для їх втілення - Договір про асоціацію з Європейським Союзом.

5. Українці вірять в «нові обличчя»

Разом з бажанням рухатися в бік Європи певна частина суспільства продемонструвало запит на нову силу. Ці люди не визнають колишніх політиків і не готові віддавати їм мандат довіри. Про необхідність появи «третьої сили» в Україні говорять практично на всіх виборах. У 2012 році ця технологія стала основою для проходження під купол парламенту партії з відносно новими обличчями - «Удару» Віталія Кличка. Під час цієї кампанії розклади були дещо іншими. З одного боку, номінально новими були всі прохідні партії, крім «Батьківщини». Однак, на думку експерта, за вивіскою нових назв, гасел і стилістики зберігалося старе зміст. У той же час партія мера Львова Андрія Садового «Самопоміч» змогла не тільки запропонувати якісь нові ідеї та смисли, а й представити суспільству абсолютно нові обличчя. Це і дозволило їй впевнено зайняти нішу нової сили. Хоча крім «новизни» виборець «Самопомочі» в своїй більшості не може пояснити, чому він зробив саме такий вибір.

6. Профнепридатність і вибори

До речі, Центральної виборчої комісії, склад якої повинен оновитися після виборів, і партіям варто звернути увагу на роботу комісій місцевого призначення. Ці вибори, як і багато попередніх, демонструють численні порушення в їх роботі. Однак, за даними КВУ, частково відповідальність за вакханалію з підрахунком голосів на місцях несуть і політичні партії. Багато з них, в силу того, що були створені протягом цього року і не мали місцевих осередків і організацій, направили в дільничні і окружні виборчі комісії людей без відповідного досвіду і знань. «Наприклад, членами деяких комісій Донецька і Луганська були кияни. Зрозуміло, що вони у них виникали проблеми », - пояснює Олексій Кошель.

Негайного реформування вимагає і процес голосування українців, які перебувають за кордоном. За даними експерта, більшість українців, які перебувають в ЄС, не змогли реалізувати своє виборче право. Причина в елементарному нестачі виборчих дільниць. Вирішити це питання можна декількома способами. Перший і самий банальний - збільшити кількість х дільниць за кордоном. Другий і більш прогресивний - введення системи електронного голосування, яка існує в ряді європейських країн. До речі, таким чином можна було вирішити і проблему голосування в Криму. Для людей, які ризикнули залишити український паспорт в умовах репресій і окупації, і теж хочуть взяти участь у виборах цей спосіб був би найбезпечнішим. Зрештою, експерти пропонують звернутися до ще однієї практиці, якою користується Молдова. Виборці цієї країни, які перебувають за кордоном, можуть віддати свій голос, просто надіславши електронного листа.

7. «ТІТУШКИ», «каруселі» і підкуп відходять у минуле

Що ж стосується порушень поза роботою комісій, їх стало набагато менше. Здавалося б, забуте слово «ТІТУШКИ» знову з'явилося в новинних стрічках в день виборів. У повідомленнях ЗМІ йшлося про те, що автобуси з послідовниками відомого Вадика «Румуна» ТІТУШКИ, гастролювали по ділянках. Проте скрізь вони отримали гідну відсіч. Помітно, що там, де їх не випроваджували правоохоронці, проганяти підозрілий суб'єктів бралися самі виборці. Глава КВУ відзначає, що громадяни об'єднувалися не тільки в боротьбі з «ТІТУШКИ», а й боролися з фактами підкупу. За словами експерта, жодного факту зриву виборів або перешкоджання процесу голосування зафіксовано не було. Безуспішними були і спроби «каруселей».

8. Правоохоронці згадали про своїх функціях

Вперше в процес відстеження фальсифікацій активно включилося Міністерство внутрішніх справ. Поступово, це перетворює його з репресивного органу в структуру охорони порядку. За словами голови Комітету виборців, кожен факт порушень, який фіксували спостерігачі від громадських організацій, тут же опинявся в розпорядженні співробітників правоохоронних органів, які приймали відповідні заходи. «Це вперше Комітет виборців України повністю синхронізував свої дії з МВС», - заявив Кошель.

Більш того, в МВС обіцяють, що після завершення процесу підрахунку голів і збору всіх фактів порушення, винні мають понести кримінальну відповідальність.

9. Державі потрібно працювати над кібербезпекою

Однак, став очевидним пробіл в частині захисту електронної передачі і зберігання інформації про вибори. За словами експертів, в роботі сервера Центрвиборчкому неодноразово виникали проблеми і перебої. Є підозри, що ці дії зроблені зі спробою маніпулювати результатами або сфальсифікувати їх.

10. Явка українців наближається до загальноєвропейських показниками

За словами голови КВУ, явка на вибори в цьому році склала не більш 52%. Однак, він поспішив зазначити, що існування прямої залежності між явкою виборців і довірою людей до влади - міф. Деякі російські політики вже заявили про те, що українці не прийшли на вибори, тому що не визнають діючої влади. Для того, щоб оскаржити таку думку, глава КВУ наводить статистику виборчої явки в сусідній Польщі. «Останній раз явка понад 50% спостерігалася там в 1989 році. На останніх виборах до сейму проголосувати прийшли 48% громадян », - говорить Олексій Кошель. Варто відзначити, що висока явка є характерною рисою виборів в тоталітарній державі. Неучасть у виборах там розглядається мало не як зрада і може мати важкі наслідки, аж до звільнення або переслідування. З цієї причини мобілізація в країнах, де панує диктатура, завжди максимальна. Українці ж наближаються до європейської парадигми і Західним практикам.

Анна Черевко