Петро I затвердив "Табель про ранги" - розпис військових і цивільних чинів Російської Імперії

  1. Табель про ранги
  2. Чини (сани) духовенства
  3. Табель про ранги за станом на 1917 р

24.01.1722 (6.02). - Петро I затвердив "Табель про ранги" - розпис військових і цивільних чинів Російської Імперії

Табель про ранги

Табель про ранги

24 січня 1722 р Петро I затвердив "Табель про ранги всіх чинів військових, статских і придворних ...", яка стала дієвим інструментом здійснення адміністративної реформи в Росії. Відтепер кожна людина, який надходив на державну службу, повинен був пройти всі її сходинки, починаючи з вислуги нижчого класного чину. Це забезпечуюють як заміщення всіх посад, так і поступове отримання чиновниками необхідного досвіду.

Основу чиновництва в ті роки становили дворяни, в більшості своїй володіли маєтками і обезпеченние в матеріальному відношенні. Тому платню чиновникам платили невисока, вважаючи, що залежність державного службовця від одержуваного їм платні не дозволяє йому висловлювати незалежні судження і діяти достатньо вільно.

У Табелі про ранги все чини військової, цивільної та придворної служби поділялися на 14 класів, кожен з яких повинен був відповідати певній посади. На практиці, однак, допускалися відхилення від цього правила: з різних причин чиновник міг мати чин вищого або нижчого класу, ніж це мало би бути за посадою.

Було встановлено старшинство військової служби над цивільної та придворної, тобто серед чинів одного класу старшим вважався військовий.

Примітно, що в Табель про ранги були включені кавалери ордена святого Андрія Первозванного , Що відповідало європейській практиці, але було винятком із російських традицій. Вони були віднесені до III класу, де значилися генерал-лейтенанти і таємні радники.

Для осіб недворянського звання вислуга чину дозволяла отримати і дворянство. За Петра I спадкове дворянство на військовій службі давав уже чин XIV класу, на цивільній службі - чин VIII класу, а чини XIV і VII класів давали тільки особисте дворянство.

Однак поступово наростав приплив на державну службу недворян і, відповідно, підвищувався клас чину, який давав дворянство. З 9 грудня 1856 року на військову службу право на спадкове дворянство став давати чин VI класу, а на особисте дворянство - XIV класу, на цивільній службі право на спадкове дворянство купувалося після досягнення чину IV класу, особисте дворянство приносили чини V - IX класів, а приватне почесне громадянство - чини X - XIV класів. Ці правила збереглися до 1917 р

Своя система чинів (санів), яка відповідала Табелі про ранги, існувала і у духовенства. П'ять вищих класів призначалися для чорного (монашествующего) духовенства, а п'ять нижчих - для білого духовенства.

Нижче наводяться таблиці, в яких Табель про ранги представлена ​​в тому вигляді, в якому була на початку і кінці свого існування, а також духовні сани.

В.М. Авцінов ( "Імперський кур'єр")

Чини (сани) духовенства

Належність до виду духовенстваКлас по Табелі про рангиЧин (сан)Титулування

Чорне I Митрополит Ваше високопреосвященство, владико Чорне II Архієпископ Ваше високопреосвященство, владико Чорне III Єпископ Ваше преосвященство, владико Чорне IV Архімандрит Ваше високопреподобіє Чорне V Ігумен Ваше високопреподобіє Біле V Протопресвітер Ваше високоблагословеніе біле VI Протоієрей Ваше високоблагословеніе біле VII Священик
(ієрей) Ваше благословення, Ваше священство Біле VIII Протодиякон Ваше Високоблаговестіе Біле IX Диякон Ваше благовістя

Табель про ранги за станом на 1917 р

Клас-сиармійськ-ська піхота, артил-лерія, інженер-ні військаармійськ-ська кава-леріяКозацькі військаВійськово-морський флотГраж-Данський чиниПри-двір-ні чиниТита-лованіеI

Генерал-фельд-маршал --- --- генерал-адмірал Канцлер, действи-вальний таємний радник I класу --- Ваше високо-превос-ходи-будівництві II генерал від інфа-терии, генерал від артил-леріі, інженер-генерал генерал від кавалерії --- адмірал дії -тельний таємний радник Обер-камергер, обер-гофро-маршал, обер-гофро-мейстер, обер-Шенк, обер-Штал-мейстер, обер-Егер-мейстер, обер-фор-Шнейдер Ваше високо -превос-ходи-будівництві III Генерал-лейтенант Генерал-лейтенант --- Віце-адмірал Таємний радник Гоф-мейстер, гофро-маршал, Штал-мейстер, єгер-мейстер, обер-цере-моній-мейстер Ваше превос-ходи-будівництві IV Генерал-майор Генерал-майор --- Контр-адмірал дії-них статський радник Камергер Ваше превос-ходи-будівництві V --- --- --- --- статський радник Камер-юнкер, цере-моній-мейстер Ваше високо-родіе VI Пол-полковником Пол-полковником Пол-полковником Капітан 1-го рангу К-лежскій радник --- Ваше високо-благо-родіе VII Під-полковник Під-полковник Військо-вої стар-шина Капит Ан-2-го рангу Над-ворной радник --- Ваше високо-благо-родіе VIII Капітан Ротмістр Осавул Старший лейтенант К-лежскій асесор --- Ваше високо-благо-родіе IX Штабс-капітан Штабс-ротмістр підйом-осавул Лейтенант Тіту- лярні радник --- Ваше благо-родіе X Поручик Поручик Сотник Мічман К-лежскій секретар --- Ваше благо-родіе XI --- --- --- --- Кора-бельной секретар (з кінця XVIII століття перестав застосовуватися) --- Ваше благо-родіе XII Під-поручик Корнет Хорун Божий --- губернії-ський секретар --- Ваше благо-родіе XIII Пра-порщік (у воєнний час, в мирний час - в запасі) --- - - --- Провин-ціальний секретар (з кінця XVIII століття перестав застосовуватися)

---

Ваше благо-родіе XIV --- --- --- --- К-лежскій регис-тратор --- Ваше благо-родіе

+ + +

Біда реформи Петра I не в тому, що воєводу стали іменувати генералом і що він з'явився перед народом голеним і в зарубіжному мундирі, а в тому, що він сам, замість того, щоб бути пов'язаним з народом любов'ю в єдності духовних і національних інтересів, відчув себе чужорідним тілом, хто стоїть вище народу і окремо від нього і покликаним владно примушувати і примушувати ...

Петровський Регламент привів до адміністративної Табелі про ранги, і, до великої нашої скорботи, витримав і революцію, і десятиліття еміграції і на майбутнє не показує ознак бажання піти зі сцени ... Настільки висушена була атмосфера духовності в послепетровскій період, що інші архієреї не витримували свого генеральство і йшли в затвор (св. Тихон Воронезький, преосв. Феофан Тамбовський, Веніамін Калузький). Інші мучилися подвійністю свого становища, а більшість, по немочі людської, перетворювалися в чиновників. Цей холодок переходив в кров Святої Русі, вистужая благодатний теплоту. В тому-то гріх і складався, що виявилася забута Свято-Руська посаду Росії ... І так далеко ми пішли від духовної легкості Свято-Російської культури, що нам самим неймовірним здається духовне призначення буття нашої Батьківщини, яким воно було в давнину .. .

(Н. Кусак. "Православ'я і монархія")