Підсумки кривавого липня-2016. Як ВСУ звели свої втрати до мінімуму
Липень 2016 увійшов в історію війни на Донбасі як найкривавіший місяць з серпня 2015
Липень 2016 року ввійшов в історію війни на Донбасі як найкривавіший місяць, починаючи з серпня 2015 року. Загальні втрати українських військових тільки загиблими склали 65 осіб і це не рахуючи поранених і хворих. Незважаючи на уривчастість відомостей можна говорити, що і гібридні війська понесли як мінімум не менші втрати, якщо не більші. Причому більшість втрат на фронті було понесено в результаті контрбатарейної боротьби, в якій брали участь не тільки мінометні розрахунки, але і далекобійна артилерія - типу "Гіацинта" або Д-20. Однак приблизно з 24 липня кількість втрат різко стало сходити нанівець і на сьогоднішній день артилерійські обстріли з обох сторін вщухли (принаймні щодо перших чисел липня).
Які ж причини такого несподіваного затишшя? Перш за все, звичайно, в реакції української сторони, яка після перших серйозних втрат, не пішла на активізацію політичної складової конфлікту, як того домагався Кремль, а "зціпивши зуби" продемонструвала можливості продовження військового загострення в політичній сфері. На це були спрямовані насамперед заяви політиків типу Турчинова про можливість введення воєнного стану, обробка європейського обивателя про наслідки погіршення обстановки на лінії зіткнення. А українські представники змогли донести до європейських партнерів, що нове загострення буде загрожувати не тільки загибеллю цивільних осіб, але і черговим витком гуманітарної катастрофи. Причому це б не банальний шантаж «аля Ердоган», а просто констатація фактів і тверде запевнення, що українські військові не будуть «хлопчиками для биття», а цілком можуть і дати "відповідь".
У більш жорсткій формі це було продемонстровано і противнику, який за дуже короткий час зазнав серйозних втрат. Так, було, наприклад, в ніч на 24 липня, коли в районі Староігнатівка був накритий мінометний розрахунок. Загибель відразу чотирьох чоловік (причому місцевих) вельми негативно сказала на і так невисокому моральному стані так званої «1-й слов'янської бригади армії ДНР» (основне місце дислокації - м Кальміуське (раніше - м Комсомольське). Були втрати і на Світлодарськ дузі , тут вже дісталося так званої "7-й бригаді Народної міліції ЛНР", яка і так не відрізнялася високою рівня готовності. Звичайно, це не привело до масового дезертирства, як нас намагається переконати ГУР ГШ України, однак незалежними джерелами відзначені випадки прямого неповинних ення, особливо офіцерам родом з Росії, які прибувають у відрядження на Донбас терміном на три місяці.
На сьогоднішній день артилерійські обстріли сконцентровані на "традиційно" гарячих точках - ПромКом, Докучаєвськ, Широкино, Світлодарськ дуга. Однак вони носять виключно турбує характер як з однієї, так і з іншого боку. Причому в якійсь мірі змінилися і «точки прикладання» - так, недавно була обстріляна Кадиївка (раніше - Стаханов), причому обстріл мав провокаційний характер і вівся з 82-мм мінометів, з яких ВСУ явно не може дістати до відносно тилового міста.
Однак зменшення втрат не повинно діяти заспокійливо насамперед для нас. Є висока ймовірність, що попереду нас чекає не менш гарячий серпень. Перш за все, це місяць, який традиційно є закінченням циклу річної бойового навчання - так було в радянській армії, також залишилося в українській, російській (і "армії ЛДНР", яку ліплять за образом і подобою), тобто частини по обидва боки знаходяться в максимальному бойовому стані. Ще один фактор, який негативно діє вже третє літо - День незалежності України. Це свято призводить бойовиків буквально в сказ і їх «командування» намагається всіляко його зіпсувати різноманітними провокаціями.
Ще один негативний для нас фактор - планова ротація. Уже сьогодні один з батальйонів пішов з-під Маріуполя, буквально днями йде одна з бригад на Світлодарськ напрямку. А як правило, прибуття нових частин сприймається «гібридами» вельми своєрідно - спробами "помацати" на міцність новоприбулих. А якщо накласти це на догляд мобілізованих п'ятої хвилі і найближчий догляд наступного, то все складається для противника більш ніж сприятливо.
Однак у військового командування, по всій видимості, вже є відповіді на ці питання - недарма буквально днями пролунали заяви про те, що непогано б "відкатати" частини Національної Гвардії на реальних бойових діях.
У тому числі і одну з найбільш підготовлених частин - бригаду легкої піхоти, підготовлену американцями і збройну найсучаснішим озброєнням (за українськими мірками). Сюди ж варто віднести і заяви про передачу сотень зразків нового і відновленого озброєння, прибуття на передову давно очікуваних американських радарів і безпілотників.
Вообщем, закінчення літа обіцяє бути непростим, проте іншого виходу як триматися і давати адекватну відповідь у України, як показують непотрібні наради тристоронньої групи в Мінську, немає.
Більше новин про події в світі читайте на Depo.Весь світ
Слідкуйте за новинами в телеграм
Підписуйтесь на нашу сторінку Facebook
Які ж причини такого несподіваного затишшя?