Побачити Крим і померти

13:42

«Чи хочете Ви в Крим, так як хочу в Крим я?» - ця трохи перероблена хрестоматійна фраза про любов до театру абсолютно лягає в тему моїх думок. Так, уже сталося, що за все 41 рік життя я так і не побував в Криму. У дитинстві на море мене взагалі не вивозили, а коли зміг самостійно вже їздити на відпочинок, то, звичайно ж, вважав за краще бувати в зарубіжжі, в готелях, де «все включено». І тому Ластівчине гніздо, пляжі Ялти, Балаклава та, звичайно ж, тусовочне і знакова для будь-якого творчого людини місце Коктебель мною випробувані були. Загалом, для мене все це - не більше ніж географічні назви.

Крим для мене, росіянина, здавався досить близьким, на відстані витягнутої руки курортом. А сусідня Україна - практично тієї ж територією, що і Росія. І поїздка на півострів завжди відкладалася до якихось кращих часів. Мовляв, спершу все реальне зарубіжжі подивлюся, а вже потім і до хоч і українського, але цілком собі нашого Криму доберуся.

На жаль, людина припускає, а ось агресія країни, громадянином якої я є, вносить свої корективи. У березні 2014 року Крим, в якому я так і не побував, Російська Федерація під масову істерію «кримнашізма» анексувала. І тепер, як на зло, бажання моє відвідати півострів ставати нестерпно болючим. І крім чисто людського бажання споглядати все пейзажі території, насолодитися унікальною кліматичною зоною, з'являється ще й професійна необхідність як журналісту приїжджати до Криму. Щоб на власні очі бачити, що відбувається і мати можливість спілкуватися з жителями півострова: як з тими, хто не прийняв окупацію своєї батьківщини, так і з тими, хто це саме «приєднання» Криму до Росії сприйняв на ура! І ось в цей самий момент і натикається порядна людина, що має цілком собі традиційний набір моральних і етичних орієнтирів, на юридичні колізії, які держава Україна вирішувати, судячи з усього, не збирається.

Як громадянин Росії я, звичайно ж, легко на даний момент можу приїхати до Криму: по внутрішньому російському паспорту купити авіаквиток Москва - Сімферополь і все. І після прильоту хоч відпочивай, хоч веди журналістські розслідування. Але ж я як людина, хоч і громадянин РФ, що не визнає факт приєднання Криму до Росії, не можу собі дозволити їхати без дозволу на те офіційного власника (усім світом визнаного) цієї території - тобто без дозволу міністерства закордонних справ України, або будь то інших офіційних органів.

І що робити? Багато хто може сказати: нічого їхати взагалі! Ну, тоді світова спільнота і українці на материковій частині не знатимуть про те, що в реалії відбувається на півострові. Чи є порушення прав людини і так далі (з проблемою офіційного в'їзду в Крим стикаються поголовно всі іноземні громадяни, в тому числі і правозахисники.)

Ну, і знову ж таки, що робити таким ось як я, які ніколи в Криму не були, але при цьому побувати вже дуже хочуть? (Це стосується не тільки громадян Росії, а всіх негромадян України). Як потрапити в Крим і не порушити при цьому закон України?

При перетині кордону між двома державами завжди існує паспортний контроль і, відповідно, прохід прикордонного контролю. І як результат відмітка або в паспорті, або в міграційній карті - це така друк із зазначеною датою перетину кордону. А оскільки Крим нині анексований РФ, то поставити якийсь штамп про те, що я в'їжджаю в Крим саме український, ніде. Більш того, тепер українські прикордонники стоять на перешийку і саме випускають в Крим, на даний момент фактично російський, своїх громадян - українців.

Можна, звичайно, як відомий російський поет Орлуша прийти в посольство України в Москві, і запитати офіційний дозвіл поїхати в Крим, тільки ось офіційно папір ніхто не випише, оскільки немає такої в природі. Орлуша на словах, звичайно, дозволили побувати на півострові, після чого навіть внесли в так званий «білий список» громадян Росії для України. Але це все більш схоже на театральну виставу, ніж на серйозне юридичне вирішення питання, і проблему в цілому не вирішує.

Журналісти однієї японської телекомпанії, корпункт якої знаходиться в Москві, хотіли поїхати в Крим з метою відзняти репортаж про те, як живуть зараз на окупованій території кримські татари. І зробити вони це хотіли офіційно. Знову ж, не порушуючи державного кордону України, і навіть зробили запит до Міністерства інформації України, щоб ті допомогли. Але, на жаль, навіть Міністерство пана Стеця не в змозі вирішити цю юридичну колізію, в яку держава Україна попало.

Ходять плітки про те, що якщо росіяни незаконно (знову ж таки, говоримо про незаконний перетин кордону) будуть приїжджати до Криму - а повторюся, іншого способу зараз для негромадян України не існує - їх відслідкують, і будуть позбавляти можливості отримати шенгенську візу. Так ось, знаючи боягузтво росіян і їх небажання бути позбавленими поїздок до Європи, вони як миленькі вишикуються в чергу в Українське посольство за ось таким ось дозволом. А дипломати України в свою чергу зможуть трясти пачками заяв, написаних на ім'я міністра закордонних справ України з проханням дозволити відвідати Крим, ніж будуть зайвий раз доводити те, що Крим - це невід'ємна частина України. Мовляв, навіть росіяни це визнають. Не кажучи вже про тих росіян, які не страждають «кримнашізмом» і не визнають анексію Криму, але при цьому дуже хотіли б поїхати в Коктебель до своїх українських друзів, щоб «під вінчик» і морський прибій почитати Лесю Українку, Пастернака, Бабеля і Івана Франко ... Ну, і поміркувати про їх трагічні долі.

І хоч як мене рвали вишиванки у себе на грудях представники українського політичного істеблішменту і не доводили «ось-ось і ми звільнимо Крим», проблема ця на довгі роки. І визнати цю проблему було б ой як чесно. І тоді можна розробляти хоч якийсь механізм для тих іноземців, які анексію Криму не визнають, але в Крим потрапити хочуть ... А то, адже якось не хочеться померти, так і не побачивши Крим!

Головний редактор ліс TV Євген Лісовий спеціально для FaceNews