Помер перший легальний бізнесмен-мільйонер СРСР Артем Тарасов: Підприємницькі таємниці, політичне закулісся

Трагічну новина повідомила цивільна дружина Тарасова, Олена Дмитрук.

Відомий політик Артем Тарасов помер увечері в суботу, 22 липня на 68-му році життя. Убита горем дружина змогла лише сказати: «Артем помер». Якраз за тиждень до цього одне з ЗМІ проводило зустріч з Оленою Дмитрук, щоб підготуватися до інтерв'ю з нею і їх сином - Філіпом. Тепер же вдова не знала, як повідомити синові про смерть батька, хоча він вже досить доросла людина. Але звістка про смерть було настільки раптовим, що близькі підприємця виявилися до нього не готові. Подробиці поки невідомі.


Перший легальний радянський мільйонер Артем Тарасов народився в Москві в 1950 році. Батьки належали до інтелігентного стану, мати - Алексєєва Людмила Вікторівна мала звання доктор наук, а батько - Тарасов Михайло Артемович працював фотожурналістом. Дитинство і юність провів у місті Сухумі. Багато часу приділяв навчанню: закінчив Московський гірничий інститут ім. Баумана, а також Вищі економічні курси Держплану СРСР, аспірантуру американського університету «Wharton School» в Пенсільванії, який вважався провідним у світі. Отримав звання кандидата технічних наук і винахідника СРСР.


Тарасову належав один з перших радянських кооперативів, зареєстрований в 1987 році під назвою «Прогрес», а слідом ще один - «Техніка». У сфері кооперації Артем Михайлович мав багато заслуг, що визначило висунення його на посаду Першого Віце-президента Союзу кооперативів СРСР. Але в 1989 році радянська влада застосувала до нього репресивні заходи за те, що він привселюдно оголосив себе першим легальним мільйонером в ефірі програми «Погляд». Міністерство фінансів СРСР конфіскував всі засоби кооперативу «Техніка», але Тарасов не здався і подав до суду, справа була виграна ним в Арбітражному суді після потрійного перегляду. Але сума, в розмірі, 100 мільйонів, яка була присуджена до стягнення на адресу Тарасова, з бюджету СРСР так і не було виділено.


У 1990 році Артем Тарасов вступив на посаду депутата Верховної Ради Української РСР, в 1991 році, виступаючи в парламенті відкрито висловив свою думку в пику рішенням М. С. Горбачова про передачу японцям Курильських островів в обмін на інвестиції в радянський бюджет. Почалася активна цькування опального політика - Горбачов подав на нього в суд за образу честі і гідності, зажадав зняти з нього імунітет недоторканності, в той же час фабрикувались кримінальні справи, де нібито обвинуваченим проходив Тарасов, обшукували офіси його кооперативів, і навіть була зламана квартира. Більш того МВС заплатило 12000 рублів, найнявши кілера для усунення неугодного підприємця.


В результаті Тарасов емігрував до Лондона в 1991 році. Де став засновником кількох приватних організацій, а також консультував провідні світові банки. Добровільно склав повноваження депутата, направивши заяву на ім'я Єльцина після невдалого путчу. Протиріччя з Єгором Гайдаром, політика якого піддавалася критиці з боку Тарасова в зверненнях до офіційних осіб та в інтерв'ю пресі, перешкоджали його повернення на Батьківщину. Це протистояння призвело до того, що Тарасова за розпорядженням КПРС допитували навіть в Лондоні, а пізніше на одну з його компаній завели кримінальну справу, позбавивши підприємця-якої можливості повернутися.


Але вимушене перебування в Лондоні не завадило Тарасову в 1993 році виграти вибори і стати депутатом Держдуми від Центрального округу столиці. Переслідування на його адресу були зняті. Сам же Артем Михайлович на посаді депутата ввів економічну амністію, прийняту Думою в 1994 році, завдяки їй були зняті звинувачення щодо 110 тисяч підприємців, яких за часів СРСР звинувачували в господарські злочини.


У 1995 році Тарасов був одним з лідерів партії «Кедр», якій не вдалося подолати мінімальний бар'єр. У наступному році балотувався на пост президента, але частина підписів з 1340000 зібраних Тарасовим, були анульовані, і йому відмовили в участі у виборах. У відповідь Артем Михайлович зажадав визнати вибори Президента недійсними, зібравши необхідні підписи депутатів. Це спричинило відновлення кримінальних справ, заведених щодо його в 1989-1990 роках. Від другого арешту Тарасову знову довелося сховатися в Лондоні. У 1998 році під час зустрічі з Кірсанов Ілюмжиновим Тарасов отримав пропозицію про створення і керівництві компанії по залученню спонсорських коштів в світові шахи. У вдалу роботу компанії втрутився чемпіон світу Г. Каспаров, який зажадав закрити компанію в Лондоні і передати йому комерційні права.


З 2003 року Артем Тарасов, повернувшись до Росії, працював ген. директором одного з проектів В. Вексельберга і навіть запустив шоу, що сприяє відбору винаходів і технологій, створених вітчизняними винахідниками, з метою зацікавити їх залишатися в Росії, а не їхати за кордон. Російській владі не сподобалася така спрямованість, і вони закрили проект.


Але діяльний підприємець не сумував, він очолив «Інститут Інновацій», діяльність якого несподівано була схвалена владою і стала затребуваною. Компанія займалася унікальними технологіями світового значення в галузі медицини, нано- та біотехнологій. У минулому році Тарасов брав участь в думських виборах від партії «Яблуко».


У вільний час Артем Тарасов захоплювався риболовлею. Він навіть зібрав колекцію краваток із зображенням риб (можливо, вона є найбільшою в світі) - 700 примірників.


Інформація про прощання з відомим політиком і підприємцем А. Тарасовим буде відома завтра, в понеділок, 24 липня.