Поверніть «Норд»! Росія посилює тиск на Азовському морі «Калібрами» з Каспію

1. Демонстративне «калібрування»
2. Конфронтація на Азовському морі
3. Кораблів не вистачає?
4. Поживемо побачимо

Росія вступила в передстартову стадію мундіалю. Увечері 5 червня під Внуково приземлився літак зі збірною Ірану, першою з команд ЧС-2018 прибула в Росію. Одночасно стало відомо, що в сторону Сочі, що приймає на своєму стадіоні «Фішт» чемпіонат світу з футболу, рухається ще одна «збірна». Цього разу - з Каспію ...

Демонстративне «калібрування»

Якщо виражатися більш конкретно, то в інтернеті з'явилися фотографії і відеоматеріали, що зафіксували перехід внутрішніми водними шляхами з Каспійського моря на Чорне групи кораблів Червонопрапорної Каспійської флотилії. До складу групи увійшли два малих ракетних корабля- «каліброносца» проекту 21631 (шифр «Буян-М») - «Град Свияжск» і «Великий Устюг», а також рейдовий буксир проекту 705Б РБ-10.

На постійній чи основі увійдуть каспійські «Буяни-М» до складу Червонопрапорного Чорноморського флоту, або їх поява на Чорному морі стане тимчасовим явищем? До недавнього часу, з урахуванням долі пари чорноморських малих ракетних кораблів (МРК) проекту 21631 - «Серпухова» і «Зеленого Дола», - можна було б з упевненістю стверджувати, що ближче до істини лежить припущення про тимчасове візит «каспійцев» в акваторію Чорного моря.

Нагадаємо, що «Буян-М» - це, фактично, збільшений заради установки восьми вертикальних пускових установок ракетного комплексу «Калібр» варіант малого артилерійського корабля проекту 21630 (шифр «Буян»), яке створювалося для посилення надводних сил Каспійської флотилії в ближній морській зоні і на річкових ділянках. Звідси - водометний рушій і обводи корпусу, оптимізовані для дій на мілководді, а також відповідні обмеження по мореплавства і автономності.

Згадаймо, чому «Буяни-М», спочатку не призначалися для такого регіону, як Чорне море, там все ж з'явилися. Справа в тому, що відразу після возз'єднання Криму з Росією постало завдання якнайшвидшого нарощування на Чорному морі військового потенціалу РФ. Вирішувалася ця задача комплексно. На Кримський півострів були терміново перекинуті берегові ракетні комплекси. Їх прикрили посиленою авіаційної угрупованням і новими ЗРК. Терміново були закладені нові кораблі і підводні човни для Чорноморського флоту.

Поки ж нові вимпели ще тільки починали будуватися, початково проектувався для Каспійської флотилії МРК «Серпухов» і «Зелений Дол» вирішено було відправити на Чорне море. Тим більше що попереду вимальовувалося участь в Сирійській кампанії, де ударні можливості «Буянов-М» дуже навіть могли стати в нагоді. І, як ми вже знаємо, дійсно стали в нагоді.

Причому не тільки на Каспії, з акваторії якого 7 жовтня 2015 року ракетний корабель «Дагестан» і три МРК проекту 21631 ( «Углич», «Град Свияжск» і «Великий Устюг») справили груповий пуск на дальність понад 1500 кілометрів 26 ракет 3М14Т « калібр-НК »по об'єктах джихадистів на території Сирії.

На Середземному морі «Буян-М» теж вдалося непогано «побуянить» своїми «Калібрами». Як ми пам'ятаємо, 19 серпня 2016 року «Серпухов» спільно з однотипним «Зеленим Долом», перебуваючи неподалік від Тартус, виконали по позиціях сирійських бойовиків три пуски крилатих ракет «Калібр».

Як і у випадку з ракетним ударом з акваторії Каспію, нагальною військової необхідності у використанні «калібру» 19 серпня не було. Основною причиною нового застосування крилатих ракет стало бажання продемонструвати можливості ВМФ РФ, випробувати нову техніку і перевірити навченість особового складу.

Очевидно, до осені 2016 року Міністерству оборони РФ стало зрозуміло, що подальша присутність МРК в складі Чорноморського флоту перестає себе виправдовувати. Чорноморський регіон досить щільно контролювався наземної угрупованням і авіацією ВС РФ, що базуються в Криму. Одночасно ЧЧФ почав отримувати нові «каліброносци» з куди кращою, ніж у «Буянов-М», мореплавства і автономністю. Йдеться про фрегати проекту 11356 і ДЕПЧ проекту 636.

Все це разом, доповнене склалася демонстративно-показовою практикою епізодичних пусків «калібру», зробило присутність МРК проекту 21631 в складі Чорноморського флоту не особливо актуальним. Як наслідок, з 4 по 28 жовтня 2016 року «Зелений Дол» і «Серпухов» здійснили спільний перехід з Севастополя в Балтійськ, по дорозі зробивши ділові заходи в порти Валлетта і Сеута.

Перехід «Буянов-М» через бурхливий Біскайська затока, за неофіційними відомостями, проходив «на грані подвигу», але МРК і їх екіпажі впоралися. Після прибуття на Балтику пара колишніх чорноморських «Буянов-М» офіційно увійшла до складу 36-ї бригади ракетних катерів Балтфлоту, ніж наробила чималий шум в іноземних і вітчизняних мас-медіа, які вже звикли сприймати «Калібри» на рівні російського Wunderwaffe ...

Конфронтація на Азовському морі

Але час минув, пристрасті по «Буян-М» вляглися. У Зеленодольську несуєтно добудовували офіційно призначену для Чорного моря трійку нових «Буянов-М» - «Орехово-Зуєво», «Інгушетію» і «Грайворон». Між Керчю і Новоросійськом курсував закінчує випробування ще один «Буян-М» - «Вишній Волочек».

Значна частина експертів не сумнівалася, що споруда ще чотирьох «Буянов-М» для ЧЧФ є продовженням вже знайомого на прикладі «Серпухова» і «Зеленого Дола» рішення МО РФ. Мовляв, як тільки ЧЧФ почне отримувати більш морехідні «каліброносци» у вигляді МРК проекту 22800 (шифр «Каракурт»), чорноморські «Буяни-М» підуть на ту ж Балтику, а то і на Каспій, більш відповідні обмеженням МРК проекту 21631 по мореплавства і автономності. Але навесні 2018 року відбулася подія, раптово різко актуалізувалася присутність «Буянов-М» на Чорному морі.

24 березня 2018 року українські прикордонники в зоні спільного рибальства Азовського моря зупинили і захопили російський сейнер «Норд». Цей відвертий акт державного піратства, укупі з прагненням української влади насильно утримати у себе «Норд», а також його команду, спровокувало відповідні дії Москви.

Останні, крім вже традиційних протестів по лінії МЗС, висловилися в різкому посиленні береговою охороною РФ досмотрового режиму як в акваторії Азовського моря, так і в зоні Керч-Єнікальського каналу.

Побоюючись потрапити під «гарячу руку» російських морських прикордонників, українські рибалки припинили лов в Азовському морі. Тотальний огляд суден, які йшли з Чорного моря в українські Маріуполь і Бердянськ, привів до серйозних фінансових витрат з боку судо- і вантажовласників.

На додачу до цього, Збройні сили РФ стали «закривати» для проведення навчань досить великі ділянки акваторії Азовського моря. Дії Москви не суперечили положенням міжнародного права, але вкрай обмежували українське судноплавство. Її кроки привели до найсумніших наслідків для Києва, як і раніше утримує у себе екіпаж «Норду».

5 червня прес-служба ДП «Маріупольський морський торговельний порт» сумно констатувала: 2-4 червня порт взагалі «простояв без вантажопереробки, оскільки флот, наступний до нас під навантаження і вивантаження, був затриманий для огляду в Керч-Єнікальському каналі».

Природно, Україна стала подумувати про відповідні дії силового характеру, які дозволили б хоч якось «приборкати» Росію. Наприклад, про перекидання з Одеси на Азовське море по внутрішніх шляхах малих броньованих артилерійських катерів проекту 58155 (шифр «Гюрза-М»). Замість того, щоб нарешті повернути російський сейнер і його команду, Київ ініціював проведення нових навчань ЗСУ на українському узбережжі Азовського моря.

При цьому для Росії стан справ на північ від Керч-Єнікальського каналу ускладнювалося ще декількома факторами.

Кораблів не вистачає?

По-перше, Чорноморському флоту частину своїх боєздатних кораблів постійно доводиться використовувати в складі Постійного оперативного з'єднання Військово-Морського Флоту Російської Федерації в Середземному морі.

По-друге, ще частина кораблів ЧЧФ змушена постійно забезпечувати функціонування «Сирійської експреса».

По-третє, 41-я Севастопольська ордена Нахімова бригада ракетних катерів зі складу ЧЧФ на постійній основі несе чергування по охороні родовищ російської державної компанії «Чорноморнафтогаз».

По-четверте, частина корабельного складу ЧЧФ знаходиться в ремонті. Наприклад, флагман флоту Ордена Нахімова гвардійський ракетний крейсер «Москва», великий десантний корабель «Ямал» і т.д.

По-п'яте, з ЧЧФ ніхто не знімав обов'язки в повному обсязі виконувати в зоні відповідальності флоту свої традиційні завдання щодо забезпечення обороноздатності держави.

По-шосте, відкриття першої лінії Кримського моста і наближення початку мундіалю змушує ЧЧФ постійно посилювати заходи безпеки як в Керченській протоці, так і в Азовському морі, а також в районі узбережжя, прилеглого до Сочі.

По-сьоме, наростання конфронтації в акваторії Азовського моря збіглося за часом з черговим загостренням ситуації в Донбасі.

З урахуванням перерахованих нюансів, до кінця весни 2018 року ЧЧФ явно міг почати відчувати дефіцит знаходяться в строю бойових кораблів, здатних не тільки патрулювати в прибережній зоні Чорного моря, Керченській протоці і Азовському морі, але і, якщо знадобиться, налякати «партнерів» з Києва можливістю відпрацювати чимось «важким» по українській території. На випадок якщо Україна під час проведення мундіалю вирішиться викинути зовсім вже неприйнятний фортель щодо Росії або Донбасу.

Ось для цих цілей «Буяни-М» на ЧЧФ цілком годилися. Але на момент усвідомлення цього ЧЧФ мав лише одним таким МРК - «Вишнім Волочку».

Повертати «Серпухов» і «Зелений Дол» з Балтики? Це не просте і довге заняття. Оперативно добудувати і ввести в дію ЧЧФ «Орехово-Зуєво», «Інгушетію» і «Грайворон»? Ненаукова фантастика. Чи то справа - перекинути на Чорне море каспійські МРК! ..

Зрештою, як ми бачимо, саме таке рішення і було прийнято, тим більше що в своєму повному складі угруповання «Буянов-М» на Каспії зараз не дуже-то й потрібна. Адже напруженість бойових дій в Сирії останнім часом помітно пішла на спад. До того ж, поруч з Тартус завжди знаходяться «чергові» чорноморські фрегати проекту 11356 і підводні човни проекту 636, збройні комплексом «Калібр». Так що, «коли що», кому швидко «відкалібрувати» джихадистів цілком знайдеться.

Поживемо побачимо

Треба думати, відправлення «Граду Свияжска» і «Великого Устюга» передував «пробна куля» - відправка з Каспію також внутрішніми водними шляхами загону з трьох артилерійських катерів - бронекатерів АК-201 і АК-248 проекту 1204 (шифр «Джміль») і катера АК-326 проекту 1400м (шифр «Гриф»).

23 травня 2018 року всі три катери успішно прибули до Керчі. Нехай і сильно застарілі за сучасними мірками, «Джмелі», крім 76-мм гармати в танкових баштах, несли ще й 140-мм пускові установки некерованих ракет БМ-14-17. Так що в концепцію потенційного «стоп-крана» для ЗСУ цілком вписувалися.

Ну, а 5 червня на річці Дон в районі Ростова-на-Дону були зняті вже наступні в сторону Чорного моря каспійські «Буяни-М». З їх приходом ЧЧФ буде мати у своєму розпорядженні вже трійкою МРК проекту 21631, що несуть в сумі 24 новітні крилаті ракети - досить серйозний аргумент для остудженому «гарячих голів» в штабах ВСУ.

Зараз спрогнозувати подальшу долю «Граду Свияжска» і «Великого Устюга» досить важко. Разом з «Вишнім Волочку» вони цілком здатні якийсь час діяти в складі ЧЧФ, а потім піти на Балтику або повернутися на Каспій. Можуть, якщо обстановка того зажадає, піти на бойову службу в Середземне море. А можуть, якщо ситуація на Азовському морі стане відверто «гарячої», скласти ядро ​​відродженої Азовської військової флотилії. Як то кажуть, поживемо - побачимо.

Як PS

Показова відверто сумна реакція українців на перебазування двох каспійських «Буянов-М»: «На фоні того что на корвет НЕ віділілі бабла дуже контрастна новина ».