Повернути «Проти всіх» і мінімальний поріг явки: чи потрібно реформувати виборчу систему Росії?

Ідею кандидата від «Яблука» навряд чи можна назвати новою - про повернення графи «Проти всіх» почали говорити відразу після скасування. Мало хто знає, але в Росії існує офіційно зареєстрована Мін'юстом політична партія «Проти всіх», яка з'явилася в 2012 році, проте успіху на федеральних і регіональних виборах вона не домоглася. Більш того, інший кандидат на пост президента Російської Федерації Ксенія Собчак на старті своєї передвиборної кампанії позиціонувала себе саме як кандидата «проти всіх», що знайшло відображення в її агітаційних матеріалах. Тому варто згадати, навіщо така графа з'явилася і яку смислове навантаження вона несла.

АЛЬТЕРНАТИВА ВСІМ КАНДИДАТІВ

Графу «Проти всіх» можна вважати певною особливістю пострадянського розуміння демократії, оскільки в бюлетенях більшості країн світу, де проводяться вибори, такої графи немає. Можливо, це пов'язано з особливостями становлення демократичних процедур в перебудовні роки, коли населення вперше вільно і відкрито могло вибирати депутатів на З'їзд народних депутатів СРСР. У той час з бюлетеня можна було просто викреслити всіх кандидатів, що і було якоюсь формою голосування проти всіх представлених кандидатур. Що стосується Росії, то у нас вперше проголосувати проти всіх кандидатів стало можливим на виборах в Державну Думу в 1993 році. Тоді такою можливістю скористалися 4,22% виборців, через два роки - всього 2,91%. Якщо подивитися на статистику виборів президента і Державної Думи в період з 1993 по 2004 рік, то можна побачити, що графа «Проти всіх» ніколи не набирала більше 5% голосів виборців, а то і зовсім збирала мізерно малий відсоток. Наприклад, на виборах президента Росії у 2000 році там поставили галочку всього 1,80% тих, хто голосував. Незайвим буде відзначити, що спочатку 2000-х за графу «Проти всіх» агітували Борис Нємцов, Валерія Новодворська і Лев Пономарьов, але на її популярності це ніяк не позначилося.

У той же час на регіональних виборах ситуація була кардинально іншою. У 2004 році на виборах глави Курганінського району Краснодарського краю дану графу обрало понад 65% виборців, що є своєрідним рекордом; в 2005 році на виборах в 11 суб'єктах Російської Федерації проти всіх в середньому проголосували 14,46% тих, хто голосував. У тому ж році був прийнятий федеральний закон, який дозволяв регіонах виключити на своїх виборах графу «Проти всіх», але цим правом скористалася тільки Москва на виборах в міську Думу в грудні 2005 року. Через півроку, 12 липня 2006 року, її скасували всюди.

Останній раз питання про повернення графи «Проти всіх» на державному рівні піднімалося в 2011 році з подачі лідера партії «Справедлива Росія» Сергія Миронова, але законопроект так і не був розглянутий. Проте в 2015 році вступив в силу закон, підготовлений Державною Думою Росії, який повернув дану графу для муніципальних виборів. Поки правом її додати скористалися тільки Калузька, Тверська Білгородська і Вологодська області, а також Республіка Саха і Республіка Карелія. У світі ж залишилося лише дві країни, в виборчих бюлетенях яких є горезвісна графа: Білорусія і Киргизія. Є ще в штаті Невада (вона там з'явилася в 1976 році), але це скоріше окремий правовий прецедент в США.

Як ми бачимо, повернення графи «Проти всіх» на федеральний рівень залишається спірним питанням. Різні соцопитування, в тому числі проведені ВЦИОМ, показують, що її хочуть повернути в бюлетень близько 43% громадян (дані 2013 року). Але різко проти цього виступають експерти: на їхню думку, дана графа заважає виборцю сформувати свій вибір, вона перешкоджає розвитку демократичних систем, штовхаючи виборця на шлях голосування за якусь «абстракцію». Фактично графа «Проти всіх» є рудиментом постперестроечной системи, вона була необхідна для формування у населення країни політичної грамотності і плюралізму після десятків років безальтернативних радянських виборів.

Оббивати «ПОРОГИ»

Мінімальний поріг явки в світі куди більш поширений, ніж графа «Проти всіх», але в кожній країні є свої нюанси. Наприклад, у Великій Британії, Канаді, Іспанії і США мінімальний поріг явки відсутня, у Франції необхідно отримати більше чверті голосів внесених до списків виборців, а в Туреччині, Люксембурзі, Греції, Аргентині, Бельгії та Австралії явка на вибори обов'язкове і навіть застосовуються штрафні санкції до тим, хто вибори ігнорує. На сьогодні мінімальний поріг явки виборців є в країнах Латинської Америки, Балтії та Східної Європи - Польщі, Угорщини, Хорватії та т. Д.

У Росії мінімальний поріг явки був скасований в 2006 році разом з графою «Проти всіх». До цього вибори визнавалися такими, що відбулися, якщо на дільниці приходило більше 20% виборців на регіональних виборах, 25% - на виборах в парламент і 50% - на президентських. Але якщо про графу згадували час від часу, то поріг явки залучав набагато менша увага, оскільки обговорювалося тільки вузьким колом експертів. Єдиної думки не склалося. Деякі експерти вважають, що мінімальний поріг явки необхідний, оскільки є певним «фільтром», який утримує сам інститут виборів від деградації. Інші згадують, що через мінімального порогу явки часто зривалися регіональні вибори. Наприклад, у Владивостоці в період з 1994 по 2001 рік вибори в міську Думу зривалися 25 разів, що не тільки спричинило за собою законодавчу плутанину, а й збільшило регіональні витрати на проведення повторних електоральних процедур.

Повернути мінімальний поріг явки намагалися як мінімум двічі - в 2013 і 2015 роках. Що примітно, обидва рази ініціатива виходила від депутатів фракції ЛДПР. Пропонувалося встановити поріг явки в 50% для виборів до Державної Думи і виборів президента Росії, проте законопроект не був прийнятий. У той же час варто сказати, що явка на федеральних виборах після 2006 року не опускалася нижче 50%: у 2007 році на виборах Держдуми явка склала 63,71%, в 2011-му - 60,21%, і тільки в 2016 році вона «просіла» до 47,88%. Та ж тенденція і з президентськими виборами: у 2008 році явка склала 69,81%, в 2012-му - 65,34%. як прогнозує ВЦИОМ , В цьому році явка виборців буде не нижче 70%.

струс повітря

Заява Явлінського про повернення графи «Проти всіх» і мінімального порогу явки слід розглядати не більше ніж звичайні передвиборчі обіцянки для публіки, яка погано знає суть обговорюваного питання. До цього ж типу можна віднести заяву Грудінін про скороченні зарплати президента, заява Жириновського про те, що він би відібрав паспорт у Ксенії Собчак за поїздку в США, і т. д.

Повернення графи «Проти всіх» і мінімального порогу явки на федеральному рівні сьогодні навряд чи представляється можливим і навряд чи - за потрібне. За більш ніж 10 років з моменту скасування обох пунктів виборчого законодавства в Росії склалася досить стійка політична система. Громадяни вже навчилися розставляти пріоритети, віддаючи свій голос за ту політичну силу, в якій впевнені, і вибираючи того кандидата, з яким у них пов'язані певні надії на майбутнє. Сьогодні, не без допомоги ЦВК, росіяни усвідомлюють важливість самого процесу виборів, розуміючи, що кожен поданий голос здатний вирішити долю їхнього кандидата, і тому на вибори потрібно йти. Навіть в США, чия зовнішня політика побудована на відстоюванні демократичних цінностей у світі, кожні президентські вибори супроводжуються агітаційними роликами за участю медійних зірок першого ешелону, що нагадують рядовим американцям, наскільки важливо прийти на вибори і віддати свій голос за того чи іншого кандидата. Вважаємо, що сьогодні Росія в цьому відношенні йде в правильному напрямку.

Роман Голосів

Підписуйтесь на наш Telegram-канал .