про аеропорт

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт« Бориспіль »є найбільшим і найпотужнішим в Україні. Забезпечує 62% авіаційних пасажирських перевезень України, за результатами 2018 року обслужив 12,6 млн пасажирів.

Міжнародний аеропорт «Бориспіль» - державне комерційне підприємство цивільної авіації, засноване на державній власності, яке входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Завдяки активній політиці залучення авіаперевізників, в аеропорт виконують польоти більш 60 національних і зарубіжних авіакомпаній по більш, ніж 120 маршрутах у всьому світі.

Аеропорт «Бориспіль» - єдиний аеропорт України, успішно конкурує з великими європейськими аеропортами-хабами. За оцінкою Міжнародної ради аеропортів (ACI EUROPE) «Бориспіль» в 2018 році очолив рейтинг зростання серед великих аеропортів Європи (перше місце в групі європейських аеропортів, які обслуговують від 10 до 25 мільйонів пасажирів).

Аеропорт є дійсним членом профільних міжнародних та національних асоціацій: Міжнародна рада аеропортів Європейського регіону (Airports Council International; ACI Еurope), Українська авіатранспортна Асоціація (УАТА), Торгово-Промислова Палата України, Українська асоціація якості, Організація роботодавців підприємств транспортних послуг, Асоціація платників податків Україна, і керується у своїй діяльності стандартів і практик Міжнародної асоціації повітряного транспорту (International Air Transport Association; IATA), міжнар Однією організації цивільної авіації (International Civil Aviation Organization; ICAO).

Попит на послуги аеропорту підтримується вигідним географічним розташуванням на перетині ряду міждержавних транспортних шляхів (поєднують Азію з Європою і Америкою), близькістю до столиці, наявністю сучасної інфраструктури і впровадженням хабів стратегії розвитку.

Інфраструктура аеропорту включає в себе дві злітно-посадочні смуги (довжиною 4 км та 3,5 км), що дозволяють приймати повітряні судна будь-якого типу, без обмежень за погодними та світловими умовами, а також 2 постійно діючих терміналу (D і F). Аеропорт «Бориспіль» єдиний в Україні, з якого виконуються регулярні трансконтинентальні рейси.

Аеропорт «Бориспіль» постійно вдосконалюється - розвиває інфраструктуру, залучає нові авіакомпанії та покращує якість обслуговування. У 2019 Кабінетом Міністрів України була затверджена Концепція розвитку Міжнародного аеропорту «Бориспіль» на період до 2045 року, основними пріоритетами якої є розвиток інфраструктури та впровадження сучасних сервісів.

Історія аеропорту «Бориспіль»

З розвитком реактивної авіації в кінці 1950-х років зросли вимоги до якості інфраструктури. Перед керівництвом УРСР і цивільної авіації постало питання будівництва аеропорту, здатного обслуговувати літаки вагою понад 100 тонн. З метою дотримання норм безпеки та подолання обмежень для аеропортів в межах міст, було вирішено будувати новий аеропорт поблизу комплексу військово-повітряних сил поблизу м Бориспіль. Цьому сприяла наявність там автомобільного шосе, відповідної злітно-посадкової смуги з твердим покриттям і можливість тимчасового базування, спільного з військовими.

30 червня 1959 року був підписаний наказ начальника Головного управління ЦПФ (Цивільний повітряний флот) №265 про створення аеропорту. Вже 7 липня 1959 року було прийнято перший рейс. За перший рік своєї діяльності, яка спочатку здійснювалася в польових умовах (шести наметах), а потім у тимчасових приміщеннях, аеропорт «Бориспіль» вийшов на третє місце за обсягом пасажирських перевезень серед аеропортів України (після аеропорту Сімферополя і аеропорту «Жуляни»). З 1960 року аеропорт «Бориспіль» починає приймати міжнародні рейси в Будапешт, Відень, Софію.

Проект аеровокзалу був розроблений вже в 1961 році інститутом «Київпроект». Будівництво нового терміналу в «Борисполі» тривало три роки. Нульовий цикл робіт було розпочато одночасно по всьому периметру терміналу. Наземна частина будувалася в два етапи: спочатку були побудовані ліве і праве крила, потім почалося будівництво центральної частини під куполом. Тодішній проект передбачав площа у приміщення 20 300 м2. Довжина терміналу становила 230 метрів, ширина - 50 метрів, об'єм - 107 500 м3, пропускна здатність в годину пік - 1600 пасажирів на годину. Головна складова терміналу - це простір під куполом. Він складається з бетонних плит з розмірами кожної 8,1 × 2,6 м вагою до 5 тонн. Для підйому плит кран довелося встановити на земляний насип висотою 7 метрів. Зсередини стеля покрита 1100-ми спеціальними акустичними панелями (вага кожної - 80 кг).

20 травня 1965 приміщення було урочисто відкрито та введено в експлуатацію (термінал В). Аеропорт «Бориспіль» був обладнаний для забезпечення автоматизованої посадки літаків за метеомінімуму 1-ї категорії. Тодішні нормативи пропускної здатності становить 1400 пасажирів на внутрішні і 200 - на міжнародні рейси. Аеровокзал був другим за величиною після московського аеропорту «Домодєдово» і одним з найбільших в Європі.

Щорічно кількість пасажирів стрімко зростало. Це зумовило необхідність будівництва другої злітно-посадкової смуги. У 1971 році відкрита друга злітно-посадкова смуга 18R / 36L довжиною 3,5 км. Крім цього, було побудовано радіоелектромастерскіе, лабораторний корпус АТБ, аварійно-рятувальну станцію, комплекс засобів вторинної радіолокації і ін.

У 1982 р Почалося будівництво центру автоматизованої системи управління повітряним рухом в Україні «Стріла». Вона значно полегшила роботу диспетчерів та екіпажів літаків і покрила практично всю територію України.

До 1990 року аеропорт «Бориспіль» мав кращі виробничі показники серед аеропортів України. Криза після розпаду СРСР вплинув на діяльність аеропорту. Закриття підприємства вдалося уникнути завдяки знайденим інвесторам.

У вересні 1990 року Кабінет міністрів України видав постанову, яка мала історичне значення - про реконструкцію аеропорту «Бориспіль». Постанова передбачала, що 60% коштів буде залучено від фірм-інвесторів. Це дало новий імпульс розвитку підприємства: 11, березня 1993 аеропорт «Бориспіль» отримує статус державного міжнародного аеропорту.

1 квітня 1993 відбулося друге юридичне народження аеропорту «Бориспіль». Згідно з наказом Міністра транспорту України на базі «Бориспільського авіапідприємства» був створений «Державний міжнародний аеропорт Бориспіль» як юридична особа, регіональну дирекцію авіакомпанії «Авіалінії України» і підприємство «Київцентраеро». Також в цьому році був масштабно реконструйований термінал В.

У 1995 році відбулося відкриття терміналу С для обслуговування VIP-пасажирів. У 1998 році Президент ради ICAO (Міжнародної цивільної авіації) доктор Ассад Котайт офіційно підтвердив статус навчального центру аеропорту як навчального центру з авіаційної безпеки ICAO.

У 2001 році реконструйована злітно-посадкова смуга №1. Засоби залучили від Європейського банку реконструкції та розвитку. Це був перший кредит ЄБРР для України. Попередня ВПП була розрахована на лайнери вагою до 47 тонн, а після проведеної реконструкції отримала можливість приймати будь-які типи повітряних суден. Злітно-посадкова смуга №1 відповідає вимогам ICAO категорії III А.

21 вересня 2010 був відкритий термінал F, пропускна здатність якого за годину становила 900 пасажирів на виліт і 900 - на приліт. Цей термінал будувався, як тимчасовий з подальшим перепрофілюванням в вантажний, оскільки тоді існував єдиний термінал В для обслуговування регулярних рейсів, який був перевантажений. Паралельно в цей же час будувався термінал D, терміни будівництва якого постійно зсувалися.

У жовтні 2013 року в зв'язку з істотним падінням обсягів авіаперевезень керівництвом аеропорту було прийнято рішення про консервацію терміналу F і про переведення всіх міжнародних рейсів в термінал В.

Термінал D був офіційно введений в експлуатацію 28 травня 2012 року, і в нього були поступово переведені міжнародні рейси. У свою чергу внутрішні продовжували виконуватися з терміналу В. Так, тривалий час термінал D працював з мінімальним завантаженням. Причиною стала необхідність реконструкції терміналу з метою розділення потоків на внутрішні і міжнародні рейси.

На початку грудня 2014 термінал В був законсервований і рейси всіх авіакомпаній (як внутрішні, так і міжнародні) перевели на обслуговування в термінал D.

30 листопада 2018 року аеропорт «Бориспіль» отримав залізничне сполучення з м.Київ, що дозволяє пасажирам дістатися до міста без пробок на дорогах.

В кінці березня 2019 року у зв'язку з високим навантаженням на термінал D в години пік було відновлено роботу терміналу F. Цей об'єкт інфраструктури дозволив розширити можливості по залученню авіаперевізників, які працюють в різних моделях бізнесу. Зокрема, він краще підходить для реалізації лоукост технології пішої посадки на борт. В результаті аеропорт забезпечив більш гнучке обслуговування рейсів і реалізацію технологій як регулярних, так і лоукост і чартерних перевізників.

Пасажиропотік аеропорту «Бориспіль» демонструє стабільне зростання після реформ, оптимізації внутрішніх процесів і впровадження хабів моделі розвитку, починаючи з 2015 року.

Уже за підсумками 2016 року загальний обсяг пасажиропотоку склало 8,65 млн осіб, а частка трансферних перевезень - 2,31 млн пасажирів.

У 2017 році пасажиропотік аеропорту склав 10,6 млн пасажирів, а за підсумками 2018 го - 12,6 млн осіб.

Загалом, починаючи з 2014 року станом на початок 2019 го пасажиропотік аеропорту зріс на 84%. При цьому, частина трансферних пасажирів становить близько 30% від загального обсягу пасажиропотоку.

Динамічний розвиток аеропорту отримав високі оцінки на міжнародному рівні. Так, в травні 2018 року «Бориспіль» очолив рейтинг Міжнародної ради аеропортів (ACI Europe) серед великих аеропортів Європи з пасажиропотоком від 10 до 25 мільйонів пасажирів.

Восени 2018 року «Бориспіль» отримав визнання експертного рейтингу «Flightstats» - аеропорт увійшов в 20-ку пунктуальних аеропортів Європи.

У 2019 Міжнародний аеропорт «Бориспіль» посів третє місце в рейтингу «Кращі аеропорти Східної Європи-2019» від британської консалтингової компанії Skytrax, яке утримує протягом декількох років.

Команда аеропорту «Бориспіль» налаштована на подальше посилення позиції провідного авіаційного вузла Східної Європи.