Проекти Ліцензійних умов

У січні поточного року на сайтах Державної служби України з лікарських засобів (далі - Держлікслужба) і МОЗ України були оприлюднені два проекти наказів МОЗ про внесення змін до Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (Далі - Ліцензійні умови). Обидва документи викликали гарячу дискусію серед суб'єктів ринку на предмет їх відповідності законодавству України. Деякі професійні асоціації та суб'єкти ринку виступили з критикою цих проектів і пропозицією до регуляторних органів зняти їх з розгляду. У зв'язку з цим 30 січня 2013 року в Держлікслужбі відбулося відкрита нарада за участю керівництва цього регуляторного органу та представників суб'єктів ринку.

Нараду відкрив Олексій Соловйов, голова Держлікслужби. Він повідомив, що ініціативи по внесенню змін до Ліцензійних умов пов'язані з вимогами уряду по підвищенню якості фармацевтичного обслуговування населення. Мета наради - обговорення пропозицій Держлікслужби щодо внесення змін до Ліцензійних умов, які були озвучені на прес-конференції 21 січня поточного року . За словами глави Держлікслужби, в нашій країні принципи роботи аптечних установ відрізняються від підходів, прийнятих в розвинених країнах. «Ми втратили кращі традиції аптечної справи. Ще 30 років тому люди йшли працювати в цю сферу за покликанням. А сьогодні діяльність аптечних установ спрямована суто на отримання доходу. Безумовно, це пов'язано з переходом економіки України на ринкові рейки, але все ж ми хочемо повернути повагу суспільства до роботи провізора і фармацевта. А це можливо лише в тому випадку, якщо аптеки стануть закладами охорони здоров'я в повному сенсі цього слова, - підкреслив він. - Так склалося, що аптека знаходиться на передовій в плані контакту з пацієнтом. Протягом останніх років регуляторні органи пильно спостерігають за роботою аптечних установ. Ми розуміємо, що в процесі формування регуляторної політики на фармацевтичному ринку діалог з підприємцями вельми важливий, але вони повинні розуміти, що в першу чергу ми захищаємо інтереси пацієнта. В даний час питання фізичної доступності аптечних установ для населення України практично вирішене, і наше завдання - поліпшити якість фармацевтичних послуг ».

А. Соловйов нагадав, що на сайті Держлікслужби опубліковані спільні рекомендації Міжнародної фармацевтичної федерації і ВООЗ щодо належної аптечної практики: стандарти якості фармацевтичних послуг. Цей документ стане базовим для формування єдиного підходу до якості фармацевтичної послуги.

Переходячи до основного питання наради, голова Держлікслужби висловив подив у зв'язку з негативною реакцією професійної громадськості на проекти наказів МОЗ України про внесення змін до Ліцензійних умов та готовність обговорювати їх. Він запропонував суб'єктам ринку включитися в конструктивний діалог і озвучити конкретні аргументи проти норм, передбачених цими проектами. «Адже не всі запропоновані нами норми є для операторів ринку неприйнятними, - зазначив А. Соловйов. - Сподіваюся, ні у кого із суб'єктів ринку не викликають питань положення проектів наказів МОЗ про виключення з Ліцензійних умов регламенту діяльності аптечних кіосків, анулювання ліцензії за торгівлю фальсифікатом, необхідності інформування споживача про наявність препаратів з одним і тим же діючою речовиною і найменшою ціною. В такому випадку, чому громадські організації та оператори ринку виступають за зняття їх з розгляду в цілому, не даючи пропозицій щодо вдосконалення або змін ні по одному з них окремо? ».

Що стосується норми про пішохідної доступності, то А. Соловйов звернув увагу на те, що в багатьох країнах ЄС застосовується подібне регулювання. Пропозиція Держлікслужби про відкриття аптек у сільській місцевості - це відповідь на ситуацію, що в Україні ситуацію з лікарським забезпеченням сільського населення, а воно залишає бажати кращого. При цьому дана норма передбачає покладання соціального навантаження на великі аптечні мережі, товарообіг яких дозволяє їм її нести, тим більше в контексті спрощених вимог до відкриття аптек у сільській місцевості. Положення про розширення екстемпорального виготовлення лікарських засобів направлено на задоволення потреби пацієнтів в таких препаратах. Адже ні для кого не секрет, що кількість аптек, які займаються виготовленням лікарських засобів, за останні роки значно зменшилася, а потреба населення в таких препаратах залишилася. Норма про введення вікового цензу для відпуску ліків пов'язана з необхідністю знизити споживання підлітками препаратів, що містять підконтрольні речовини. «До речі, подібна норма існувала і в радянські часи, вона діяла аж до прийняття наказу МОЗ України № 360 в 2005 р, і ні у кого не викликала питань», - нагадав глава Держлікслужби. А положення про обов'язкову наявність у суб'єктів касових апаратів направлено на попередження реалізації фальсифікованої продукції. «Ситуація з« львівським фальсифікатом »показала, що саме через аптеки фізичних осіб-підприємців проходило найбільшу кількість продукції, що поставляється з неліцензійних складів», - нагадав А. Соловйов.

Олег Клімов, генеральний директор КП «Фармація» (Київ), зазначив, що в даний час проблемою № 1 для аптек, які виготовляють лікарські засоби, є дефіцит субстанцій. Крім того, наказ МОЗ від 17.10.2012 р № 812 практично нівелює зацікавленість аптечних установ в такому виготовленні. На думку О. Климова, змусити аптечні підприємства відкривати аптеки з виготовленням препаратів або в сільській місцевості адміністративними методами неможливо. Особливо з огляду на те, що держава не надає суб'єктам преференцій в питаннях розміру орендної плати, вартості комунальних послуг та ін. Також він запропонував Держлікслужбі розглянути питання про можливість повернення аптечних кіосків в сільську місцевість, оскільки саме ця форма структурного підрозділу аптеки є економічно прийнятною для суб'єктів ринку , таких як комунальні аптечні підприємства, які повинні забезпечувати сільське населення медикаментами. Відносно пандусів О. Климов погодився з тим, що на стадії проектування аптеки можна передбачити його наявність. Але для тих аптек, які вже працюють, часто це зробити неможливо. Однак альтернативне рішення проблеми забезпечення доступності аптечних установ для осіб з обмеженими можливостями - наявність кнопки виклику, як це і передбачено Ліцензійними умовами.

Тетяна Котляр, голова Громадської ради при Держлікслужбі, поінформувала присутніх про те, що цим дорадчим органом прийнято рішення направити листи регуляторним органам з пропозицією зняти проекти з обговорення. Зі свого боку, до кінця I кв. 2013 р Громадська рада підготує свої пропозиції щодо внесення змін до Ліцензійних умов та направить їх до Держлікслужби і МОЗ України.

А. Соловйов зазначив, що підхід Громадської ради неконструктивний. Він підкреслив, що метою опублікування цих проектів є його публічне обговорення, яке триватиме не один день. Держлікслужба вітає конструктивну позицію всіх суб'єктів фармринку, які подали або збираються подавати свої пропозиції по внесенню змін до дані проекти. Всі ці пропозиції будуть в обов'язковому порядку обговорюватися. Мета такого обговорення - прийняття документа і таких змін, які дозволять, по-перше, максимально поліпшити якість надання пацієнтам фармацевтичної послуги в вітчизняних аптечних установах, а по-друге - будуть зрозумілими і прийнятними для суб'єктів ринку.

Держлікслужба запрошує всіх до обговорення змін до Ліцензійних умов та просить надсилати свої пропозиції в електронному або письмовому вигляді. Всі пропозиції будуть обговорюватися на спільних зустрічах, які будуть регулярно проводитися Держлікслужбою.

Наступне обговорення змін до Ліцензійних умов відбудеться приблизно через тиждень. Точний час зустрічі Держлікслужба анонсує додатково.

Прим. ред. - наші читачі можуть також ознайомитися з пропозиціями суб'єктів ринку щодо проектів змін Ліцензійних умов.

Олена Приходько, фото автора

Цікава інформація для Вас:

В такому випадку, чому громадські організації та оператори ринку виступають за зняття їх з розгляду в цілому, не даючи пропозицій щодо вдосконалення або змін ні по одному з них окремо?