Реструктуризація завершена. Що далі?

1. Де криються реальні проблеми?
2. Що робити держорганам України?

Фото: www.minfin.gov.ua

«Папери» на руках у казначейства Російської Федерації на 3 мільярди доларів США не будуть включені в процес обміну. Про це свідчать останні заяви самої РФ, МВФ і представників України. Потрібно усвідомлювати той факт, що Росія перенесе переговорний процес в міжнародну судову площину, і Україну чекає нова «юридична баталія» зі східним монстром. Це буде нелегкий процес, але Україна має два козирі, якими вона повинна активно користуватися - (1) безпрецедентна підтримка МВФ, який готовий вносити правки в свою систему надання кредитів заради «українського кейса», і (2) тривалі часовий горизонт будь-якого міжнародного юридичного спору. З огляду на ці два ключові чинники, перенесення переговорного процесу до міжнародних арбітражів коштуватиме Росії великих фінансових втрат і політичних незручностей на міжнародній арені, ніж при згоді на реструктуризацію - адже теорія тимчасової вартості капіталу буде грати проти РФ.

Україна продовжить працювати над виконанням умов програми «розширеного фінансування» МВФ. Реструктуризація зовнішнього боргу - це, безумовно, перемога, але сама по собі реструктуризація не вирішує всіх проблем української економіки. Ключовий позитивний аспект реструктуризації, це те, що вона допоможе знизити загальне боргове навантаження. Можна буде очікувати невеликий стабілізуючий ефект для української валюти і позитивний ефект для українських «паперів» в тому плані, що Україна зможе повернутися на зовнішні ринки капіталу вже в кінці 2017 року. Одночасно, пряме «механічне» тиск на національний бюджет країни буде ослаблено, легше стане управляти ліквідністю і координувати грошові потоки.

Де криються реальні проблеми?

Сьогодні, є розуміння, що попереду безліч труднощів і перешкод для проведення ефективних реформ. «Доларизація» йде попереду цього ешелону. В Україні спостерігається небезпечна ситуація з високим рівнем «заміщення національної валюти» (заміщення національної валюти як платіжного інструменту або «клірингової системи») і з високі рівнем «заміщення грошових активів населення або бізнесу» (заміщення національної валюти як інструменту накопичення і збереження купівельної спроможності) . Ідеальним штормом для будь-якої економічної системи є кризова ситуація, коли відбувається колапс системи з високими рівнями заміщення національної валюти як платіжного інструменту і як інструменту накопичення одночасно. Як результат, в Україні, сформовано системне недовіру населення і бізнесу до національної валюти.

Фото: EPA / UPG

тривале падінні промислового виробництва , Стрімкі відтоки іноземного інвестиційного капіталу і боргового капіталу, прогресуюча девальвація (68.84% на кінець періоду Січень-Жовтень 2015) і небезпечна динаміка індексу споживчої інфляції (49.5% за період Січень-Жовтень 2015 по відношенню до аналогічного періоду 2014 року) це реалії сьогоднішньої Україна, що говорять про те, що небезпечні скелі ми ще не минули, і що вплив монетарної політики дуже обмежена. На сьогоднішній день, вплив фіскальної політики на реальний стан здоров'я економіки, також обмежена.

Що потрібно розуміти основним державним структурам? При плаваючий курс і за високого рівня доларизації, багато зовнішні ризики усугубляются.Без крос-інституціональних зусиль - економіку не врятувати.

Що робити держорганам України?

Українському уряду потрібно почати процес імплементації болючих реформ з фокусом на «дедоларизацію» економіки і на розвиток місцевого боргового ринку. Адже саме, ці два вектори реформ зможуть створити фундамент для фіскальної дисципліни та монетарної стабільності на всіх рівнях держави (населення, бізнес, банківська система, державна система). Ці два вектора, поряд з податковою реформою і правильною політикою «інфляційного таргетування», допоможуть досягти цінової стабільності і довіри до національної валюти. Одночасно, при правильному впровадженні маяків реформ, акцент повинен бути зроблений на загально-державну фінансову дисципліну - а значить на скорочення ключових проблемних генераторів дефіцитів (пенсійний фонд, фонд гарантування вкладів і НАК «Нафтогаз»). Гостро стоїть питання щодо приватизації неповоротких держпідприємств, яку треба запустити найближчим часом і пройти вона повинна на ключовому умови «прозорості» за участю великих західних корпорацій.

Від динаміки експорту залежить не тільки надходження валюти в країну і відповідно курс гривні, але і динаміка промислового виробництва, транспорту, сфери послуг і дохід бюджету. Держава повинна направити всі зусилля на створення правильних умов для виробництва товарів з експортним потенціалом (найголовніше - з доданою вартістю) і на максимально ефективне впровадження «західних» фітосанітарних і технічних норм (які, як правило, є основним бар'єром для нашої продукції).

Фото: EPA / UPG

Якщо Україна не зможе налагодити фінансову дисципліну і ефективне управління фінансовими ресурсами, то тиск на національний бюджет незабаром відновиться, фінансової стабільності досягти не вийде, а значить, до проблеми зовнішнього боргу доведеться повернутися через 3-4 роки. Є хороші історичні приклади вольових реформ таких країн як Чилі, Ізраїль, Перу та Південна Корея. Часу для реальних маневрів дуже мало, і Україна повинна взяти кілька стратегічних і тактичних прийомів цих країн на своє власне озброєння. Але для цього потрібна воля - політична і моральна. Потрібна воля - провести реальні реформи, налагодити роботу судової системи (а значить забезпечити захист прав кредиторів і інвесторів), провести «детінізацію економіки» і направити фінансовий ресурс в реальну економіку, і побороти корупцію.