Росії потрібні юристи

В даний час в Росії занадто багато юристів з «липовими» дипломами, непрофесіоналізм яких призводить до серйозних проблем. Асоціація правників пропонує вихід з цієї ситуації: залишити тільки найкращі школи права, а інші ліквідувати. Однак декан юридичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету економіки і фінансів, доктор юридичних наук Олексій Олексійович Ліверовських вважає, що до таких «управлінським» заходам слід ставитися з великою обережністю. Більш того, на його думку, вони не вирішують тих проблем в сфері юридичної освіти, які стоять перед нашою державою.

- Олексію Олексійовичу, тема реформування юридичної освіти зараз стала дуже модною: про це говорять всі, в тому числі і Президент РФ. Як Ви вважаєте, чи потрібна така реформа?

- З 1993 року, коли всенародним голосуванням було прийнято нову Конституцію Російської Федерації, демократична і ліберальна, ми фактично стали жити в новій державі: з іншої ринковою економікою, іншим державним устроєм. Змістовним чином змінилися законодавчі встановлення, змінюється ідеологія людей. Природно, що в нових умовах не могли змінитися підходи до якості юридичної освіти. Однак юридичну освіту на відміну від правотворчості і навіть наукової творчості область досить консервативна. Доводиться визнати, що справа не тільки у виробництві «липових» дипломів за гроші, але і в тому, що юридична освіта не піднялося ще на належний, відповідний сучасним умовам рівень.

Зрозуміло, як завжди можна привести об'єктивні причини: період перебудови «вимів» з університетів наукові кадри: кваліфіковані юристи http://lenadia.ru/contacts/ йшли в підприємницьку діяльність, до органів державної влади не тільки від «лютого викладацького безгрошів'я», а й намагаючись знайти себе в нових життєвих умовах. На жаль, ситуація досі мало змінилася: зарплата викладачів у державних освітніх установах мізерно мала і абсолютно не відповідає їх рівню кваліфікації. З цього приводу у мене серйозні претензії до нашої влади. Така політика, зрозуміло, є неприпустимою.

Однак теперішнє кардинально нове і до того ж швидко змінюється законодавство вимагає реформування юридичної освіти.

- Яким чином?

- Відзначимо три напрямки.

Перше: залучення до викладання теоретиків, вчених, що відбулися в сучасних галузях права - вчити в умовах швидко мінливого законодавства треба, перш за все, юридичним конструкціям. Студентам необхідно знати фундаментальні основи сучасного права, кардинально відрізняється від права радянської епохи.

Друге: посилювати і поглиблювати економічну складову освіти, без якої сучасне право стає формальним і неефективним.

І, нарешті, третє: залучати до викладання юристів-практиків, які, виходячи зі своєї практичної діяльності, допоможуть студентам відчути правову дійсність, неформальне розуміння норми.

- У Вас на факультеті викладають практики?

- Так звісно. Це адвокати, судді, прокурорські працівники, представники Конституційного Суду Російської Федерації. Однак основна вимога до викладачів інше: вони повинні вести наукову діяльність, бути кандидатами або докторами наук.

- Олексію Олексійовичу, кажучи про реформу юридичної освіти, Ви закликаєте міняти саму систему викладання, залучати до цього процесу практиків. Але є інша точка зору: юристів просто занадто багато, треба скоротити кількість юридичних факультетів по всій країні і проблема буде вирішена.

- Мені здається, це хибна позиція.

- Ви визнаєте, що проблема перевиробництва юристів є?

- Ні, це надумана проблема. Є напівкримінальна діяльність освітніх установ, де можна не навчаючись купити диплом. Але це не означає, що в країні надлишок юристів! Громадяни, підприємці, органи державної влади задихаються від відсутності кваліфікованих юристів.

- У юридичному співтоваристві пропонують «відокремити зерна від плевел»: все «неякісні» юридичні факультети закрити, залишити тільки кілька кращих по всій країні.

- Сам процес закриття освітніх установ, крім самих кримінальних випадків, є надзвичайно болючим і, більш того, шкідливим. Наша держава страждає від правового нігілізму народу і його слуг.

Завідувач кафедри конституційного та муніципального права МДУ професор С.А. Авакьян свого часу говорив, що на російському грунті через надзвичайно низького рівня правосвідомості наших громадян з працею приживаються демократичні інститути, які ефективно працюють в цивілізованих країнах. Додамо до цього важку спадщину тоталітарного режиму, формувати рабську свідомість. Як змінити правову культуру? Як домогтися верховенства права? Мені видається, що чим більше в правовій державі юридично грамотних громадян, тим швидше підуть у нас процеси реформування.

Потрібно йти не шляхом звуження юридичної освіти, зменшення кількості бюджетних місць, закриття юридичних факультетів в «непрофільних вузах», а, навпаки, по шляху створення великої системи правових інститутів, факультетів, кафедр для впровадження правового мислення в свідомість наших громадян. Інша справа, для підвищення якості юридичної освіти необхідно, щоб відбулися вузи і юридичні факультети, юридичні асоціації, що об'єднують кваліфікованих юристів, повинні надавати всю можливу допомогу менш кваліфікованим колегам. Особливо це стосується провінційних вишів.

- У нас з правовою грамотністю погано?

- Ви знаєте, ще академік Дмитро Сергійович Лихачов говорив, що розвиток країни починається зі шкільного вчителя. За радянських часів дітям викладався предмет, який називався «Конституція Радянського Союзу». Зараз в школах викладається лише один предмет, який має відношення до праву, - «Суспільствознавство».

- На вашому факультеті з цього року ліцензовано нову спеціальність - «Учитель права». Як думаєте, майбутні фахівці зможуть підняти рівень правосвідомості в нашій країні?

- Повинні! Але Ви знаєте, вже є противники цієї спеціальності. Знову все з тієї ж причини: в країні нібито і так занадто багато юристів, навіщо придумувати нові спеціальності!

Розвивати правосвідомість громадян потрібно вже на рівні школи.

Тоді зникне байдужість до виборів, зміниться ставлення до корупції, з'явиться повага до державної влади, що забезпечує верховенство права.

- На нещодавньому з'їзді Асоціації юристів Росії було запропоновано при кожному юридичному факультеті створити клініки, в яких студенти надавали б безкоштовну юридичну допомогу малозабезпеченим. Ідея хороша, але як вона співвідноситься з положенням Конституції Російської Федерації про те, що юридична допомога в нашій країні повинна бути кваліфікована?

-Ви відповіли на своє запитання. Тут нема чого додати.

- Ви при своєму факультеті не хочете відкрити таку клініку?

- Я взагалі проти дилетантства. Студентські клініки, навіть під наглядом досвідчених юристів і адвокатів - це дуже небезпечна річ, така ж небезпечна, як виникнення народних дружин під егідою працівників міліції.

Основа і ефективність будь-якої діяльності - професіоналізм. Непрофесіоналізм може привести до серйозних негативних наслідків. Юрист-недоучка - явище настільки ж неприпустиме, як некваліфікований лікар. В обох випадках мова може йти про життя людини.

- Повернемося до якості юридичної освіти. Асоціація правників висунула ініціативу, яку своїм Указом підтримав Президент Російської Федерації. На думку Асоціації, слід провести громадську акредитацію вузів, що випускають юристів. Чи допоможе це?

- Чи допоможе чого? Мені поки не дуже зрозумілий статус такої акредитації. Що значить «громадська акредитація»? Як співвідношенні вона буде співвідноситися з державною? Виходить, що ми не довіряємо державі і справа державної ваги віддаємо на відкуп громадської організації? Дійсно, до складу Асоціації входять висококласні юристи, досвідчені професіонали. Нехай вони допоможуть своїм колегам, які, може бути, і мучаться від свій неспроможності, але змушені заробляти на шматок хліба як можуть, мотаючись нехай допоможуть в організації системи підвищення кваліфікації.

- Розкажіть про ваш факультеті. Адже він існує недавно, та ще організований в «непрофільному» вузі.

- Ідея організації юридичного факультету в фінансово-економічному університеті (ФінЕка) зріла давно, ще з радянських часів, але з'явився він лише 6 років тому. Цілі ставили дві:

• підвищення правової складової економічної освіти і з'єднання економічних і правових підходів;
• створення економічно освітній фундамент для юридичної підготовки.

Особливо важливо зрозуміти в доктринальному сенсі (і донести це розуміння до студентів), яка роль держави в регулюванні економічних процесів. Недарма перша кафедра на факультеті називається «Правове регулювання економіки». Її очолює доктор юридичних і економічних наук, професор М.Н. Бродський.

Останнім часом на нашому факультеті відкрилося нове наукове і освітній напрямок - «Конституційна економіка». Проводяться міжнародні конференції, читаються спеціальні курси, готуються аспіранти.

- Багато випускається студентів щороку?

- Швидше за мало. Іноді я навіть жартую, що у мене викладачів більше, ніж студентів.

- Причина в тому, що мало бюджетних місць?

- Зараз їх менше, ніж контрактних. Причому тенденція така, що з року в рік Міністерство знижує нам кількість бюджетних місць саме через нібито надлишку юристів. Так, зрозуміло, що якась криза юридичної освіти в нашій країні є, але висновки з цього приводу, на жаль, робляться, як я пояснював, неправильні.

- Напевно, випускники з такою освітою розподіляються в основному в органи державної влади?

-Так, останнім часом все частіше і частіше, тим більше що університет надає можливість отримати одразу два дипломи: економіста і юриста.

Кількома роками раніше наші студенти в основному все поголовно йшли працювати в банки, але зараз тенденція змінюється, і це втішно: випускники йдуть працювати в органи державної влади: юридичні підрозділи Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга, Адміністрації Санкт-Петербурга, Статутного Суду Санкт-Петербурга, податкові та митні органи. Один з наших випускників отримав роботу за конкурсом в Конституційному Суді Російської Федерації.

До речі сказати, ми - юристи Санкт-Петербурга - просто щасливі, що до нас в місто перевели цю цитадель права, науки і конституціоналізму.