Рішення суду про спростування неправдивої інформації

Опубликовано: 01.09.2018

Задихайло - новий фанат ЕБатуриной.

РІШЕННЯ ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

30 листопада 2005 року

Дніпровський районний суд м. Донецька в складі:

Головуючого судді

при секретарі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про спростування неправдивої інформації, яка порочить його честь та гідність та відшкодування моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2004 року позивачка звернулася з позовом до суду , яким просять ухвалити рішення та захистити її честь та гідність, вказуючи, що на засіданні правління ЖБК „Центральний-20” відповідачкою ОСОБА_3 по справі були розповсюджені стосовно неї неправдиві відомості , яки порочать її честь та гідність та спричиняють їй моральні страждання.

16.02.2005 року рішенням Дніпровського районного суду м. Донецьку у задовольнені позову було відмовлено.

24.05.2005 року Ухвалою Судової колегії судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області рішення Дніпровського районного суду м.Донецька від 16.02.2005 року було скасовано, а справа була спрямована на новий розгляд.

30.11.2005 року позивачка уточнила позовні вимоги та просить зобов’язати відповідачів спростувати неправдиву інформацію, яка порочить її честь та гідність, та стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 1500 гривень( по 500 гривень з кожної відповідачки ), указуючи, що 13.09.2003 року на засіданні правління ЖБК „Центральний-20” ОСОБА_3 розповсюдила стосовно неї неправдиві відомості, що у період її керування у якості голови правління кооперативним будинком вона вкрала гроші - 120000 рублів, у своїх запереченнях до Дніпровського райсуду м. Донецька від 26.04.2004 року (л.с.43) вказує, що поведінка позивачки обурює мешканців будинку, відриває їх від роботи по благоустрою будинку та при будинкової території, не виключає спроможності звернення членів правління та мешканців будинку до судових органів, органів прокуратури та міліції для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_1 до цивільно-правової та карної відповідальності за період її праці головою правління ЖБК „Центральний-20” та „діяльності” в цей час.

Також позивачка вказує, що ОСОБА_2 між мешканцями будинку розповсюдила стосовно неї неправдиві відомості, що у період її керування у якості голови правління кооперативним будинком вона вкрала більш як 100000 рублів.

Також позивачка вказує, що ОСОБА_4 під час судового засідання 30.11.2005 року розповсюдила стосовно неї відомості, яки порочать її честь та гідність та спричиняють їй моральні страждання – вимагала зобов’язати надати довідку її психічної недієздатності.

ОСОБА, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином. Позивачка – ОСОБА_1 у судове засідання з'явилася, уточнені позовні вимоги підтримала .

Відповідачі – ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання з'явилися, позовні вимоги не визнали. Під час слухання справи ОСОБА_4 залишила залу судового засідання.

Вислухавши пояснення сторін , показання свідків, вивчивши матеріали справи, суд доходить до наступного :

Правовідносини між сторонами є цивільно-правовими та врегульовані частково ЦК України в ред..1963 р. та частково ЦК України, який набув чинності з 2004 року Відповідно до ст.28 Конституції України та ст.270 ЦК України( ред.2004 р), кожна людина має право на повагу його честі та гідност.

Відповідно до ст.32 Конституції України та ст. 23,277 ЦК України( ред..2004 р) фізична особа, немайнові права якої порушені внаслідок поширення проти неї недостовірної інформації має право на відповідь та на спростування цієї інформації ,та на відшкодування моральної шкоди. Вважається, що негативна інформація поширена про особу є недостовірною.

Згідно з ст.7 ЦК України ( в ред.1963 р.)и п.17 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 28.09.1990 року „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій „відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності, а позивач – лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред’явлений позов; проте позивач має право подати докази невідповідності дійсності таких відомостей.

13.09.2003 року (згідно з випискою з протоколу №20 ) на засіданні правління ЖБК „Центральний-20”., особистими поясненнями та показаннями свідка ОСОБА_,1941 р.н., ОСОБА_3 не виступала та взагалі не розповсюджувала стосовно ОСОБА_1 неправдиві відомості, що у період її керування у якості голови правління кооперативним будинком вона вкрала гроші.

У зв’язку з чим, суд вважає, що позивачкою не доведений факт розповсюдження на засіданні правління ЖБК „Центральний-20” ОСОБА_3 стосовно неї неправдивих відомостей, що у період її керування у якості голови правління кооперативним будинком вона вкрала гроші - 120000 рублів. Правовідносини між сторонами є цивільно-правовими та врегульовані ЦК України в ред.1963 р.

Також позивачкою не надано суду доказів того, що ОСОБА_2 між мешканцями будинку було розповсюджено стосовно неї неправдиві відомості, що у період її керування у якості голови правління кооперативним будинком вона вкрала більш як 100000 рублів. Правовідносини між сторонами є цивільно-правовими та врегульовані Цивільний кодекс України в ред..1963 р.

Суд, вважає, що висловлювання відповідачки ОСОБА_3, у своїх запереченнях до Дніпровського райсуду м. Донецька від 26.04.2004 року (л.с.43), що поведінка позивачки обурює мешканців будинку, відриває їх від роботи по благоустрою будинку та при будинкової території, не виключає спроможності звернення членів правління та мешканців будинку до судових органів, органів прокуратури та міліції для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_1 до цивільно-правової та карної відповідальності за період її праці головою правління ЖБК „Центральний-20” та „діяльності” в цей час, – є оціночним, не може бути кваліфіковано як поширення відносно ОСОБА_1 недостовірної інформації та зроблене відповідно права на свободу думки і слова та вільного вираження своїх поглядів та переконань, встановленого ст. 34 Конституції України. Ці Правовідносини між сторонами є цивільно-правовими та врегульовані ЦК України, який набув чинності з 2004 року.

Що стосується вимог ОСОБА_4 під час судового засідання 30.11.2005 року зобов’язати надати ОСОБА_1 довідку її психічної недієздатності це взагалі не є розповсюдженням відомостей, яки порочать її честь та гідність та спричиняють їй моральні страждання – а є процесуальним правом сторони, передбаченим ст.27 Цивільний процесуальний кодекс України . Ці Правовідносини між сторонами є цивільно-правовими та врегульовані ЦК України, який набув чинності з 2004 року.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про спростування неправдивої інформації, які порочать її честь та гідність та відшкодування моральної шкоди, є необґрунтованим та не підлягають задоволенню, тому що позивачкою не доведено сам факт розповсюдження неправдивих відомостей, що у період її керування у якості голови правління кооперативним будинком вона вкрала гроші - 120000 рублів та більш 100000 рублів , висловлювання відповідачки ОСОБА_3 , у своїх запереченнях до Дніпровського райсуду м. Донецька від 26.04.2004 року – носять оціночний характер , та зроблені відповідно права на свободу думки і слова та вільного вираження своїх поглядів та переконань, встановленого ст. 34 Конституція України , а вимоги ОСОБА_4 під час судового засідання 30.11.2005 року зобов’язати надати ОСОБА_1 довідку її психічної недієздатності це взагалі не є розповсюдженням відомостей, яки порочать її честь та гідність та спричиняють їй моральні страждання – а є процесуальним правом сторони, передбаченим ст.27 ЦПК України.

У зв’язку з тим, що дії відповідачів були правомірними - не підлягає відшкодуванню моральна шкода.

Керуючись ст.21,28,34 Конституції України,ст.7,440-1 ЦК України ( в ред..1963 р) ст.ст.3,15,16,22,23,269,270,275,276, 277 ЦК України( ред..2004 р) ,ст..43 Закону України „Про інформацію” ст.1,59,60,208,209,212,213,214,215,223, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про спростування неправдивої інформації, яка порочить його честь та гідність та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Дніпровський районний суд м. Донецька протягом 10 днів, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження, або 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку можливо подати до Дніпровського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий суддя (підпис)

Секретар