Шахтарські лампи і світильники
Перші вугільні «копанки», «шахти-мишоловки» в околицях хутора Сорокино були дрібними, вугілля добувалося примітивним способом. Вуглекопи використовували саморобні лампи, які складалися з баночки з мазутом або маслом в які клали гніт.
На зміну цим примітивним світильників, які немилосердно коптили і світла давали мало прийшли масляні лампи з закритим бочком, які використовувалися майже до середини 19 сторіччя. Масло при цьому використовувалося рослинне. До лампі прикріплювався невеликий гачок, що б її можна було підчепити в зручному для вуглекопа місці. Полум'я лампи залишалося відкритим, тому вони були дуже вибухонебезпечні, за що гірники дали їм назву «Бог в допомогу». Світла ці лампи давали мало і щоб висвітлити якусь протяжну вироблення наприклад відкаточний шлях необхідно було розвісити не один десяток ламп. В результаті чого і з'явилася на шахті така професія як лампонос. За зміну він переносив десятки ламп, стежив за їх справністю і за тим що б вони, бува, не погасли. Серед шахтарів лампонос був фігурою почесною.
У зв'язку зі збільшенням видобутку збільшувалася і глибина шахт, в гірських виробках почав з'являтися метан. Перші відомості про спалах метану в Донбасі були зафіксовані в 1878 році. Тому виникла нагальна потреба в створенні ламп які могли б працювати в метанової середовищі і така лампа була створена. В її конструкцію була введена дрібна мідна сітка ковпачком закриває полум'я гніту ніж блокувала поширення вогню на зовнішній стороні сітки. Лампа називалася лампа Деві на ім'я її творця англійського вченого-хіміка Гемфрі Деві.
На Донбасі широкого поширення набула лампа фірми Вольфа (вдосконалений варіант лампи Деві) яка працювала на бензині. Шахтарі охрестили цю лампу «добродетельніца» так як лампа такої моделі врятувала тисячі життів. Серійне виробництво вітчизняного аналога лампи Вольфа -лампи ЛБК (лампа бензинова з комбінованим затвором) почалося в 1935 році на Харківському заводі «Світло шахтаря». З цим заводом ПАТ «Краснодонвугілля» і «шахтоуправління« Самсонівська-Західна »підтримують тісний зв'язок і співдружність.
З початку 20 століття з Європи на Донбас приходить ацітіловая лампа. Її зазвичай використовували для огляду «рудничних дворів». У шахтах їх використовували майже до 1950 року. Спеціальний циліндр ізолював полум'я від навколишнього середовища, яка могла містити вибухонебезпечну суміш з рудникового газу і повітря. Для посилення сили світла в лампі використовувався круглий відбивач, яким можна було створити направляється промінь світла. З таким світильником гірники відчували себе більш комфортно. До того ж шляхом з'єднання резервуара з карбідом з лампою через гнучку трубку вдалося прикріпити лампу на касці. Такі світильники стали називати «коногонками» по аналогу зі старою професією коногоном, які перші в шахті почали носити шахтарську лампу подовживши трубку і закріпивши її на касці, таким чином звільнивши себе руки, а поворотом голови могли висвітлювати необхідні для роботи місця вироблення.
Необхідність створення електричних шахтних світильників була викликана змінами технології видобутку вугілля і збільшенням глибини залягання пластів. Механізована видобуток вугілля комбайнами створювала більш дрібні фракції вугільного пилу. Це зробило проблему вибухонебезпечності знову актуальною.
Передовий в цей період стає лампа «ЛАУ» (лампа акумуляторна універсальна) випущена заводом «Світло шахтаря» в 1932 році, остання її модель ЛАУ-4 випускалася аж до 1950 року. Пізніше цей завод освоїв випуск головних акумуляторних світильників ЛСК, «Кузбас» і «Україна» останній представлений в нашій колекції ламп. На сьогодні Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» має сертифікати на вісім найменувань шахтарських ламп, які постійно модернізує, вводячи додаткові функції як наприклад, табельний облік, спосіб зв'язку, контроль за акумуляторною батареєю і ін., До того ж вперше в Україні завод освоїв випуск цифрових сигналізаторів метану СМС5М1, СМС5М3, які поєднані з головним світильником шахтаря.
(в статті використано матеріал з журналу «Промислова безпека» «Світло у пітьмі» автор Наталія Козловець)
У музеї шахти Самсонівська-Західна є невелика колекція шахтарських ламп і світильників. Фотографії наведені нижче.