Шероцький К.В. - Володимирська гірка

Шероцький К.В.

Пам'ятник Св. Володимиру [с. 328-329]

Від костелу можна вниз по Трьохсвятительській вул. пройти до Царської площі, звідки йде Олександрівський узвіз на Поділ і дорога на Печерськ, а також починається головна вулиця нового міста Хрещатик, але ми замість цього попрямуємо в лежачий за будівлею Голгофи сад на так звану гору св.Володимира. Ця гора колись належала Михайлівському монастирю і була покрита виноградником. Потім, коли схили Михайлівської гори відійшли до міста, тут був розбитий новий сад. На нижній терасі споруджений пам'ятник кн.Владіміру (в 1853 р), що дав назву самій горі. Він зроблений за проектом Клодта; розрахований на значимість і ефект, але не красивий; підставою пам'ятника служить чавунна майданчик зі сходами; на майданчику затверджений восьмикутний постамент, абсолютно не йде за своїм характером до епохи св.Володимира, так як виконаний у вигляді каплички московскаго стилю. Нагорі постаменту колосальна статуя, яка має зображати кн.Владіміра, в лівій руці статуя тримає княжу шапку у вигляді Мономаховой (анахронізм), а правою рукою вона підтримує величезний хрест, освітлюваний вечорами електричними вогнями, що надає пам'ятнику характер зайвої театральності.

Пам'ятник Хрещення [с. 328-329]

Звідси видно і нижній пам'ятник Володимиру над так званим Хрещатицька джерелом. Туди щороку в день св.Володимира (15 липня) від верхнього пам'ятника направляється для освячення води урочиста процесія, що є тепер єдиним залишком пишних процесій, що існували за часів магдебургскаго устрою Києва. Згадане водосвяття [с.126] відбувалося за участю київських цехових організацій та муніципальної гвардії ( «Золота корогв»), з несенням міських прапорів. Біля пам'ятника Св.Володимира в 1888 р відбувалися урочистості з нагоди 900 річчя хрещення, сопровождавшіяся приїздом високих гостей і парадом, під час котрого раптово помер генерал-губернатор Дрентельн, що зіпсувало все торжество, і без того затьмарене недоречною демонстрацією панславізму. На місці смерті Дрентельна на верхній терасі споруджений обеліск. Інший обеліск поставлений в пам'ять прокладення Александровскаго спуску, що йде біля підніжжя гори на місці стародавньої Олександрівської дороги, що служила для сполучення між Подолом і Печерськом.

Верхня тераса Володимирської гірки йде уздовж стіни Михайлівського монастиря; від північно-східної частини цієї стіни в XVII - XVIII ст. йшов Михайлівський, Хрещатицький або Дмитровський взвоз (від церкви св.Дмитра). Цей спуск, замінений нині Михайлівським підйомом, довгий час помилково приймався за Боричів узвіз, завдяки чому і відроги Михайлівського височини приймалися за Чортове беремище і за Уздихальницю (там стояли язичники і зітхали, коли знімали ідолів по Чортові беремище). Насправді Чортове беремище і Уздихальницю має поміщати по сторонам Андреевскаго спуску за Михайлівським підйомом, на місці древнейшаго повідомлення гори з Подолом і Дніпром.

попередній розділ | зміст | наступний розділ